Раз одела не бу• 2 часа назад
сумно з-за того що батьки не такі як я б хотіла
а прості совєтські люди, зі всіма отими стереотипами. батько не теплий, ще й бухав все життя, мама спасатєльніца трималась за нього до останнього поки він сам до коханки не звалив. і сумно мені - не поговорити з ними по душах, не отримати підтримки (зараз вже не треба, зараз я сама їх підтримую, раніше), виникають у вас почуття з цього приводу? поважаєте своїх батьків? захоплюєтеся ними?
13
1
1
70
7
У меня не так, но по душам не могу говорить. Мама не очень приняла что я лесбиянка, с детьми напрягает, такта нет, личные границы еле еле начала уважать и тд
4
поговоріть по душам з чоловіком, друзями.
батьки - це люди іншого покоління і культури виховання. Не чекайте від них багато.
батьки - це люди іншого покоління і культури виховання. Не чекайте від них багато.
5
навіть не це основне, їх стиль життя, погляди викликають у мене відразу якусь, не можу поважати їх, мені від цього неприємно, їнщих звісно не буде..
2
1
За месяц до маминой смерти, по совету психолога, стала маме на её недовольства чем-то говорить, что люблю её, вы не поверите, но она менялась на глазах в лучшую сторону. Сейчас мне её очень не хватает и я поняла, что ей не хватало знать, что её любят.
Попробуйте, может и ваша поменяется.
Попробуйте, может и ваша поменяется.
1
не те щоб я страждала, але іноді дивлюся на відносини в інших сім´ях і прям дивуюся - що так можна було? 48 мені, не страждаю, іноді находить сожалєніє))
2
2
1
Мама хорошая, любит меня очень, но давит, я привыкла жить сама , и от этого как угрь ускользаю. Но, конечно, эта поддержка, разговоры по душам, даже не знаю у кого это есть без давления, принуждения к мнению родителей. Такое поколение наверное.
Кстати их родители вообще ими не занимались, они дети с ключами на шее, которые готовили на всю семью. Куча обязанностей и минимум поддержки.
3
ви знаєте, вони теж люблють як можуть, я цього не заперечую, це я невдоволена, хоча і нормальни з ними спілкуюся. але не поважаю їх, негарно мені від цього
1
Это нужно проработать. Я не мама моей маме, она взрослый человек и я не несу за нее ответственность. Это ещё какой-то стыд у вас. Поработайте над этим
1
самій складно себе оцінювати, але я з сином гарно спілкуюся, дуже люблю його, є помилки як у всіх, але я пожу вибачитися, признати себе не правою, у нас дуже теплі відносини, він гарний. я завжди дивуюся який він виріс)
там був взагалі жах, маму в 3 роки зачиняли одну в квартирці - бабушка йшла на зміну в шахту, колись приходить а мама мишей з мишоловки якості дістала, запеленала і грається
2
Абсолютно согласна. Они сами детьми этого не знали и никто их не учил. И вот мои слова ей ’мама, я тебя люблю’ преображали маму, она замолкала и оттаивала.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу