Адаптація в садочок (хворіє)

Всі діти різні, донька хворіла весь час, аж до випускної групи, наш максимум був 1,5 тижні без хвороби.
У подружки син хворів раз на рік, у співробітниці донька взагалі не хворіла, якщо в пт були соплі то до пн вони проходили.

Все дети в саду болеют.
Моя в сад пошла в 2.2 года- 4 дня ходит, 2 недели болеет .
И по кругу до 5 лет.

У всіх по різному але часто так проходить адаптація у дітей. У мене дитина пішла в садочок за рік до школи, теж так було що тиждень в садочку і 2-3 тижня дома, взимку взагалі в садочку не був. З вересня і до випуска дуже часто хворів

Было очень много тем (см в архиве!) где уже давно на все вопросы ответили о садах и адаптации..
Адаптация к саду бывает разных стадий
- легкая
- средняя
- тяжелая (стресс бьет по нервной системе и дитя часто болеет и чахнет)
- дети которые никогда не адаптируются к саду...
Стресс для ребенка это:
- нарушение иммунитета
- спазмы кишечника и др органов
- нарушение усвоения витаминов и минералов
- пр пр
Сад - это крайний метод.. (работала в саду, нужно очень сильно постараться чтобы дитя адаптировалось легко, сейчас мало кто будет так стараться.. за ту зарплату... увы люди любящие эту работу давно сбежали оттуда)

Я сделала паузу в садике 1 месяц, когда поставили аденоиды 2 степени дочке в 4 года. Организму не хватало ресурсов восстанавливаться. Мне было жаль ее(

Донька любить ходити в садочок, це точно стрес
В перший же день не хотіла йти до дому, просилась в садіку ще побути

3-4 дня ещё не худший сценарий. Моя проводила там 3 часа , иногда меньше и звонили - забирайте, рвота( ацетон поднимался), и полтора месяца дома. Только первые полгода ходила норм( весна- лето), до первого ротавируса. После так и не смогла, в 5 лет я забрала документы, а до 5 лет платила за место. До садика абсолютно здоровый ребенок, насморк был пару раз и проходил быстро. В саду мы познали все прелести- фарингит, ларингит, ларингофарингит, ротавирус и ацетон.

От і мені вже її шкода(
Це ж не просто ’посиділа’ дома
Це кашель, температура, вже і бронхіт був
І в садочок хоче ходити і не може

Це жах(
Хоч бери та не води дитину
Але ж там діти, а що дома робити

Не згодна з цією версією. Племінниця відвідує приватний садочок в який вона йде із задоволенням, і усерівно хворіє регулярно. І періодично всі дітки з групи хворіють. Хоча вихователі дуже стараються щоб діткам було максимально комфортно.

Да, я понимаю :(
Просто еще маленькие такие, они хуже переносят эти болячки. В школе тоже дети болеют, их еще там намного больше и в классе, постоянно контактируют с другими классами.
Я 2 года назад уже психанула от этих бронхитов и отитов, пошли к гомеопату, стало немного лучше, ну и витаминная поддержка

Старшего повела в 2 года в госсад. Из больниц не вылезали, бросила работу и сидела до 4х, потом отдали в частный. Практически не болел, сопли 3 дня и здоров. Младшую сразу отдали в частный в 3,5. Болела пару раз в году, ей уже 15. Чем меньше детей в группе, тем реже они болеют.

У нас в групі 13 дітей, логопедичний садік
І то не завжди 13, в основному 10 дітей в групі
І все одно хворіємо
Думаю може до імунолога є сенс звернутися
Або до ЛОРа, бо все починається з носа
Хоча ми вже були і нічого такого він не сказав, просто призначив лікування

У мене дитина вже у випускній групі садочка, а досі хворіє. Лора та імунологів ми вже пройшли. Лор сказав чекати до школи, бо не настільки великі ще аденоїди. Імунологів було двоє, один сказав, що без пневмонії і гнійних отитів болячки йдуть від психології, а другий сказав, що то мабуть аденоїди, але ще треба сдати купу аналізів тисяч на п´ять гривень. Я вже просто забила на це і не воджу в садок, чекаємо школи.
Подруга водить дитину в логопедичний садок на півдня, водить і з соплями, і з кашлем, аби без температури. Хворіє також багато, але вона не може з ним стільки дома сидіти, і заняття в садочку для нього важливі.

Оце і ми до обіду тільки, на сон лише раз лишалась
Записала до ЛОРа сьогодні, буде дома дві, три неділі мінімум
А там побачимо

У Вас в родині курять / вейпять?

Ні

Це вже дуже добре, бо продукти розпаду нікотину , які навіть залишаються на верхньому одягу мають негативний вплив . Треба підняти імунітет . Нам педіатр приписала обов’язково вітамін Д, Омега 3, вітамін С (тільки не беріть аскорбінку), а натуральний вітамін С з екстракту ацероли , обов’яково разом з цинком. Моя донька принімала Вітатон https://tabletki.ua/uk/Витатон-мультиомега/1012186.... Тепер кожного сезону повторюємо.
Бажаю міцного здоров’я вашій крихітці.

Дякую 🤗

Вы и только Вы принимаете решение. Никто Вам не скажет как лучше. Меня пугали воспитатели, что это ж она и занятия не посещает, ни фигуры не знает, ни цвета. В 6 лет я наняла воспитательницу из того сада, она с ней подготовку к школе проходила, 2 года,в 6,5 она ещё не могла высидеть полчаса на одном месте, не слушала учителя,не выполняла задания. А к 7 смогла все это, и в7,6 пошла в школу. В этом году 11 класс. 10 отличных табелей она принесла. Готовится к нмт. Мне сыграло на руку отсутствие сада, дома ей уже было скучно, а школу она восприняла как свою личную социальную разлекаловку, и учитель хороший, и интересно, она туда летела раньше всех. Читать не умела- когда диктовали задачу по математике- запоминала на слух наизусть,чтобы решить . Такая мотивация была.

Вирішили не водити мінімум місяць, після одужання
Дитина мучиться, уже п´ятий день температура
Вихователі спокійно на це реагують, а от ’бабуся’ телефонує і з такою підковиркою питає ’Ви в садочок знову не ходили’
Ніби нам лінь, а дитина через нас в садочок не ходить, так як і вас вихователі. Що вона там серед діток, а що дома
А те що дитина хворіє, мучається, то бронхіт, то антибіотики постійно, ніхто не бачить

К женщине-матери всегда много претензий у окружающего общества. Любая проблема ребенка- виновата мать,везде, в саду, в школе, в поликлинике, в семье. Никогда отец. К нему нет претензий ни у кого. Моя дочка унаследовала проблемы по жкт от мужа, но у свекрови виновата я, потому, что мне надо менять все свои мысли на правильные,чтоб ребенок был здоров. А то что сама протаскала его всю жизнь по врачам и санаториям, то не считается, у нее правильные мысли. А на самом деле всем плевать. И чем раньше Вы это поймёте, тем лучше. А потом Вам нельзя будет ни беспокоится , ни тревожится, ни за подростка, ни за взрослого, и не дай бог сказать где - то слово ,,мы’- заклюют. Я лечу сейчас ребенка у одного врача, и на первом приеме сказала- мы были там и там. Она мне лекцию прочла на тему сепарации. Говорю а как сказать- она и я ходили к тому, врачу, она и я с ней ходили на МРТ. Или как я должна говорить, если мы ходим вместе. Можно сказать ,,мы с мужем´ ходили в магазин, но ни в коем случае нельзя говорить ,,мы ’ на себя и ребенка. Просто стройте отношения со своим ребенком, больше разговаривайте, больше слушайте, давайте ему выбор, там где можно. По ключевым вопросам родительства принимаете решения с отцом ребенка, если он участвует в воспитании. И больше ни с кем.