Булькаю• 19 марта в 09:47
мовне питання
перейшла на розмовну українську у 24 році, але от що відбувається. не можу на українській мові щіро спілкуватися з близькими, не дає мова відчуття глибини, відвертості і т.д. до цього багато років писала українською в спілкуванні та по роботі, вивчала в школі, одразу перешла на розмовну (буває суржик та ми з центру той таке)). є тут лінгвісти, це завжди так буде?
23
18
10
2
190
0
Язык матери не изменить, можно в совершенстве владеть другим языком, бегло говорить, но из души он не пойдет.
89
18
5
3
можливо. я взагалі іноді спонтанно перехожу на російську і назад, хз шо то за флешбеки. коли хвилююся або злюся - ору російською
6
6
2
1
1
Нічого дивного.
Я з народження україномовна, всі навколо теж- російською речення сказати не змогла б.
Навіть не можу уявити себе розмовляючою російською
Я з народження україномовна, всі навколо теж- російською речення сказати не змогла б.
Навіть не можу уявити себе розмовляючою російською
24
7
6
2
моєму 15 років, говорить російською(( знаю родини, коли з меншою дитиною спілкувалися виключно українською і вона прям україномовна виросла
10
6
4
2
Это и у нас так, со старшей говорили по русски, она украинским владеет свободно, но это второй язык для неё.
6
4
1
1
просто розумієте - говорити я говорю, а от коли щіпро про щось або про почуття, думки якісь - технічно і слова знаю і як сказати, але відчуття донесення думки нема
9
1
1
Я вирісла в російськомовному середовищі, в совєцькому Харкові, але коли їздили з бабусею до її родичів на Сумщину, для мене насолодою було спілкуватися там українською.
20
8
А я на публику стараюсь по укр, но если мне плохо или я очень злая, думаю, пошло оно все, еще переводить вам тут. А моей голове навеки русский, все что я выдаю на украинском это усилием воли и трачу на это доп ресурс
17
4
4
3
2
1
Так только ж 2 года прошло. Я 10 лет как дети родились с ними по украински только, втянулась быстро. Но я еще читаю только на украинском, это очень помогло.
6
5
1
Я свободно говорю на украинском и на работе веду всю документацию на украинском, гос.сертификат про свободное аладение укр.языком имею (экзамен сдавала для работы), но родной язык русский. Недавно думала работу сменить и пошла на собеседования, которые со мной проводили руководители, недавно переехавшие в Киев. Так мне было сказано, что хоть я и специалист с 20-летним опытом работы, но так как они чувствуют что у меня укр.язык не родной из-за наличия русского акцента (ни одного слова на русском не сказала на собеседовании), то они не возьмут меня
12
5
4
2
1
ні, такого нема, я не відчуваю себе азіровим, нормально говорю, так іноді буває, але взагалі ок, от глибини нема у мене
3
2
2
Отримуйте новий емоційний досвід українською. Інакше ті асоціативні зв´язки, які були сталими російською, будуть перемагати.
9
5
2
у мене гарний словниковий запас, я технічно знаю як казати, я не відчуваю щірість коли кажу деякі речі українською
6
3
Так что вам мешает пользоваться и русским и украинским в равной степени ? И не страдать фигнёй .
15
з побутовою мовою і спілкуванням взагалі - у мене все ок, я не дуже напрягаюся, іноді, частіше не помічаю, а от з близькими друзями і з чоловіком - не можу серйозно спілкуватися українською
2
Це ваше емоційне відчуття. Взагалі то мова це не тільки вербальна комунікація. Це ще культурний код. Якщо мова не рідна, у вас менше шансів на перемогу в дебатах, на доказ своєї позиції, навіть скласти позитивне враження складніше. Ви згадайте українську Януковіча на фоні Ющенка.
Чому українцям болить русифікація сходу? Це було приниження, коли серед людей спілкування українською видавало сільське походження. Доречі, на заході такого не було навіть за радянських часів. А зараз ми маємо перевертень. Спілкуватися російською на людях це наражати себе на хейт, відвертий чи поза очі.
Ну і щире спілкування з родичами теж залежить від їхньої мовної позиції. Якщо вони продовжують говорити російською, а вы защебетали українською, автоматично на підсвідомості вони відчувають дистанцію, ви з ними як чужа.
Чому українцям болить русифікація сходу? Це було приниження, коли серед людей спілкування українською видавало сільське походження. Доречі, на заході такого не було навіть за радянських часів. А зараз ми маємо перевертень. Спілкуватися російською на людях це наражати себе на хейт, відвертий чи поза очі.
Ну і щире спілкування з родичами теж залежить від їхньої мовної позиції. Якщо вони продовжують говорити російською, а вы защебетали українською, автоматично на підсвідомості вони відчувають дистанцію, ви з ними як чужа.
9
4
3
1
1
чоловік російськомовний жив не в україні, вже 30 років живе тут. говорить українською, звичайно з акцентом.коли каже чує чисту російську, каже аж передьоргує наскільки вона йому гидка
12
7
5
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу