Дуняша• 08 июня в 01:37
«Били з ненавистю». Як на захисника на протезах напали у Києві службовці ТЦК
«Били з ненавистю». Як на захисника на протезах напали у Києві службовці ТЦК і як розгортається ця шокуюча історія
NV поговорив з Артемом Морозом, який втратив у боях обидві ноги, про нещодавній напад на нього членів міської групи оповіщення, а також поспілкувався з юристом і київським ТЦК про дикий інцидент і його наслідки.
Про 47-річного військового Артема Мороза українське суспільство дізналося торік, коли він станцював на протезах на Таймс-Сквер у Нью-Йорку. Перформанс для перехожих він влаштував із Поліною Іщенко, фіналісткою міжнародних змагань з бальних танців, — красиве й щемливе відео облетіло всі соцмережі, зробивши його відомим. А українці довідалися історію захисника.
Мороз добровільно пішов боронити Україну у березні 2022 року, протягом пів року воював на Херсонщині, де й втратив обидві ноги. Проте важке поранення не змінило життєлюбної вдачі киянина. Після лікування та протезування він брав участь у кількох марафонах, зокрема на престижному Бостонському пробіг 500 метрів на навчальних протезах, а також займається бальними танцями та грає в театрі.
Водночас киянин продовжує служити: у лавах 241 бригади ТрО ЗСУ він займається соціальною та психологічною підтримкою побратимів.
Наприкінці травня імʼя військового знову облетіло національні медіа. Проте нині приводом стала шокуюча ситуація з його побиттям працівниками ТЦК і ДФТГ з групи оповіщення.
Конфлікт
На День вишиванки, 21 травня, Мороз поїхав після служби на реабілітацію, куди підʼїхала і його дружина Олеся Мороз. Додому ввечері вони верталися разом, але кожний на своїй автівці. В обох був веселий настрій, навіть жартували один з одним через вікно, зупиняючись перед світлофорами. На одному з перехресть дружина трохи відстала — Мороз проїхав на зелений, а вона не встигла.
На вулиці Стеценка перед Інтернаціональною площею його автівку зупинили люди у військовій формі. Що одразу кидалося в очі — обличчя більшості з них були закриті балаклавами, а на одязі не було шевронів чи інших знаків розрізнення. Пізніше Мороз дізнається, що у групі оповіщення були працівники ТЦК Шевченківського району і члени одного з міських ДФТГ — разом, за словами подружжя, їх було до 15 людей. Також на місці були присутні шість поліцейських на двох службових машинах.
«Я одразу з усмішкою й без жодної агресії кажу їм: „Хлопці, я так само, як і ви, можу виписувати повістки“, — розповідає NV військовий, — але у відповідь мені сказали, щоб я паркувався, що я і зробив».
Мороз був впевнений, що як тільки група оповіщення побачить, що в нього ампутація двох ніг, то його відпустять з побажаннями гарного вечора. Але коли він вийшов з автівки, розмова навпаки стала несподівано для нього напруженою.
Військового не просили показати документи, натомість люди в балаклавах — яких, за словами Мороза, потім ідентифікували як членів ДФТГ — стали напирати на нього. «Я почув, що це вони тут всі воїни, а я — х… р знає хто», — переповідає військовий деталі конфлікту.
Тим часом до блокпосту підʼїхала дружина. Вона відразу зрозуміла, що відбувається щось погане — чоловіка оточив великий натовп в балаклавах і без шевронів. Тож Олеся дістала телефон і почала знімати, сподіваючись, що в разі чого запис їй допоможе захистити чоловіка.
«Першою фразою, яку я почула, коли вийшла з автівки, — згадує вона, — була: „Ну, і що, що ти служив? Я теж служив, і що?“ Стало ясно, що щось не так».
NV поговорив з Артемом Морозом, який втратив у боях обидві ноги, про нещодавній напад на нього членів міської групи оповіщення, а також поспілкувався з юристом і київським ТЦК про дикий інцидент і його наслідки.
Про 47-річного військового Артема Мороза українське суспільство дізналося торік, коли він станцював на протезах на Таймс-Сквер у Нью-Йорку. Перформанс для перехожих він влаштував із Поліною Іщенко, фіналісткою міжнародних змагань з бальних танців, — красиве й щемливе відео облетіло всі соцмережі, зробивши його відомим. А українці довідалися історію захисника.
Мороз добровільно пішов боронити Україну у березні 2022 року, протягом пів року воював на Херсонщині, де й втратив обидві ноги. Проте важке поранення не змінило життєлюбної вдачі киянина. Після лікування та протезування він брав участь у кількох марафонах, зокрема на престижному Бостонському пробіг 500 метрів на навчальних протезах, а також займається бальними танцями та грає в театрі.
Водночас киянин продовжує служити: у лавах 241 бригади ТрО ЗСУ він займається соціальною та психологічною підтримкою побратимів.
Наприкінці травня імʼя військового знову облетіло національні медіа. Проте нині приводом стала шокуюча ситуація з його побиттям працівниками ТЦК і ДФТГ з групи оповіщення.
Конфлікт
На День вишиванки, 21 травня, Мороз поїхав після служби на реабілітацію, куди підʼїхала і його дружина Олеся Мороз. Додому ввечері вони верталися разом, але кожний на своїй автівці. В обох був веселий настрій, навіть жартували один з одним через вікно, зупиняючись перед світлофорами. На одному з перехресть дружина трохи відстала — Мороз проїхав на зелений, а вона не встигла.
На вулиці Стеценка перед Інтернаціональною площею його автівку зупинили люди у військовій формі. Що одразу кидалося в очі — обличчя більшості з них були закриті балаклавами, а на одязі не було шевронів чи інших знаків розрізнення. Пізніше Мороз дізнається, що у групі оповіщення були працівники ТЦК Шевченківського району і члени одного з міських ДФТГ — разом, за словами подружжя, їх було до 15 людей. Також на місці були присутні шість поліцейських на двох службових машинах.
«Я одразу з усмішкою й без жодної агресії кажу їм: „Хлопці, я так само, як і ви, можу виписувати повістки“, — розповідає NV військовий, — але у відповідь мені сказали, щоб я паркувався, що я і зробив».
Мороз був впевнений, що як тільки група оповіщення побачить, що в нього ампутація двох ніг, то його відпустять з побажаннями гарного вечора. Але коли він вийшов з автівки, розмова навпаки стала несподівано для нього напруженою.
Військового не просили показати документи, натомість люди в балаклавах — яких, за словами Мороза, потім ідентифікували як членів ДФТГ — стали напирати на нього. «Я почув, що це вони тут всі воїни, а я — х… р знає хто», — переповідає військовий деталі конфлікту.
Тим часом до блокпосту підʼїхала дружина. Вона відразу зрозуміла, що відбувається щось погане — чоловіка оточив великий натовп в балаклавах і без шевронів. Тож Олеся дістала телефон і почала знімати, сподіваючись, що в разі чого запис їй допоможе захистити чоловіка.
«Першою фразою, яку я почула, коли вийшла з автівки, — згадує вона, — була: „Ну, і що, що ти служив? Я теж служив, і що?“ Стало ясно, що щось не так».
1
4
8
0
Жінку швидко помітили. Хтось тицьнув у неї пальцем: «У неї телефон», і ця фраза спрацювала, як червона ганчірка. До неї побігло одразу кілька чоловіків. Один із них руками притиснув Олесю до автівки, вимагаючи, щоб вона дістала мобільний, який встигла сховати під футболкою.
Врешті він почав викручувати жінці руки, погрожуючи, що так чи інакше розібʼє телефон, і запису все одно не буде. Через пекучий біль і страх вона здалася й погодилася видалити відео. «А тепер видаляй з видаленого», — не вгавав нападник.
Нині жінка дуже шкодує, що в неї не було налаштовано хмарне сховище, і відеозйомку не вдалося зберегти.
Через натовп, що оточив, Мороз бачив, як до його дружини побігли чоловіки в балаклавах. Він рвонув до неї з криками, щоб жінку не чіпали. У той самий момент йому залили обличчя хімічною речовиною.
«Я не впевнений, що саме це було, — пояснює постраждалий, — перцевий або газовий балончик, а може сльозогінний».
Після цього дезорієнтованого чоловіка почали бити — ударами в груди його повалили на землю. Страх за дружину змусив Мороза відразу піднятися, але йому знову запшикали очі. І у цей момент його сильно вдарили по потилиці ззаду. За словами військового, удар йому наніс начебто командир групи ТЦК — пізніше він побачить це на відео з бодікамер.
Постраждалий уточнює: якщо в словесній перепалці представники ТЦК участі не приймали, то коли його почали бити, до членів ДФТГ уже приєдналися і присутні військовослужбовці.
Після удару в голову йому вчергове залили очі з балончика. Він уже не міг бачити, тому не знав, що вся група швидко зібралася, заскочила в автівки й залишили місце. Обидві поліцейські машини поїхали слідом. Тим часом, продовжуючи перейматись за дружину, Мороз наосліп намагався знайти її посеред дороги.
Олеся викликала на місце подій поліцію та швидку допомогу, а мешканці з найближчих будинків принесли захиснику молоко, щоб він зміг промити пошкоджені очі. У Свято-Михайлівській клінічній лікарні (колишня Олександрівська), куди постраждалого доправила швидка, медики виявили у Мороза закриту черепно-мозкову травму, забиття легенів і опік рогівки очей 1−2 ступеня. Пізніше його госпіталізували до Головного військового шпиталю, де він наразі й проходить лікування.
Врешті він почав викручувати жінці руки, погрожуючи, що так чи інакше розібʼє телефон, і запису все одно не буде. Через пекучий біль і страх вона здалася й погодилася видалити відео. «А тепер видаляй з видаленого», — не вгавав нападник.
Нині жінка дуже шкодує, що в неї не було налаштовано хмарне сховище, і відеозйомку не вдалося зберегти.
Через натовп, що оточив, Мороз бачив, як до його дружини побігли чоловіки в балаклавах. Він рвонув до неї з криками, щоб жінку не чіпали. У той самий момент йому залили обличчя хімічною речовиною.
«Я не впевнений, що саме це було, — пояснює постраждалий, — перцевий або газовий балончик, а може сльозогінний».
Після цього дезорієнтованого чоловіка почали бити — ударами в груди його повалили на землю. Страх за дружину змусив Мороза відразу піднятися, але йому знову запшикали очі. І у цей момент його сильно вдарили по потилиці ззаду. За словами військового, удар йому наніс начебто командир групи ТЦК — пізніше він побачить це на відео з бодікамер.
Постраждалий уточнює: якщо в словесній перепалці представники ТЦК участі не приймали, то коли його почали бити, до членів ДФТГ уже приєдналися і присутні військовослужбовці.
Після удару в голову йому вчергове залили очі з балончика. Він уже не міг бачити, тому не знав, що вся група швидко зібралася, заскочила в автівки й залишили місце. Обидві поліцейські машини поїхали слідом. Тим часом, продовжуючи перейматись за дружину, Мороз наосліп намагався знайти її посеред дороги.
Олеся викликала на місце подій поліцію та швидку допомогу, а мешканці з найближчих будинків принесли захиснику молоко, щоб він зміг промити пошкоджені очі. У Свято-Михайлівській клінічній лікарні (колишня Олександрівська), куди постраждалого доправила швидка, медики виявили у Мороза закриту черепно-мозкову травму, забиття легенів і опік рогівки очей 1−2 ступеня. Пізніше його госпіталізували до Головного військового шпиталю, де він наразі й проходить лікування.
2
Після отриманих ударів у військового протягом двох тижнів паморочиться у голові й не проходить нудота. Також є болі у грудях і під лопаткою, куди його били. Крім цього, у Мороза після жахливого інциденту загострився ПТСР.
«У нього такий пригнічений психологічний стан, — зізнається дружина захисника. — І я бачу, що Артем дуже змінився».
Вибачення та справа
Уранці наступного дня, 22 травня, подружжю Мороз зателефонували. «Дзвінок пролунав о 8.24, — згадує розвиток подій постраждалий киянин. — Це був начальник ТЦК Шевченківського району, який хотів принести вибачення моїй дружині».
А за кілька днів відбулася зустріч пари з начальником ТЦК та СП міста Київ.
«Він також спершу тричі вибачився», — продовжує Мороз.
Ще одне вибачення, адресоване Артему Морзу, зʼявилося 23 травня у публічній площині — на офіційній сторінці Київського міського ТЦК та СП у Facebook.
Військовий згадує, як начальник ТЦК столиці показав йому з дружиною відео з бодікамер поліцейських. Подружжя каже, що були шоковані, коли побачили ті події зі сторони. На відео було добре видно, з якою жорстокістю та відкритою ненавистю били Мороза.
На думку пари, ті, хто його атакували, були під дією наркотичних речовин. «У них була така поведінка — як кажуть, „забрало впало“, — розмірковує Олеся. — Стан очей, поведінка, це ж відчувається — коли людина у нормальному стані і коли під дією якихось речовин».
Редакція NV не має доступу до матеріалів справи і не може перевірити, чи проводилося обстеження причетних осіб на наявність наркотичних речовин. Водночас в коментарі NV група комунікацій Київського міського ТЦК та СП уточнила, що експертизою на наявність заборонених речовин у крові мають займатися правоохоронні органи.
«Зі свого боку ми не можемо жодним чином ні підтвердити, ні спростувати інформацію про те, чи вживала людина будь-які наркотичні речовини», — зауважили тут.
Під час побиття Мороза зйомку вела не лише його дружина. На дорозі зупинився чоловік і теж фіксував усе, що відбувалося. Зрештою його теж помітили й кілька членів групи побігли до нього, вочевидь сподіваючись змусити його також видалити відео. Втім, свідку вдалося швидко поїхати з місця подій. Однак подружжя поки що не бачило в соцмережах постів з цією зйомкою.
За заявою постраждалого поліція відкрила справу за статтею 125 Кримінального кодексу України — умисне легке тілесне ушкодження. Втім, подружжя вважає, що таким чином справу намагаються замʼяти. Мороз упевнений, що в такому разі все завершиться передбаченим у 850 грн штрафом, а співробітники поліції узагалі не понесуть покарання.
Роман Лихачов, військовий адвокат, юрист Центру надання підтримки ветеранам, до якого NV звернувся за коментарями щодо цієї ситуації, також вважає, що дана справа не має розглядатися за статтею 125.
«Стаття про нанесення легких тілесних ушкоджень повинна застосовуватися, якщо був конфлікт між двома фізичними особами, — зауважує Лихачов. — А тут йдеться про представників органів державної влади та уповноважених осіб, ймовірно з ТЦК, тож це має розглядатися як службові чи посадові злочини».
На думку юриста, це кваліфікація статей 364 — відповідальність за зловживання владою чи службовим становищем, а також 365 — перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Окремо Лихачов звертає увагу на причетність до справи членів ДФТГ.
«На початку [повномасштабного вторгнення] ДФТГ вводилися з іншою метою, — коментує він, — зокрема щоб здійснювати опір ворогові. Але це проблемно врегульована у законодавстві структура».
За словами юриста, наразі служба в ДФТГ автоматично не звільняє від мобілізації. Це можливо лише в тому випадку, якщо окрема юридична структура отримає бронювання. Тож виникає питання, чому члени ДФТГ не служать у лавах ЗСУ, зауважує Лихачов.
У пʼятницю, 5 червня, стало офіційно відомо, що дізнавачі Шевченківського управління поліції повідомили про підозру двом учасникам інциденту, а саме 35-річному військовослужбовцю ТЦК та СП Шевченківського району та 38-річному члену ДФТГ. Підозра оголошена за частиною 1 ст. 125 Кримінального кодексу України — умисне легке тілесне ушкодження, що передбачає покарання у вигляді штрафа до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до одного року.
«У нього такий пригнічений психологічний стан, — зізнається дружина захисника. — І я бачу, що Артем дуже змінився».
Вибачення та справа
Уранці наступного дня, 22 травня, подружжю Мороз зателефонували. «Дзвінок пролунав о 8.24, — згадує розвиток подій постраждалий киянин. — Це був начальник ТЦК Шевченківського району, який хотів принести вибачення моїй дружині».
А за кілька днів відбулася зустріч пари з начальником ТЦК та СП міста Київ.
«Він також спершу тричі вибачився», — продовжує Мороз.
Ще одне вибачення, адресоване Артему Морзу, зʼявилося 23 травня у публічній площині — на офіційній сторінці Київського міського ТЦК та СП у Facebook.
Військовий згадує, як начальник ТЦК столиці показав йому з дружиною відео з бодікамер поліцейських. Подружжя каже, що були шоковані, коли побачили ті події зі сторони. На відео було добре видно, з якою жорстокістю та відкритою ненавистю били Мороза.
На думку пари, ті, хто його атакували, були під дією наркотичних речовин. «У них була така поведінка — як кажуть, „забрало впало“, — розмірковує Олеся. — Стан очей, поведінка, це ж відчувається — коли людина у нормальному стані і коли під дією якихось речовин».
Редакція NV не має доступу до матеріалів справи і не може перевірити, чи проводилося обстеження причетних осіб на наявність наркотичних речовин. Водночас в коментарі NV група комунікацій Київського міського ТЦК та СП уточнила, що експертизою на наявність заборонених речовин у крові мають займатися правоохоронні органи.
«Зі свого боку ми не можемо жодним чином ні підтвердити, ні спростувати інформацію про те, чи вживала людина будь-які наркотичні речовини», — зауважили тут.
Під час побиття Мороза зйомку вела не лише його дружина. На дорозі зупинився чоловік і теж фіксував усе, що відбувалося. Зрештою його теж помітили й кілька членів групи побігли до нього, вочевидь сподіваючись змусити його також видалити відео. Втім, свідку вдалося швидко поїхати з місця подій. Однак подружжя поки що не бачило в соцмережах постів з цією зйомкою.
За заявою постраждалого поліція відкрила справу за статтею 125 Кримінального кодексу України — умисне легке тілесне ушкодження. Втім, подружжя вважає, що таким чином справу намагаються замʼяти. Мороз упевнений, що в такому разі все завершиться передбаченим у 850 грн штрафом, а співробітники поліції узагалі не понесуть покарання.
Роман Лихачов, військовий адвокат, юрист Центру надання підтримки ветеранам, до якого NV звернувся за коментарями щодо цієї ситуації, також вважає, що дана справа не має розглядатися за статтею 125.
«Стаття про нанесення легких тілесних ушкоджень повинна застосовуватися, якщо був конфлікт між двома фізичними особами, — зауважує Лихачов. — А тут йдеться про представників органів державної влади та уповноважених осіб, ймовірно з ТЦК, тож це має розглядатися як службові чи посадові злочини».
На думку юриста, це кваліфікація статей 364 — відповідальність за зловживання владою чи службовим становищем, а також 365 — перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Окремо Лихачов звертає увагу на причетність до справи членів ДФТГ.
«На початку [повномасштабного вторгнення] ДФТГ вводилися з іншою метою, — коментує він, — зокрема щоб здійснювати опір ворогові. Але це проблемно врегульована у законодавстві структура».
За словами юриста, наразі служба в ДФТГ автоматично не звільняє від мобілізації. Це можливо лише в тому випадку, якщо окрема юридична структура отримає бронювання. Тож виникає питання, чому члени ДФТГ не служать у лавах ЗСУ, зауважує Лихачов.
У пʼятницю, 5 червня, стало офіційно відомо, що дізнавачі Шевченківського управління поліції повідомили про підозру двом учасникам інциденту, а саме 35-річному військовослужбовцю ТЦК та СП Шевченківського району та 38-річному члену ДФТГ. Підозра оголошена за частиною 1 ст. 125 Кримінального кодексу України — умисне легке тілесне ушкодження, що передбачає покарання у вигляді штрафа до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до одного року.
2
За повідомленням поліції, слідство встановило, що військовослужбовець завдав Морозу декілька ударів руками по тілу, а член добровольчого формування застосував сльозогінний газ. При цьому за висновком судово-медичної експертизи, потерпілий отримав «ушкодження у вигляді синців, які належать до категорії легких тілесних ушкоджень».
Реакція ТЦК
У офіційному вибаченні Київського ТЦК від 23 травня на його сторінці у Facebook є цікавий момент. Там йдеться про те, що військовослужбовці — учасники інциденту раніше були переведені для проходження служби до ТЦК та СП після поранень, а тепер, після інциденту, їх переведуть назад до бойових підрозділів. «Жодні попередні бойові заслуги, морально-психологічний стан чи провокації не можуть виправдати таких дій по відношенню до ветерана війни, який втратив кінцівки при захисті Батьківщини», — йдеться в тій заяві.
На таке рішення Мороз реагує з обуренням. На його думку, переведення на «нуль» в жодному разі не може бути покаранням. Служба на передовій і захист своєї країни — це велика честь, наголошує він.
У коментарі NV група комунікацій Київського міського ТЦК та СП повідомила, що причетні військовослужбовці вже переведені до бойових підрозділів. Щодо кількості переведених осіб інформація не розголошується. При цьому зазначено, що офіцерів серед причетних до інциденту не було.
На запитання, чому дані військовослужбовці проходили службу у ТЦК, якщо вони були придатні до служби в бойових підрозділах, група комунікацій пояснила наступне: «Вони не були придатними до бойових підрозділів. У військових формуваннях є окремі підрозділи, які не виконують бойові задачі на передньому краю, а займаються тиловими завданнями. Тому на цих посадах може проходити службу особовий склад, який вважається придатним до підрозділів забезпечення [раніше — обмежено придатні]».
Проте адвокат Лихачов наполягає на своєму. «Служба в армії не повинна виглядати як покарання, — категоричний він. — Це абсолютно неправильно. Ми маємо показувати службу в армії як престиж, а не формувати уявлення, що це якийсь штрафбат. Це просто неповага до військової служби».
Реакція ТЦК
У офіційному вибаченні Київського ТЦК від 23 травня на його сторінці у Facebook є цікавий момент. Там йдеться про те, що військовослужбовці — учасники інциденту раніше були переведені для проходження служби до ТЦК та СП після поранень, а тепер, після інциденту, їх переведуть назад до бойових підрозділів. «Жодні попередні бойові заслуги, морально-психологічний стан чи провокації не можуть виправдати таких дій по відношенню до ветерана війни, який втратив кінцівки при захисті Батьківщини», — йдеться в тій заяві.
На таке рішення Мороз реагує з обуренням. На його думку, переведення на «нуль» в жодному разі не може бути покаранням. Служба на передовій і захист своєї країни — це велика честь, наголошує він.
У коментарі NV група комунікацій Київського міського ТЦК та СП повідомила, що причетні військовослужбовці вже переведені до бойових підрозділів. Щодо кількості переведених осіб інформація не розголошується. При цьому зазначено, що офіцерів серед причетних до інциденту не було.
На запитання, чому дані військовослужбовці проходили службу у ТЦК, якщо вони були придатні до служби в бойових підрозділах, група комунікацій пояснила наступне: «Вони не були придатними до бойових підрозділів. У військових формуваннях є окремі підрозділи, які не виконують бойові задачі на передньому краю, а займаються тиловими завданнями. Тому на цих посадах може проходити службу особовий склад, який вважається придатним до підрозділів забезпечення [раніше — обмежено придатні]».
Проте адвокат Лихачов наполягає на своєму. «Служба в армії не повинна виглядати як покарання, — категоричний він. — Це абсолютно неправильно. Ми маємо показувати службу в армії як престиж, а не формувати уявлення, що це якийсь штрафбат. Це просто неповага до військової служби».
1
2
У Артема прийшло розуміння у якій державі він живе, тому у нього і депресія. Танці, марафони, вишиванки... і тут раптом зіткнувся із реальністю
2
1
1
А можна взагалі не бити.
Бо це злочин.
Бити каліку то взагалі треба бути без мізків. Або росіянином.
Бо це злочин.
Бити каліку то взагалі треба бути без мізків. Або росіянином.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу