Звездолётчица• 30 марта 2021
Страшно
Мабуть у мене якийся психічний розлад,присутнє якесь передчуття постійно,не можу розслабитись.Майже ніколи мої передчуття не справджуються,але нав´язливі думкі кожен день,як не про своє здоров´я то про стан близьких.Постійно підозрюю якісь страшні хвороби,обов´язково знаходжу щось погане на кожен симптом,постійно читаю історії хвороб,які як грім серед ясного неба.Розумію мозком,але вже не контролюю,радості нема не від чого,постійна тривога,яка отравлює життя моє і ближніх.Що можна попити без рецепту.Кому що допомагає?
38
0
у меня при таких симптомах поставлен диагноз ОКР, такое у меня с раннего детства. В подростковом возрасте была терапия, было лучше, вот год назад на фоне пандемии все вернулось, нужно опять к психиатру идти
У нас спеціалістів нема,оточуючі діагностують мені хворобу’з жиру біситься’
А саме бридке в цьому що я повноцінно не можу нічого робити,навіть їсти готувати,щось планувати,ходити в магазин.Відчуття що ось ось щось трапиться
А саме бридке в цьому що я повноцінно не можу нічого робити,навіть їсти готувати,щось планувати,ходити в магазин.Відчуття що ось ось щось трапиться
поищите специалиста ведущего прием удаленно. С вами будут только беседовать, личное присутствие там не обязательно.
Я понимаю, это тяжело. А у вас нет компульсий т.е каких-то ритуалов не только физических, но и в мозгу в ответ на тревожность? Например единожды-дважды-трижды -четырежды и т.д повторить что-то, чтоб снять тревогу или сделать?
Я понимаю, это тяжело. А у вас нет компульсий т.е каких-то ритуалов не только физических, но и в мозгу в ответ на тревожность? Например единожды-дважды-трижды -четырежды и т.д повторить что-то, чтоб снять тревогу или сделать?
Давно проверялись? Просто я сама очень мнительная, сидела на Феназепаме. Но особо не помогало. В потом мне сказали, что ЩЖ регулирует все эти вопросы, я села на заместительную терапию и мне стало наааамного легче без транквилизаторов.
Мені здається в мене є ритуал,як тільки з´являється відчуття,лізу гуглити симптоми страшних хвороб,плачу і трохи розслабляюся.
я на тироксине, но все равно тревога не отпускает. правда у меня и диагнозов хватает (эндометриоз, мастопатия, шейка матки, узел в щитовидке), но они не прям ужас ужасный, но накрывает прилично.
Півтора роки,я завжди нервова була,але не просто от психічна,а сама думками заганяюсебе.Почалось після перших пологів,я півроку ридала.
Неее, не бойтесь. Есть интернет, на крайний случай, где можно прочитать, что вам выписали. Вам намного легче станет жить, чем так себя изводить. Плюс оно ж усугубляется, лучше начните лечиться сегодня.
Я понимаю о чем вы. Я сама такая была. Как накручу себя до трясучки. Честно, не бойтесь пойти к психиатру или невропатологу хотя бы.
Лікування не приводить до самогубства, хвороба може.
А ви можете піти до приватного психіатра.
До того ж психотерапія потрібно, можливо не важкі препарати, заспокійливого плану.
А ви можете піти до приватного психіатра.
До того ж психотерапія потрібно, можливо не важкі препарати, заспокійливого плану.
У меня были такие панические атаки, доводила себя до плачевного состояния, теперь раз в полгода прохожу лечение в неврологии, капают успокоительные, для сосудов, поддерживающая терапия. Очень помогает, уже лет шесть не обостряется, звоночки бывают, но я сразу их нашу. Ищите своего доктора. И здоровья Вам, все будет хорошо!!!!
Нема приватного,є в сусідньому місті.
Ну можливо невірне лікування привело,але є факт після перебування в лікарні,закрито лікарняний,і на слідуючий день людина викинулася із вікна.
Ну можливо невірне лікування привело,але є факт після перебування в лікарні,закрито лікарняний,і на слідуючий день людина викинулася із вікна.
Добре вас розумію,давно страждаю панічними атаками,плюс постійна тривожність,пів року як приймаю ліки нарешті почуваюсь добре,плюс проходжу сеанси у психотерапевта,краще не затягуйте,знайдіть хорошого психіатра і починайте лікування,я довела себе до такого стану,що перестала з дому виходити і швидку викликала по кілька раз на день
Я с Вами( Радости нет никакой.Я уже не помню, когда себе что то покупала. Понимаю, что нужно что то делать, а к врачу тоже боюсь.
Чоловік підтримує,зараз вже все добре,живу повноцінним життям,жалію,що швидше не звернулась до лікаря,з якого ви міста,можливо зможу вам порадити когось?
Кожну хвилину жду нещастя,а життя проходить.
Я так захоплююсь сильними жінками,я в жіночому колективі одна така,решта стійкі і проблеми в рази більш і серйозні,але всі з манікюром,зачісками,а я фарбують лише коли все добре.
Я так захоплююсь сильними жінками,я в жіночому колективі одна така,решта стійкі і проблеми в рази більш і серйозні,але всі з манікюром,зачісками,а я фарбують лише коли все добре.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу