Душка-свекрушка)))• Изменено вчера в 01:12
Девочки, кто помнит 90-е в сознательном возрасте? Зайдите
Как считаете, в 90х было так же сложно выживать как сейчас, лучше или хуже? и почему.
одинаково
было сложнее в 90е
было легче в 90е
не родился в 90е или был ребенком
одинаково
было сложнее в 90е
было легче в 90е
не родился в 90е или был ребенком
показать весь текст
36
7
1
337
0
А я була мамою трьох дітей і по сьогодні пам´ятаю той жах, коли дитина в реанімації, а потрібного антибіотика нема навіть за долари, коли в 1993 народила сина меншого, молоко через т-ру не прибувало, а навіть Малютку купити ніде було. І так само без світла сиділи годинами, старший тепер сміятися, що як в його дитинстві, тільки замість гасової лампи павербанки і генератори. Плюс до всього не платили місяцями зарплати.
Благо, кордон був поруч, за його рахунок мені ще гріх було нарікати. Ну і в село до батьків перебрались, було велике господарство возила все продавати.
Єдине - шахедів і ракет не було, а я була молода і здорова. ОЦе і все ’легше’ тих часів.
А тепер, коли через грижі і протрузії часом розігнатися не можу, чоловік жартує ’ТО тобі тих 149 кг фасоль за одну поїздку привіт з Польщі передають’.
Але запитати моїх дітей - то вони скажуть, що чудові були часи і весело згадають ігри на печі при гасовій лампі
Благо, кордон був поруч, за його рахунок мені ще гріх було нарікати. Ну і в село до батьків перебрались, було велике господарство возила все продавати.
Єдине - шахедів і ракет не було, а я була молода і здорова. ОЦе і все ’легше’ тих часів.
А тепер, коли через грижі і протрузії часом розігнатися не можу, чоловік жартує ’ТО тобі тих 149 кг фасоль за одну поїздку привіт з Польщі передають’.
Але запитати моїх дітей - то вони скажуть, що чудові були часи і весело згадають ігри на печі при гасовій лампі
10
2
И до 90-х жили небогато. Но 90-е помню, как голодное, темное и холодное время. Мясо стало не доступным и покупалось только к празднику. А так ели самые дешёвые крупы, овощи с огорода, молоко с рынка(подешевле) самодельную выпечку на простокваше. Помню, как за хлебом ходила в магазин возле хлебозавода, там он продавался дешевле, чем в других местах.
Поломка старенького телевизора была огромной трагедией, денег даже на ремонт не было.
Стали часто отключать свет. Начались приколы с водой по графику
В школе отопление стало работать с перебоями, сидели на урока в куртках, шапках.
Но в плане финансов это случай конкретно моей семьи.
Поломка старенького телевизора была огромной трагедией, денег даже на ремонт не было.
Стали часто отключать свет. Начались приколы с водой по графику
В школе отопление стало работать с перебоями, сидели на урока в куртках, шапках.
Но в плане финансов это случай конкретно моей семьи.
2
Це ще повезло, а мільйони стояли роками і не дочекатись. Мої сусіди на заводі працювали і все одно не дочекатись. Єдине, заплатили і вже в період розпаду в заводському гуртожитку вирвали кімнату, потім той гуртожиток перепланували типу під квартирки-конурки
2
В Одессе тоже были отключения в холодное время года вечерами,уроки при свечке делала.Батареи еле грели,в садах и школах кормили отвратительно помоями
Но с ракетами над головой это не сравнится
Но с ракетами над головой это не сравнится
90-е были тяжелыми, но казалось это не на долго. Друг друга поддерживали, много работали. Были и отключения света, и отсутствие транспорта. Я родила в 94, моей щарплаты хватило на 2 пеленки теплые. Огромную поддержку оказывали родители. Вот им пришлось сложно, после большой зарплаты получать хлебом. Сейчас растить детей еще сложнее- сон в убежище, без школ, тревоги в саду…
А потом дети будут рассказывать о травмах, полученных от родителей. А в какие условия попадали родители…… вспомнила , вздрогнула. Такму меня еще лайтовая версия.
А потом дети будут рассказывать о травмах, полученных от родителей. А в какие условия попадали родители…… вспомнила , вздрогнула. Такму меня еще лайтовая версия.
2
Ответ дляСкрипяСердцем
А я була мамою трьох дітей і по сьогодні пам´ятаю той жах, коли дитина в реанімації, а потрібного антибіотика нема навіть за долари, коли в 1993 народила сина меншого, молоко через т-ру не прибувало, а навіть Малютку купити ніде було. І так само без світла сиділи годинами, старший тепер сміятися, що як в його дитинстві, тільки замість гасової лампи павербанки і генератори. Плюс до всього не платили місяцями зарплати.
Благо, кордон був поруч, за його рахунок мені ще гріх було нарікати. Ну і в село до батьків перебрались, було велике господарство возила все продавати.
Єдине - шахедів і ракет не було, а я була молода і здорова. ОЦе і все ’легше’ тих часів.
А тепер, коли через грижі і протрузії часом розігнатися не можу, чоловік жартує ’ТО тобі тих 149 кг фасоль за одну поїздку привіт з Польщі передають’.
Але запитати моїх дітей - то вони скажуть, що чудові були часи і весело згадають ігри на печі при гасовій лампі
Благо, кордон був поруч, за його рахунок мені ще гріх було нарікати. Ну і в село до батьків перебрались, було велике господарство возила все продавати.
Єдине - шахедів і ракет не було, а я була молода і здорова. ОЦе і все ’легше’ тих часів.
А тепер, коли через грижі і протрузії часом розігнатися не можу, чоловік жартує ’ТО тобі тих 149 кг фасоль за одну поїздку привіт з Польщі передають’.
Але запитати моїх дітей - то вони скажуть, що чудові були часи і весело згадають ігри на печі при гасовій лампі
Діти на травму від вас не скаржаться?
Ответ дляСкрипяСердцем
А я була мамою трьох дітей і по сьогодні пам´ятаю той жах, коли дитина в реанімації, а потрібного антибіотика нема навіть за долари, коли в 1993 народила сина меншого, молоко через т-ру не прибувало, а навіть Малютку купити ніде було. І так само без світла сиділи годинами, старший тепер сміятися, що як в його дитинстві, тільки замість гасової лампи павербанки і генератори. Плюс до всього не платили місяцями зарплати.
Благо, кордон був поруч, за його рахунок мені ще гріх було нарікати. Ну і в село до батьків перебрались, було велике господарство возила все продавати.
Єдине - шахедів і ракет не було, а я була молода і здорова. ОЦе і все ’легше’ тих часів.
А тепер, коли через грижі і протрузії часом розігнатися не можу, чоловік жартує ’ТО тобі тих 149 кг фасоль за одну поїздку привіт з Польщі передають’.
Але запитати моїх дітей - то вони скажуть, що чудові були часи і весело згадають ігри на печі при гасовій лампі
Благо, кордон був поруч, за його рахунок мені ще гріх було нарікати. Ну і в село до батьків перебрались, було велике господарство возила все продавати.
Єдине - шахедів і ракет не було, а я була молода і здорова. ОЦе і все ’легше’ тих часів.
А тепер, коли через грижі і протрузії часом розігнатися не можу, чоловік жартує ’ТО тобі тих 149 кг фасоль за одну поїздку привіт з Польщі передають’.
Але запитати моїх дітей - то вони скажуть, що чудові були часи і весело згадають ігри на печі при гасовій лампі
Да, у нас тоже были постоянно отключения света, и воду давали по часам. Но мы каждый раз садились играть с мамой в настольные игры и играли при этой гасовой лампе, и это в моем воспоминании осталось как классное время ))) мы играли в слова, из большого слова составить много маленьких слов, или называть предметы на последнюю букву, или морской бой. Очень любила эти игры). Дом у нас был на угле, тогда так проектировали дома в Крыму, помню как мама ходила в подвал и подкидывала этот уголь в котел)
2
Я помню отключения света в одну зиму, но это было по пару часов, или 1999й или 2000й начало.
Бедно жили, но ракеты, дроны не летали. Поэтому однозначно было легче
Бедно жили, но ракеты, дроны не летали. Поэтому однозначно было легче
І мені легше чим моїм батькам, і доньці моїй яка в такому ж віці легше. Живемо ми в тому ж населеному пункті.
Не понятно .. вам уже 60 точно есть, если вы тогда работали, почему вы не можете с мужем выехать сейчас?
безгрошів´я і це в нас достаток був гарний..Банани то роскошь які я побачила вперше сухі - привезли з Польші. Вечні черги щоб щось купити. Одяг то взагалі треш щоб купити щось гарне . Щоб купити мені кросівки ми їздили фіг зна де стояли у черзі по блату...
Щоб заробити їздили у відпустці у Польшу купували шарфи продавали тут . Приставку у Москві купували -ніхрена нормального в нас не було. Мандарини раз на рік - на НР і черга 2 години і купуєш 5 кг на радостях. Потім звісно і алергії томущо багато за раз зжер..
А транспорт стоїш пів години приїде автобус набитий напроч...А якщо зламався годину стоїш на морозі... Пам´ятаю колготи зашивали вечно - зараз хто зашива колготи? А раніше купив зашив і ходиш зашиваєш волосиною якщо капронки...
Чьому тоді всі товсті були- макарони -смалец сахар їли. Томущо толком не було нічього
Мізк наш здатен забувати погане- тому багато голосують що жили краще
Щоб заробити їздили у відпустці у Польшу купували шарфи продавали тут . Приставку у Москві купували -ніхрена нормального в нас не було. Мандарини раз на рік - на НР і черга 2 години і купуєш 5 кг на радостях. Потім звісно і алергії томущо багато за раз зжер..
А транспорт стоїш пів години приїде автобус набитий напроч...А якщо зламався годину стоїш на морозі... Пам´ятаю колготи зашивали вечно - зараз хто зашива колготи? А раніше купив зашив і ходиш зашиваєш волосиною якщо капронки...
Чьому тоді всі товсті були- макарони -смалец сахар їли. Томущо толком не було нічього
Мізк наш здатен забувати погане- тому багато голосують що жили краще
6
3
Легче в том , что войны не было.
А материально сложнее, конечно. Сейчас нам такие условия дай- не выдержим. Тогда мы не разбалованные были и то очень сложно было. Каша картошка с поджаркой из лука, сало вареное, блины на воде, свиные головы, шпроты из кильки, отбивные из вымени, ананасы из кабачков. Окорочок раз в неделю. Мы один делили пополам на один раз. А родственница рассказывала, что по воскресеньям у них еда с мясом, один окорочок на пять человек. Зимой никакой зелени, и пекинки даже тогда ещё не было, только закрутки и квашеная капуста с бурячком. Банан или мандаринка по одной штучке в день и только ребенку.
А пустые полки, мыло самое простецкое и пачка порошка по талонам? Пахота дачах и на огородах все выходные и отпуска, чтоб хоть картошка была вдоволь на зиму. Практически все жители миллионника выходные стояли раком за городом, кто не стоял, те питались ячкой, пшеничкой, гречка была дефицит и роскошь. Ох и ’житуха’была.
Сейчас и близко не то. Но тогда войны не было, война хуже всех негараздов вместе взятых.
А материально сложнее, конечно. Сейчас нам такие условия дай- не выдержим. Тогда мы не разбалованные были и то очень сложно было. Каша картошка с поджаркой из лука, сало вареное, блины на воде, свиные головы, шпроты из кильки, отбивные из вымени, ананасы из кабачков. Окорочок раз в неделю. Мы один делили пополам на один раз. А родственница рассказывала, что по воскресеньям у них еда с мясом, один окорочок на пять человек. Зимой никакой зелени, и пекинки даже тогда ещё не было, только закрутки и квашеная капуста с бурячком. Банан или мандаринка по одной штучке в день и только ребенку.
А пустые полки, мыло самое простецкое и пачка порошка по талонам? Пахота дачах и на огородах все выходные и отпуска, чтоб хоть картошка была вдоволь на зиму. Практически все жители миллионника выходные стояли раком за городом, кто не стоял, те питались ячкой, пшеничкой, гречка была дефицит и роскошь. Ох и ’житуха’была.
Сейчас и близко не то. Но тогда войны не было, война хуже всех негараздов вместе взятых.
4
Вообще никто не стоял раком. Мама тётя и их друзья на пляже в выходные,вечером на дискотеках, тогда еще Голливуд открылся. Постоянно какой-то движ,все всем делились друг с другом,ничего не было и люди были справедливее,не такие паскуды,как сейчас. Не помню, чтобы мы голодали. Кто-то что-то добывал на работе.
Все стройные на фото и нарядные. Что-то шили перешивали. Жирных не было ,ун из наших родственников и знакомых
Ответ дляЕдиная страна!
Только хорошего, что молодая была, веселое время было. А так нет восторгов от 90х. Бандиты, перестрелки, дикий начинающийся капитализм на руинах совка, совок в головах, купоны, пустые полки, мыло по талонам, транспорт не ходит, одежда - рынок.... Какие там спа, детские дни рождения в ТЦ. египты, зары, хамоны с сырной тарелкой и проссеко (прожиточный минимум среднестатистической советчицы) 
Сейчас бандиты похуже будут
Я была совсем мелкой, и мне было ок, насколько тяжело нашей семье выживать не понимала, да и у всех почти было плюс минус так, даже хуже. Мне хоть бабушка приносила гуманитарку-просрочку из своей больницы, где работала. Всякие детские каши, пюрешки, разные повреждённые игрушки. Я ещё про эти игрушки всякие дурацкие истории сочиняла - типа это прислал мой дедушка миллионер из Америки, только на таможне лошади вырвали хвост, а кукле руку, потому что искали контрабанду.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу