Да Щас же• 12 января в 00:37
Питання до україномовних
Відчуваєте повагу до російськомовних українців? А якщо це ваші близькі друзі чи родичі? Чи колеги, з якими у вас завжди були чудові стосунки? Я чомусь ні. Хоча сама ще рік тому була російськомовною. Просто не розумію цих відмазок в стилі будови щелепи і іншої маячні. На мій погляд люди просто не хочуть говорити українською, тому видумують різні причини, щоб виправдати своє небажання.
Тема без підтексту. Питання тільки для завжди україномовних і тих, хто перейшов на українську в різний час.
Тема без підтексту. Питання тільки для завжди україномовних і тих, хто перейшов на українську в різний час.
показать весь текст
206
25
23
17
11
10
1
524
0
тем кто не понимае, почему мова важнее человечности - не дано понять этот поток сознания.)
4
3
1
Ага. А еще никто не рискнет. Куда проще под анонимом советчиц оскорблять и пакости всяческие писать, уткнувшись в теплое одеялко )
3
Попвильно ви підмітили!
Бо пост 120 говорить протилежне-крадуть лише ті,що розмовляють українською.
Бо пост 120 говорить протилежне-крадуть лише ті,що розмовляють українською.
3
Так пу язиком 🚀🚀🚀🚀в Україну запускає . І вам норм . Язик понад усе .
Косоворотку придбали ?
Косоворотку придбали ?
11
4
1
1
Да. Я бы делала такую пометку над каждой подобной темой. Крупными буквами. Сверху. И чтоб она автоматически цеплялась при создании темы
5
А як малороси можуть розмовляти ? Тільки язиком . Воно ж глузувало з усього , українського .
Пс відповідь на моє запитання буде ?
Пс відповідь на моє запитання буде ?
7
3
1
ой,ви краща ніж російськомовні))
не треба зверхньо дивитися на людей з іншими поглядами на це питання.
не треба зверхньо дивитися на людей з іншими поглядами на це питання.
2
племянник то не так как сын.пятая вода на киселе.
так что представьте что погибла ваша единственная дочь.
так что представьте что погибла ваша единственная дочь.
1
1
У мене нема російськомовних родичів і знайомих, в роду нема росіян і на раші рідні нема, всі вільно спілкуються українською, але чудово знають російську. Навчання в російських школах 30 років тому - це не причина не знати мову. Розмовляти російською сьогодні - це особистий вибір людини, очевидно, росія їй дуже близька
5
3
Ну я можу відчувати повагу за їхні дії якісь, чи просто до людини як до особистості.
До чого тут їхня російськомовність - не дуже зрозуміла.
Мене тішить як більшість моїх співрозмовників у діалозі зі мною переходять на українську ну хоча б парою фраз)
Так склалося ще з тих часів, коли я лише переходила, багато років тому.
Дійсно дуже приємно.
До чого тут їхня російськомовність - не дуже зрозуміла.
Мене тішить як більшість моїх співрозмовників у діалозі зі мною переходять на українську ну хоча б парою фраз)
Так склалося ще з тих часів, коли я лише переходила, багато років тому.
Дійсно дуже приємно.
1
Вдома ми завжди розмовляли українською, але якщо співрозмовник говорив російською, я автоматично переходила на російську. Зараз теж так, але в основному це лишилось на роботі, бо оточуючі поза роботою, майже всі спілкуються українською. Тому тепер мені значно важче підібрати російські слова.
2
От цих, ’нових україномовних’ - просто вивертає, оце блюзнірство, оця робота на публіку! Я просто ненавиджу - оце ’ліцемєріє’). Зайдіть - куди завгодно: магазин, контору, державну установу: весь персонал, між собою, спіскується на русском. А тільки, угледівши вас - тумблєр миттєво переключається: добрий день, чого бажаєте, зараз, зачекайте, будь ласка...
Тобто - ніхто нікуди не переходить. Просто люди, на роботі - роблять те, що від них вимагають. І ніхто не париться)))
А якщо, хтось - вирішив стати україномовним на всі 100%: вдома, з родичами, друзями - то це приватна справа кожного. На здоров’я, як кажуть!
Що до мене - я двомовна від народження, розмовляю мовою співбесідника. Навіть сама не помічаю, як переходжу з мови на русский язык. Для мене - це норма життя, мены так комфортно.
Бо це - не чемно: принципово комусь нав’зувати своє)
Тобто - ніхто нікуди не переходить. Просто люди, на роботі - роблять те, що від них вимагають. І ніхто не париться)))
А якщо, хтось - вирішив стати україномовним на всі 100%: вдома, з родичами, друзями - то це приватна справа кожного. На здоров’я, як кажуть!
Що до мене - я двомовна від народження, розмовляю мовою співбесідника. Навіть сама не помічаю, як переходжу з мови на русский язык. Для мене - це норма життя, мены так комфортно.
Бо це - не чемно: принципово комусь нав’зувати своє)
11
3
Я ніяк не відношусь, бо бачила таке з дитинства - у нас була україномовна родина, а жили ми на півдні, і навкруги всі говорили російською.
Алк зараз україномовні мені якось ближче.
Алк зараз україномовні мені якось ближче.
1
Вспоминается сразу сцена из известного фильма, где они смеясь обсуждают как засрут населению мозги «мовным срачом». Поздравляю, вы в игре)
6
А чого ви вирішили , що вона рідна? Для моєї тітки рідна грузинська, приїхала в Україну вона в 18, має громадянство України І наша вимова для неї дуже важка.
3
А що поганого що люди розмовляють двома мовами? З чогось треба починати, чи на вашу думку це за помахом чарівної палички відбувається, миттєво?
Так і виглядає процес перехода суспільства, ніц страшного не бачу.
Так і виглядає процес перехода суспільства, ніц страшного не бачу.
У меня все предметы тоже были на русском, но были уроки и украинского языка и литературы. Украинский я знаю и если нужно разговариваю без особого труда. Мой сын в 9 классе все на украинском - на украинском не разговаривает, не может, только термины вставляет на украинском вместо русского. Так что школа еще с украинским не показатель вообще. И замечу, что в классе только один украиноязычный ребенок
4
У мене немає ні снів ні думок російською,але я і російську мову чую дуже рідко,часто іноземну,контент дивлюся україномовний або англомовний. Коли вчила англійську то навіть сама з собою англійською розмовляла. У вас просто слабке оточення мовою.
Повагу щодо мови я можу відчувати до тих, хто зміг вивчити чи намагається говорити. Російськомовних можу поважати за інше. В мене племінник російськомовний - ветеран, командир підрозділу, я його не за мову поважаю..
2
Я відчуваю ’здивування’. Ну і люди не просто не хочуть говорити українською,вони не хочуть бути українцями,бо їм всеодно ким бути,аби спокійно жити. Це якщо вже честно.
5
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу