Что по-Вашему мнению, является недостатком или вредно в нашей системе образования?
показать весь текст
195
0
- мне вот этот пункт очень понравился
**Учителя ведут занятия в классе по 4 часа в день и по 2 часа в неделю проходят «повышение квалификации». **
Донт стап.
Учителя учатся. Непрерывно.
пс. если вспомнить это )) ** Главная особенность состоит в том, что все учителя заключают контракт только на 1 учебный год, с возможным (или нет) продлением**
- все становится на свои места. Результат в статистике.
**Учителя ведут занятия в классе по 4 часа в день и по 2 часа в неделю проходят «повышение квалификации». **
Донт стап.
Учителя учатся. Непрерывно.
пс. если вспомнить это )) ** Главная особенность состоит в том, что все учителя заключают контракт только на 1 учебный год, с возможным (или нет) продлением**
- все становится на свои места. Результат в статистике.
Не могу пройтимимо **На занятиях по естественным наукам в классе находится не более 16 человек, так что все ученики могут выполнять лабораторные эксперименты на каждом уроке.**
- упор на практические
и ...
к-ство.
Это браво.
- упор на практические
и ... к-ство. Это браво.
**Компанія LinkedIn вчора заявила про покупку навчального інтернет-сервісу lynda.com за $ 1,5 млрд.
Сторони розраховують закрити операцію в другому кварталі поточного року.
LinkedIn 52% від зазначеної суми заплатити готівкою. Решта 48% засновники lynda.com Лінда Вейнман і Брюс Хевін отримають акціями професійної соціальної мережі.
За допомогою нового придбання LinkedIn запропонує більше 300 млн своїх користувачів по всьому світу великий перелік навчальних курсів.
На lynda.com викладають галузеві експерти англійською, німецькою, французькою, іспанською та японською мовою. Крім індивідуальних передплатників, компанія обслуговує корпоративних користувачів, урядові та освітні організації.
Серед її продуктів – lyndaEnterprise, lyndaCampus, lyndaLibrary і lyndaKiosk. За словами виконавчого директора LinkedIn Джеффа Вайнера, велика бібліотека преміального відеоконтенту lynda.com допоможе сотням мільйонам професіоналів швидше просуватися по кар’єрних сходах.
Сторони розраховують закрити операцію в другому кварталі поточного року.
LinkedIn 52% від зазначеної суми заплатити готівкою. Решта 48% засновники lynda.com Лінда Вейнман і Брюс Хевін отримають акціями професійної соціальної мережі.
За допомогою нового придбання LinkedIn запропонує більше 300 млн своїх користувачів по всьому світу великий перелік навчальних курсів.
На lynda.com викладають галузеві експерти англійською, німецькою, французькою, іспанською та японською мовою. Крім індивідуальних передплатників, компанія обслуговує корпоративних користувачів, урядові та освітні організації.
Серед її продуктів – lyndaEnterprise, lyndaCampus, lyndaLibrary і lyndaKiosk. За словами виконавчого директора LinkedIn Джеффа Вайнера, велика бібліотека преміального відеоконтенту lynda.com допоможе сотням мільйонам професіоналів швидше просуватися по кар’єрних сходах.
ЯК СУЧАСНА ШКОЛА ВБИВАЄ ТАЛАНТИ ДІТЕЙ І СТВОРЮЄ ТИСЯЧІ НЕВДАХ
Боляче спостерігати, як сучасна школа вбиває таланти дітей, калічить їхні душі і породжує тисячі невдах.
90% школярів не стануть успішними людьми і проживуть життя невдахи. Наше суспільство перебуває під гнітючим гіпнозом матриці й не може зрозуміти очевидних істин. Система освіти безнадійно застаріла. 90% нещасних людей - більше, ніж просто БАГАТО. Якби завод мінеральних вод випускав 9 з 10 пляшок з брудною водою, його керівництво точно потрапило би до в´язниці.
Тисячі шкіл щороку ’виробляють’ людей, які будуть жити нереалізовано, самотньо, бідно. Чому це відбувається?
Причини сьогоднішнього зла потрібно шукати в минулому. Сучасна школа була створена 200 років тому. Цей інститут відповідав певним потребам тогочасного індустріального століття. У той час в Англії стрімко розвивалося виробництво. З´являлися нові фабрики, банки, заводи. Для їх обслуговування потрібні були мільйони бездумних, слухняних виконавців - свого роду біороботів. Тоді й була заснована система, яка суперечить здоровому глузду, природі дитини, еволюції.
Ідеальна програма для створення роботів, які є шестерінками у крупному бізнесі.
Ми знаємо, що діти дуже люблять гратися. Так навчання проходить в десятки разів швидше, ніж за партою. У дітей дуже багато енергії. Вони люблять сміятися, бігати, стрибати. Школа карає дітей за будь-який прояв емоцій, життєрадісності, цікавості. Ні про який розвиток особистості, як фізичний, так і духовно-інтелектуальний, не може бути й мови. Наша педагогіка побудована так, щоби знищити індивідуальність, особистість, позбавити дитину своєї думки. Ось кілька причин, чому школа шкідлива:
1. Сучасна наука довела, що дитина ефективно вчиться, тільки коли помиляється. Школа робить все, щоби викликати в дітей страх перед помилками. За невірні відповіді карають, ставлять двійку. В майбутньому ці нещасні люди бояться спробувати щось нове, експериментувати, робити помилки.
2. В завданнях є тільки 2 відповіді - правильна і не правильна. Таким чином, діти починають бачити світ плоским. У багатьох задач, насправді, можуть бути тисячі правильних рішень.
3. У дітей немає часу думати. Сучасний процес навчання побудований так, що, дитина постійно завантажена тупою безглуздою роботою. Раніше, за часів розквіту філософії, учитель виводив учнів на берег річки і давав завдання для роздумів. Вони могли кілька днів сперечатися, міркувати. Тільки розмірковуючи в тиші, ми можемо розвивати свій розум.
формули
4. Сучасна школа вбиває один з вроджених інстинктів - прагнення до пізнання. Леонардо да Вінчі не вчився в сучасній школі. Тільки завдяки цьому він зміг розвинути і зберегти жагу до знань. Він все життя робив геніальні відкриття, залишаючись учнем. Винаходи да Вінчі на 500 років обігнали час. Більшість студентів, отримавши дипломи, назавжди припиняють вчитися. Вони ненавидять цей процес. На все життя залишаються духовними інвалідами.
5. Всі знання, які учні отримують в школі з насильством і приниженням особистості за 11 років, можуть вміститися на п´яти доларовому чіпі, вони нічого не варті. Світ стрімко розвивається. Інформація швидко старіє і стає непотрібною. Цінне лише вміння навчатися самостійно, чому якраз і не вчать у школі.
Більшість людей вже не їздять на віслюках, ніхто не використовує поштових голубів. Реальність змінилася. Залишилася колишньою тільки феодально-індустріальна система освіти.
Дорогі дідусі та бабусі, батьки, якщо у когось є можливість перевести дитину на позашкільну освіту - подаруйте їй щасливе життя, не замислюючись, забирайте її зі школи. Дайте їм можливість досягти успіху.
Більшого зла, ніж школа й уявити важко. Критикуючи шкільну освіту, ми ні в якому разі не хочемо образити людей-винятків, педагогів від Бога. У них навіть в цьому шкільному пеклі вистачає мужності і любові до дітей, давати їм знання, надихати на майбутні звершення. Але це, на жаль, винятки, які тільки підкреслюють правило.
Дорогі друзі, розвивайте в собі усвідомленість, допитливість. Ставте собі питання.
Боляче спостерігати, як сучасна школа вбиває таланти дітей, калічить їхні душі і породжує тисячі невдах.
90% школярів не стануть успішними людьми і проживуть життя невдахи. Наше суспільство перебуває під гнітючим гіпнозом матриці й не може зрозуміти очевидних істин. Система освіти безнадійно застаріла. 90% нещасних людей - більше, ніж просто БАГАТО. Якби завод мінеральних вод випускав 9 з 10 пляшок з брудною водою, його керівництво точно потрапило би до в´язниці.
Тисячі шкіл щороку ’виробляють’ людей, які будуть жити нереалізовано, самотньо, бідно. Чому це відбувається?
Причини сьогоднішнього зла потрібно шукати в минулому. Сучасна школа була створена 200 років тому. Цей інститут відповідав певним потребам тогочасного індустріального століття. У той час в Англії стрімко розвивалося виробництво. З´являлися нові фабрики, банки, заводи. Для їх обслуговування потрібні були мільйони бездумних, слухняних виконавців - свого роду біороботів. Тоді й була заснована система, яка суперечить здоровому глузду, природі дитини, еволюції.
Ідеальна програма для створення роботів, які є шестерінками у крупному бізнесі.
Ми знаємо, що діти дуже люблять гратися. Так навчання проходить в десятки разів швидше, ніж за партою. У дітей дуже багато енергії. Вони люблять сміятися, бігати, стрибати. Школа карає дітей за будь-який прояв емоцій, життєрадісності, цікавості. Ні про який розвиток особистості, як фізичний, так і духовно-інтелектуальний, не може бути й мови. Наша педагогіка побудована так, щоби знищити індивідуальність, особистість, позбавити дитину своєї думки. Ось кілька причин, чому школа шкідлива:
1. Сучасна наука довела, що дитина ефективно вчиться, тільки коли помиляється. Школа робить все, щоби викликати в дітей страх перед помилками. За невірні відповіді карають, ставлять двійку. В майбутньому ці нещасні люди бояться спробувати щось нове, експериментувати, робити помилки.
2. В завданнях є тільки 2 відповіді - правильна і не правильна. Таким чином, діти починають бачити світ плоским. У багатьох задач, насправді, можуть бути тисячі правильних рішень.
3. У дітей немає часу думати. Сучасний процес навчання побудований так, що, дитина постійно завантажена тупою безглуздою роботою. Раніше, за часів розквіту філософії, учитель виводив учнів на берег річки і давав завдання для роздумів. Вони могли кілька днів сперечатися, міркувати. Тільки розмірковуючи в тиші, ми можемо розвивати свій розум.
формули
4. Сучасна школа вбиває один з вроджених інстинктів - прагнення до пізнання. Леонардо да Вінчі не вчився в сучасній школі. Тільки завдяки цьому він зміг розвинути і зберегти жагу до знань. Він все життя робив геніальні відкриття, залишаючись учнем. Винаходи да Вінчі на 500 років обігнали час. Більшість студентів, отримавши дипломи, назавжди припиняють вчитися. Вони ненавидять цей процес. На все життя залишаються духовними інвалідами.
5. Всі знання, які учні отримують в школі з насильством і приниженням особистості за 11 років, можуть вміститися на п´яти доларовому чіпі, вони нічого не варті. Світ стрімко розвивається. Інформація швидко старіє і стає непотрібною. Цінне лише вміння навчатися самостійно, чому якраз і не вчать у школі.
Більшість людей вже не їздять на віслюках, ніхто не використовує поштових голубів. Реальність змінилася. Залишилася колишньою тільки феодально-індустріальна система освіти.
Дорогі дідусі та бабусі, батьки, якщо у когось є можливість перевести дитину на позашкільну освіту - подаруйте їй щасливе життя, не замислюючись, забирайте її зі школи. Дайте їм можливість досягти успіху.
Більшого зла, ніж школа й уявити важко. Критикуючи шкільну освіту, ми ні в якому разі не хочемо образити людей-винятків, педагогів від Бога. У них навіть в цьому шкільному пеклі вистачає мужності і любові до дітей, давати їм знання, надихати на майбутні звершення. Але це, на жаль, винятки, які тільки підкреслюють правило.
Дорогі друзі, розвивайте в собі усвідомленість, допитливість. Ставте собі питання.
ЯК ВРЯТУВАТИ ДИТИНУ ВІД ШКОЛИ
У наш час не рідко можна почути несхвальні відгуки про шкільну систему освіти у світі та в Україні зокрема. Але чи існує альтернатива, яка б могла повноцінно замінити школу, та чи передбачено це законодавством України?
Гадаю, найгостріше цю проблему відчувають молоді батьки, привівши своє чадо в перший клас, щоби той чи та набиралися розуму і ставали свідомими та освіченими. Часто, вникаючи в сам процес навчання-зомбування, вони жахаються і їм стає шкода власних дітей: ’Вони ж живі’. А хто ж такі ті ’освічені’, ті сотні, тисячі, мільйони умів, які здобули освіту, відмучили 10-11 класів і вийшли у світ ’освіченими’? Адже під цим словом ми маємо на увазі розумну особистість з високим рівнем інтелекту та широкими поглядами. Але хіба можна вважати таким кожного, у кого в руках є отой шматочок пластику - диплом про освіту?
Якщо ви все ж вперше задумалися ’А що ж не так з нашою системою освіти?’, то раджу вам для початку прочитати статтю ’Як сучасна школа вбиває таланти дітей і створює тисячі невдах’ і, мабуть, ви як і я, більше ніколи не будете байдужими до цієї проблеми.
Отже, де ж шукати альтернативу школі? Чи можливе в Україні індивідуальне навчання? Та скільки воно коштуватиме зусиль, часу та грошей молодим батькам, які все ж вирішили зламати систему та не допустити, щоб їхня малеча ставала обмеженим продуктом застарілих поглядів, принципів та звичок?
В першу чергу пропоную звернутися до Законодавства України, яке:
зобов´язує здобуття дітьми повної загальної середньої освіти (ст. 53 Конституції України);
забезпечує розвиток різних форм освіти (групової та індивідуальної форм навчання) і вільний вибір будь-якої форми навчання дітей (Конституція України, Закон України ’Про освіту’ і Закон України ’Про загальну середню освіту’);
надає охочим право і створює умови для прискореного закінчення школи, складання іспитів екстерном (Закон України ’Про загальну середню освіту’);
забезпечує можливість батькам проводити навчання дитини за індивідуальною формою (Закон України ’Про загальну середню освіту’);
для дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства, які потребують опіки і стороннього догляду, забезпечує навчання, у тому числі і в домашніх умовах (Закон України ’Про охорону дитинства’);
надає можливість батькам забезпечувати здобуття дітьми повноцінної домашньої освіти (Закон України ’Про освіту’).
Озброюйтеся Конституцією і нумо захищати права своїх дітей.
То в чому ж переваги домашньої школи?
Система освіти в школі давно застаріла, вона не вчить бути особистістю, мислити творчо. Рівняє дітей під стандартний середній рівень, зводить їхні знання до шаблонних.
Навчаючи дітей, ви можете використовувати інтерактивні методи, чого немає чи зовсім мало в загальноосвітній школі.
Дистанційне навчання враховувати оптимальний для конкретної дитини графік, організовувати її навчання у відповідності з оптимальним для конкретної дитини графіком, звільнити час для відвідування спортивних секцій, гуртків, читання тощо, забезпечити повну соціалізацію та розвиток, повністю використовувати потенціал її творчих здібностей і талантів.
При дистанційному навчанні відсутні конфлікти з вчителями та дітьми, які в умовах високого стресу і несприятливого морально-психологічного клімату більшості шкіл можуть стати стійкою тенденцією.
Однак не все так просто. Легко сказати ’домашня освіта - замість школи’, а де ж взяти час на те, щоб навчити свою дитину справді важливих речей, де дістати достатньо коштів на репетиторів і різноманітні секції та заняття? Дорогі батьки, час визначати пріоритети, правильно організовувати свій час і встигати робити все, що від вас залежить, щоб ваша дитина розвивалася та ставала розумною і успішною особитістю. Це не означає, що не потрібно ходити на роботу та весь день сидіти з дитиною, розв’язуючи математичні задачі, пишучи диктанти та вивчаючи три іноземні мови. При індивідуальній формі навчання діти отримують індивідуальні плани з визначеним обсягом матеріалу, який вони повинні засвоїти. Школу потрібно відвідувати тільки, щоб здати контрольні чи екзамени для перевірки здобутих знань. Ви самі вирішуєте який час є найоптимальнішим для навчання та засвоєння матеріалу. Дитина не страждає від того, що їй не вдається так само швидко, як іншим однокласникам, зрозуміти інформацію, чи, навпаки, їй не доводиться очікувати, коли інші засвоять матеріал, якщо їй він видався досить легким. Ви та інші педагоги повинні приділяти дитині стільки часу та зусиль, скільки потрібно саме їй для успішного опанування теми.
Вчіть дитину вчитися
Запам’ятайте: головне не змусити дитину вивчити запропоновану їй інформацію, а навчити знаходити потрібний їй матеріал та розуміти його. Чи багато правил, зазубрених у шкільні часи, ви пам’ятаєте? Я - ні. Мені дуже імпонує приклад Ольги Юрковської, мами-приватного підприємця, яка обрала для своїх дочок індивідуальну форму навчання та ділиться своїм досвідом в особистому блозі. Вона пише: ’Інколи я відповідаю на питання дочок, але здебільшого я кажу їм:
У наш час не рідко можна почути несхвальні відгуки про шкільну систему освіти у світі та в Україні зокрема. Але чи існує альтернатива, яка б могла повноцінно замінити школу, та чи передбачено це законодавством України?
Гадаю, найгостріше цю проблему відчувають молоді батьки, привівши своє чадо в перший клас, щоби той чи та набиралися розуму і ставали свідомими та освіченими. Часто, вникаючи в сам процес навчання-зомбування, вони жахаються і їм стає шкода власних дітей: ’Вони ж живі’. А хто ж такі ті ’освічені’, ті сотні, тисячі, мільйони умів, які здобули освіту, відмучили 10-11 класів і вийшли у світ ’освіченими’? Адже під цим словом ми маємо на увазі розумну особистість з високим рівнем інтелекту та широкими поглядами. Але хіба можна вважати таким кожного, у кого в руках є отой шматочок пластику - диплом про освіту?
Якщо ви все ж вперше задумалися ’А що ж не так з нашою системою освіти?’, то раджу вам для початку прочитати статтю ’Як сучасна школа вбиває таланти дітей і створює тисячі невдах’ і, мабуть, ви як і я, більше ніколи не будете байдужими до цієї проблеми.
Отже, де ж шукати альтернативу школі? Чи можливе в Україні індивідуальне навчання? Та скільки воно коштуватиме зусиль, часу та грошей молодим батькам, які все ж вирішили зламати систему та не допустити, щоб їхня малеча ставала обмеженим продуктом застарілих поглядів, принципів та звичок?
В першу чергу пропоную звернутися до Законодавства України, яке:
зобов´язує здобуття дітьми повної загальної середньої освіти (ст. 53 Конституції України);
забезпечує розвиток різних форм освіти (групової та індивідуальної форм навчання) і вільний вибір будь-якої форми навчання дітей (Конституція України, Закон України ’Про освіту’ і Закон України ’Про загальну середню освіту’);
надає охочим право і створює умови для прискореного закінчення школи, складання іспитів екстерном (Закон України ’Про загальну середню освіту’);
забезпечує можливість батькам проводити навчання дитини за індивідуальною формою (Закон України ’Про загальну середню освіту’);
для дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства, які потребують опіки і стороннього догляду, забезпечує навчання, у тому числі і в домашніх умовах (Закон України ’Про охорону дитинства’);
надає можливість батькам забезпечувати здобуття дітьми повноцінної домашньої освіти (Закон України ’Про освіту’).
Озброюйтеся Конституцією і нумо захищати права своїх дітей.
То в чому ж переваги домашньої школи?
Система освіти в школі давно застаріла, вона не вчить бути особистістю, мислити творчо. Рівняє дітей під стандартний середній рівень, зводить їхні знання до шаблонних.
Навчаючи дітей, ви можете використовувати інтерактивні методи, чого немає чи зовсім мало в загальноосвітній школі.
Дистанційне навчання враховувати оптимальний для конкретної дитини графік, організовувати її навчання у відповідності з оптимальним для конкретної дитини графіком, звільнити час для відвідування спортивних секцій, гуртків, читання тощо, забезпечити повну соціалізацію та розвиток, повністю використовувати потенціал її творчих здібностей і талантів.
При дистанційному навчанні відсутні конфлікти з вчителями та дітьми, які в умовах високого стресу і несприятливого морально-психологічного клімату більшості шкіл можуть стати стійкою тенденцією.
Однак не все так просто. Легко сказати ’домашня освіта - замість школи’, а де ж взяти час на те, щоб навчити свою дитину справді важливих речей, де дістати достатньо коштів на репетиторів і різноманітні секції та заняття? Дорогі батьки, час визначати пріоритети, правильно організовувати свій час і встигати робити все, що від вас залежить, щоб ваша дитина розвивалася та ставала розумною і успішною особитістю. Це не означає, що не потрібно ходити на роботу та весь день сидіти з дитиною, розв’язуючи математичні задачі, пишучи диктанти та вивчаючи три іноземні мови. При індивідуальній формі навчання діти отримують індивідуальні плани з визначеним обсягом матеріалу, який вони повинні засвоїти. Школу потрібно відвідувати тільки, щоб здати контрольні чи екзамени для перевірки здобутих знань. Ви самі вирішуєте який час є найоптимальнішим для навчання та засвоєння матеріалу. Дитина не страждає від того, що їй не вдається так само швидко, як іншим однокласникам, зрозуміти інформацію, чи, навпаки, їй не доводиться очікувати, коли інші засвоять матеріал, якщо їй він видався досить легким. Ви та інші педагоги повинні приділяти дитині стільки часу та зусиль, скільки потрібно саме їй для успішного опанування теми.
Вчіть дитину вчитися
Запам’ятайте: головне не змусити дитину вивчити запропоновану їй інформацію, а навчити знаходити потрібний їй матеріал та розуміти його. Чи багато правил, зазубрених у шкільні часи, ви пам’ятаєте? Я - ні. Мені дуже імпонує приклад Ольги Юрковської, мами-приватного підприємця, яка обрала для своїх дочок індивідуальну форму навчання та ділиться своїм досвідом в особистому блозі. Вона пише: ’Інколи я відповідаю на питання дочок, але здебільшого я кажу їм:
Вона пише: ’Інколи я відповідаю на питання дочок, але здебільшого я кажу їм: ’Загугліть’, навіть якщо й знаю правильну відповідь.’
Ольга також підкреслює, що ми не можемо сформулювати свою думку, грунтуючись на одному джерелі, не превіреному власним досвідом. Вона радить звіряти інформацію, користуючись мінімум трьома джерелами. Краще підкажіть дитині потрібну книгу чи цікавий сайт, замість того, щоб змушувати її штудіювати шкільний підручник.
Дороге задоволення
Nota Bene: Дитина - ваша найголовніша інвестиція, ваше найуспішніше капіталовкладення. Це не означає, що ви повинні перестрибувати вище себе та працювати за трьох, щоб у сина чи дочки був найкращий репетитор. Зважте свої можливості та оберіть ті заняття, секції, чи репетиторів, які будуть вам по кишені. Головне - не намагайтеся зекономити на дитині, цим ви економите на її майбутньому.
Чи стає дитина асоціальною без школи?
Мова не про те, щоб забрати дитину з навчального закладу і навчати її в зачиненій кімнаті, відірваною від навколишнього середовища та оточення. З’ясуйте, чим подобається займатися вашому малюку, можливо, він дуже любить слухати музику і його приваблює якийсь музичний інструмент - віддайте його на заняття музики. Якщо ваша дитина проявляє велику активність та із завзяттям грає у спортивні ігри - є безліч секцій з футболу, баскетболу, волейболу чи, скажімо, тенісу. Або ж вона з самого дитинства танцює під улюблені пісні - саме час відвести дитину у танцювальну школу. Там ваш син чи дочка обов’язково знайдуть дітей-однодумців, з якими вони охоче спілкуватимуться. І ще одна досить значуща перевага гуртків та секцій у тому, що вони вчать командної гри. Це надзвичайно важливо у сучасному світі, де вміння працювати в команді цінується у будь-якій сфері діяльності, чи то приватне підприємництво, чи державна установа.
Діти - наше все. Ми повинні розуміти, що домашнє навчання - це не назавжди. Діти підростуть і стануть самостійними, і рівень цієї самостійності, свідомості, готовності до дорослого життя й буде визначатися саме тими знаннями, уроками та зусиллями, які ви вкладете в її розвиток сьогодні.
Дорогі батьки, а як ви ставитеся до ідеї навчати вашу дитину вдома?
Ольга також підкреслює, що ми не можемо сформулювати свою думку, грунтуючись на одному джерелі, не превіреному власним досвідом. Вона радить звіряти інформацію, користуючись мінімум трьома джерелами. Краще підкажіть дитині потрібну книгу чи цікавий сайт, замість того, щоб змушувати її штудіювати шкільний підручник.
Дороге задоволення
Nota Bene: Дитина - ваша найголовніша інвестиція, ваше найуспішніше капіталовкладення. Це не означає, що ви повинні перестрибувати вище себе та працювати за трьох, щоб у сина чи дочки був найкращий репетитор. Зважте свої можливості та оберіть ті заняття, секції, чи репетиторів, які будуть вам по кишені. Головне - не намагайтеся зекономити на дитині, цим ви економите на її майбутньому.
Чи стає дитина асоціальною без школи?
Мова не про те, щоб забрати дитину з навчального закладу і навчати її в зачиненій кімнаті, відірваною від навколишнього середовища та оточення. З’ясуйте, чим подобається займатися вашому малюку, можливо, він дуже любить слухати музику і його приваблює якийсь музичний інструмент - віддайте його на заняття музики. Якщо ваша дитина проявляє велику активність та із завзяттям грає у спортивні ігри - є безліч секцій з футболу, баскетболу, волейболу чи, скажімо, тенісу. Або ж вона з самого дитинства танцює під улюблені пісні - саме час відвести дитину у танцювальну школу. Там ваш син чи дочка обов’язково знайдуть дітей-однодумців, з якими вони охоче спілкуватимуться. І ще одна досить значуща перевага гуртків та секцій у тому, що вони вчать командної гри. Це надзвичайно важливо у сучасному світі, де вміння працювати в команді цінується у будь-якій сфері діяльності, чи то приватне підприємництво, чи державна установа.
Діти - наше все. Ми повинні розуміти, що домашнє навчання - це не назавжди. Діти підростуть і стануть самостійними, і рівень цієї самостійності, свідомості, готовності до дорослого життя й буде визначатися саме тими знаннями, уроками та зусиллями, які ви вкладете в її розвиток сьогодні.
Дорогі батьки, а як ви ставитеся до ідеї навчати вашу дитину вдома?
Ну и добавлю сюда еще и это.
Источник тот же.
***До Дня матері, організація ’Save the Children’ (Врятуйте дітей) склала ’Рейтинг матерів’ - свій щорічний список 179 найкращих і найгірших країн для материнства. Беручи до уваги такі фактори, як рівень доходів, рівень освіти, охорони здоров´я матерів і статус жінок, організація оголосила Норвегію найкращою країною для народження дітей.
материнство
Вісім інших європейських країн (Фінляндія, Ісландія, Данія, Швеція, Нідерланди, Іспанія, Німеччина та Бельгія), а також Австралія опинилися в ТОП-10, причому скандинавські країни отримали найвищий рейтинг.
Десять найгірших місць розділили країни Африки. Завершуюють рейтинг Сомалі та Демократична Республіка Конго.
Сполучені Штати опустились із 31 місця (минулого року) на 33-е, поступаючись Японії, Польщі та Хорватії. Насправді в Америці дійсно був найбільший рівень ризику материнської смертності, ніж у будь-якій іншій розвиненій країні світу (1 смерть на кожні 1 800 вагітностей). Якщо порівняти рівень дитячої смертності в 24-ох найбагатіших столицях світу, у Вашингтоні він був найвищим - 7,9 смертей на 1 000 народжених.
Франція та Британія зайняли відповідно 23 та 24 місця, Канада – 20.
Окрім величезної різниці в рівні освіти та якості життя, що існують між країнами верхньої та нижньої десятки у рейтингу (наприклад, 0,3% норвезьких дітей помирає до свого п´ятого дня народження, а в Сомалі цей показник становить вже 15%), організація ’Save the Children’ також розповіла про невідповідність, яка існує в містах. Дитина, що народилася в бідній частині міста, має вдесятеро більше шансів померти до свого першого дня народження, ніж та, що народилась в багатій частині. Особливо це стосується великих міст, які мають тенденцію до розширення, адже саме там різниця між бідними і багатими дуже разюча.
Генеральний директор організації ’Save the Children’, Каролін Майлз, вважає, що економічне благополуччя країни не є єдиним чинником, який забезпечує щасливе материнство, до цього питання також потрібно підключати політику.
У випадку Норвегії, ’це багата країна, але вона також вкладає це багатство в материнство і дітей, як в один з найбільших пріоритетів’, зазначила Майлз.
Що стосується України, то вона опинилась майже всередині рейтингу, однак стала однією з найгірших країн для материнства у Європі. Ми посіли 69-е місце, Росія - 56.
Источник тот же.
***До Дня матері, організація ’Save the Children’ (Врятуйте дітей) склала ’Рейтинг матерів’ - свій щорічний список 179 найкращих і найгірших країн для материнства. Беручи до уваги такі фактори, як рівень доходів, рівень освіти, охорони здоров´я матерів і статус жінок, організація оголосила Норвегію найкращою країною для народження дітей.
материнство
Вісім інших європейських країн (Фінляндія, Ісландія, Данія, Швеція, Нідерланди, Іспанія, Німеччина та Бельгія), а також Австралія опинилися в ТОП-10, причому скандинавські країни отримали найвищий рейтинг.
Десять найгірших місць розділили країни Африки. Завершуюють рейтинг Сомалі та Демократична Республіка Конго.
Сполучені Штати опустились із 31 місця (минулого року) на 33-е, поступаючись Японії, Польщі та Хорватії. Насправді в Америці дійсно був найбільший рівень ризику материнської смертності, ніж у будь-якій іншій розвиненій країні світу (1 смерть на кожні 1 800 вагітностей). Якщо порівняти рівень дитячої смертності в 24-ох найбагатіших столицях світу, у Вашингтоні він був найвищим - 7,9 смертей на 1 000 народжених.
Франція та Британія зайняли відповідно 23 та 24 місця, Канада – 20.
Окрім величезної різниці в рівні освіти та якості життя, що існують між країнами верхньої та нижньої десятки у рейтингу (наприклад, 0,3% норвезьких дітей помирає до свого п´ятого дня народження, а в Сомалі цей показник становить вже 15%), організація ’Save the Children’ також розповіла про невідповідність, яка існує в містах. Дитина, що народилася в бідній частині міста, має вдесятеро більше шансів померти до свого першого дня народження, ніж та, що народилась в багатій частині. Особливо це стосується великих міст, які мають тенденцію до розширення, адже саме там різниця між бідними і багатими дуже разюча.
Генеральний директор організації ’Save the Children’, Каролін Майлз, вважає, що економічне благополуччя країни не є єдиним чинником, який забезпечує щасливе материнство, до цього питання також потрібно підключати політику.
У випадку Норвегії, ’це багата країна, але вона також вкладає це багатство в материнство і дітей, як в один з найбільших пріоритетів’, зазначила Майлз.
Що стосується України, то вона опинилась майже всередині рейтингу, однак стала однією з найгірших країн для материнства у Європі. Ми посіли 69-е місце, Росія - 56.
а вы как относитесь к идее обучать своих детей дома, а не в школе?
я, откровенно говоря, никогда такой вариант всерьез не обдумывала
и с высокой вероятностью мой ребенок в школу пойдет
другое дело выбор, который вполне возможно будет в пользу ’счастливой школы’, а не лучшей по результатам экзаменов по стране
моя мама всегда относилась к моим оценкам довольно философски, заявляя что это не единственная ценность в жизни, а если данную тему я не выучила, то она мне расскажет о ней по другому, возможно я захочу этот вопрос изучить подробней, а уж если нет - то не велика беда. За это маме большое спасибо. Я не боялась оценок, а школу закончила таки с медалью, никогда не просиживая над тетрадями дольше чем над художественной книгой, карточной игрой или общением с друзьями.
я, откровенно говоря, никогда такой вариант всерьез не обдумывала
и с высокой вероятностью мой ребенок в школу пойдет
другое дело выбор, который вполне возможно будет в пользу ’счастливой школы’, а не лучшей по результатам экзаменов по стране
моя мама всегда относилась к моим оценкам довольно философски, заявляя что это не единственная ценность в жизни, а если данную тему я не выучила, то она мне расскажет о ней по другому, возможно я захочу этот вопрос изучить подробней, а уж если нет - то не велика беда. За это маме большое спасибо. Я не боялась оценок, а школу закончила таки с медалью, никогда не просиживая над тетрадями дольше чем над художественной книгой, карточной игрой или общением с друзьями.
Пример правильной психологии в воспитании ребенка. Совет всем будущим и настоящим родителям
Сын: Я хочу ХВОХ
Мама: Зачем?
Сын: Я буду играть. Это здорово. Там можно двигаться.
Мама: А почему у тебя все еще его нет?
Сын: Потому что ты не покупаешь!
Мама: А почему я не покупаю?
Сын: Потому что у тебя денег нет.
Мама: Совсем-совсем нет?
Сын: Есть, но на ХВОХ ты их не потратишь
Мама: А почему?
Сын: Потому что ты их тратишь на другие вещи.
Мама: На какие?
Сын: Наверное, на более нужные.
Мама: Что может изменить ситуацию?
Сын: Если мы будем меньше тратить?
Мама: От чего ты готов отказаться ради ХВОХ?
Сын: От кино и конфет
Мама: Можешь посчитать, сколько за месяц сэкономишь таким образом?
Сын: Около тысячи
Мама: Сколько месяцев будешь так копить на ХВОХ?
Сын: Полтора года.
Мама: Можешь подождать полтора года? Пожить полтора года без кино и конфет?
Сын: Нет
Мама: Есть еще идеи?
Сын: Я пойду работать?
Мама: Куда тебя возьмут в 11 лет работать? Кто тебе будет платить?
Сын: Никуда. Не знаю.
Мама: Пока ты этого не знаешь, пока не придумал, как зарабатывать деньги, что еще ты можешь предложить для достижения цели?
Сын: Тебе надо больше зарабатывать.
Мама: Прекрасно. Можешь подсказать, как мне больше зарабатывать?
Сын: Больше работать.
Мама: А где мне взять на это время?
Сын: Что-то другое не делать.
Мама: Например? Не спать, не есть, не отдыхать я не могу. Куда еще уходит мое время?
Сын: Ты еще ходишь в магазин, готовишь, моешь посуду.
Мама: Что еще?
Сын: Еще пылесосишь
Мама: Что из этого я могу не делать? Кто будет делать это вместо меня?
Сын: Я могу пылесосить, мыть посуду.
Мама: Супер! Я как раз собиралась покупать посудомойку. Она стоит столько же, как ХВОХ. Но если посуду будешь мыть ты, то посудомойка мне не нужна. Ты готов мыть посуду каждый день, если мы купим ХВОХ?
Сын: Конечно!
Мама: Ты готов мыть полгода посуду, пока снова не накопим на посудомойку?
Сын: Готов.
Мама: А если ты не выполнишь договоренность? Если я куплю ХВОХ, а ты откажешься мыть посуду? Как мне тогда поступить?
Сын: Ну, будет честно, если ты заберешь у меня ХВОХ
Мама: А если ты наиграешься за два дня, ХВОХ тебе надоест и ты перестанешь мыть посуду? У меня тогда не будет ни денег на посудомойку, ни чистой посуды. Что я буду чувствовать? Что бы ты почувствовал на моем месте?
Сын: Что меня обманули.
Мама: Ты будешь дальше продолжать верить человеку, который тебя обманул?
Сын: Нет.
Мама: Будешь дальше с ним о чем-то договариваться, что-то для него делать?
Сын: Нет.
Мама: У тебя будут еще какие-то желания, после того, как ХВОХ получишь?
Сын: Конечно.
Мама: То есть, ты понимаешь, что если ты, получив ХВОХ, нарушишь условия нашей договоренности, то дальнейшие твои желания я не буду стараться выполнить? Ты понимаешь, что в твоих интересах выполнять условия договора?
Сын: Конечно.
Мама: Что может помешать тебе выполнить условия?
Сын: Я могу устать.
Мама: Как предлагаешь решать проблему?
Сын: Давай у меня будет выходной от посуды в воскресенье
Мама: Хорошо. Договорились?
Сын: Договорились.
Сравните с другим диалогом:
Сын: Я хочу ХВОХ
Мама: Давай я куплю, но за это ты всегда будешь мыть посуду в течение года, кроме выходного дня. А если не будешь, то я тебе больше никогда ничего не куплю.
Вроде бы договоренность по факту та же самая. Но результат – разный. Во втором случае условия ребенку навязаны взрослым. В первом случае — ребенок сам (с помощью наводящих вопросов) пришел к договоренности, а значит уровень осознанности и ответственности за соблюдение условий договора будет выше. И еще ребенок получил опыт решения жизненной задачи.
Сын: Я хочу ХВОХ
Мама: Зачем?
Сын: Я буду играть. Это здорово. Там можно двигаться.
Мама: А почему у тебя все еще его нет?
Сын: Потому что ты не покупаешь!
Мама: А почему я не покупаю?
Сын: Потому что у тебя денег нет.
Мама: Совсем-совсем нет?
Сын: Есть, но на ХВОХ ты их не потратишь
Мама: А почему?
Сын: Потому что ты их тратишь на другие вещи.
Мама: На какие?
Сын: Наверное, на более нужные.
Мама: Что может изменить ситуацию?
Сын: Если мы будем меньше тратить?
Мама: От чего ты готов отказаться ради ХВОХ?
Сын: От кино и конфет
Мама: Можешь посчитать, сколько за месяц сэкономишь таким образом?
Сын: Около тысячи
Мама: Сколько месяцев будешь так копить на ХВОХ?
Сын: Полтора года.
Мама: Можешь подождать полтора года? Пожить полтора года без кино и конфет?
Сын: Нет
Мама: Есть еще идеи?
Сын: Я пойду работать?
Мама: Куда тебя возьмут в 11 лет работать? Кто тебе будет платить?
Сын: Никуда. Не знаю.
Мама: Пока ты этого не знаешь, пока не придумал, как зарабатывать деньги, что еще ты можешь предложить для достижения цели?
Сын: Тебе надо больше зарабатывать.
Мама: Прекрасно. Можешь подсказать, как мне больше зарабатывать?
Сын: Больше работать.
Мама: А где мне взять на это время?
Сын: Что-то другое не делать.
Мама: Например? Не спать, не есть, не отдыхать я не могу. Куда еще уходит мое время?
Сын: Ты еще ходишь в магазин, готовишь, моешь посуду.
Мама: Что еще?
Сын: Еще пылесосишь
Мама: Что из этого я могу не делать? Кто будет делать это вместо меня?
Сын: Я могу пылесосить, мыть посуду.
Мама: Супер! Я как раз собиралась покупать посудомойку. Она стоит столько же, как ХВОХ. Но если посуду будешь мыть ты, то посудомойка мне не нужна. Ты готов мыть посуду каждый день, если мы купим ХВОХ?
Сын: Конечно!
Мама: Ты готов мыть полгода посуду, пока снова не накопим на посудомойку?
Сын: Готов.
Мама: А если ты не выполнишь договоренность? Если я куплю ХВОХ, а ты откажешься мыть посуду? Как мне тогда поступить?
Сын: Ну, будет честно, если ты заберешь у меня ХВОХ
Мама: А если ты наиграешься за два дня, ХВОХ тебе надоест и ты перестанешь мыть посуду? У меня тогда не будет ни денег на посудомойку, ни чистой посуды. Что я буду чувствовать? Что бы ты почувствовал на моем месте?
Сын: Что меня обманули.
Мама: Ты будешь дальше продолжать верить человеку, который тебя обманул?
Сын: Нет.
Мама: Будешь дальше с ним о чем-то договариваться, что-то для него делать?
Сын: Нет.
Мама: У тебя будут еще какие-то желания, после того, как ХВОХ получишь?
Сын: Конечно.
Мама: То есть, ты понимаешь, что если ты, получив ХВОХ, нарушишь условия нашей договоренности, то дальнейшие твои желания я не буду стараться выполнить? Ты понимаешь, что в твоих интересах выполнять условия договора?
Сын: Конечно.
Мама: Что может помешать тебе выполнить условия?
Сын: Я могу устать.
Мама: Как предлагаешь решать проблему?
Сын: Давай у меня будет выходной от посуды в воскресенье
Мама: Хорошо. Договорились?
Сын: Договорились.
Сравните с другим диалогом:
Сын: Я хочу ХВОХ
Мама: Давай я куплю, но за это ты всегда будешь мыть посуду в течение года, кроме выходного дня. А если не будешь, то я тебе больше никогда ничего не куплю.
Вроде бы договоренность по факту та же самая. Но результат – разный. Во втором случае условия ребенку навязаны взрослым. В первом случае — ребенок сам (с помощью наводящих вопросов) пришел к договоренности, а значит уровень осознанности и ответственности за соблюдение условий договора будет выше. И еще ребенок получил опыт решения жизненной задачи.
Задача настоящего образования.
«Хороший вопрос: как учить — знаниям или пониманию? Вся моя педагогическая практика на физтехе показывает, что учить надо пониманию. В нашем институте начали это физики, потом это распространилось по другим факультетам. У нас не было билетов, на экзамен можно было приходить с любыми пособиями и записями, конспектами, единственное, нельзя было советоваться с товарищем.
Человек обычно приходил с вопросом, который он сам приготовил и рассказывал, что он понимает в этом предмете. Было нелегко научить и студентов, и преподавателей, но это была наша цель. Потому что знания очень легко получить — из интернета, из разных источников, их слишком много, и они слишком подвижны, а понимание — это то, что остается.
Это хорошо выразил Вацлав Гавел, президент Чехии, диссидент: «Чем больше я знаю, тем меньше я понимаю». Он очень афористически выразил этот разрыв между уровнем знания и уровнем понимания. Основная задача настоящего образования — научить пониманию».
(с) Капица Сергей Петрович
«Хороший вопрос: как учить — знаниям или пониманию? Вся моя педагогическая практика на физтехе показывает, что учить надо пониманию. В нашем институте начали это физики, потом это распространилось по другим факультетам. У нас не было билетов, на экзамен можно было приходить с любыми пособиями и записями, конспектами, единственное, нельзя было советоваться с товарищем.
Человек обычно приходил с вопросом, который он сам приготовил и рассказывал, что он понимает в этом предмете. Было нелегко научить и студентов, и преподавателей, но это была наша цель. Потому что знания очень легко получить — из интернета, из разных источников, их слишком много, и они слишком подвижны, а понимание — это то, что остается.
Это хорошо выразил Вацлав Гавел, президент Чехии, диссидент: «Чем больше я знаю, тем меньше я понимаю». Он очень афористически выразил этот разрыв между уровнем знания и уровнем понимания. Основная задача настоящего образования — научить пониманию».
(с) Капица Сергей Петрович
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу