Порадьте, будь ласка, гарний вірш українською мовою не про кохання

Доброго вечора всім, хто заглянув в тему! :-)

Потрібен мені для виступу вірш українською мовою - бажано якогось сучасного поета (можна невідомого, можна переклад з будь-якої мови на українську).

Він повинен бути не про кохання, не про АТО, не про Бога, не про міфологію, не дитячий.

Якийсь нейтральний дорослий вірш, філософський. Про життя, скажем так. Може бути як серйозний, так і з гумором (але нормальним пристойним гумором, без матюків, без сленгу).

Щоб було зрозуміло, кидаю приклад - це вірш Юра Іздрика. Щось такого плану цікавить.
Допоможіть, будь ласка, шановні знавці української поезії, начитані панянки, бо щось у мене пошуки зайшли в глухий кут. :-)

Вірш-приклад - щось схоже треба знайти:
змиритись з зимою як з віком чи з тілом
набрати контрастності і білизни
лишитися з тими що не відлетіли –
лишитися з ними..
лишитися в них..

тримати в заначці вогонь і приправи
пухові перини і грубі светри
мов скнара дивитись на чай і на каву
і дозу подвійну
ділити на три

зима – затяжна катаракта на вікнах
зима – летаргія нейронних мереж
та тіло під снігом живе непомітно
і сніг оживає
і дихає теж
і білим по білому пишуться вірші
і чорним по білому креслиться шлях –
це все що по собі ми лишимо іншим
в промерзлих наскрізь понятійних полях