Дама_с_караваем• 2 часа назад
Парадокс тих хто виїхав.
Благаю тема не для срачу.
Живу не в Україні. Приізджаю раз на рік і от парадокс, тут живу наповнене життя.
Активна, жива, усміхнена.
Повертаюся назад, в життя яке вже налаштоване, спокійніше, безпечніше і я як не жива. Як не моє життя.
Живу не в Україні. Приізджаю раз на рік і от парадокс, тут живу наповнене життя.
Активна, жива, усміхнена.
Повертаюся назад, в життя яке вже налаштоване, спокійніше, безпечніше і я як не жива. Як не моє життя.
показать весь текст
20
14
4
автор
Дама_с_караваем
• 1 час назад
Ответ дляДую на вітер
А ваша родина з вами? Я їздила сама в Україну і дуже хотіла швидше повернутися назад, бо там родина мене чекала. Мені це дало розуміння, що дім це де твоя родина
Мої зі мною.
автор
Дама_с_караваем
• 1 час назад
Ответ дляKhmelnichanka
Авторе, дуже Вас розумію.
В мене трохи інша ситуація в усьому, та емоціі все ж дуже схожі. ,
І хоч з 2022 року я жодного разу не їздила в Україну, та саме з того часу в мене постійне відчуття, , що я живу не своє життя…
Бажаючим написати: «То повертайся, а не скигли», одразу скажу, що ні, не повернусь, до закінчення війни - так точно, а ось нити буду стільки, скільки хочу (хоча на цьому форумі я зазвичай таке не практикую.
І ні, я не порівнюю своє життя з життям людей під обстрілами , бо то незрівнянні речі.
Я розумію то прекрасно.
Та конкретно в мене - майже нема вибору.
І виходу я теж не бачу…
Просто накриває відчуття безвиході ((((.
Просто шлю Вам промені підтримки.
В мене трохи інша ситуація в усьому, та емоціі все ж дуже схожі. ,
І хоч з 2022 року я жодного разу не їздила в Україну, та саме з того часу в мене постійне відчуття, , що я живу не своє життя…
Бажаючим написати: «То повертайся, а не скигли», одразу скажу, що ні, не повернусь, до закінчення війни - так точно, а ось нити буду стільки, скільки хочу (хоча на цьому форумі я зазвичай таке не практикую.
І ні, я не порівнюю своє життя з життям людей під обстрілами , бо то незрівнянні речі.
Я розумію то прекрасно.
Та конкретно в мене - майже нема вибору.
І виходу я теж не бачу…
Просто накриває відчуття безвиході ((((.
Просто шлю Вам промені підтримки.
Дякую вам велике. Обіймаю вас
1
автор
Дама_с_караваем
• 1 час назад
Ответ дляБюст Березуцкого
Ось життя вам і дає можливості трошки ментально перепочити. Тримайтеся, дорослі люди, як велиті дерева, приживаються довго, не всім на чужині легко і просто. Обіймаю.
Дякую велике . Я вас теж обіймаю
1
автор
Дама_с_караваем
• 1 час назад
Ответ дляЙосип_молодий
Автор, хорошо, что есть ещё куда возвращаться.
Мы заграницей три года. С тех пор как выехали, не приезжали, потому что дом оккупировали.
Иногда хочется все бросить, так тяжело. Но ехать некуда.
Мы заграницей три года. С тех пор как выехали, не приезжали, потому что дом оккупировали.
Иногда хочется все бросить, так тяжело. Но ехать некуда.
Співчуваю. Обіймаю вас
Пригощаю кашею• 42 минуты назад
аналогічно подвійне життя. ви просто не усвідомили, що виїзд у вас назавжди. чи не прийняли
Бабка-байкерша• 38 минут назад
Ответ дляДама_с_караваем
Мої зі мною.
Не хотят вернуться с вами в Киев?
Я как-то упустила, что вам в Киеве лучше, чувствуете наполненность жизни, улыбаетесь.
У меня же каждый раз другое ощущение от приездов в Украину. Как будто я потом уеду в спокойное место, а люди так и останутся в этом ужасе и будут ходить на работу под вой сирены, ночевать в паркинге, сидеть без света, воды, отопления.
Да, магазины работают, все привычное, салоны красоты, кофейни, но все равно какое-то чувство безысходности. Спишь в коридоре, а утром читаешь новости куда попали и сколько погибло
Я как-то упустила, что вам в Киеве лучше, чувствуете наполненность жизни, улыбаетесь.
У меня же каждый раз другое ощущение от приездов в Украину. Как будто я потом уеду в спокойное место, а люди так и останутся в этом ужасе и будут ходить на работу под вой сирены, ночевать в паркинге, сидеть без света, воды, отопления.
Да, магазины работают, все привычное, салоны красоты, кофейни, но все равно какое-то чувство безысходности. Спишь в коридоре, а утром читаешь новости куда попали и сколько погибло
автор
Дама_с_караваем
• 38 минут назад
Ответ дляБабка-байкерша
Не хотят вернуться с вами в Киев?
Я как-то упустила, что вам в Киеве лучше, чувствуете наполненность жизни, улыбаетесь.
У меня же каждый раз другое ощущение от приездов в Украину. Как будто я потом уеду в спокойное место, а люди так и останутся в этом ужасе и будут ходить на работу под вой сирены, ночевать в паркинге, сидеть без света, воды, отопления.
Да, магазины работают, все привычное, салоны красоты, кофейни, но все равно какое-то чувство безысходности. Спишь в коридоре, а утром читаешь новости куда попали и сколько погибло
Я как-то упустила, что вам в Киеве лучше, чувствуете наполненность жизни, улыбаетесь.
У меня же каждый раз другое ощущение от приездов в Украину. Как будто я потом уеду в спокойное место, а люди так и останутся в этом ужасе и будут ходить на работу под вой сирены, ночевать в паркинге, сидеть без света, воды, отопления.
Да, магазины работают, все привычное, салоны красоты, кофейни, но все равно какое-то чувство безысходности. Спишь в коридоре, а утром читаешь новости куда попали и сколько погибло
Мої хочуть повертатися, я не хочу.
жар-птица Нюра• 26 минут назад
Ответ дляБалаболка
У меня наоборот. Как представлю, что надо возвращаться когда-то в Украину- хоть плачь. Тут работа намного проще чем была в Украине, но я тут счастлива, а там нет.
А что за работа?
Большой секретик• 25 минут назад
Ответ дляДама_с_караваем
Не виходить ніяк. Хоч раз батьків треба провідати. Деякі питання позакривати час від часу. То одній дитині паспорт, то другій. Поки так.
Це через те, що в гості, рідні люди, нові емоції, якби ви тут затрималися, в період невизначеності, обстрілів і обмежень, то зрозуміли, що спокій і безпека мають величезне значення.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу