Підліток 13 р підвищена тривожність, боїться якщо ми помремо, як вона житиме

Ну расскажите что ей останется то и то наследство, бабушка тетя присмотрит.

Вона порахувала якщо я помру в 90 то їй буде 65
І тут сам факт що вона не хоче щоб ми помирали перші

Психолог не поможет. Просто она думает о том, что реально может случиться, опасается этого. Большинство об этом не думают. У всех нервная система разная. Таких людей обычно называют мнительными.

Ей нужна консультация психиатра, назначат препарат от тревожности, проверят нет ли депрессии.

Блин) ну, рассмешили
Я тут слежу за шахедами, на стрёме, решила зайти на советчицу

К психиатру наверное надо вести. Мои недавно тоже такие ситуации проговаривали. Возможно и вы этого бомтесь. Мы спокойно поговорили на эту тему. Младшая конечно более тревожно отнеслась, а старшему уже ок) 12 и 16 лет.

Тю мои дети реально об этом рассуждали) не вижу ничего смешного) и страшного.

Сейчас время такое , все о таком думают, многие не говорят.

Здається вже, як мінімум потрібна консультація психіатра.
Бідна дитина, все це наслідки війни, загострило(

Не понимаю в чем проблема?
Хочет умереть раньше вас?
Так и скажите, что мысли притягивают наши желания. Поэтому если каждый день думать об этом то так и будет.

Можливо її завантажити якимись цікавими направленнями розвитку?
Бо вона спілкується з джіпіті
Копається в цій всій ситуації, розбирається- і ще гірше робиться

Она боится, потому как не знает потом как о себе позаботится. Нет опоры, веры в себя

6 занять це небагато, працюйте далі. Можливо не завадить у психіатра перевіритися. І це точно не через те, що багато вільного часу, але те що дитина нічим не цікавиться це ще один знак що в неї щось не так

В її віці смерть батьків дійсно лякає, її можна зрозуміти. Мабуть наслухалася-начиталася історій тих, хто втратив. Війна ще зверху, кому не страшно? Проговоріть з нею план дій: що реалістично вона зможе зробити, до кого звертатися, куди йти, номери телефонів і адреси на випадок якщо щось таки, не дай Боже, станеться. План дій, підготовленість це найкращий спосіб заспокоїти потік думок про найгірший варіант. Ігноруванням її страху і відволіканням ви її страх ніяк не зменшуєте. Їй уже не 3 точки щоб просто забути.

У нее какая-то глубинная травма. Так просто не выковырять. Я тоже в детстве очень боялась, что умрут родители. Если мама или папа задерживались с работы на 15 минут меня охватывала жуткая паника, я помню как при мне обсуждали истории жуткие , типа соседка вышла покормить котиков у дома и пропала и т д , у папы на работе убили сотрудника, и это все в красках обсуждали дома. А мне было просто физически плохо это слышать, я сразу их представляла.

Автор, а у нее кто-то умирал? У меня отец умер, когда мне было 6, я всю жизнь трушусь за мамой, сильно переживаю за ее здоровье. Может у нее животное умерло и осталось что-то

В мене таке було в дитинстві ( плакала ввечері або в ночі), тоді не було психологів. Переросла. Але час від часу ввечері чи вночі накривали думки, ще й в дорослому віці.

ось для того я з чьоловіком і спланувала другу дитину. Щоб коли ми будемо старі і помремо - була підтримка. Мене так виховали що родина це фортеця. І так слава богу і є по життю

Так это вполне взрослые мысли, девочка повзрослела. Так а в итоге что? Вы ей расписали какой-то приемлемый сценарий на случай если?

Ей нужно больше общения, дополнительные опоры.

так, думаю найкраще що б в день було фізичне навантаження можливо спорт, але який би приносив радість. Можливо кінний спорт.

вона просто любить батьків, не вигадуйте. В дитини привʼязаність. В мене таке було. Я за себе взагалі не думала.

От джі пі ті не раджу. Хоча особисто він мені допоміг пережити трагедію. Але в мене досить сильно розвинено критичне і логічне мислення, я не піддавалася сліпо всьому, що він пише, для мене такий собі інструментом розмови сама з собою.
В що психолог каже? Ви озвучили психологу, що зміни у дитини не відбуваються?

то хай навчається заробляти, в 13 років можна вже починати шлях в ІТ

Автор, я поддерживаю и визит к психиатру с назначением легких препаратов, которые помогут справится, и идею по поводу спорта, особенно конного спорта, если есть такая возможность.
Но еще есть смысл обследоваться у эндокринолога и сдать анализы на возможные дефициты элементов/витаминов, гормональный дисбаланс.
А также максимально восполняйте ее дефицит знаний об этом мире. Ведение хозяйства, финансовые вопросы, забота о здоровье, профессии и как вести себя на работе, ситуационные сценарии общения с друзьями, коллегами, родственниками, любимыми. Последний год я очень много времени провожу с дочкой в обсуждении этих тем, ’мастер классах’ по готовке и уборке. Заставляю сходить на почту, к врачу за справкой, заказать и забрать в магазине технику и т.д. естественно, с полным инструктажем и мной на связи в случае форсмажора. у моей тоже был страх, как жить. Нас потерять еще с маленькой периодами боится. Так вот скажу вам, что за этот год появилась уверенность в себе, иногда сама спрашивает: мам, а если ситуация такая, я делаю вот так? Обсуждаем, уже нет паники как поступать. Как сама говорит, прошло детство, появилось понимание, что мир сложный, а что с этим делать и как самой в нем барахтаться было неясно

Где именно вы живёте? Обстрелы есть? Это всё в основном стрессы и реальные угрозы вот в такое выливаются.

Читали, що GPT доводить підлітків до самогубств? Підказує, як краще все зробити.

осознавание того. что люди умирают у подростка нормально. Это этап взросления.

Сейчас война и это добавляет ей тревожности.
Психологу надо больше времении, я думаю.

В ’Колі сім´ї’ у них гарні психологи. Там же і психіатр є.
Дитячий психолог, якому я довірю, майже завжди починає з того, що відправляє батьків на консультацію дитині до свого психіатра.

Не читала