Дети религиозных родителей сами становятся религиозными?

Буває по різному

По разному, зависит от самого человека и как внушали это

Не всегда
Идут в протест многие

По моїм спостереженням (знаю пару релігійних сімей) то частіше так, діти йдуть тим же шляхом, але бувають винятки

Идут в протест. Плюс времена меняются, эта ерунда уже мало интересна

Я ушла и забыла всё это, ни в церковь не хожу, ни праздники христианские не праздную.
У мамы утренние, вечерние, акафисты по праздникам и накануне, в церковь в субботу вечером и воскресенье утром обязательно, праздники всё, всенощные, когда есть. Паломничества. В общем всё серьёзно

У современных достаточно продуктивные, тесные сообщества, совместные бизнесы, есть за что держаться

Ха-ха, не сказала бы, знатные оторвы, могут в полную противоположность уйти. Это как старший ребенок в многодетной семье, который обычно своих детей уже не хочет.

2 однокласниці віруючих батьків. Одна спилась, згулялась, але вона ніколи віруюча не була. Друга ходить по бабкам, віруюча, вічно з себе зглази знімає. Клемануло жінку.
Нам всім під 40.

Тут як у кого. Мій чоловік пішов з протестантизму, але всі його пʼятеро сиблінгів у вірі, двоє братів одружились на жінках з «світу», а потім всією сім’єю повернулись назад до церкви. Думаю тому, що так отримують чимало бонусів, адже у них прийнято підтримувати один одного…

Становятся с сексуальными перверсиями или страхом секса вовсе.

Якщо релігійні фанатики - то думаю таких дітей надовго відверне, а якщо в міру, то будуть наслідувати.

По різному. Хтось стає щирим віруючим, хтось по традиції ходить в церкву, хтось стаж противником.

Але ж і вони відповідно повинні підтримувати інших. Так що сумнівний бонус.

Видела наоборот - у атеистов дети ушли в церковь

По різному.
Навіть релігійна сім´я буває дисфункційною і токсичною.
Якщо релігійність батьків накладала тільки суворі обмеження і страх покарання, дитина виросте і не стане релігійною.
Якщо в сім´ї були теплі і довірливі стосунки, дитина перейме релігійність

Это вообще при чём?

Есть некоторые связи с сексуальными дисфункциями из-за религиозного воспитания

На словах і підтримують 😆 а на ділі всі «бідні та нещасні» і це їм треба допомога

У мене родина була звичайна - молитви знали, Але в церкву ходили в основному на свяиа, тоді заборонено було. Я перший раз звернулась до церкви в 16, коли мама попала в страшну аварію. І мені стало легше. Мама тоді одужала.
Потім коли син в онко попав. Ходила щонеділі, вдома читала молитви щоранку, але без фанатизму, свій ’набір’ те що близько мені. Обрала церкву де немає баьульок, що всім вказують і з добрим священником.
Родину не чіпала. Мені сам священник говорив, що примушувати не потрібно, людина повинна сама прийти до цього.

Мої діти не ходять зі мною, малими ще могли піти, бо їм подобався батюшка, він ще й наш сусід. А потім перестали.

Чоловік може піти за компанію, але я не прошу, бо знаю, що це більше мене підтримати. Йому важко стільки часу пробути (сидіти можна).

Мої знайомі, які ходять зі мною, дітей заставляли. У них в підлітковому віці прям бунт почався. Священник сказав не примушувати.

В моєму оточенні більшість навіть не знаю, що я ходжу до церкви.

Ужас. Это уже как сектанство какое-то, одержимость верой

а хто тоді допомагає, якщо всі бідні і нещасні?

Дуже багато допомоги приходить закордону, в основному це Німеччина та США. До прикладу, брата мого чоловіка подарували автівки лише тому, що в них багатодітна сім’я. Щомісяця також отримують допомогу продуктами. Спілкуємось рідко, але під час розмови я дійшла до висновку, що це для них стиль життя. Так живе більшість у їхній церкві, хоча всіх гарні статки та будинки

Я член такої церкви. Повірте - це міф. Так допомога може бути, але не для всіх і не на постійній основі.

Это не религиозное, а безграмотное и забитое воспитание.
Религия, если мы говорим о христианстве, не считает секс ни грязным, ни позорным, ни недостойным, ни греховным.

Что вы там ужасного прочитали?