ВЫВсеВрете• Изменено 26 мая в 18:37
Це нормально нав´язувати дитину погуляти у нас?
Купили будинок по сусідству. Там дуже активний і допитливий хлопчик 5 років. Моїм дітям 10 і 12. Як би вік дуже різний. У нас великий двір, там хлопці грають в футбол, баскетбол, бадмінтон ввечері, з собакою.
Сусід з мамою вибивають фіртку пустіть погуляти, дитина хоче до дітей.
Мені якось і не зручно. Мої діти кажуть нащо нам нянчить цього малого, у нас ігри на двох.
Думаю вийду і скажу. Мама стоїть з дитиною маленькою на руках і просить хай він у вас погуляє. Мої втекли в дім зразу. Кажу як би уже весір, діти пішли в дім вечерять і купаться. Малий каже так і в дім до хлопців. Кажу це не дуже зручно, а малий прямо між ноги пролізає я тихенько. Мама каже та він не буде заважать, йому так скучно вдома.
Я кажу, може, іншим разом, не сьогодні. Тимпаче у нас велика собака, не треба смикати фіртку, раптом вона не замкнена, а собака вискочить на дитину.
Вона відтягла того малого, він засмучений, мама в шоці від відмови.
Як би я собі подумала ясно людям, що це не бажано.
Наступного вечора та сама ситуація, я вже просто не вийшла. На годиннику 20.30. Мої двти мусили втекти в будинок, вони не хочуть в кімнату запускать до себе малишню. У них там майстерня лего. Все по коробкам. Пепеживають, щоб ніхто там нічого не порушив. Навіть я не смію нічого переставлять. А тут якась дитина буде гратись чужа.
Якраз в гостях була свекруха і пристидила мене, типу тобі що шкода, йому скучно хай погуляє дитина. Вони нові люди переселенці і їм важко, треба дружить з сусідами. Але я не розумію як це воно буде. То це мені як, треба все лишать і йти на другий поверх дивитись за дитиною? Чи хай просто шастає де хоче?
Вечір це в мене час маски, малювання, книги, кіна, вина і тд.
Я не проти дружить з сусідами, але я щось не помню, що коли моїм дітям було скучно я ввечері їх в двори заводила і ждала, щоб хтось їх розважав.
Я розумію як запущу в двір, то як я йому забороню в дім зайти, коли мої діти підуть.
Ситуація якась дурацька.
То це я бездушна, зла і жорстока чи це сусіди цікаві люди?
Дійшло до того, що мені на вулицю не хочеться виходить ввечері і дітям теж, бо хлопчик вже підставив стілець і заглядає чи не вийшов ніхто.
Тиждень вже ця ситуація продовжується.
Просто ігнорувати?
Сусід з мамою вибивають фіртку пустіть погуляти, дитина хоче до дітей.
Мені якось і не зручно. Мої діти кажуть нащо нам нянчить цього малого, у нас ігри на двох.
Думаю вийду і скажу. Мама стоїть з дитиною маленькою на руках і просить хай він у вас погуляє. Мої втекли в дім зразу. Кажу як би уже весір, діти пішли в дім вечерять і купаться. Малий каже так і в дім до хлопців. Кажу це не дуже зручно, а малий прямо між ноги пролізає я тихенько. Мама каже та він не буде заважать, йому так скучно вдома.
Я кажу, може, іншим разом, не сьогодні. Тимпаче у нас велика собака, не треба смикати фіртку, раптом вона не замкнена, а собака вискочить на дитину.
Вона відтягла того малого, він засмучений, мама в шоці від відмови.
Як би я собі подумала ясно людям, що це не бажано.
Наступного вечора та сама ситуація, я вже просто не вийшла. На годиннику 20.30. Мої двти мусили втекти в будинок, вони не хочуть в кімнату запускать до себе малишню. У них там майстерня лего. Все по коробкам. Пепеживають, щоб ніхто там нічого не порушив. Навіть я не смію нічого переставлять. А тут якась дитина буде гратись чужа.
Якраз в гостях була свекруха і пристидила мене, типу тобі що шкода, йому скучно хай погуляє дитина. Вони нові люди переселенці і їм важко, треба дружить з сусідами. Але я не розумію як це воно буде. То це мені як, треба все лишать і йти на другий поверх дивитись за дитиною? Чи хай просто шастає де хоче?
Вечір це в мене час маски, малювання, книги, кіна, вина і тд.
Я не проти дружить з сусідами, але я щось не помню, що коли моїм дітям було скучно я ввечері їх в двори заводила і ждала, щоб хтось їх розважав.
Я розумію як запущу в двір, то як я йому забороню в дім зайти, коли мої діти підуть.
Ситуація якась дурацька.
То це я бездушна, зла і жорстока чи це сусіди цікаві люди?
Дійшло до того, що мені на вулицю не хочеться виходить ввечері і дітям теж, бо хлопчик вже підставив стілець і заглядає чи не вийшов ніхто.
Тиждень вже ця ситуація продовжується.
Просто ігнорувати?
показать весь текст
9
2
2
2
1
11
207
0
автор тількі так ,бо без мила
я за два тижні в себе в дворі дитячий садок з басейном
еле раздала обратно
я за два тижні в себе в дворі дитячий садок з басейном
еле раздала обратно
мій 12-річка не ховався би в хату але й не пояснював чужій жінці чому він не хоче грати з її 5-річним сином. Пояснити дорослій людині чому ні це повинна доросла. А в віці 10-12 років хлопці в 99% не хочуть гратися з малечею
2
Ні, не помічала. І сама, як мама дівчинки, ніколи так не думала про мам хлопців.
Це вже зайве...
Це вже зайве...
Так пояснювати не потрібно, вистачить сказати ні.
Ваша дитина психологічно зріла і вихована маючи хороший приклад
Ваша дитина психологічно зріла і вихована маючи хороший приклад
3
Автор пише, що в неї- великий двір, а в сусідів- маленький. Малому там і тісно, і сумно без компанії.
Ми живемо зараз за кордоном, коли тільки-но приїхали багато українців поселили в одному готелі. Була одна молода дівчина років 23 з трьох річним сином. Вона періодично гуляла з іншою мамою з дітьми, це тривало близько двох тижнів, це не була дружба, а звичайні випадкові зустрічі на дит майданчику біля готелю. Так от, якось одна мати з дітьми запросила цю дівчину з сином. І дівчина не придумала нічого кращого, як лишити свого сина на цю жінку з проханням подивитись за сином «пів годинки». Її не було годин пʼять ! Дитину прийшлось розважати, годувати. А матері все не було. Хлопчик знесилений за день так і заснув в номері у сторонніх людей. Його мати щаслива від нового побачення прилетіла на крилах кохання об 11 ночі, ніби так і треба
1
1
Ви читали тему ? Діти не можуть гратись в а а на подвірʼї, адже син сусідки заглядає через паркан.
Як ваша порада подіє ?
Як ваша порада подіє ?
Автор, дуже розумію Вас і ситуацію. Нікому не потрібна чужа людина в домі, а тим паче дитина, бо це шаленна відповідальність. І хлопчики ваші не мають нянчитись із дитиною, яка їм не цікава (маленька для них). Але, враховуючи обставини в країні і те, що то переселенці, можливо варто розглянути можливість поділитися якимось іграшками, з яких ваші дітки виросли (тим паче однієї статі), щоби той хлопчинка міг сам себе зайняти. Звісно, якщо є така можливість. Я з прифронтового міста, до нас приїхало багато ВПО, переселенців і не мало тих, хто все що мав, то був одяг на собі і максимум валіза у руках, а було і без того навіть. Це я до того, що якщо в неї маленька дитинка на руках і хлопчик 5 років, то можливо в неї і нема за що купити якісь іграшки, а хлопчинка в силу віку шукає собі розради і сумує. І то можливо не лише вікові особливості (цікавіть, непосидючість, бажання бути серед дітей), а і спосоіб побороти стрес від пережитого чи зміни місця проживання і оточення. Звісно, ви не маєте нічого робити насильно, а виключно за бажанням і можливостями. Просто зараз так багато горя в людей, що хочеться допомогати хоч чимось справиться з усім цим. Я без претензій і вимог, просто виключно з того, що прочитала і що відчуваю наразі. Дякую.
1
Я к тому что вы ее раздули до пяти томного романа, а ситуация рядовая, в каждом селе или обозримом мамском пространстве найдется подобная мама
Мне и в голову не пришло как-то размышлять об этом, нет и все. Чужой ребенок это чужая ответственность, о чем тут думать
Мне и в голову не пришло как-то размышлять об этом, нет и все. Чужой ребенок это чужая ответственность, о чем тут думать
1
Я своих соседей по дому каждый день вижу на площадке, 10 лет, это не значит что они мои знакомые, для моих детей так тем более
Дитина у віці соціалізації,йому потрібн інші діти, взаємодія, тому тупо іграшки не допоможуть. Його треба віддавати у садочок.
1
Надо сказать: приглашайте к себе домой детей - ровесников сына, если ему нужна компания. У моих есть с кем играть.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу