Це нормально нав´язувати дитину погуляти у нас?

Купили будинок по сусідству. Там дуже активний і допитливий хлопчик 5 років. Моїм дітям 10 і 12. Як би вік дуже різний. У нас великий двір, там хлопці грають в футбол, баскетбол, бадмінтон ввечері, з собакою.
Сусід з мамою вибивають фіртку пустіть погуляти, дитина хоче до дітей.
Мені якось і не зручно. Мої діти кажуть нащо нам нянчить цього малого, у нас ігри на двох.
Думаю вийду і скажу. Мама стоїть з дитиною маленькою на руках і просить хай він у вас погуляє. Мої втекли в дім зразу. Кажу як би уже весір, діти пішли в дім вечерять і купаться. Малий каже так і в дім до хлопців. Кажу це не дуже зручно, а малий прямо між ноги пролізає я тихенько. Мама каже та він не буде заважать, йому так скучно вдома.
Я кажу, може, іншим разом, не сьогодні. Тимпаче у нас велика собака, не треба смикати фіртку, раптом вона не замкнена, а собака вискочить на дитину.
Вона відтягла того малого, він засмучений, мама в шоці від відмови.
Як би я собі подумала ясно людям, що це не бажано.
Наступного вечора та сама ситуація, я вже просто не вийшла. На годиннику 20.30. Мої двти мусили втекти в будинок, вони не хочуть в кімнату запускать до себе малишню. У них там майстерня лего. Все по коробкам. Пепеживають, щоб ніхто там нічого не порушив. Навіть я не смію нічого переставлять. А тут якась дитина буде гратись чужа.
Якраз в гостях була свекруха і пристидила мене, типу тобі що шкода, йому скучно хай погуляє дитина. Вони нові люди переселенці і їм важко, треба дружить з сусідами. Але я не розумію як це воно буде. То це мені як, треба все лишать і йти на другий поверх дивитись за дитиною? Чи хай просто шастає де хоче?
Вечір це в мене час маски, малювання, книги, кіна, вина і тд.
Я не проти дружить з сусідами, але я щось не помню, що коли моїм дітям було скучно я ввечері їх в двори заводила і ждала, щоб хтось їх розважав.
Я розумію як запущу в двір, то як я йому забороню в дім зайти, коли мої діти підуть.
Ситуація якась дурацька.
То це я бездушна, зла і жорстока чи це сусіди цікаві люди?
Дійшло до того, що мені на вулицю не хочеться виходить ввечері і дітям теж, бо хлопчик вже підставив стілець і заглядає чи не вийшов ніхто.
Тиждень вже ця ситуація продовжується.
Просто ігнорувати?