Раптове звільнення з роботи. Чи є сенс бідкатись?

Працювала два роки у компанії, виконувала багато функцій, була відповідальна за великий шматок роботи. Тягнула його за мізерну ідею,
З часом розширились, почали додаватись люди у відділ, але я все одно займала окрему доволі важливу ланку.
Керівник носив на руках, можна сказати.
Влаштувався керівник над керівником, з самого початку якісь незрозумілі претензії до мене, от ніби треба людині причепитись. Але з часом почали добре спілкуватись. Взяли мені помічницю.я навіть жартувала, що от, підсидить мене. Всі тільки казали що я нагнітаю.
На початку місяця мені запропонували піти у відпустку (ні з того ні з сього).
Перед нею мені керівник пообіцяв, що після моєї відпустки він поговорить про моє підвищення, щоб додали коштів за ще ланку роботи і за помічницю.
Я прийшла, організували міт. І тут я чую, що 4 дні тому було прийняте рішення мене звільнити - мовляв, я не командний гравець і компанія прийняла рішення мене звільнити. Дали листочок з щоденними вимогами передати справи.
Обличчя керівників були спокійними. Я сказала, що зазвичай, в разі претензій, відбувається зустріч з попередженням. Вони промовчали. Дали місяць на пошуки. Я погодилась, сказала, що ок, якщо це ваше рішення, то без претензій.
Я досі не вірю. Це ніби сон. Є сенс щось обговорювати?
Після розмови мій керівник намагається дізнатись про всі процеси, які вела я.