’Пусть станет на колени’: в Польше жестко ответили Буданову на заявления о Волынской трагедии
Вицемаршалок Сейма Польши Пйотр Згожельский резко отреагировал на заявления Кирилла Буданова по поводу Волынской трагедии.
В Польше резко отреагировали на заявления руководителя главы Офиса президента Кирилла Буданова о возможном обострении украинско-польских отношений в канун годовщины Волынской трагедии. Вицемаршалок польского Сейма Пйотр Згожельский призвал украинского чиновника ’встать на колени’, если тот не понимает значения событий 11 июля 1943 для польского общества.
Пйотр Згожельский в эфире телеканала Polsat прокомментировал слова Буданова о том, что Варшава готовит ’незрелые эскалационные шаги’ к годовщине Волынской трагедии. Глава ОП также отметил, что Украина не примет ’ультиматумов ни от кого в мире’ и спрогнозировала пик напряженности в отношениях между двумя странами на 11 июля.
’Я ему отвечу так: господин Буданов, если вы считаете молитву в церкви провокацией, вам действительно стоит задуматься над тем, что вы говорите’, - сказал Згожельский.
Польский политик заявил, что именно 11 июля 1943 года, известное в польской историографии как ’кровавое воскресенье’, стало кульминацией Волынской трагедии. По его словам, тогда одновременно были атакованы десятки польских населенных пунктов, поэтому, по мнению Згожельского, Буданов должен стать на колени.
’Одновременно были атакованы 99 населенных пунктов. Это был геноцид, совершенный с особой жестокостью. И господин Буданов, если не знает, что там произошло, пусть станет на колени прямо в чистом поле’, - заявил польский политик.
Отдельно Згожельский призвал Украину признать Волынскую трагедию геноцидом, активизировать проведение эксгумаций погибших и обеспечить честь памяти жертв. Кроме того, вицемаршалок Сейма призвал блокировать вступление Украины в ЕС. По его словам, ’Польша должна сказать: ’Стоп – с Бандерой в Европейский Союз нельзя’’
Вицемаршалок Сейма Польши Пйотр Згожельский резко отреагировал на заявления Кирилла Буданова по поводу Волынской трагедии.
В Польше резко отреагировали на заявления руководителя главы Офиса президента Кирилла Буданова о возможном обострении украинско-польских отношений в канун годовщины Волынской трагедии. Вицемаршалок польского Сейма Пйотр Згожельский призвал украинского чиновника ’встать на колени’, если тот не понимает значения событий 11 июля 1943 для польского общества.
Пйотр Згожельский в эфире телеканала Polsat прокомментировал слова Буданова о том, что Варшава готовит ’незрелые эскалационные шаги’ к годовщине Волынской трагедии. Глава ОП также отметил, что Украина не примет ’ультиматумов ни от кого в мире’ и спрогнозировала пик напряженности в отношениях между двумя странами на 11 июля.
’Я ему отвечу так: господин Буданов, если вы считаете молитву в церкви провокацией, вам действительно стоит задуматься над тем, что вы говорите’, - сказал Згожельский.
Польский политик заявил, что именно 11 июля 1943 года, известное в польской историографии как ’кровавое воскресенье’, стало кульминацией Волынской трагедии. По его словам, тогда одновременно были атакованы десятки польских населенных пунктов, поэтому, по мнению Згожельского, Буданов должен стать на колени.
’Одновременно были атакованы 99 населенных пунктов. Это был геноцид, совершенный с особой жестокостью. И господин Буданов, если не знает, что там произошло, пусть станет на колени прямо в чистом поле’, - заявил польский политик.
Отдельно Згожельский призвал Украину признать Волынскую трагедию геноцидом, активизировать проведение эксгумаций погибших и обеспечить честь памяти жертв. Кроме того, вицемаршалок Сейма призвал блокировать вступление Украины в ЕС. По его словам, ’Польша должна сказать: ’Стоп – с Бандерой в Европейский Союз нельзя’’
9
5
20
0
понимаю что тема выброс пи*дежа начинающего фрилансера на минималках, но по теме - волынская резня - резали друг друга с обеих сторон, так что на колени обе стороны должны становится.
16
2
А як бути з цим?
У роки Другої світової війни Армія Крайова брала участь у масштабному та кровопролитному українсько-польському конфлікті. Її загони проводили каральні операції та етнічні чистки проти українського громадянського населення на теренах сучасної Західної України (Волинь, Галичина, Холмщина).
Найбільш тяжкими злочинами Армії Крайової в Україні вважаються:
Масові вбивства мирних мешканців: У ході «акцій відплати» знищувалися цілі українські села, гинули жінки, старі та діти. Прикладом таких дій є напади на українські села, зокрема на село Сагринь (нині територія Польщі) у березні 1944 року, де було вбито кілька сотень мирних українців.
Знищення сіл та інфраструктури: Солдати АК спалювали житлові будинки та релігійні споруди.
Терор у відповідь: Хоча дії польського підпілля мали значною мірою оборонний характер (захист польських анклавів), застосовувалася тактика колективної відповідальності, що призводила до систематичного винищення українців.
У роки Другої світової війни Армія Крайова брала участь у масштабному та кровопролитному українсько-польському конфлікті. Її загони проводили каральні операції та етнічні чистки проти українського громадянського населення на теренах сучасної Західної України (Волинь, Галичина, Холмщина).
Найбільш тяжкими злочинами Армії Крайової в Україні вважаються:
Масові вбивства мирних мешканців: У ході «акцій відплати» знищувалися цілі українські села, гинули жінки, старі та діти. Прикладом таких дій є напади на українські села, зокрема на село Сагринь (нині територія Польщі) у березні 1944 року, де було вбито кілька сотень мирних українців.
Знищення сіл та інфраструктури: Солдати АК спалювали житлові будинки та релігійні споруди.
Терор у відповідь: Хоча дії польського підпілля мали значною мірою оборонний характер (захист польських анклавів), застосовувалася тактика колективної відповідальності, що призводила до систематичного винищення українців.
2
Они там совсем берега попутали к сожалению...
’
Лідер польської прокацапської партії Front Кшиштоф Лох Толвінський заявив, що відправив медичну допомогу підарським військовим
Разом із соратником він придбав 20 аптечок власним коштом і назвав це «символічним жестом». Після цього Толвінський вибачився перед підорами та Білоруссю за військову підтримку України з боку Польщі 😐
По ссылке видео
’
Лідер польської прокацапської партії Front Кшиштоф Лох Толвінський заявив, що відправив медичну допомогу підарським військовим
Разом із соратником він придбав 20 аптечок власним коштом і назвав це «символічним жестом». Після цього Толвінський вибачився перед підорами та Білоруссю за військову підтримку України з боку Польщі 😐
По ссылке видео
2
1
Та я здогадалась. А 877 це порядковий номер акка, щоб не заплутатись коли самолайками займається.
2
Резолюцию Европарламента от 7 июля 2026 года видели?Осуждают они Зеленского за то,что одно из подразделений ЗСУ назвал именем УПА.
2
1
В Польщі чимала кількість підрозділів носить ім´я Армії Крайової, тобто Україна має ще більше приводів для скликання Європарламенту з цього приводу, але ж це шлях в нікуди.
2
Не дуже й розкошелилися для допомоги. Просто що б задіти українців та створити скандали сварки, розборки.
1
Та що ви кажете.
Спільний антикомуністичний фронт: Оскільки для Армії Крайової головними ворогами були німці та радянські війська (а пізніше — і радянські партизани), наприкінці 1944 року в деяких регіонах (наприклад, Краківщині та Віленщині) відбувалися контакти між місцевими командирами АК та Вермахтом. Метою було отримання зброї чи розвідданих для боротьби з радянськими партизанами.
Нейтралітет та обмін розвідданими: На окупованих землях (зокрема, на сході довоєнної Польщі) німці та підрозділи АК іноді йшли на негласні домовленості про ненапад. Окремі польські підрозділи могли передавати німцям інформацію про радянських або українських партизанів в обмін на припинення репресій проти польського населення або медичну допомогу для поранених бійців.
Локальна боротьба проти українців: У часи Волинської трагедії (1943–1944 роки) польське підпілля на деяких територіях Волині та Галичини брало зброю від німецької адміністрації або формувало підконтрольні німцям загони «шуцманшафту» для захисту польських сіл від нападів УПА.
Спільний антикомуністичний фронт: Оскільки для Армії Крайової головними ворогами були німці та радянські війська (а пізніше — і радянські партизани), наприкінці 1944 року в деяких регіонах (наприклад, Краківщині та Віленщині) відбувалися контакти між місцевими командирами АК та Вермахтом. Метою було отримання зброї чи розвідданих для боротьби з радянськими партизанами.
Нейтралітет та обмін розвідданими: На окупованих землях (зокрема, на сході довоєнної Польщі) німці та підрозділи АК іноді йшли на негласні домовленості про ненапад. Окремі польські підрозділи могли передавати німцям інформацію про радянських або українських партизанів в обмін на припинення репресій проти польського населення або медичну допомогу для поранених бійців.
Локальна боротьба проти українців: У часи Волинської трагедії (1943–1944 роки) польське підпілля на деяких територіях Волині та Галичини брало зброю від німецької адміністрації або формувало підконтрольні німцям загони «шуцманшафту» для захисту польських сіл від нападів УПА.
Основную польскую силу в противостояния с УПА играла не армия Краева а вооруженное формирование из польских крестьян Батальоны хлопске причём у них были конкретные операции против немцев
Каральні операції на території України проводила Армія Крайова.
Щодо УПА, найвідомішими операціями та подіями у боротьбі з німцями є:
Звільнення Володимирця (8 лютого 1943 року): Перша масштабна легальна атака УПА. Сотня Григорія Перегіняка розгромила гарнізон німецької жандармерії та звільнила в’язнів.
Колківська республіка (травень – листопад 1943 року): На Волині повстанці вибили нацистів із містечка Колки та створили визволену територію площею близько 2,5 тис. кв. км.
Бій під Загоровом (вересень 1943 року): Героїчний дводенний бій чотирьох десятків бійців УПА проти переважаючих сил німців та їхньої авіації.
Створення Азербайджанського легіону УПА (серпень 1943 року): Успішний розгром німецьких підрозділів у Гощанському районі на Волині силами повстанців.
Бої у Чорному Лісі (листопад 1943 року): Військові операції на Станіславівщині (сучасний Івано-Франківськ), де повстанці успішно прорвали німецьке оточення.
Щодо УПА, найвідомішими операціями та подіями у боротьбі з німцями є:
Звільнення Володимирця (8 лютого 1943 року): Перша масштабна легальна атака УПА. Сотня Григорія Перегіняка розгромила гарнізон німецької жандармерії та звільнила в’язнів.
Колківська республіка (травень – листопад 1943 року): На Волині повстанці вибили нацистів із містечка Колки та створили визволену територію площею близько 2,5 тис. кв. км.
Бій під Загоровом (вересень 1943 року): Героїчний дводенний бій чотирьох десятків бійців УПА проти переважаючих сил німців та їхньої авіації.
Створення Азербайджанського легіону УПА (серпень 1943 року): Успішний розгром німецьких підрозділів у Гощанському районі на Волині силами повстанців.
Бої у Чорному Лісі (листопад 1943 року): Військові операції на Станіславівщині (сучасний Івано-Франківськ), де повстанці успішно прорвали німецьке оточення.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу