Воленс-неволенс• 28 декабря 2025
Ось така вона остання неділя мого 2025 року.
Буде багато тексту.
Давно вже наші стосунки з чоловіком були не добрі. Можна сказати від початку, колись мій і руку підняти і обзивати потім троянди і 1000 вибачень.
Якось і це минуло, слава Богу.
Думала молодий, дуже сильно спалахує, я теж не проста характером.
У нас є спільна дитина, житло орендоване. Зараз я на даний час роботи не маю. Та десь так прибирання тощо можу піти працювати.
Останній рік стосунки взагалі зіпсувались, сексу зі мною майже не хоче, постійно розмови про розлучення і так далі. Далі коли я налаштовую себе це кінець - може прийти з роботи просто так обійняти і я вже все, на все готова… а для нього це мабуть нічого і не означає.
Сьогодні зранку вирішила запитати що буде далі?
Він сказав тобі треба прийти в реальність, в яку ти не хочеш прийти взагалі. Все що я роблю це акуратно виходжу з цих стосунків, щоб дитині дуже і дуже боляче не було і все.
В нас є довіра один до одного? Ні. (Це його слова)
Також постійно відправляє мене до інших чоловіків (йди йди , там якраз такі як ти любиш і тому подібне) каже мені.
Все звалив на мене. Що я не впевнена в собі, що я не довіряю, він мені і взагалі мене не любить! Каже наступного року ми розлучаємось бо ці стосунки вже занадто поламані, і як раніше вже більше бути ніколи не може.
Воно то так, але знаєте від чого боляче? Від того що я старалась для нього все ( в моїх очах), пробачала і так далі. Себе не цінувала не любила а результат ось такий. Мені дуже боляче, дуже і дуже.
Як бути далі не знаю. Мені скоро 30.
А я наче дитина, яку лишили в супермаркеті і як бути я не знаю. Кожну ніч страшні сни.
І про його зради навіть.
Дівчата я так розумію це кінець і вже нічого не врятуєш. Тільки як бути - коли людина була для тебе всім, а ти вже для неї ніхто?
Давно вже наші стосунки з чоловіком були не добрі. Можна сказати від початку, колись мій і руку підняти і обзивати потім троянди і 1000 вибачень.
Якось і це минуло, слава Богу.
Думала молодий, дуже сильно спалахує, я теж не проста характером.
У нас є спільна дитина, житло орендоване. Зараз я на даний час роботи не маю. Та десь так прибирання тощо можу піти працювати.
Останній рік стосунки взагалі зіпсувались, сексу зі мною майже не хоче, постійно розмови про розлучення і так далі. Далі коли я налаштовую себе це кінець - може прийти з роботи просто так обійняти і я вже все, на все готова… а для нього це мабуть нічого і не означає.
Сьогодні зранку вирішила запитати що буде далі?
Він сказав тобі треба прийти в реальність, в яку ти не хочеш прийти взагалі. Все що я роблю це акуратно виходжу з цих стосунків, щоб дитині дуже і дуже боляче не було і все.
В нас є довіра один до одного? Ні. (Це його слова)
Також постійно відправляє мене до інших чоловіків (йди йди , там якраз такі як ти любиш і тому подібне) каже мені.
Все звалив на мене. Що я не впевнена в собі, що я не довіряю, він мені і взагалі мене не любить! Каже наступного року ми розлучаємось бо ці стосунки вже занадто поламані, і як раніше вже більше бути ніколи не може.
Воно то так, але знаєте від чого боляче? Від того що я старалась для нього все ( в моїх очах), пробачала і так далі. Себе не цінувала не любила а результат ось такий. Мені дуже боляче, дуже і дуже.
Як бути далі не знаю. Мені скоро 30.
А я наче дитина, яку лишили в супермаркеті і як бути я не знаю. Кожну ніч страшні сни.
І про його зради навіть.
Дівчата я так розумію це кінець і вже нічого не врятуєш. Тільки як бути - коли людина була для тебе всім, а ти вже для неї ніхто?
показать весь текст
12
5
1
90
0
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу