МУСЯкомарова• 25 ноября в 18:35
У мене якась депресія чи вже психіка поїхала?
Мені в Фб часто попадається як хтось загинув чи помер закордоном із біженців. І мені так добре стає.
Сама роздумую давно щоб самій закінчити своє життя.
А тут бачу в ФБ стрічці це і думаю, така молода чи молодий. А чим я гірше? Чи я якась не така? Чи я краще? Ні не краще. І хочеться з собою щось зробити.
Сама роздумую давно щоб самій закінчити своє життя.
А тут бачу в ФБ стрічці це і думаю, така молода чи молодий. А чим я гірше? Чи я якась не така? Чи я краще? Ні не краще. І хочеться з собою щось зробити.
показать весь текст
15
1
1
44
0
Ну и куда Вы собрались, а ребенок кому? Не знаю, моя жизнь в последние два года превратилась в беспросветное выживание, но не жить - даже мысли нет, у меня ребенок.
1
Папа є . Хай займається. Дитина на мені щ народження+ робота+ побут+ лікарі+ вирішення всіх побутових питань, комуналки, лічильники, все все. Він тільки працює.
Мене це задовбало. Я не хочу вже бути тягловою конякою. Я вже декілька місяців не працюю. Втратила роботу. Я майже не миюся, я лежу в ліжку. Мене підкосила ця війна, підкосила нагрузка на мене. Я тупо нічого не роблю. Фізично не можу і ментально. Це не лінь, це відсутність мотивації жити. Я не виходжу на вулицю, бюджет не страждає, бо я ні на що не трачу, бо вже навіть не розчісуюсь, не говорячи за макіяж. Коли їм, кили днями не їм. Мені вже так наб´срати на все, на дитину теж, мені пофіг у. В хаті жах, бо він атрофований, нічого не може робити. Мене не стане, хай займається дитиною. Чому це все має бути на мені?
Мене це задовбало. Я не хочу вже бути тягловою конякою. Я вже декілька місяців не працюю. Втратила роботу. Я майже не миюся, я лежу в ліжку. Мене підкосила ця війна, підкосила нагрузка на мене. Я тупо нічого не роблю. Фізично не можу і ментально. Це не лінь, це відсутність мотивації жити. Я не виходжу на вулицю, бюджет не страждає, бо я ні на що не трачу, бо вже навіть не розчісуюсь, не говорячи за макіяж. Коли їм, кили днями не їм. Мені вже так наб´срати на все, на дитину теж, мені пофіг у. В хаті жах, бо він атрофований, нічого не може робити. Мене не стане, хай займається дитиною. Чому це все має бути на мені?
Читаю Вас и понимаю, что ситуации очень разные в жизни бывают. Я бы так счастлива была не работать, но не могу. Ненавижу свою работу, отношение руководства как к скоту, но платят более-менее. Насилую себя ежедневно, перестала видеть жизнь, только работа, только должна, только ответственность. И домашние обязанности никто не отменял. Мне бы только не работать, Господи, искренне не понимаю, как можно иметь возможность просто быть дома и не радоваться при этом жизни.
Тому, что есть тот, кто оплачивает Вам сейчас интернет. Как минимум. Даже при утрате работы Вас есть кому поддержать. Умейте это рассмотреть.
Вы сейчас в тепле, как минимум раз в неделю что-то едите, не лукавьте. И в ванной пусть и не моетесь, но есть тот, кто заплатит за воду, которой Вы смываете унитаз после себя.
1
Я з народження дитини ні разу не була окремо. Це мене вже так задрало. Просто присутність. Що я повинна зі школи зустріти, я, я, я. Дитина на мені вічно!!!
Я не можу відлучатися від дитини. Бля, приходить в три. Двері відкрий покорми на гурток відправ. Коли я поїду?
Я вже ладна руки накласти і все.
В ФБ бачила в Німеччині жінка в одного померла в він залишився з дитиною маленькою. Нічого, дитина на ньому. Все
Я вже ладна руки накласти і все.
В ФБ бачила в Німеччині жінка в одного померла в він залишився з дитиною маленькою. Нічого, дитина на ньому. Все
Так як ви поїдете теж нічого не станеться, вони справяться. Для них це буде так наче ви померли, в чому різниця,?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу