Не будь КакСвета• 19 октября в 09:21
Булінг в садочку
Я в розпачі. Потрібні поради як краще вчинити.
Син пішов в садок в 4 роки, зараз ходить півтора місяця. Так як в маленькому містечку три переповнені дошкільні заклади, нам завідувач запропонував віддати його в старшу групу, де діти 5+.
Моя дитина надзвичайно комунікабельна, всім цікавиться, обожнює знайомитися і гратись з дітьми, хотів потрапити в садочок. Перші два дні аж біг туди.
Потім все гірше, почав весь час перепитувати коли я його заберу, просити вихователя щоб подзвонити мені. Поступово почали залишати на сон, син не спить з 2 років, і не хоче там спати. Ну вранці плаче, не хоче йти, але я не могла розпитати що є причиною.
Вихователь теж запевняла що проблем нема, його ніхто не ображає, типу він просто скучає за мною.
Останні пару тижнів з’явились дуже тривожні симптоми в дитини, які мене надзвичайно лякають. Він може повторювати одне питання по десять разів, хоча отримує відповідь щоразу. З’явились ритуали, типу має бути ось так, тато має робити це, мама має сказати це, і не заспокоюється поки не зробиш так як хоче.
Я бачу якусь величезну тривожність в ньому.
В минулі четвер і пʼятницю, вранці коли я його привела і допомагала роздягатися, то в дверях групи стояв хлопчик і казав: о ні, знов цей прийшов, буде нам концерти робити. Ооо а ми і не мріяли що він прийде!
Моя дитина почувши це починає плакати. Няня запевняє що все добре.
Але вчора дитина призналась мені, що діти називають його «мозоль» і йому це дуже не подобається.
Я дуже засмучена, очевидно таке прізвисько пішло від дорослих, вихователя чи няні, які мали б допомогти адаптуватися, а не навпаки.
Ще він казав, що няня йому подобається, а виховательки він хотів би щоб не було. Згодом я ледве випитала його, і він сказав що вона вдарила його по голові.
Я не знаю чи це справді було. Але факт в тому, що дитина змінилася і стала дуже тривожною.
Що робити? Що казати виховательці? Раніше вона весь час запевняла, що вони його люблять бо він дуже цікавий безпосередній розумний хлопчик. І це нормальний процес адаптації і він звикне.
Але ситуація не стає кращою і він розповідає такі речі.
Які мої дії?
Син пішов в садок в 4 роки, зараз ходить півтора місяця. Так як в маленькому містечку три переповнені дошкільні заклади, нам завідувач запропонував віддати його в старшу групу, де діти 5+.
Моя дитина надзвичайно комунікабельна, всім цікавиться, обожнює знайомитися і гратись з дітьми, хотів потрапити в садочок. Перші два дні аж біг туди.
Потім все гірше, почав весь час перепитувати коли я його заберу, просити вихователя щоб подзвонити мені. Поступово почали залишати на сон, син не спить з 2 років, і не хоче там спати. Ну вранці плаче, не хоче йти, але я не могла розпитати що є причиною.
Вихователь теж запевняла що проблем нема, його ніхто не ображає, типу він просто скучає за мною.
Останні пару тижнів з’явились дуже тривожні симптоми в дитини, які мене надзвичайно лякають. Він може повторювати одне питання по десять разів, хоча отримує відповідь щоразу. З’явились ритуали, типу має бути ось так, тато має робити це, мама має сказати це, і не заспокоюється поки не зробиш так як хоче.
Я бачу якусь величезну тривожність в ньому.
В минулі четвер і пʼятницю, вранці коли я його привела і допомагала роздягатися, то в дверях групи стояв хлопчик і казав: о ні, знов цей прийшов, буде нам концерти робити. Ооо а ми і не мріяли що він прийде!
Моя дитина почувши це починає плакати. Няня запевняє що все добре.
Але вчора дитина призналась мені, що діти називають його «мозоль» і йому це дуже не подобається.
Я дуже засмучена, очевидно таке прізвисько пішло від дорослих, вихователя чи няні, які мали б допомогти адаптуватися, а не навпаки.
Ще він казав, що няня йому подобається, а виховательки він хотів би щоб не було. Згодом я ледве випитала його, і він сказав що вона вдарила його по голові.
Я не знаю чи це справді було. Але факт в тому, що дитина змінилася і стала дуже тривожною.
Що робити? Що казати виховательці? Раніше вона весь час запевняла, що вони його люблять бо він дуже цікавий безпосередній розумний хлопчик. І це нормальний процес адаптації і він звикне.
Але ситуація не стає кращою і він розповідає такі речі.
Які мої дії?
показать весь текст
1
4
8
38
212
0
О даа, своє адаптування вспоминаю з страхом
Мій сину не зручний, всі лягали спати в він не хотів, тому вихователька просила забирати до сну.
Це був жах, я не могла вийти на роботу
А потім якось все склалось, вихователька пішла в відпустку, прийшла інша - прохань забрати до сну не було, нарікань на сина теж. Через тиждень я вже була на роботі. І от вертається та з відпустки і просить забрати його до сну. Сказала що не можу, бо на роботі. Прийшла ввечері забирати, та з перекошеним пилом( саме так) каже що син в обід не спав і іншим не давав. Сказала що треба було з ним поговорити, або залишити гратись, якось же це питання врегулювала її заміна, вона мені нахамила. Я пішла до директора, не зразу але сина перевели в іншу групу. І от чудо, син біг в садок, іноді як і всі, передував. Зараз як бачить 2 виховательку обнімається. Сину 10
Спасайте сина, мамочка
Мій сину не зручний, всі лягали спати в він не хотів, тому вихователька просила забирати до сну.
Це був жах, я не могла вийти на роботу
А потім якось все склалось, вихователька пішла в відпустку, прийшла інша - прохань забрати до сну не було, нарікань на сина теж. Через тиждень я вже була на роботі. І от вертається та з відпустки і просить забрати його до сну. Сказала що не можу, бо на роботі. Прийшла ввечері забирати, та з перекошеним пилом( саме так) каже що син в обід не спав і іншим не давав. Сказала що треба було з ним поговорити, або залишити гратись, якось же це питання врегулювала її заміна, вона мені нахамила. Я пішла до директора, не зразу але сина перевели в іншу групу. І от чудо, син біг в садок, іноді як і всі, передував. Зараз як бачить 2 виховательку обнімається. Сину 10
Спасайте сина, мамочка
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу