Сыро_Ежка• 27 октября 2021
Заклик Лікаря КОВІДного відділення
""...І кожен раз, коли ви відмовляєтесь вакцинуватись, ви відмовляєтесь нас врятувати.
Ми більше не закликаємо, мотивуємо, чи просимо.
Ми благаємо.
Вакцинуйтесь.""
""Дозвольте запросити вас на екскурсію до свого світу. Дозвольте показати. Показати, що означає бути лікарем в ковідному відділенні.
Працювати в ковідному — це втрачати здоровий глузд.
Лікарі ковідного відділення працюють по 24, 30, 48 годин. Приходять додому на півдня, а потім знову повертаються до відділення. І так тижнями, місяцями, уже й роками. І ось ми вже боремося не тільки з ковідом. Ще з панічними атаками, які приходять від думки про необхідність повернутись до відділення. З безсонням, бо чергуємо по 10 і більше діб на місяць, і після цих діб важко знову вчитись спокійно спати та усвідомлювати, що ніхто не помре під час твого сну. З депресією, бо більше не можемо. Але треба.
Працювати в ковідному — це бути самотнім.
Дні народження, весілля, свята. Цього всього для нас не існує. Бо ковід не бере перерв та вихідних. Тому ми теж. Та як можна відвідувати будь-які події, коли ти постійно боїшся когось заразити? Та як люди можуть запрошувати на будь-які події, коли постійно бояться тебе? Тому чергування заміняють лікарям життя, а персонал ковідного відділення (частково) родину.
Працювати в ковідному — це відчувати власну безсилість.
Ми приходимо до відділення аби дізнатись, що комусь із наших пацієнтів стало гірше, хтось заінтубований, хтось помер. Ми бачимо занадто багато пацієнтів, які померли ще до зупинки серцебиття. Ми бачимо занадто багато пацієнтів, яким вже не можемо допомогти. Ми бачимо занадто багато смертей. І пам’ятаємо кожну. І живемо з цією пам’яттю.
Працювати в ковідному — це ламатись.
Ламатись кожного чергування. А після — намагатись склеїти себе до купи. І знову ламатись. І знову клеїти…
Працювати в ковідному — це, врешті-решт, зламатись.
Ми чуємо у свою адресу «м’ясники, психи, вбивці». Ми відчуваємо на собі гнів та ненависть родичів пацієнтів. Ми втрачаємо глузд, родини і себе.
І кожен раз, коли ви відмовляєтесь вакцинуватись, ви відмовляєтесь нас врятувати.
Ми більше не закликаємо, мотивуємо, чи просимо.
Ми благаємо.
Вакцинуйтесь""
Автор: Уляна Кащій ()"
Ми більше не закликаємо, мотивуємо, чи просимо.
Ми благаємо.
Вакцинуйтесь.""
""Дозвольте запросити вас на екскурсію до свого світу. Дозвольте показати. Показати, що означає бути лікарем в ковідному відділенні.
Працювати в ковідному — це втрачати здоровий глузд.
Лікарі ковідного відділення працюють по 24, 30, 48 годин. Приходять додому на півдня, а потім знову повертаються до відділення. І так тижнями, місяцями, уже й роками. І ось ми вже боремося не тільки з ковідом. Ще з панічними атаками, які приходять від думки про необхідність повернутись до відділення. З безсонням, бо чергуємо по 10 і більше діб на місяць, і після цих діб важко знову вчитись спокійно спати та усвідомлювати, що ніхто не помре під час твого сну. З депресією, бо більше не можемо. Але треба.
Працювати в ковідному — це бути самотнім.
Дні народження, весілля, свята. Цього всього для нас не існує. Бо ковід не бере перерв та вихідних. Тому ми теж. Та як можна відвідувати будь-які події, коли ти постійно боїшся когось заразити? Та як люди можуть запрошувати на будь-які події, коли постійно бояться тебе? Тому чергування заміняють лікарям життя, а персонал ковідного відділення (частково) родину.
Працювати в ковідному — це відчувати власну безсилість.
Ми приходимо до відділення аби дізнатись, що комусь із наших пацієнтів стало гірше, хтось заінтубований, хтось помер. Ми бачимо занадто багато пацієнтів, які померли ще до зупинки серцебиття. Ми бачимо занадто багато пацієнтів, яким вже не можемо допомогти. Ми бачимо занадто багато смертей. І пам’ятаємо кожну. І живемо з цією пам’яттю.
Працювати в ковідному — це ламатись.
Ламатись кожного чергування. А після — намагатись склеїти себе до купи. І знову ламатись. І знову клеїти…
Працювати в ковідному — це, врешті-решт, зламатись.
Ми чуємо у свою адресу «м’ясники, психи, вбивці». Ми відчуваємо на собі гнів та ненависть родичів пацієнтів. Ми втрачаємо глузд, родини і себе.
І кожен раз, коли ви відмовляєтесь вакцинуватись, ви відмовляєтесь нас врятувати.
Ми більше не закликаємо, мотивуємо, чи просимо.
Ми благаємо.
Вакцинуйтесь""
Автор: Уляна Кащій ()"
показать весь текст
498
0
Ну благо от вас это не зависит,а вам это не нужно,вы же привиты,а означает,что вы и врача не должны вызывать
Серйозно? А ви знаєте хто я, що таке направо і наліво пишете? Я написала свої спостереження за останні кілька днів в темах про вакцинацію. Видно і стиль написання і мова українська. Хто пише від себе, не на заказ, того теж видно, вони по іншому спілкуються.
Миття рук і не може врятувати, так як чума переносилася укусами бліх та повітряно-крапельним шляхом... і ці люди дають поради...
У меня год назад так родители переболели дома. А им по 60 лет, у отца нет гланд - все в бронхи переходит. Дома отлежались и все. У мамы только пол года нюх восстанавливался.
Ви не розумієте, коли співрозмовник використовує гіперболи? Наступного разу ’миття рук’ візьму у лапки. Для кращого розуміння.
І так, чума від людини до людини може передаватися через неналежну гігієну, повітряно-крапельним шляхом, тощо
І так, чума від людини до людини може передаватися через неналежну гігієну, повітряно-крапельним шляхом, тощо
Ответ дляОчень-очень
Вона мені не потрібна просто, я все життя розмовляю російською, це не завадило мені знати українську і англійську вільно. Чи й тут ви мені будете вказувати на якій розмовляти? А вас зачепило, так? 
ви вже багато чого освоїли, шкрябаючи свої пісюльки в темах про вакцинацію і заставляючи робити те, чого вони не хочуть?
ви вже багато чого освоїли, шкрябаючи свої пісюльки в темах про вакцинацію і заставляючи робити те, чого вони не хочуть?
Ні не зачепило, ні краплі)
Ваші висновки,характеризують не мене,а вас.
Ваші висновки,характеризують не мене,а вас.
Все, зрозуміло. З теми ви зіскочили. Так ви проти вакцинації ’жижєй’, проти вакцини як такої, чи, таки щеплення дієве для людей, які не мають достатньо антитіл?
Про іспанку колись чули? Де була природа? Екологія, до речі, була суперова, і фармкомпаній не було)
А ковід як передається? Не повітряно - крапельним? То, руки мити не потрібно? То все дурня, гігієна?
Моя мама получила положительный тест 1 октября, спустя несколько дней оказалась а больнице, затем в реанимации. 16 октября у неё взяли повторный тест и он уже был отрицательный. Свекр уже месяц в реанимации , на прошлой неделе у него взяли тест и он отрицательный.
Ответ дляПросто звязда
Та сколько можно уже этого спама везде...
К сожегению это не спам , это реальность. Сейчас лежу в одном из таких отделений и вижу все своими глазами. Это страшно…
24 октября её не стало. В статистику смертей от ковида она уже не войдёт. И мы можем ее похоронить без чёрного пакета.
На каком основании вы считаете, что кто-то не должен получать мед помощь ?
Девушки, ну вы совсем уже ?
Готовы рвать на части себе подобных ?
Девушки, ну вы совсем уже ?
Готовы рвать на части себе подобных ?
Как же в онкоотделениях врачи работают десятилетиями (и десятилетиями ежедневно видят смерти пациентов), нейрохирурги , кардиохирурги, которые проводят операции по 8-12 часов в день. А врачи ковидных отделений за полтора года пондемии, да еще и волнами, борятся с паническими атаками и жалуются какие они герои. Не все конечно, я уважаю их труд, но к чему подобные опусы?
І порад я ніде не давала. Не мийте руки, для вас то пусте. Миття рук, дезінфекція не захищає від віруса, який передається повітряно-крапельним шляхом. Я ж вас вірно зрозуміла??? Чи миття рук марне тільки при чумі, яка, доречі, передається, в тому числі і повітряно-крапельним шляхом.
Щоб було зрозуміло, то треба навчитися читати, я в жодному дописі не говорила, що вакцина це жижа. Я за розумну вакцинацію, без приховування статистики побічних ефектів, з попередніми аналізами та без шантажу в розпал епідемії. Навчіться не перекручувати чужі слова, виглядає жалюгідно.
Из 8 человек в моей палате никто не привит((. Я в том числе , у меня онкология и недавно пройдена химия. За всех пациентов сказать не могу, но на приемном покое ( при поступлении) говорили что привитых поступают единицы и в основном старенькие с сопутствующими болезнями.
Руки потрібно мити в будь якому разі, але миття рук і розмова про чуму не доречна, там основні інші фактори.
Ответ дляУраганнаЯ
Кстати интересная статья попалась про частную школу в Майами. Там вштыренные отстраняются на 30 дней от посещения! Вот где реально торжество разума.
А у нас. Ну наблюдаем, чёуж
А у нас. Ну наблюдаем, чёуж
невштыренные во Флориде вообще ничего не могут. Там же жестко с вакцинацией то;)
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Сейчас читают!
Комментарии к ответу