Магазини в Україні віддаватимуть непродані продукти пенсіонерам та ВПО

В Україні розпочали впровадження системи фудбенкінгу — механізму передачі придатних до споживання продуктів від бізнесу соціально вразливим верствам населення.

Як повідомили у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства, уже підписано відповідний меморандум, а законодавчі зміни планують напрацювати найближчими місяцями.

За словами заступника міністра економіки Тараса Висоцького, протягом року в Україні утилізується до 2,5-2,7 млн тонн продовольства, значна частина якого ще придатна до споживання. Водночас понад 12,7 млн українців потребують гуманітарної допомоги, що робить впровадження фудбенкінгу не лише економічно доцільним, а й соціально необхідним.

«Щороку в Україні може утилізовуватись до 2,5 мільйона тонн продовольства – це до 15-20% від обсягів виробництва та споживання. Наше завдання – максимально скоротити ці втрати і спрямувати такі продукти на підтримку людей, які цього потребують», – наголосив він.

Фудбенкінг передбачає чітку модель взаємодії: виробники та ритейлери передаватимуть непродані, але безпечні продукти до банків продовольства – неприбуткових організацій, які здійснюватимуть їх сортування, зберігання та формування продуктових наборів. Надалі ці продукти або готові страви безкоштовно передаватимуться людям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Наразі така практика в Україні існує на добровільних засадах, однак мета держави – зробити її системною.

Для цього планується ухвалення окремого закону «Про банки продовольства», а також внесення змін до податкового та екологічного законодавства. Зокрема, йдеться про запровадження двох типів термінів придатності, податкові стимули для бізнесу та обов’язок великих ритейлерів передавати непродані продукти.

Очікується, що впровадження системи фудбенкінгу дозволить:

зменшити обсяги харчових відходів і витрати на їх утилізацію (які нині сягають майже 9,6 млрд грн на рік);
забезпечити продовольством мільйони українців, зокрема внутрішньо переміщених осіб, пенсіонерів і людей з інвалідністю;
знизити навантаження на державний бюджет;
створити додаткові стимули для соціально відповідального бізнесу.
У Мінекономіки наголошують, що вимоги до безпечності харчових продуктів залишатимуться незмінними, а контроль здійснюватимуть державні органи.

За словами Висоцького, у наразі проміжна ціль – спрямовувати на соціальні потреби до 50% нереалізованих продуктів, а в майбутньому – до 80%, що відповідає європейським практикам.