4есотка• 28 декабря 2014
Детские истерики, очень нервный мребенок. Нет сил. Поговорите со мной.
Сыну 5 лет, постоянно дома крики - он что-то требует и что-то не по его. Чуть что - в слезы и истерику. Договориться не выходит никак. Как ни пробовала просить умолять наказывать - без толку, после того как уже не выдержу и накричу или посажу нам стул - становиться спокойным но ровно на полчаса. Я не знаю уже что делать, постоянно все на взводе.
показать весь текст
36
0
ой автор вы моя родственница)) только у меня девочка почти 4
и тоже бабушка ярая защитница......... а я мать отстой, ненавидящая и вечно орущая на своего ребенка (ее слова)
и тоже бабушка ярая защитница......... а я мать отстой, ненавидящая и вечно орущая на своего ребенка (ее слова)
а по попі з першого ’приступу’! у мене обидва (5,11 і 2,11) дуже активні. але старший взагалі не істерив, просто не давав руку в магазинах/на дорозі і як хвора його виловлювала, а менший - істеричка. так я меншого брала і встромляла голову під холодну воду якщо вдома, чи застосовувала лозинку. в магазинах і парках завжди валявся, я й не піднімала поки справи не закінчу. ніколи не велась на істерику. при людях не била, а вдома - так, в машину затягну за шкірки і витрушувала душу. тобто ви всім виглядом показуєте, що він істерикою нічого ніколи не отримає. а який уже у вас вигляд - залежить від вашого темпераменту. або фізично присікаєте, або терпите, якщо можете, і йдете на контакт коли зайде в рамки. але в мене здорові діти і я присікаю спроби маніпуляцій. з якимись нервовими чи психологічними відхиленнями справи не мала. в моєму розумінні істерика в 5 р. дитини - нонсенс. дитя цікавиться космосом, любов’ю, смертю, всіма оточуючими процесами, словниковий запас дорослий, які вже істерики? без істерик - говоріть з ним про все на світі, за істерики - безжально наказать (відібрати розваги чи фізично по попі). як дитина зрозуміє систему - все налаштується. але без виключень, не прокочує 1 раз дать, а другий наказать. бажаю вам здоров’я і терпіння!
вот и у меня так же, когда я сугубо с ним вдвоем и больше никого нет - святой человек! И поможет все и даже голос не приходиться повышать.
спасибо за совет, но меня бабушки со свету сживут если я буду как монстр с ним себя вести.да и я сама понимаю что насилие с моей стороны будет порождать такой же ответ с его стороны. хотя тоже бывало срывалась и давала по попе и кричала 
Ответ для4есотка
спасибо за совет, но меня бабушки со свету сживут если я буду как монстр с ним себя вести.да и я сама понимаю что насилие с моей стороны будет порождать такой же ответ с его стороны. хотя тоже бывало срывалась и давала по попе и кричала
так ви не поводьте себе як монстр. коли дитина голодна - ви годуєте, коли хвора - лікуєте, коли доводить себе й вас до нервового перенапруження - зупиняєте. для вас важливо знайти метод зупинки непотребної важкої поведінки - і все. ви не монстр, дитина буде монстром. діти не знають рамок, дорослі для того, щоб їх показати. бабуні не відходячи від станка і весь час при дитині? я про те, що в 5 вже діти хитрі і розумні. а якщо зараз вухом не веде, що буде в 13? ви просто виробіть для себе якусь прийнятну для себе поведінку і ніколи від неї не відступайте:мовчіть, ігноруйте, закрийте в кімнаті, по попі - та будь-що, що показує бабуням і дитині, що методи дії істерикою для вас не підходять. а зриватись і кричати і при цьому давати по попі останнє діло - це ж під гарячу руку, тоді себе гризти, а дитини шкода. абсолютно не настоюю на фіз.впливі, але дитина повинна мати авторитет дорослих і знати свої рамки. якщо це не неврологія, то ловіть, бо впускаєте, правда. кричати може дитина, яка не пояснить словами, а та, що бере горлом - вже сіла на голову. бабунь по дрова, це ваша дитина. мої ділять щось між собою весь час, як по одному - їх не видно й не чути. о, 5 років - мій зранку в садочок, в обід підготовка до школи, малювання, дзюдо. що у вас дитина днями робить вдома?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу