А какая радость в детях? Зачем они нужны?

Не соглашусь
У меня и ребёнок и собака
От собаки объективно меньше хлопот и столько же позитива

А для чего?
Стакан воды?
У меня 1 ребёнок, я его люблю,но прикола не поняла. Это(дети()вообще не обязательно, имхо,и никакого такого счастья от них нет

вірю. особливо, якщо хлопчик і тим більше, якщо підліток.

Главное что бы потом у модных психологов не искал травмы детства ввиде поджопника, наматывая сопли на кулак. И есть такой парадокс- чем меньше для них стараютя, тем лучше.

Неа,девочка

Пункт 1. А про дітей, які у стареньких батьків пенсію забирають і табуретками вбивають, не чули? «Безумовна любов»
Про «діти завжди з вами» і говорити нічого, така ж утопія
Ви якась геть недалека

Якщо у вас буде своя дитина, емоції будуть абсолютно інші, особливо перші пару років

1. Тітка моя колись казала ’Треба дітей до пенсії догодувати’. Забирають, бо забагато няньчать.
2. Так, діти завжди з мамою. Стають дорослими - йдуть в самостійне життя. І тут якраз головне не зволікати, бо буде як пункт 1, і пенсії забирати і табуретки.
Вчасна сепарація - це також турбота батьків

У меня был всплеск только одних негативных гормонов ,или возможно я слишком тревожная мать ,не знаю.
Меня все раздражало ,расстраивало постоянно, дочка в детстве все время была истеричная ,спала ночью 4-5 часов не больше до 6 лет ,днём 1-2часа ,невропатологи не помогли нам ,болела постоянно, с садиком не сложилось ,в младшей школе тоже самое. Весь первый класс тащили её утром в школу с ужасными криками ,слезами
Вообщем радости никакой ,так и не поняла в чем это счастье материнства.

Дети - это удовольствие и радость жизни, но только для тех, кто дозрел и реально готов отдавать. Для тех, кто привык думать о себе, не может заботиться о других, имеет нейроотличия и проблемы с сенсорной интеграцией, склонен к нарушению границ и т.д., конечно, материнство будет вызовом...

Щаслива людина, коли знає чого хоче, такі теми не створює, а також поважає життя та вибір інших людей.

Явно ребенок не здоров. Сочувствую вам

Розумієте, те яке батьки на людях і які батьки наодинці з тидитиню це можуть бути абсолютно різні люди. Так, я знаю і розумію, що є психічні захворювання, або психологічні відхилення і зрозуміло, що ніхто не вплинути ні змінити таку дитину не може. Але я тако ж знаю дуже гарних батьків на людях і монстрів дома і багато працювала і мала контакт з дітьми таких батьків, 90% монстрів дітей(без закладених психічних проблем з народження) виростають саме у батьків монстрів. І ніхто крім самої дитини не знає страшної правди, і потім усі кажуть:’’такі чудові батьки, як у них могла з´явитися така жахлива дитина’’...

Це близькі родичі. Дитина дуже вперта і майже неможливо знайти спільну мову. Було витрачено чимало грошей на психологів, але зараз у 17 років вона нічого не цінує і цікавиться тільки матеріальним. Впертість нікуди не зникла. Одного дня вона просто вирішила, що школа їй не потрібна і перестала туди ходити. Ні вмовляння, ні розмови, ні будь-які інші спроби щось змінити не допомагають. У мами щастя материнства, не знаю як її нерви витримують, бо у дитини було майже все, що батькам дуже тяжким трудом давалось. Не знаю як буде зі стаканом води, але нерви здоровя зʼїдають.

І це жахливо. Моя рідна тьотя була щасливою людиною поки жила сама до 37 років, мала свій будиночок працювала вчителькою в селі під Києвом, у неї було все про що мріяла. Але усім близьким муляло, що вона не заміжня як усі. ’’Шо скажуть люди... Жінка щаслива тільки з чоловіком і дітьми і т.д.’’
Видали її заміж за розведеного родича, він алкаш якого вона ненавиділа усе життя, він її бив, теж ненавидів. Народився синок, кесарів розтин, була тяжка операція. Дитину вона боготворила і виховувала як вчителька, скалічила йому психіку ще в дитинстві, бо він мав постійно відповідати очікуванням усіх, її, вчителів, батьків, сусідів. Померла в 60 років від раку матки, усе життя після заміжжя прожила як в пеклі, дитина її ненавидить, виріс скалічений відлюдькуватий чоловік, Женився теж бо треба, бо була вагітна і у нього народилося двоє нещасних дітей. Довго писати, та й кому воно треба.
Тому оця адьська пропаганда про ’’жінка повинна народити’’ для мене виглядає знущанням. Кожна людина повинна бути щасливою! Неважливо як вона виглядає і кого любить(якщо, це не переходить рамки людської і законної моралі ).

Що за абсурд з тим стаканом? Реально є люди які саме для догляду в старості народжують дітей?

таких достатньо, навіть глянути по цьому форуму про стакан води, або під тиском інших, бо якась бракована/ий, ти не така/ий як усі.

А кто за человека будет отрабатывать его карму? В этом чистилище готовят души высших порядков путем обучения. Кто не прошел обучение - на второй круг. Отказаться НЕЛЬЗЯ
Суицид - вернут обратно + попытка побега
Не вернуться на землю можно в двух случаях. Или вверх или душа на переработку/удаление.

Вам не нужны. Забейте.

Никогда наличие детей не мешало учёбе,работе, прогулкам, поездкам

Ну як зачем, це ж можна зайняти інфантильну позицію в 60 років й намагатись запхати свою стару сраку їм на плечі, бо ж ’винні, стакан води, благадарнасть радітєлям’ і тд. Можна маніпулювати, вимагати увагу, влаштовувати концерти, що не люблять і не цінять, там купа ще приколів...

Ну не преувеличивайте. Дети вызывают не только радость, а и переживания и раздражение и даже злость. Просто нужно уметь это в себе контролировать

Ну переживания да, когда болели, остальное нет

Ну значит ваши дети ангелы во плоти или вы святая дева)

При чем здесь святая дева, ну наверное с парнями повезло

Материнство в радость, когда дети нормальные хорошие. А если ребенок проблемный, аутист или СДВГшник, тогда никакой радости. Я уже пожалела, что родила второго. Я так хотела, так хотела и дали мне проблемного ребенка, теперь мучаюсь уже14 лет и думаю зачем мне это все надо было. Спецом наверно такого дали, чтоб больше не захотела и на будущее. У меня дети сейчас перестали вообще вызывать хорошие ощущения в душе. И я понимаю людей, которые их не хотят. Это большая лотерея, родится нормальный ребенок или проблемный. А таких проблемных к сожалению сейчас стало много рождаться.

Коли ти не в більшості то може бути страшно за свій вибір. Це тиск тому і супротив.

бездетные тоже не вечно молодые

Меня безумно утомляют чужие дети и совсем другие эмоции от своих. Так что этот тест не надежен

Спасибо
Но серьёзных диагнозов нет ,или может недообследовали .
Невропатолог ставила невротический синдром, сейчас дочке 14 лет ,научилась более менее контролировать эмоции .
С интеллектом все нормально ,была отличница ,сейчас есть 8-9 ,но так как у нас постоянно тревоги и отключения света ,то учится нормально очень сложно, когда уроки пропадают ,и самому все надо учить