Дама_с_караваем• 12 июля в 21:06
Парадокс тих хто виїхав.
Благаю тема не для срачу.
Живу не в Україні. Приізджаю раз на рік і от парадокс, тут живу наповнене життя.
Активна, жива, усміхнена.
Повертаюся назад, в життя яке вже налаштоване, спокійніше, безпечніше і я як не жива. Як не моє життя.
Живу не в Україні. Приізджаю раз на рік і от парадокс, тут живу наповнене життя.
Активна, жива, усміхнена.
Повертаюся назад, в життя яке вже налаштоване, спокійніше, безпечніше і я як не жива. Як не моє життя.
показать весь текст
21
15
4
автор
Дама_с_караваем
• 12 июля в 22:04
Ответ дляДую на вітер
А ваша родина з вами? Я їздила сама в Україну і дуже хотіла швидше повернутися назад, бо там родина мене чекала. Мені це дало розуміння, що дім це де твоя родина
Мої зі мною.
автор
Дама_с_караваем
• 12 июля в 22:05
Ответ дляKhmelnichanka
Авторе, дуже Вас розумію.
В мене трохи інша ситуація в усьому, та емоціі все ж дуже схожі. ,
І хоч з 2022 року я жодного разу не їздила в Україну, та саме з того часу в мене постійне відчуття, , що я живу не своє життя…
Бажаючим написати: «То повертайся, а не скигли», одразу скажу, що ні, не повернусь, до закінчення війни - так точно, а ось нити буду стільки, скільки хочу (хоча на цьому форумі я зазвичай таке не практикую.
І ні, я не порівнюю своє життя з життям людей під обстрілами , бо то незрівнянні речі.
Я розумію то прекрасно.
Та конкретно в мене - майже нема вибору.
І виходу я теж не бачу…
Просто накриває відчуття безвиході ((((.
Просто шлю Вам промені підтримки.
В мене трохи інша ситуація в усьому, та емоціі все ж дуже схожі. ,
І хоч з 2022 року я жодного разу не їздила в Україну, та саме з того часу в мене постійне відчуття, , що я живу не своє життя…
Бажаючим написати: «То повертайся, а не скигли», одразу скажу, що ні, не повернусь, до закінчення війни - так точно, а ось нити буду стільки, скільки хочу (хоча на цьому форумі я зазвичай таке не практикую.
І ні, я не порівнюю своє життя з життям людей під обстрілами , бо то незрівнянні речі.
Я розумію то прекрасно.
Та конкретно в мене - майже нема вибору.
І виходу я теж не бачу…
Просто накриває відчуття безвиході ((((.
Просто шлю Вам промені підтримки.
Дякую вам велике. Обіймаю вас
1
автор
Дама_с_караваем
• 12 июля в 22:06
Ответ дляБюст Березуцкого
Ось життя вам і дає можливості трошки ментально перепочити. Тримайтеся, дорослі люди, як велиті дерева, приживаються довго, не всім на чужині легко і просто. Обіймаю.
Дякую велике . Я вас теж обіймаю
1
автор
Дама_с_караваем
• 12 июля в 22:06
Ответ дляЙосип_молодий
Автор, хорошо, что есть ещё куда возвращаться.
Мы заграницей три года. С тех пор как выехали, не приезжали, потому что дом оккупировали.
Иногда хочется все бросить, так тяжело. Но ехать некуда.
Мы заграницей три года. С тех пор как выехали, не приезжали, потому что дом оккупировали.
Иногда хочется все бросить, так тяжело. Но ехать некуда.
Співчуваю. Обіймаю вас
Пригощаю кашею• 12 июля в 22:34
аналогічно подвійне життя. ви просто не усвідомили, що виїзд у вас назавжди. чи не прийняли
Бабка-байкерша• 12 июля в 22:38
Ответ дляДама_с_караваем
Мої зі мною.
Не хотят вернуться с вами в Киев?
Я как-то упустила, что вам в Киеве лучше, чувствуете наполненность жизни, улыбаетесь.
У меня же каждый раз другое ощущение от приездов в Украину. Как будто я потом уеду в спокойное место, а люди так и останутся в этом ужасе и будут ходить на работу под вой сирены, ночевать в паркинге, сидеть без света, воды, отопления.
Да, магазины работают, все привычное, салоны красоты, кофейни, но все равно какое-то чувство безысходности. Спишь в коридоре, а утром читаешь новости куда попали и сколько погибло
Я как-то упустила, что вам в Киеве лучше, чувствуете наполненность жизни, улыбаетесь.
У меня же каждый раз другое ощущение от приездов в Украину. Как будто я потом уеду в спокойное место, а люди так и останутся в этом ужасе и будут ходить на работу под вой сирены, ночевать в паркинге, сидеть без света, воды, отопления.
Да, магазины работают, все привычное, салоны красоты, кофейни, но все равно какое-то чувство безысходности. Спишь в коридоре, а утром читаешь новости куда попали и сколько погибло
автор
Дама_с_караваем
• 12 июля в 22:38
Ответ дляБабка-байкерша
Не хотят вернуться с вами в Киев?
Я как-то упустила, что вам в Киеве лучше, чувствуете наполненность жизни, улыбаетесь.
У меня же каждый раз другое ощущение от приездов в Украину. Как будто я потом уеду в спокойное место, а люди так и останутся в этом ужасе и будут ходить на работу под вой сирены, ночевать в паркинге, сидеть без света, воды, отопления.
Да, магазины работают, все привычное, салоны красоты, кофейни, но все равно какое-то чувство безысходности. Спишь в коридоре, а утром читаешь новости куда попали и сколько погибло
Я как-то упустила, что вам в Киеве лучше, чувствуете наполненность жизни, улыбаетесь.
У меня же каждый раз другое ощущение от приездов в Украину. Как будто я потом уеду в спокойное место, а люди так и останутся в этом ужасе и будут ходить на работу под вой сирены, ночевать в паркинге, сидеть без света, воды, отопления.
Да, магазины работают, все привычное, салоны красоты, кофейни, но все равно какое-то чувство безысходности. Спишь в коридоре, а утром читаешь новости куда попали и сколько погибло
Мої хочуть повертатися, я не хочу.
жар-птица Нюра• 12 июля в 22:50
Ответ дляБалаболка
У меня наоборот. Как представлю, что надо возвращаться когда-то в Украину- хоть плачь. Тут работа намного проще чем была в Украине, но я тут счастлива, а там нет.
А что за работа?
Большой секретик• 12 июля в 22:51
Ответ дляДама_с_караваем
Не виходить ніяк. Хоч раз батьків треба провідати. Деякі питання позакривати час від часу. То одній дитині паспорт, то другій. Поки так.
Це через те, що в гості, рідні люди, нові емоції, якби ви тут затрималися, в період невизначеності, обстрілів і обмежень, то зрозуміли, що спокій і безпека мають величезне значення.
Балаболка• 12 июля в 23:52
Ответ дляжар-птица Нюра
А что за работа?
Парикмахер. В Украине у меня было 2 салона и наёмный персонал.
очки_ннадо• 12 июля в 23:59
Ответ дляДама_с_караваем
Я не писала що я 4 роки. І не писала що мені так погано і не нила. Мені тут веселіше.
Таки да, почти каждый день бахи, оставайтесь с детишками- обхохочитесь!
жар-птица Нюра• 13 июля в 07:05
Ответ дляБалаболка
Парикмахер. В Украине у меня было 2 салона и наёмный персонал.
Ну и неудивительно..... Не все наш и профессии там дают возможность работать. Аопробывали б вы врачом устроится.....вот где печаль
Балаболка• 13 июля в 18:17
Ответ дляжар-птица Нюра
Ну и неудивительно..... Не все наш и профессии там дают возможность работать. Аопробывали б вы врачом устроится.....вот где печаль
В моем случае работа, вообще, не играет решающей роли. Я просто здесь счастлива.
Знакомые подтверждают врачей..но очень медленно.
Знакомые подтверждают врачей..но очень медленно.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу