Молчавочка• 26 декабря 2025
Окр у дитини вже другий рік.
Можливо хтось з таким стикався.
Кожен день це такі нерви.
Особливо зараз коли на вулиці холодно.
Не хоче взагалі носити шкарпетки, труси, майки, футболки. Лише одні штани і одну кофту. Ходить в черевиках без шкарпеток, про труси навіть чути не хоче. То плаче, то істерики що все не таке. Дуже погано їсть. Не так комп´ютер, стілець, книга і тп стоїть. Вчитися,писати не хоче. В школу не хоче, прям істерики кожного ранку, виходить і по дорозі кричить Ненавиджу! І ридає.
Стоїмо на обліку у психіатра, поставив діагноз окр.
Приймає есциталопрам. Вже збільшили дозу, але все одно все те саме.
Як з цим жити, як це довго буде? Чи взагалі колись це закінчиться, він йде в школу в я ридаю бо вже немає сил.
Можливо хтось стикався з цим? Що ви робите, можливо дасте пораду.
Всім гарного дня 💙 💛
Кожен день це такі нерви.
Особливо зараз коли на вулиці холодно.
Не хоче взагалі носити шкарпетки, труси, майки, футболки. Лише одні штани і одну кофту. Ходить в черевиках без шкарпеток, про труси навіть чути не хоче. То плаче, то істерики що все не таке. Дуже погано їсть. Не так комп´ютер, стілець, книга і тп стоїть. Вчитися,писати не хоче. В школу не хоче, прям істерики кожного ранку, виходить і по дорозі кричить Ненавиджу! І ридає.
Стоїмо на обліку у психіатра, поставив діагноз окр.
Приймає есциталопрам. Вже збільшили дозу, але все одно все те саме.
Як з цим жити, як це довго буде? Чи взагалі колись це закінчиться, він йде в школу в я ридаю бо вже немає сил.
Можливо хтось стикався з цим? Що ви робите, можливо дасте пораду.
Всім гарного дня 💙 💛
показать весь текст
15
Леди_в_ночи• 26 декабря 2025
Ответ дляМолчавочка
Так, я помітила що я дуже нервова стала, часто плачу бо важко психологічно. Нікому зі знайомих не говорю про діагноз, тому ми нікуди не ходимо, бо знаю що будуть істерики.він за годину перед школою так вимотає і мене і себе, що я потім ще годину відхожу.
Автор, обіймаю вас і все розумію. Але якщо маєте можливість спробуйте ще когось, ще консультації. Щоб хоть трішки його заспокоїти і вам взяти себе в руки. Паралельно в психіатра питайте, що вам попити для нервів. Ви не одна, нас таких мам багато.
3
Пирожкиня• 26 декабря 2025
Ответ дляН@Диете
А до чого тут старший син і інші батьки? Ви відчуваєте взагалі щось до молодшого сина, окрім роздратування і сорому?
Якщо почитати ваші повідомлення уважно, то виникає одне бажання. Щоби історія, насправді, була вигадана.
Інакше, ваша хвора дитина в біді.
Якщо почитати ваші повідомлення уважно, то виникає одне бажання. Щоби історія, насправді, була вигадана.
Інакше, ваша хвора дитина в біді.
Да, похоже, что автор троллит
8
1
автор
Молчавочка
• 26 декабря 2025
Ответ дляН@Диете
А до чого тут старший син і інші батьки? Ви відчуваєте взагалі щось до молодшого сина, окрім роздратування і сорому?
Якщо почитати ваші повідомлення уважно, то виникає одне бажання. Щоби історія, насправді, була вигадана.
Інакше, ваша хвора дитина в біді.
Якщо почитати ваші повідомлення уважно, то виникає одне бажання. Щоби історія, насправді, була вигадана.
Інакше, ваша хвора дитина в біді.
Ні до чого, але ми живемо разом. Я його постій гладжу, лежу з ним, розмовляю, він до мене вночі приходить, говорить що сни погані сняться. Говорю що люблю. Ви думаєте що я холодна до нього, то ні. Я дуже багато часу йому приділяю.
5
автор
Молчавочка
• 26 декабря 2025
Ответ длякнопкодав
Ну вы поменьше слушайте своих родителей. Люди, которые не сталкивались у близких с психиатрическими проблемами, просто не понимают.
Я їм пояснюю що ми на обліку не просто у педіатра, а у психіатра. Вони говорять що ми його так виховали значить. Згаєте як важко коли тебе не розуміють. Говорять що я просто м´яка, а потрібно гаркнути раз а не сюсюкатися.
4
1
1
автор
Молчавочка
• 26 декабря 2025
Ответ длякнопкодав
Переведите его на семейную форму, ему плохо от школы, и буллить начать могут.
Вчитель знає нашу ситуацію, кожного вечора пише, про його поведінку і стан в школі. Говорить що він з усіма спілкується,грається, шуткує, сміється. А іноді пише що сумував..
автор
Молчавочка
• 26 декабря 2025
Ответ дляЛеди_в_ночи
Автор, обіймаю вас і все розумію. Але якщо маєте можливість спробуйте ще когось, ще консультації. Щоб хоть трішки його заспокоїти і вам взяти себе в руки. Паралельно в психіатра питайте, що вам попити для нервів. Ви не одна, нас таких мам багато.
Дуже Вам вдячна 💐 дякую
Телячі ніжноСті• 26 декабря 2025
Ответ дляМолчавочка
Думаю до нього звертатися. У невролога також були, сказав це точно з психіатром треба лікувати. Виписав тенотен і фломму. Також приймаємо.
Мало ли, может есть повышенная сухость, гиперчувствительность и тп и можно будет немного с этой стороны улучшить
1
автор
Молчавочка
• 26 декабря 2025
Ответ дляПирожкиня
Да, похоже, что автор троллит
Рада що ви з таким не стикалися
6
Пирожкиня• 26 декабря 2025
Ответ дляМолчавочка
Рада що ви з таким не стикалися
Да 100% мое предположение верно
8
ПешитеБесАшипок• 26 декабря 2025
Ему нужна психотерапия, кпт. Таблетки это вспомогательный элементов
Котогосподиня• 26 декабря 2025
Ответ дляМолчавочка
8,5 років, приймаємо з грудня минулого року. Влітку було легше, бо шорти(без трусів) босоніжки і футболка. А зараз майже голий ходить. Штани і кофту не може змінити, лише один комплект носить і все, навіть прати не дозволяє, бо потім ці речі вже не такі зручні.
Может надо иметь несколько одинаковых комплектов одежды и менять их?
Гжегож Бженчишчикевич• 26 декабря 2025
Ответ дляПирожкиня
Да 100% мое предположение верно
Отстаньте от человека
Ответ дляАнонимус Я
Інший психіатр інший антидепресант
Не бійтесь змінювати лікаря !
Не бійтесь змінювати лікаря !
І абсолютно взяти себе в руки, не кричати і не зриватися. Я знаю як це тяжко, сама через таке проходила зі старшою донькою, ваша нервовість, крики і зриви, роблять тільки гірше, ні вам ні йому від цього не стає краще. Кожен раз думайте як зараз почуває себе ваша дитина.
Моя донька теж не носила трусики, бо душать і спадають, теж носила один одяг і т.д. крім терпіння і ласки інших ліків немає. Моя донька вже доросла і вона мені ті мої зриви згадує і досі, як мене мучить совість не передати словами.
Моя донька теж не носила трусики, бо душать і спадають, теж носила один одяг і т.д. крім терпіння і ласки інших ліків немає. Моя донька вже доросла і вона мені ті мої зриви згадує і досі, як мене мучить совість не передати словами.
1
НичеНипанимаю• 26 декабря 2025
Щиро співчуваю, це реально пекло(( і йому співчуваю, йому гірше, ніж вам - просто завжди це пам´ятайте, допомагайте, не сваріть. Обіймаю.
і це не закінчується, лікувати адекватно не уміють, гори грошей на псіхотерапію і ліки, результ приблизно нульовий - в 20 вже не ридала кожного дня, але жити, навчатися і працювати неймовірно важко((
і це не закінчується, лікувати адекватно не уміють, гори грошей на псіхотерапію і ліки, результ приблизно нульовий - в 20 вже не ридала кожного дня, але жити, навчатися і працювати неймовірно важко((
3
Морковку дай• 26 декабря 2025
Ответ дляПирожкиня
Говно ваш доктор.
Год у ребенка нет прогресса, а препарат не поменяли...
Вы пробовали гомеопатию? Кпт?
Что вообще делали?
Год у ребенка нет прогресса, а препарат не поменяли...
Вы пробовали гомеопатию? Кпт?
Что вообще делали?
якщо міняти, то точно не на гомеопата. Це тільки час згаяти і витратити купу грошей.
Морковку дай• 26 декабря 2025
Ответ дляМолчавочка
Він не може пояснити, запитувала це також, говорить: я не знаю, просто не зручно і все. Кожного дня істерики і сльози.
Тест на аутизм проходив?
Автор, тримайтеся, пийте магній і вчіться жити з цим, просто у вас особлива дитина, підлаштовуйтеся під нього, знаходьте компроміси, обов´язково терапія, дитині важче ніж вам, його пекло не закінчується коли ви не разом, а тільки погіршується. Обіймаю Вас, мені дуже шкода, але терпіння і спокій ваші найкращі помічники.
3
НичеНипанимаю• 26 декабря 2025
плюсуюся до думки вище - я горстями їла вітаміни групи В, ліцетин, магнії різний, цинк, інакше би просто не витримала.
Зі школи забрали через 2 тижні, на таке адіще не було сил взагалі. Вчилася дитина вдома, з медаллю закінчила, універ заочно на заочному теж з відзнакою, все було важко, але не так, як очно.
Надія на +- нормальне життя є, але в дитинстві було дуже складно.
Таблетки - одразу зникає творчість, дитина постійна сонна, без таблеток знання і творчість супер, але нерви і десь встигнути шансів нуль. І потрібно весь час тримати цей баланс, навчити жити за рокладом і без поспіху.
Зі школи забрали через 2 тижні, на таке адіще не було сил взагалі. Вчилася дитина вдома, з медаллю закінчила, універ заочно на заочному теж з відзнакою, все було важко, але не так, як очно.
Надія на +- нормальне життя є, але в дитинстві було дуже складно.
Таблетки - одразу зникає творчість, дитина постійна сонна, без таблеток знання і творчість супер, але нерви і десь встигнути шансів нуль. І потрібно весь час тримати цей баланс, навчити жити за рокладом і без поспіху.
2
НичеНипанимаю• 26 декабря 2025
Ще прочитайте про високочутливих дітей, це теж має величезне значення. Захочете, то і я голосом готова поговорити, щоб підримати вас
2
автор
Молчавочка
• 26 декабря 2025
Дівчата, дуже Вам вдячна за слова підтримки і розуміння. Запишуся до лікаря, нехай мені щось випишуть приймати.
Буду шукати іншого лікаря синові.
Всім гарних та тихих свят 💐⛄❄️❄️❄️
Буду шукати іншого лікаря синові.
Всім гарних та тихих свят 💐⛄❄️❄️❄️
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу