волосатое стекло• 28 сентября 2021
Один факт из дества...
Делимся одним фактом из детства, вспоминая о котором становится тепло на душе.
показать весь текст
431
0
А каминка это из ракушняка забор?
Про ваганы-балия-ночва мне вообще интесно стало. Откуда такие разные названия по регионам и почему? Да и сами слова ведь странные
Про ваганы-балия-ночва мне вообще интесно стало. Откуда такие разные названия по регионам и почему? Да и сами слова ведь странные
Еще ряженку помню с золотистой крышечкой из фольги и булочку за 9 копеек. Когда я был у бабушки она всегда мне утром это покупала, так вкусно было
А бидончик, обязательно на рынке по выходным все шли с красными в белый кружочек за молоком, а овощные магазины в детстве, вечно там гнилью пахло.
Днепр...то же в селе ...вагонЫ...То же помню...набирали воду летом ...грели на солнце и с игрушками там сидела
Як що бабусею лежали в ліжку і вона розказувала казки або історії, або радіо слухали) ми спали на одному ліжку до мого підліткового віку, історій наслухалась багато, цікаво так було)) а ще як бабуся пекла пончики. Це були найсмачніші пончики в моєму житті. Пекла вона їх лише раз і на наші прохання ще спектр відмахувалась, олії багато треба. І як звозили внуків до бабусі, п´ять внуків) весело нам дітям було, халабуди будували, квадрат грали, по деревах лазили. А от з батьками спогадів немає. Якось їм завжди було не до дітей, А зараз не до дітей І не до внуків, на жаль
Ответ дляФорточка с диоптриями
Бабушка говорила каламарчик розмацювався- перевод на русс- бутьІлочка разбилась 
а мой дедушка говорил ’Ешь пока рот свеж!’ И я помню после этого быстро ела ...ну типа пока свеж’
Зимой катание на горке, до ледяных корок на штанах и шубке. Потом забегаем домой за веником, на перилах в подъезде оббиваем с одежды снег и лед, подвязываем шапки и шарфы и снова на горку, пока мама с балкона не крикнет-домой!!!
Влітку з бабусею збирали кульбаби і вона варила мед. Потім ми пекли хліб, намазували цей мед на хліб і так смачно було! Їли хліб з медом і ніхто не мав лишніх кг)
Я тоже спала с бабушкой на одной кровати лет до 12 ти. И засыпала под ее сказки и рассказы). И хоть знала их наизусть, готова была слушать до бесконечности.
Не знаю. Хотя мне кажется ,что правильно будет ’вагонЫ’ , если пошло от слова вагонетка, уж очень визуально напоминает.
Мне 10, брату 18. Мама на кухне печет блины. Брат мне говорит принеси мне блин, только так чтобы мама не видела. И я иду, тихонько крадусь и тырю блин, и так раз пять.
Часто возвращались вечером от крестной и я в автобусе засыпала, голова у мамы на коленях и она гладит мне волосы.
Часто возвращались вечером от крестной и я в автобусе засыпала, голова у мамы на коленях и она гладит мне волосы.
Я любила, як співала затоплена піч...за вікном хурделиця...ось зараз зайде бабусічка, впустить у кімнату рудого кота і ковток морозного повітря та почне дурити мене,малу,що корова Зірка передала мені кварту теплого молока з медом)))
Любила Паску...Оооо, як тільки батько глушив мотора у новенькому Жигулі, я бігла до ’холодної хати’,щоб..надцятий рік попідряд подивитися чи не забула бува бабуся спекти онуччені маленькі пасочки. А вона ніколи не забувала )))вони стояли на столі ,поміж величних пасок, такі пахнючі,маленькі, кумедні-мої)))
А ще любила літоооо...сінокос...і ми з братом забираємось на дах, щоб пом´яти маленьких кошенят, яких бабуся чомусь не дозволяє чіпати ,і залипаємо там надовго, дивлячись на хмарки,що потім змінюються надвечірком...
Дощ...він такий чистий і теплий. А трава?Ви ж знаєте, що більше ніколи у житті ,жоден парфум так не буде пахнути....Дитинство-це колиска щастя, це те,що потім завжди буде діяти на тебе ,як пігулка заспокійливого, але нажаль лише спомином ((((
Любила Паску...Оооо, як тільки батько глушив мотора у новенькому Жигулі, я бігла до ’холодної хати’,щоб..надцятий рік попідряд подивитися чи не забула бува бабуся спекти онуччені маленькі пасочки. А вона ніколи не забувала )))вони стояли на столі ,поміж величних пасок, такі пахнючі,маленькі, кумедні-мої)))
А ще любила літоооо...сінокос...і ми з братом забираємось на дах, щоб пом´яти маленьких кошенят, яких бабуся чомусь не дозволяє чіпати ,і залипаємо там надовго, дивлячись на хмарки,що потім змінюються надвечірком...
Дощ...він такий чистий і теплий. А трава?Ви ж знаєте, що більше ніколи у житті ,жоден парфум так не буде пахнути....Дитинство-це колиска щастя, це те,що потім завжди буде діяти на тебе ,як пігулка заспокійливого, але нажаль лише спомином ((((
А еще игры во дворе в выбивного, разбитого короля, штандер, резиночки, испорченный телефон, от 1 до 12 ти, классики, сьедобное-несъедобное , казаки-разбойники.
А вечером, когда стемнеет , сидели на лавочке и рассказывали ’страшные случаи’. В темном-темном лесу, про гроб на семи колесиках, про пианино с пятном и прочие страшилки. И обязательно кто то схватит за руку в темноте и как заорет : ’ Отдай свое сердце!’. Девчонки визжат, мальчишки хохочут).
А вечером, когда стемнеет , сидели на лавочке и рассказывали ’страшные случаи’. В темном-темном лесу, про гроб на семи колесиках, про пианино с пятном и прочие страшилки. И обязательно кто то схватит за руку в темноте и как заорет : ’ Отдай свое сердце!’. Девчонки визжат, мальчишки хохочут).
Самое теплое воспоминание - как зимой я заматывалась в одеяло и читала книги на кресле-качалке, смотрела на снегопад, напротив окна был фонарь. А возле окна батарея. Про семью к сожалению нет теплых воспоминаний
Ктати когда ехали домой от папиньІх родителей то нам всегда бабушка давала еду именно в дорогу.яйца вареньІе ,колбаса домашняя,курица или утка запеченая,свинина жареная и пирожки.ели тогда в електричках все,нам часов 6 или больше бьІло дрбираться домой
А ще згадала як бабуся завжди приносила солодощі ´від зайчика´. І мені чомусь завжди так було сумно це чути. Я собі уявляла тата зайця, який несе солодощі своїм дітям, а тут моя бабуся у нього їх відібрала 
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу