Продолжение, грустное. Перлы нашего учителя

я согласна, что должен знать украинский
но это не отменит мышления на русском

I вам харошего дня. Надеюсь, ви реально такий хароший спецiалiст, як балакаете. А то бедна наша страна. Пишу по-вашему, чтобы понятней было.

Омг, а я обязана? Украинским владею, обычно на украиноязычные комменты отвечаю укр, если раскладка не слетает. Пример я уже приводила. Стандартная практика когда русский выдается за второй иностранный и якобы прописывается в инвариатив. Т.е. обычный развод, а родители потом бегают и воюют с администрацией, чтобы вместо русск., немец. или франц.(которые реально являются ин.язами) поставили.

я согласна, что должен знать украинский
но это не отменит мышления на русском

я вам ще в перших сообщеніях написала все, шо треба терміни вживати правильно, бо почитайте народ, вони не розуміють все одно, чого там треба разом, а чого окремо, бо дієслово з часткою не пишеться окремо, а якщо згадати, що в данному реченні це слово не є дієсловом в прямому сенсі, а є присудком то присудки можуть писатись разом якшо це слово можна замінити на нема
ви ж зрозумійте, тут нема лінгвістів , що б всі розуміли ’нюанси’ тут треба звичайна шкільна програма

Обязана,вы ж его так любите,а русский ненавидите
Все радетели украинского пишут на русском,умора

Ось, повинен, так. А для цього треба прикласти зусиллля, привити любов до мови держави, в якій Ви мешкаєте. А Ви безапеляційно тут заявляєте ’ненавижу украинский язык!’ То як Ваша дитина буде його знати, що виросла в такій атмосфері ненависті до мови? А якою мовою мислити, розмовляти у побуті - цілковита Ваша справа. Я ось англійкою інколи розмовляю і навіть думаю, так))) До слова, я - уродженка Східної України, всі мої родичі там мешкають. Знають досконало укр. мову, люблять її, бо то наше коріння, наша культура, споконвічна. А Ви де мешкаєте, якщо не таємниця? Вангую: Харків, Донбасс?

данному реченні це слово не є дієсловом в прямому сенсі, а є присудком то присудки можуть писатись разом якшо

Вы ничего не поняли. Абсолютно ничего.

наче не жалуються:)

добре
головне шо ви поняли шо це не дієслово , яке виражає дію а я ладно.. якось переживу, я ж не ленгвіст.. мені простітельно

Какой же бред. Вспомнилось видео про тетю с русскоязычный челюстью))) Вы ин.язы вообще не планируете учить?)

Сядьте. Я сейчас скажу вам такое, что вы офигеете. В реченнi
У мене немае слiв присудок - немае.
В реченнi
Я не маю слiв присудок - не маю.
Только не упадите в обморок.

то це ви повинні падати, а не я, чого ж я
в вашому другому реченні, пишемо окремо чому? тому шо його неможливо замінити словом НЕМА... бо буде Я НЕМА слів:))))

то це ви повинні падати, а не я, чого ж я
в вашому другому реченні, пишемо окремо чому? тому шо його неможливо замінити словом НЕМА... бо буде Я НЕМА слів:))))

то це ви повинні падати, а не я, чого ж я
в вашому другому реченні, пишемо окремо чому? тому шо його неможливо замінити словом НЕМА... бо буде Я НЕМА слів:))))

то це ви повинні падати, а не я, чого ж я
в вашому другому реченні, пишемо окремо чому? тому шо його неможливо замінити словом НЕМА... бо буде Я НЕМА слів:))))

Это все равно дiеслiвна форма.

Ребенку я не говорю о том, что не люблю украинский, но и привить его не могу т.к. не говорю на нем (я его знаю), не говорят мои родители

Присудок — головний член речення, пов´язаний координацією з підметом, що виражає дію предмета, названого підметом. Найтиповіша форма присудка — дієслово в особовій формі, що означає дію чи стан суб´єкта, названого підметом.
Присудок — головний член двоскладного речення, що характеризує підмет за дією чи ознакою

ФОРМААА ОСОБЛИВА ФОРМА дієслова, а не дієслово!

Дієслово – це самостійна змінна частина мови, слова якої називають дію або стан предмета як процес і відповідають на питання що робити? що зробити? (у початковій формі).


Основні форми дієслова: 1) Неозначена форма дієслова — означає дію, стан як процес, і відповідає на питання що робити? що зробити? (читати, прочитати). Має такі морфологічні ознаки: вид, перехідність/неперехідність, стан. У реченні може виступати будь-яким членом. 2) Особове дієслово — означає дію, стан предмета відносно до особи, відповідає на питання що роблю/зроблю? що робимо/зробимо? що робиш/зробиш? що робите/зробите? що робить/зробить? що роблять/зроблять? (читаю, прочитаю). Має такі морфологічні ознаки: вид, перехідність/неперехідність, стан, спосіб, час, число, особа або рід; у реченні виступає присудком. 3) Дієприкметник — вказує на ознаку предмета за дією, відповідає на питання який? яка? яке? які? (прочитаний, прочитані). Має такі морфологічні ознаки: стан (активний/пасивний), вид, час, число, рід, відмінок. У реченні виступає означенням або іменною частиною складеного іменного присудка. 4) Дієприслівник — означає додаткову дію, відповідає на питання що роблячи? що робивши? що зробивши? (читаючи, прочитавши). Має такі морфологічні ознаки: вид, перехідність/неперехідність, час. У реченні виступає обставиною.

За характером особових закінчень теперішнього часу (або майбутнього для дієслів доконаного виду) дієслова поділяються на дві дієвідміни — першу і другу. До І дієвідміни належать дієслова з особовими закінченнями -у (-ю), -еш (-єш), -е (-є), -емо (-ємо), -ете (-єте), -уть (-ють). До ІІ дієвідміни належать дієслова з особовими закінченнями -у (-ю), -иш (-їш), -ить (-їть), -имо (-їмо), -ите (-їте), -ать (-ять).

У дієсловах на -ться вимовляється звук [ц´] і завжди пишеться м’який знак (вернеться, дивляться). У дієсловах на -шся вимовляється звук [с´], але м’який знак не пишеться (вернешся, задивишся).

ВСЕ.. я ушла звідси... бо я не можу

Если и то и другое слово - присудки, то по вашей логике они должны писаться вместе и в первом, и во втором предложении. Извините за повтор.

Ви мужня жінка. Я б стільки не витримала.

Присудок — головний член речення, пов´язаний координацією з підметом, що виражає дію предмета, названого підметом. Найтиповіша форма присудка — дієслово в особовій формі, що означає дію чи стан суб´єкта, названого підметом.
Присудок — головний член двоскладного речення, що характеризує підмет за дією чи ознакою

ФОРМААА ОСОБЛИВА ФОРМА дієслова, а не дієслово!

Дієслово – це самостійна змінна частина мови, слова якої називають дію або стан предмета як процес і відповідають на питання що робити? що зробити? (у початковій формі).


Основні форми дієслова: 1) Неозначена форма дієслова — означає дію, стан як процес, і відповідає на питання що робити? що зробити? (читати, прочитати). Має такі морфологічні ознаки: вид, перехідність/неперехідність, стан. У реченні може виступати будь-яким членом. 2) Особове дієслово — означає дію, стан предмета відносно до особи, відповідає на питання що роблю/зроблю? що робимо/зробимо? що робиш/зробиш? що робите/зробите? що робить/зробить? що роблять/зроблять? (читаю, прочитаю). Має такі морфологічні ознаки: вид, перехідність/неперехідність, стан, спосіб, час, число, особа або рід; у реченні виступає присудком. 3) Дієприкметник — вказує на ознаку предмета за дією, відповідає на питання який? яка? яке? які? (прочитаний, прочитані). Має такі морфологічні ознаки: стан (активний/пасивний), вид, час, число, рід, відмінок. У реченні виступає означенням або іменною частиною складеного іменного присудка. 4) Дієприслівник — означає додаткову дію, відповідає на питання що роблячи? що робивши? що зробивши? (читаючи, прочитавши). Має такі морфологічні ознаки: вид, перехідність/неперехідність, час. У реченні виступає обставиною.

За характером особових закінчень теперішнього часу (або майбутнього для дієслів доконаного виду) дієслова поділяються на дві дієвідміни — першу і другу. До І дієвідміни належать дієслова з особовими закінченнями -у (-ю), -еш (-єш), -е (-є), -емо (-ємо), -ете (-єте), -уть (-ють). До ІІ дієвідміни належать дієслова з особовими закінченнями -у (-ю), -иш (-їш), -ить (-їть), -имо (-їмо), -ите (-їте), -ать (-ять).

У дієсловах на -ться вимовляється звук [ц´] і завжди пишеться м’який знак (вернеться, дивляться). У дієсловах на -шся вимовляється звук [с´], але м’який знак не пишеться (вернешся, задивишся).

ВСЕ.. я ушла звідси... бо я не можу

Чому не знаєте?! Ви ж з усіх шпарин заявляєте, що Вас ’притесняют’ українською мовою, що вона всюди: на ТБ, радіо, друкована продукція ( що є абсолютною брехнею, власне). Вже, за законом жанру, повинні щебетати, як соловейко на солов’їній. Де Ви мешкаєте, ну справді цікаво?))

я не писала, что не знаю!
я не писала, что притесняют! есть очень много каналов на русском, да и на украинском мне слушать не составляет проблем
я писала о том, что учить детей будут на украинском, но мыслят они на русском и им очень сложно учиться

И зачем вы все это скопировали? Вы все равно не поняли, что такое присудок и что такое дieслово.

Господи, я тільки хочу , что б ви написали чому в данному контексті , а саме в реченні вчительки автора, вчителька зробила помилку , вважаючи слово ’немає’ -дієсловом , як змінною частиною мови, а не особливою формою дієслова яка в данному реченні є присудком і яке ( слово) можна замінити на слово НЕМА -тому і пишеться разом

А, ось дійсно, цікаво ЯКИМИ ще мовами володіє ця добродійка))) Чи всі теж ненавидить, як українську? Така собі феєрична ’відмазка’)))

я не писала, что не знаю!
я не писала, что притесняют! есть очень много каналов на русском, да и на украинском мне слушать не составляет проблем
я писала о том, что учить детей будут на украинском, но мыслят они на русском и им очень сложно учиться