долой_лама• 08 ноября в 20:33
Вчуся жити. Але дуже повільно. Порадьте щось будь ласка.
Мені 37 і я вчуся жити , бути незалежної від тяжких проповідей мами, що мій чоловік неповноцінних, я не така і таке інше. Живу сама з дітьми на великій відстані від батьків. По трохи починаю розуміти, що я людина, що все, що на мене вішали в минулому неправда. Що я повноцінна, сильна. Але важко без підтримки. Що Вам допомогло пришвидшити зцілення?
показать весь текст
16
1
1
62
0
Я завжди дбала і дбаю про своїх дітей. Про себе не дбала. Зараз вчуся. І я не невдаха. А хочу теплих відносин з батьками, або хоча б нейтральних, щирих без підводних наїздів.
2
1
Ви жили з дітьми і чоловіком в батьків, що так залежні від них і їхньої думки? Яким чином Вони могли впливати на Ваше життя? Ви були від них фінансово залежні?
Не в Німеччині, не на виплатах. Багато працюю, почала працювати з 14 років частоко, а потім і на кількох роботах. Часу і сил на себе ніколи не було.
подзравляю,вы выбрали путь к одиночеству...сильная, независимая, одинокая...со временем поймете туда куда вы идете ,тоже нет 100% счастья
Мені дуже не вистачало мами в дитинстві, розсла з бабусею, потім дуже хотіла подобатись, заслужити любов. Але батьківську любов не можна заслужити, або втратити, вона або є або ні.
1
Тут щось не сходиться. Росли з бабусею а залежні від мами? І це в 37 років, маючи чоловіка і дітей
Звісно що можу без батьків. До заміжжя жила брала допомогу батьків, звісно, я одружилась в 20. А Ви себе від народження самі фінансово утримували?
Допомагають пришвидшити сеанси в психолога/психотерапевта, але це виснажливо і дуже відчутно б´є по гаманцю. Враження, що навіть не те що грошей, життя не вистачить все опрацювати.
Хороший психолог такого не скаже.
Мені психолог-психотерапевт навпаки наголошує, щоб я усвідомила, що це в минулому, я доросла і зараз можу вчитися жити по іншому.
Тобто зі сторони психолога жодних ’розірвати стосунки з батьками’, вони тоді не вміли по іншому. Але з емпатією та розумінням допомагає пропрацювати травму і замінити установки на позитивні. Але я першочергово з зовсім іншим запитом прийшла, просто травма виявилася комплексною.
Мені психолог-психотерапевт навпаки наголошує, щоб я усвідомила, що це в минулому, я доросла і зараз можу вчитися жити по іншому.
Тобто зі сторони психолога жодних ’розірвати стосунки з батьками’, вони тоді не вміли по іншому. Але з емпатією та розумінням допомагає пропрацювати травму і замінити установки на позитивні. Але я першочергово з зовсім іншим запитом прийшла, просто травма виявилася комплексною.
🤦
Звідки ви можете знати?!
Ви особисто знаєте автора, її батьків, жили в тій родині?
Який тільки брєд не напишуть люди
Звідки ви можете знати?!
Ви особисто знаєте автора, її батьків, жили в тій родині?
Який тільки брєд не напишуть люди
1
І Ви не можете сказати мамі що впораєтеся без її порад і повчань? З мамою зв´язок це раз-два в тиждень подзвонити про погоду і здоров´я поговорити, цього достатньо. Розумієте що спілкування не подобається, завершуєте і готово, це ж елементарно
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу