Розумію що моя проблема це зараз не проблема, порівнюючи з ситуацією в країні. Але в кого є час скажіть свою думку.Я уже тут писала не одну тему. Мене морально розривають моя сім´я (двоє дітей і чоловік) та мої родичі (батьки та сестра зі своєю дитиною). 24 тікала з Києва, взяла з собою сестру з дитиною. Чоловік мій знайшов хороше житло в Карпатах. Ми всі там жили три тижні моя сім´я та моя сестра з дитиною. Кожен день я говорила сестрі скоро приїдуть батьки, шукай житло собі з батьками. В Києві вони також проживають разом. Приїхали батьки поїздом. У нас будинок студія, є одне ліжко де ми спимо учотирьох і ще є диван для двох людей. Це все студія. Чоловік мій м´яко кажучи терпіти не може моїх родичів, сказав що у нашому будинку жити вони не будуть. Нехай собі шукають. Я тебе ж у студії разом з родичами спати не можу, вони хроплять, мої діти 1 і 3 роки крутяться. Нам тісно. Родичі знайшли собі житло у загальній школі, там усі люди сплять в залі, там у батьків тиск піднімається, коли цілим табором сплять. Знайшли інше житло, палата в лікарні. Але лікарня стара дуже із запахом. Теж їм там тяжко жити Натякають що я б могла розмістити разом спати в студії у себе. Це для мене дуже не зручно, а чоловік категорично проти. Мої батьки і сестра на мене дуються що я не забираю їх. А чоловік стає неврівноваженим як тільки чує слова про моїх родичів. До слова машиною і закупкою продуктів я їм звісно допомагаю, але вони хочуть жити з нами. Скажіть хто більше не прав, я з чоловіком чи мої родичі?
показать весь текст
84
0
Если бы я организовала жилье своей семье, то не хотела бы видеть свекровь. Тем более у вас так же тесно, как и в спортзале. Но, наверное, в это время выбирать не пришлось бы... Совесть бы замучала
Якщо Ви б допомогли сестрі в перший же день знайти житло для батьків, то цієї проблеми б не було. А так ясно, що у вас відносини з ними, м´яко кажучи, погані. І ясно, що ви на стороні чоловіка . До чого тоді ваші крокодилячі сльози та заламування рук.
Звісно. Ви знайдете мені чоловіка який буде любити моїх родичів ? Майте на увазі що вони постійно намагаються бути у моїй сім´ї. Відвезти, привези, гості, допомога. Мій чоловік не одружувався на моїх родичаз, а на мені. І своїх родичів не вішає мені на голову. Я його родичів бачу раз в рік. А він моїх родичів кожного дня. Відчуваєте різницю
нет, не понимаю общения с родными раз в год
я вам никого искть не буду, а себе нашла адекватного мужа с которым у нас нет разногласий по поводу родных с обоих сторон
я вам никого искть не буду, а себе нашла адекватного мужа с которым у нас нет разногласий по поводу родных с обоих сторон
А Ви особисто проводили якусь роботу з родичами, що б зменшити такі ситуації? Пояснювали їм, ставали перед ними на захист чоловіка?
Ми мені радите покинути чоловіка. І др жити з родичами. Ок. Я зрозуміла вашу пораду. Ви помітили що ти моєї сестри ніколи не було чоловіка, тому що вона на перше місце поставила батьків. Тому я теж можу розвестись і будемо з дітьми без чоловіків. Зате в злагоді з батьками
10 років пояснюю обом сторонам як мені тяжко. Нічого не міняється. Кожна сторона тягне покривало на себе. Сестра зробила вибір свій не на користь чоловіка, а на користь батьків
Это капец товарищи, весь мир идёт на жертвы (финансовые, временные, комфорт) для того чтобы помочь нашей стране, а тут родственники такие, что врагов не нужно.
Автор , у ваших родителей и сестры видимо нет денег в отличии от вашей семьи ? Отсюда и ночёвки в школе , больнице. Вам не удобно спать, храп мешает, а понимание что родители спят в спортзале, спать не мешает? Комфортно?
Автор , у ваших родителей и сестры видимо нет денег в отличии от вашей семьи ? Отсюда и ночёвки в школе , больнице. Вам не удобно спать, храп мешает, а понимание что родители спят в спортзале, спать не мешает? Комфортно?
Це довго писати. На його погляд вони не правильно живуть. Трохи доля в цьому є. Вони наприклад ніколи не прибирають в свої квартирі. Але і в мого чоловіка теж поганий характер. Але в інших питаннях у нього все ок. Він і заробить і їсти може готувати ц дітьми активно займається. Усе 50 на 50, тому я постійно в сумнівах як мені бути (((((
Ні. Не комфортно мені спати. Але так хоч є комфорт у моїх дітей. Тепер уявіть я забираю родичів без згоди чоловіка. Спати тісно, вночі храп, діти плачуть, я з чоловіком сварюсь кожну секунду, діти слухають, усі сваряться. Я можу таке зробити. Тоді спокою не тільки мені не буде, а ще й моїм дітям
А якщо б ви були на їх місці як би ви хотіли щоб вони з вами поступили? Теж щоб спали в лікарні чи в спортзалі? Ось так і робіть. Віднося до людей так як би хотів щоб відносились вони до тебе. Звичайно що важко все це але іноді треба потерпіти..
Не советовала я вам бросать мужа. Как вы читаете...Да вы его и не бросите, ясно как божий день. Только не стройте из себя жертву. Можно было бы мужу вашему сказать еще в первый день ’Любимый, сейчас война, всем тяжело и страшно, давай на время оставим все склоки и ссоры и поможем родителям, если ты не хочешь что бы они жили с нами’. Все. Адекватный, взрослый человек думаю вас бы услышал. А так признайтесь себе в первую очередь, что именно вы не хотели заморачиваться с поиском жилья.
На самом деле вы все для себя уже решили, нужна группа поддержки, чтоб очистить совесть, то же вы пытаетесь сделать прикрываясь детьми- не получится
Совершенно посторонние люди, ютят у себя в домах беженцев и никто от этого комфорта себе не добавляет
А есть ещё те кто едет в Мариуполь на своих машинах, чтоб вывезти людей, тоже мало комфорта в этих действиях
Каждый поступает так, как ему велит совесть, консультации со сторонними обывателями , тут ни к чему
Совершенно посторонние люди, ютят у себя в домах беженцев и никто от этого комфорта себе не добавляет
А есть ещё те кто едет в Мариуполь на своих машинах, чтоб вывезти людей, тоже мало комфорта в этих действиях
Каждый поступает так, как ему велит совесть, консультации со сторонними обывателями , тут ни к чему
Ви трохи не розумієте ситуацію. Я його і прошу кожного дня. Він ненавидить їх адськи !!! Якщо я зараз попрошу купити мені золото з діамантом, він прямо зараз сяде в авто і купить. Якщо я попрошу забрати родичів, він мене пошле і почнеться терор.
Після цієї теми вирішила забрати родичів. Терор 8 людей почнеться сьогодні. Будемо так. Подивимось чим закінчиться. Це буває часто коли поряд родичі, тому розлучення не загорами.
Если б мой муж в такой ситуации вякал на моих родителей летел бы быстро из квартиры родину защищать. Ишь какой, сам в комфорте отсиживается ещё и не доволен. Противно стало от него. У меня и мысли не было, что мы свекровь не заберём, хотя отношения периодически сложные. Люди и по 8 человек в одной комнате ютятся+соседи в других комнатах. Лишь бы в безопасности были.
Разве семья это не компромиссы? Вы мирились с его ненавистью в мирное время, он засовывает свою ненависть подальше в военное? Если человек своими действиями причиняет вам боль, он вас не любит, любимому человеку обеспечивают комфорт, прежде всего душевный. Поэтому вариантов два либо проблема не в муже, а в вашем не желании, либо на кой такой муж
Если вам нормально жить с человеком и рожать от него, когда он адски ненавидит ваших родных, то это вас очень характеризует. Может просто заблокировать номера ваших родителей и живите спокойно с мужем. Возможно когда-то он возненавидит и вас за что-то, это будет ваша карма.
А я вообще не понимаю в чём проблема. Ваша сестра и родители взрослые самостоятельные люди и могут решить свои проблемы самостоятельно. Тем более Я так понимаю жить есть где, но им не нравится. Ну так сейчас многим некомфортно. Я бы в жизни не напрашивалась к своим родственникам, если бы понимала что места нет и двое маленьких детей, тем более муж против. Думаю, что нелюбовь вашего мужа к родственникам не беспочвенна.
Я не розумію чому ви вважаєте себе відповідальною за батьків та сестру, ви що голова сім´ї чи що?
Ваші батьки та сестра дорослі дієздатні люди і самі можуть дати союі раду.
Чого ви ведетеся на їхні вибрики -там їм не подобається, тут їм не подобається. Сестра взагалі на шию сіла і ніжки звісила. Вона шо, недієздатна чи що.
Я вважаю ви не маєте нести за них відповідальність та жертвувати своєю сім´єю з чоловіком.
У вас взагалі то двоє літей і їм також потрібен батько.
Допомагати -так, задовольняти всі капризи-ні.
Ваші батьки та сестра дорослі дієздатні люди і самі можуть дати союі раду.
Чого ви ведетеся на їхні вибрики -там їм не подобається, тут їм не подобається. Сестра взагалі на шию сіла і ніжки звісила. Вона шо, недієздатна чи що.
Я вважаю ви не маєте нести за них відповідальність та жертвувати своєю сім´єю з чоловіком.
У вас взагалі то двоє літей і їм також потрібен батько.
Допомагати -так, задовольняти всі капризи-ні.
Взагалі то він оплачує 70% квартири, а автор 30. А батьки і сестра нуль.
Без чоловіка не тільки батьки, а і сестра з дитиною швидко підуть в спортзал на матраци.
І чоловік автора не винен нічого її сестрі.
А то під ’війну’, всі швидко сіли йому на шию і вишньобуються.
Вони що недієздатні там всі?
Одинокі жінки з дітьми самі повлаштовувалися, а тут дорослих людей мають кружити.
Без чоловіка не тільки батьки, а і сестра з дитиною швидко підуть в спортзал на матраци.
І чоловік автора не винен нічого її сестрі.
А то під ’війну’, всі швидко сіли йому на шию і вишньобуються.
Вони що недієздатні там всі?
Одинокі жінки з дітьми самі повлаштовувалися, а тут дорослих людей мають кружити.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу