Пишна молодиця• 16 декабря в 20:41
Нещодавно створювала тему. Сьогодні мого котика не стало
Дуже важко. Тема просто виговоритись. Бо я зараз совсім сама це переживаю. Він був мені дуже дорогим, рідна душа
показать весь текст
23
3
3
1
50
0
Как я люблю таких шпротиков, все коты такого окраса были невероятно умными...
Держитесь, автор, я, после гибели такого же по окрасу котика, года 3 в себя приходила(
Держитесь, автор, я, после гибели такого же по окрасу котика, года 3 в себя приходила(
3
нифига, я взяла через два месяца,хотела такую же ,но дочь настояла на другой породе ,я забочусь о ней ,но это не то...все время сравниваю с той кошечкой и плачу т.к эта совсем другая....может рано взяла
2
Мы взяли такую же, за той плачу скучаю, но эта какая то нереальная, умная, контактная, компанейская, котопес, заполняет все пространство. Не беру породистых, дворовые мне больше нравятся во всех смыслах
2
Понимаю. Моя кошка умерла в апреле, я до сих пор по ней скучаю. Когда попадаются фото или видео с ней, не могу без слёз. Очень её не хватает.
Первое время даже домой не хотелось идти, так прям больно было, что она больше не ждёт и не встретит
Первое время даже домой не хотелось идти, так прям больно было, что она больше не ждёт и не встретит
Дуже вам співчуваю. Я трохи більше року похоронила свою кицю і досі болить. Одна дівчина тут мене дуже підтримала, безмежна їй вдячність! А вам сил і терпіння це пережити. Обіймаю вас!
1
Співчуваю💔
Мій кіт пішов у свій котячий рай минулого тижня. Це це його останнє фото. Десять років був поряд. Розумію ваші почуття. Тримайтеся
Вони завжди нас покидають, залишають рану на серці, але залишають також своє тепло, спогади про найкращі роки, які вони прикрашали своєю присутністю, і уроки безумовної любові.
Але як важко втрачати, така порожнеча.
Все життя у мене коти, хтось прожив довго, хтось пішов раніше свого часу, це завжди біль, і вона завжди проходить, я точно знаю. Але чомусь саме з цим котом, мені нестерпно думати, що колись я буду дивитися на його фото без сліз, що колись мені стане ледь не байдуже, бо хтось займе його місце, заповнить порожнечу, і знов принесе ту любов та тепло, що пішло з моїм померлим пухнастим другом. Він був надзвичайним. І вперше я не мрію про той момент, коли мене відпустить і я захочу відкрити нову сторінку, знов врятувати котика.
Мій кіт пішов у свій котячий рай минулого тижня. Це це його останнє фото. Десять років був поряд. Розумію ваші почуття. Тримайтеся
Вони завжди нас покидають, залишають рану на серці, але залишають також своє тепло, спогади про найкращі роки, які вони прикрашали своєю присутністю, і уроки безумовної любові.
Але як важко втрачати, така порожнеча.
Все життя у мене коти, хтось прожив довго, хтось пішов раніше свого часу, це завжди біль, і вона завжди проходить, я точно знаю. Але чомусь саме з цим котом, мені нестерпно думати, що колись я буду дивитися на його фото без сліз, що колись мені стане ледь не байдуже, бо хтось займе його місце, заповнить порожнечу, і знов принесе ту любов та тепло, що пішло з моїм померлим пухнастим другом. Він був надзвичайним. І вперше я не мрію про той момент, коли мене відпустить і я захочу відкрити нову сторінку, знов врятувати котика.
2
Так, хвороба підшлункової, він досить довго прожив з нею, з хорошим доглядом та дієтою вона хоч якось працювала, але потім відмовила остаточно
Якби в мого були якісь ознаки раніше. Він був 5,5 кг. Добре їв, пив, грався. Якось так раптово все
Я ще не бачила рахунок. Його пришлють додому, бо був ще не завершений. Але не школую, якось виплачу. Я б гризла себе до останнього дня, якби не спробувала врятувати
Буває і так, нажаль. Деякі хвороби не дають видимих симптомів, аж поки не стане пізно(
Можливо, так і легше деякою мірою - і самому котику, що не страждав довго, і вам - бо не довелось переживать ту втрачену надію, коли до останнього віриш, що тваринка одужає, марну боротьбу за маленьке життя, та почуття провини, яке переслідує через те що здається, ти не зробив достатньо для його порятунку
Один з моїх перших котів так само раптово нас покинув, у досить молодому віці, просто не прокинувся одного дня - думаю, в нього була якась вроджена вала серця, він багато спав та втомлювався швидше за інших котиків, і більш ніяких ознак проблем
Можливо, так і легше деякою мірою - і самому котику, що не страждав довго, і вам - бо не довелось переживать ту втрачену надію, коли до останнього віриш, що тваринка одужає, марну боротьбу за маленьке життя, та почуття провини, яке переслідує через те що здається, ти не зробив достатньо для його порятунку
Один з моїх перших котів так само раптово нас покинув, у досить молодому віці, просто не прокинувся одного дня - думаю, в нього була якась вроджена вала серця, він багато спав та втомлювався швидше за інших котиків, і більш ніяких ознак проблем
Котик вам усе пробачив, не сумнівайтеся. Він знав, що ви любите його, прожив щасливе життя поряд з вами
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу