26 грудня 2022 року під час диверсійного виходу на території Брянської області при виконанні завдання загинули: Юрій Горовець "Святоша"; Максим Михайлов "Непийпиво"; Тарас Карпʼюк "Тарасій"; Богдан Лягов "Аполлон".
27
4
Потужная Нюхоморша• сегодня в 00:50
Один у нас есть легиндарный разведчик, но его сопливая власть посадила.
5
АдляВасЯникто• сегодня в 00:55
И оно того стоило? Послали на смерть как и с Курской авантюрой. Сейчас по СМИ про Курск и Брянск не вспоминают даже.
7
6
4
Ответ дляАдляВасЯникто
И оно того стоило? Послали на смерть как и с Курской авантюрой. Сейчас по СМИ про Курск и Брянск не вспоминают даже.
Батько Богдана Аполлона
На цій останній фотографії - тиша перед кроком. Це не поза. Не демонстрація. Не героїка. Це мить, коли рішення вже ухвалене - без сумнівів і виправдань. Це зосередженість, у якій відсікається все зайве, щоб залишилася лише суть - дія.
На цьому фото вони ще разом. І разом вони залишаться назавжди. Ще є мить, у якій можна було б зупинитися. Але ніхто не зупиняється. В оточенні ворога вони не віддадуть зброю на якій було викарбувано гасло - МУЖНІСТЬ. Вони битимуться до останнього набою і подиху, змушуючи ворога платити криваву ціну.
На шевроні Аполлона - ’Molon Labe’ (’Прийди і візьми’). Легендарна відповідь спартанського царя Леоніда персам стала для них не просто гаслом, а маніфестом незламності. Це відмова здаватися та готовність захищати своє ціною життя, попри будь-яку перевагу ворога.
Вони були з тих, хто не шукав слави й не грав у війну. Відважні, мовчазні, мужні. Ті, для кого Україна була не словом чи гаслом, а домом, який неможливо віддати. Вони йшли не заради смерті - а заради життя інших, заради правди, заради своєї землі, заради України та українців.
Так виглядає мить перед виходом у тил ворога. Коли всередині немає хаосу - лише рівна лінія обраного шляху.
Останнє фото і останній трек у навушниках Аполлона - не про бій. Це музика перед боєм. Рівний, монотонний мотив, схожий на свист вітру в холодному зимовому лісі. Без слів - бо слова тут зайві. Емоції вимкнені. Тільки чиста воля.
Музика стихла, залишивши по собі дзвінку тишу вічності. Вони пішли в Різдвяну ніч, щоб ми могли бачити ранок.
Назавжди в строю. Назавжди в нашій пам´яті.
Це єдина дитина в родині.Вистраждана і вимолена.
На цій останній фотографії - тиша перед кроком. Це не поза. Не демонстрація. Не героїка. Це мить, коли рішення вже ухвалене - без сумнівів і виправдань. Це зосередженість, у якій відсікається все зайве, щоб залишилася лише суть - дія.
На цьому фото вони ще разом. І разом вони залишаться назавжди. Ще є мить, у якій можна було б зупинитися. Але ніхто не зупиняється. В оточенні ворога вони не віддадуть зброю на якій було викарбувано гасло - МУЖНІСТЬ. Вони битимуться до останнього набою і подиху, змушуючи ворога платити криваву ціну.
На шевроні Аполлона - ’Molon Labe’ (’Прийди і візьми’). Легендарна відповідь спартанського царя Леоніда персам стала для них не просто гаслом, а маніфестом незламності. Це відмова здаватися та готовність захищати своє ціною життя, попри будь-яку перевагу ворога.
Вони були з тих, хто не шукав слави й не грав у війну. Відважні, мовчазні, мужні. Ті, для кого Україна була не словом чи гаслом, а домом, який неможливо віддати. Вони йшли не заради смерті - а заради життя інших, заради правди, заради своєї землі, заради України та українців.
Так виглядає мить перед виходом у тил ворога. Коли всередині немає хаосу - лише рівна лінія обраного шляху.
Останнє фото і останній трек у навушниках Аполлона - не про бій. Це музика перед боєм. Рівний, монотонний мотив, схожий на свист вітру в холодному зимовому лісі. Без слів - бо слова тут зайві. Емоції вимкнені. Тільки чиста воля.
Музика стихла, залишивши по собі дзвінку тишу вічності. Вони пішли в Різдвяну ніч, щоб ми могли бачити ранок.
Назавжди в строю. Назавжди в нашій пам´яті.
Це єдина дитина в родині.Вистраждана і вимолена.
17
1
АдляВасЯникто• сегодня в 00:59
Ответ для_Леся
Сегодня тоже фигня какая-то в Гуляйполе. Все побросали или что?
Да по радио говорили что сейчас идут сильные бои там хорошего мало
1
1
Valentina shop2020• сегодня в 08:46
Ответ дляРеверанс
Батько Богдана Аполлона
На цій останній фотографії - тиша перед кроком. Це не поза. Не демонстрація. Не героїка. Це мить, коли рішення вже ухвалене - без сумнівів і виправдань. Це зосередженість, у якій відсікається все зайве, щоб залишилася лише суть - дія.
На цьому фото вони ще разом. І разом вони залишаться назавжди. Ще є мить, у якій можна було б зупинитися. Але ніхто не зупиняється. В оточенні ворога вони не віддадуть зброю на якій було викарбувано гасло - МУЖНІСТЬ. Вони битимуться до останнього набою і подиху, змушуючи ворога платити криваву ціну.
На шевроні Аполлона - ’Molon Labe’ (’Прийди і візьми’). Легендарна відповідь спартанського царя Леоніда персам стала для них не просто гаслом, а маніфестом незламності. Це відмова здаватися та готовність захищати своє ціною життя, попри будь-яку перевагу ворога.
Вони були з тих, хто не шукав слави й не грав у війну. Відважні, мовчазні, мужні. Ті, для кого Україна була не словом чи гаслом, а домом, який неможливо віддати. Вони йшли не заради смерті - а заради життя інших, заради правди, заради своєї землі, заради України та українців.
Так виглядає мить перед виходом у тил ворога. Коли всередині немає хаосу - лише рівна лінія обраного шляху.
Останнє фото і останній трек у навушниках Аполлона - не про бій. Це музика перед боєм. Рівний, монотонний мотив, схожий на свист вітру в холодному зимовому лісі. Без слів - бо слова тут зайві. Емоції вимкнені. Тільки чиста воля.
Музика стихла, залишивши по собі дзвінку тишу вічності. Вони пішли в Різдвяну ніч, щоб ми могли бачити ранок.
Назавжди в строю. Назавжди в нашій пам´яті.
Це єдина дитина в родині.Вистраждана і вимолена.
На цій останній фотографії - тиша перед кроком. Це не поза. Не демонстрація. Не героїка. Це мить, коли рішення вже ухвалене - без сумнівів і виправдань. Це зосередженість, у якій відсікається все зайве, щоб залишилася лише суть - дія.
На цьому фото вони ще разом. І разом вони залишаться назавжди. Ще є мить, у якій можна було б зупинитися. Але ніхто не зупиняється. В оточенні ворога вони не віддадуть зброю на якій було викарбувано гасло - МУЖНІСТЬ. Вони битимуться до останнього набою і подиху, змушуючи ворога платити криваву ціну.
На шевроні Аполлона - ’Molon Labe’ (’Прийди і візьми’). Легендарна відповідь спартанського царя Леоніда персам стала для них не просто гаслом, а маніфестом незламності. Це відмова здаватися та готовність захищати своє ціною життя, попри будь-яку перевагу ворога.
Вони були з тих, хто не шукав слави й не грав у війну. Відважні, мовчазні, мужні. Ті, для кого Україна була не словом чи гаслом, а домом, який неможливо віддати. Вони йшли не заради смерті - а заради життя інших, заради правди, заради своєї землі, заради України та українців.
Так виглядає мить перед виходом у тил ворога. Коли всередині немає хаосу - лише рівна лінія обраного шляху.
Останнє фото і останній трек у навушниках Аполлона - не про бій. Це музика перед боєм. Рівний, монотонний мотив, схожий на свист вітру в холодному зимовому лісі. Без слів - бо слова тут зайві. Емоції вимкнені. Тільки чиста воля.
Музика стихла, залишивши по собі дзвінку тишу вічності. Вони пішли в Різдвяну ніч, щоб ми могли бачити ранок.
Назавжди в строю. Назавжди в нашій пам´яті.
Це єдина дитина в родині.Вистраждана і вимолена.
Очень красиво написали ,больно читать ,но со временем все ,все забудут а молодых цветущих ребят нет,горе родителям
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу