Мира Наумова
Колись моя бабуся теж розповідала про прихід цих нелюдів у Львів. Це жах. Масові вбивства, гвалтування, а про те як вони виганяли господарів з домівок,крали, тягли на себе жіночі речі про оті горщики нічні.
А недавно прочитала книгу Н.Гурницької Багряний колір вічності"-де описана історія її сім´ї в тих років. Всі ці жвхіття приходу Совєтской власти у Західну Україну. І тоді вони теж не розуміли,як люди можуть заможно жити, пити каву, гарно одягатись,жити в чистоті. Вони як і зараз не розуміли чому ми повинні жити краще.
Історія повторюється.
“Вони дикарі. То була така темнота. Вони кроме сєлєдки взагалі нічого не знали їсти. Сєльодка, тюлька і картошка в мундірах. Візьме солдат ту сєльодку, витріпає її так до халяви чобота з луски, бере роздирає, лупає хліб і їсть. А вони потому казали — "ми прієхалі і вас всєму научілі. Ми научілі вас щі варіть”. Так – ми не вміли щі варіть. Не варили, не варимо і не будемо.
Вони з нічними вазами по молоко ходили. Я то виділа на свої очі – як йшла москалиха і несла ноцник (горшок, де роблять свої діла вночі) з молоком. І зараз коли вони кажуть – “ми вас всего научили…” Що ви нас научілі? Научілі красти. Научілі матюкатися. Научілі водку піть. Та ви мовчіть, мос..лі нещасні, і дякуйте Господу Богу, що ви попали в рай.
Вони прийшли до польських і українських помешкань, де було всьо. Поляки повтікали, інтелігенція наша повтікала, а вони прийшли на все готове. Вони зайняли всі помешкання. Прошу подивитися зараз, хто в центрі живе? Що наші люди місцеві мають ті квартири польські? Ніхто. Тільки вони. Вони на БАМі (район в Тернополі) набудували трущоби і українців туди заселили. А самі зайняли польські помешкання. Вони не знали, що з тим робити.
Заходжу я якось до сусідки тьоті Шури. А вона шкрябає ножем підлогу. Я питаю – нащо. А вона: “варєники буду мєсіть. А гдє твоя мама мєсіт тєсто? – я кажу – На столі. Тьотя Шура, ви що? – Я всєгда так дєлаю”. І бере і місить тісто на підлозі…
Для людей місцевих – то була Содома і Гомора. Ті мати. Ми не знали, що то є. Ми не знали тих слів. Ми думали, що то якісь їхні слова. Вони всі так спілкувалися між собою.
Тато працював у готелі, де поселилися російські офіцери. Якось почув, що вода тече і тече. Піднявся на поверх. Бачить, двері туалету відчинені. А там офіцер коло унітазу. Спускає воду і миється в унітазі. Спускає і миється. Татко його підняв і пояснив, що то не для того, що тут тільки управляються. Завів його в ванну і все показав – як працює, як вода вмикається.
Тато мій сказав до мами: Нусічка, як ми будем дальше жити з тою жемотью? То – не люди. Нусічка, вони шклянками пили горілку. Я такого ще не видів. Нусічка, а їхні жінки всі прийшли в нічних сорочках. То офіцерскі жони. То дикуни, Нусічка, то дикуни”.
Спогади тернополянки Ірини Максимів про пришестя до Тернополя росіян-визволителів (починаючи з 1939-го).
Раз уже сьогодні знесли пам’ятник представника рос культури в Тернополі, то знайте, з чим ця культура в тернополян асоціювалася.
Колись моя бабуся теж розповідала про прихід цих нелюдів у Львів. Це жах. Масові вбивства, гвалтування, а про те як вони виганяли господарів з домівок,крали, тягли на себе жіночі речі про оті горщики нічні.
А недавно прочитала книгу Н.Гурницької Багряний колір вічності"-де описана історія її сім´ї в тих років. Всі ці жвхіття приходу Совєтской власти у Західну Україну. І тоді вони теж не розуміли,як люди можуть заможно жити, пити каву, гарно одягатись,жити в чистоті. Вони як і зараз не розуміли чому ми повинні жити краще.
Історія повторюється.
“Вони дикарі. То була така темнота. Вони кроме сєлєдки взагалі нічого не знали їсти. Сєльодка, тюлька і картошка в мундірах. Візьме солдат ту сєльодку, витріпає її так до халяви чобота з луски, бере роздирає, лупає хліб і їсть. А вони потому казали — "ми прієхалі і вас всєму научілі. Ми научілі вас щі варіть”. Так – ми не вміли щі варіть. Не варили, не варимо і не будемо.
Вони з нічними вазами по молоко ходили. Я то виділа на свої очі – як йшла москалиха і несла ноцник (горшок, де роблять свої діла вночі) з молоком. І зараз коли вони кажуть – “ми вас всего научили…” Що ви нас научілі? Научілі красти. Научілі матюкатися. Научілі водку піть. Та ви мовчіть, мос..лі нещасні, і дякуйте Господу Богу, що ви попали в рай.
Вони прийшли до польських і українських помешкань, де було всьо. Поляки повтікали, інтелігенція наша повтікала, а вони прийшли на все готове. Вони зайняли всі помешкання. Прошу подивитися зараз, хто в центрі живе? Що наші люди місцеві мають ті квартири польські? Ніхто. Тільки вони. Вони на БАМі (район в Тернополі) набудували трущоби і українців туди заселили. А самі зайняли польські помешкання. Вони не знали, що з тим робити.
Заходжу я якось до сусідки тьоті Шури. А вона шкрябає ножем підлогу. Я питаю – нащо. А вона: “варєники буду мєсіть. А гдє твоя мама мєсіт тєсто? – я кажу – На столі. Тьотя Шура, ви що? – Я всєгда так дєлаю”. І бере і місить тісто на підлозі…
Для людей місцевих – то була Содома і Гомора. Ті мати. Ми не знали, що то є. Ми не знали тих слів. Ми думали, що то якісь їхні слова. Вони всі так спілкувалися між собою.
Тато працював у готелі, де поселилися російські офіцери. Якось почув, що вода тече і тече. Піднявся на поверх. Бачить, двері туалету відчинені. А там офіцер коло унітазу. Спускає воду і миється в унітазі. Спускає і миється. Татко його підняв і пояснив, що то не для того, що тут тільки управляються. Завів його в ванну і все показав – як працює, як вода вмикається.
Тато мій сказав до мами: Нусічка, як ми будем дальше жити з тою жемотью? То – не люди. Нусічка, вони шклянками пили горілку. Я такого ще не видів. Нусічка, а їхні жінки всі прийшли в нічних сорочках. То офіцерскі жони. То дикуни, Нусічка, то дикуни”.
Спогади тернополянки Ірини Максимів про пришестя до Тернополя росіян-визволителів (починаючи з 1939-го).
Раз уже сьогодні знесли пам’ятник представника рос культури в Тернополі, то знайте, з чим ця культура в тернополян асоціювалася.
показать весь текст
336
0
Ви жартуєте?? Україна сучасна була в полярно різних імперіях!
Зх українці завжди боролись за свою свободу, а кацапня знищила і вивезла етнічних українців з Донбасу і не тільки, завезли маргіналів йух знає звідки, от і маємо з ними клопіт, поки не пролили ріки крові((
Зх українці завжди боролись за свою свободу, а кацапня знищила і вивезла етнічних українців з Донбасу і не тільки, завезли маргіналів йух знає звідки, от і маємо з ними клопіт, поки не пролили ріки крові((
Ответ дляLvivLady
Ви жартуєте?? Україна сучасна була в полярно різних імперіях!
Зх українці завжди боролись за свою свободу, а кацапня знищила і вивезла етнічних українців з Донбасу і не тільки, завезли маргіналів йух знає звідки, от і маємо з ними клопіт, поки не пролили ріки крові((
Зх українці завжди боролись за свою свободу, а кацапня знищила і вивезла етнічних українців з Донбасу і не тільки, завезли маргіналів йух знає звідки, от і маємо з ними клопіт, поки не пролили ріки крові((
з донбасом зрозуміло, туди і в мирний час було лячно їздити. а куди вивезли етнічних українців звідти?
я в історії чесно кажучи не дуже, соромно писати, але не розумію як формувались кордони саме етнічних українців. тільки недавно зацікавилась цим питанням((
я в історії чесно кажучи не дуже, соромно писати, але не розумію як формувались кордони саме етнічних українців. тільки недавно зацікавилась цим питанням((
Читаю, що окупанти дивуються, що будинки кірпічні. А які вони ще можуть бути? Я тільки і кірпічні знаю…. (крім колишніх глиняних)
Вінничина, такі самі звірства. Кацапів ненавиділи все життя, які осіли там жити по селах і славились вони тим, що ледащі і погані господарі, любили випивати
Хм, в Сибір, в суворі степи Казахстану, туди ж і кримських татар депортували...
У татар не менша лють до кацапів!
Коли я бувала в Криму до всіх-всіх подій, навітт в Севастополі на базарі татари як чули мою укр, давали задарма виноград
У татар не менша лють до кацапів!
Коли я бувала в Криму до всіх-всіх подій, навітт в Севастополі на базарі татари як чули мою укр, давали задарма виноград
В России все дома деревянные, которые частный сектор. Только зажиточные могут себе позволить строить из кирпича ( он дорогой)
Ответ дляLvivLady
Хм, в Сибір, в суворі степи Казахстану, туди ж і кримських татар депортували...
У татар не менша лють до кацапів!
Коли я бувала в Криму до всіх-всіх подій, навітт в Севастополі на базарі татари як чули мою укр, давали задарма виноград
У татар не менша лють до кацапів!
Коли я бувала в Криму до всіх-всіх подій, навітт в Севастополі на базарі татари як чули мою укр, давали задарма виноград
точно, згадала як чоловік, він корінний литовець, розповідав, що люди, як розповідала його бабуся й мати, боялись того, що їх кудись далеко відвезуть у часи другої світової. і що німців були більш раді бачити. ще ображалась на нього.
а що стосовно кордонів? де знайти достовірну інформацію про формування кордонів етнічної України?
а що стосовно кордонів? де знайти достовірну інформацію про формування кордонів етнічної України?
Мою бабусю в 14 років німці забрали до себе працювати на заводі і часи війни.Через декілька місяців в неї відмовили ноги від перепадів температури,її вилікували в госпіталі і її керівник сказав,що ще раз таке буде,то вона вже не зможе ходить.Пожалів її і відправив прачкою до німців,там вона була майже 2 роки,зразу прачкою,потім управдомом.Кожну неділлю був вихідний,вони зустрічалися в місті з дівчатами з свого села.В один з таких вихідних розбомбили будинок цих людей ,бабуся повернулась назад,а там тільки труба від каміна і все, будинку не залишилось.І потім вона побачила ,що хазяїн сидить в підвалі,вони вижили і навіть зберегли речі бабусі,вони занесли їх в підвал.Потім їх почали повертати додому,дівчат з села в цьому місті було десь близько 20 чол.Їхали вони товарними поїздами,на території ссср,на кожні станції їх розстрілювали солдати,як ізмєнніків родіни,бабуся їхала в вагоні з вуглем,вони залізли в нього і спаслись,додому повернулось 7 чоловік.Їх потім відправили 2 роки відпрацьовувать в солдатських казармах,обстірувать солдат,прибирать,готувати і їх там гвалтували,були жорсткі знущання,додому повернулося тільки двоє...Потім ще 2 роки їх заставили ходити пішки 16 км щодня в сусіднє місто на роботу на хім.склади .Відпрацювали вони й там,а потім в ланку в село за палички та трудодні(в нас є дома зошит з відмітками що і де вони кожен день робили).Оце так моя бабуся жила з 14 до 20 років,питається,за що??????бо німці забрали їх як раб.силу.Бабуся померла,коли мені було 7 років,лягла спати в день виписки з лікарні і не проснулась,вона завжди казала,хочу померти,щоб нікого не обтяжувати,тобто не лежачою бути і т.д.Так воно і вийшло...Бабуся весь час вела щоденник,всі ці роки,він є і зараз.Вона втратила батька та брата на війні,старший брат був на передовій,а їй прийшлось відпрацьовувати так клеймо ізменніка родіни....А перед війною вона ще передила голодомор.Німці з ними краще поводились,ніж росіяни тоді,а про тепер взагалі мовчу.
Тобто не розповідали? А голодомор? Чи це не звірства? В кожній родині є своя трагедія! Не розповідають лише ті, хто наїхав з расєюшки в пусті після голодомору хати.
Західнв Україна пам´ятає все - і голодомор, і окупації і війни, а центр, схід - що? Вони ж від того голодомору більше постраждали, ніж західна Україна, і, як на мене, саме там провали в памяті в усьому. ніхто цього не пам´ятає, чи як? Висміювалось значення вшанування пам´яті цих подій, загиблих. Там якась амнезія і знецінення історичної памяті... і чи не буде знову так?
Армію РФ не можна так навіть назвати, бо справжня армія має правила і звичаї ведення війни, а це просто велика орда вбивць і ґвалтівників
В Калмикії, яка теж належить до рф, в дєрєвнях немає води і світла, мовчу вже про газ. Це розповіла мені однокласниця, яка знайшла в цій Калмикії, вкрадену 20р тому , свою сестру. Вкрав вітчим, завіз до себе на родіну, 2х річну. Ту дитину там виростили до 15 років і віддали заміж за двоюрідного брата, в 22 роки в неї вже було 4ро дітей, незапланованих звісно, бо люди навіть не знали про існування примітивних засобів протизаплідних.
Друзья жили в Гостомеле. В самый разгар боев ночью смогли убежать из подвала. В чем были. При себе только документы и деньги. Добротный дом . Сейчас вернулся муж посмотреть что и как. Рыдал и орал просто матом. На улице котеджи разрушены, сожжены, а у них целые стены, но ... . Эти орки покрушили мебель, разбиты телевизоры (габаритные, снять не смогли), извините, СРАЛИ в комнатах, вытирались одеждой хозяевов!!!!! Это при том, что в доме два туалета и полно туалетной бумаги! Вонь в доме невозможная!!!! Содрали паркет, а просто так... . Слов нет. Одни маты. Но не буду писать матом. Не не хочу опускаться до их уровня
Всі все пам´ятають. Просто саме від голодомору в 33 році захід України постраждав менше. Жителі сходу і центру їздили туди виміняти їжу на одяг і речі. Це не одна історія наших жителів. На сьогодні на сході більше підприємств, більша густа населення. За рахунок кого, як Ви думаєте? Хто їхав туди працювати в пусті після голодомору хати?
Не знаю, где живёт ваша тетя - но это бред полнейший. Мух они не едят, имеют машины, ездят отдыхать за границу, даже в небольших городках нищеты нет. Другое дело, что отребье, которое сюда едет - собирают по всем отдаленным регионам. Не сомневаюсь, что им дают инструкции по запугиванию и уничтожению нашего населения .
я мала на увазі гвалтування, розбій та інші жахи.
пам´ятаю бабуся розповідала, були часи голоду. але не казала з якої причини. поганий врожай чи щось таке. в мене поколінь п´ять жили в дніпровській-запорізькій областях. тому про ’понаїхавших’ не треба. ніхто не любив з родні розповідати про ті часи, а молодь не цікавилась. причини голодомору почали тільки недавно вісвітлювати і розвовідати про це на уроках історії.
пам´ятаю бабуся розповідала, були часи голоду. але не казала з якої причини. поганий врожай чи щось таке. в мене поколінь п´ять жили в дніпровській-запорізькій областях. тому про ’понаїхавших’ не треба. ніхто не любив з родні розповідати про ті часи, а молодь не цікавилась. причини голодомору почали тільки недавно вісвітлювати і розвовідати про це на уроках історії.
Тобто люди самі добровольно хліб віддавали, без розбою і вбивств?
А в мене таке враження, що ви сьогодні тут прокинулись. Уроки історії прогуляли, з п´ятьма поколіннями родичів не спілкувалися.
А рідня сама не спішила розповідати, тому що тих хто розповідають вивозять в Сибір, ґвалтують, морять голодом. В них це жило в пам´яті. Хто цікавиться, той знаходить.
Ну і ще варіант - соромно було розповідати, бо допомагали по хатам ходити.
А в мене таке враження, що ви сьогодні тут прокинулись. Уроки історії прогуляли, з п´ятьма поколіннями родичів не спілкувалися.
А рідня сама не спішила розповідати, тому що тих хто розповідають вивозять в Сибір, ґвалтують, морять голодом. В них це жило в пам´яті. Хто цікавиться, той знаходить.
Ну і ще варіант - соромно було розповідати, бо допомагали по хатам ходити.
За Одессу вы мне напомнили номер в Дизель шоу называется «чья Одесса» тогда было весело смотреть, три раза пересматривала, а сейчас уже по другому восприятие(
называется «чья Одесса» тогда было весело смотреть, три раза пересматривала, а сейчас уже по другому восприятие(
Ответ дляNatkash
Мені бабуся розповідала, як у 39 голі-босі ’визволителі’ їхали через їхнє село, люди як на цирк дивилися. Почали агітували за совок, люди їх питають, що там доброго є, ті:’Всьо єсть!’ - ’І короста?’ - ’Нємєрєнно корости! Самая отборная!’ 
А коли та наволоч відступала в 41, так жорстоко розправилася з політв´язнями, що навіть гітлерівцям, які зайшли в тюрми, волосся дибом встало. Однією з жертв був священик, земляк бабусі і дідуся, його розіп´яли, розрізали живота і вклали туди мертву дитину. Мабуть, прадіди теперішніх орків на невинних відривалися...
А коли та наволоч відступала в 41, так жорстоко розправилася з політв´язнями, що навіть гітлерівцям, які зайшли в тюрми, волосся дибом встало. Однією з жертв був священик, земляк бабусі і дідуся, його розіп´яли, розрізали живота і вклали туди мертву дитину. Мабуть, прадіди теперішніх орків на невинних відривалися...
Що таке короста???
От вам і ті, кого бандерівцями називають. Тільки вони не беруть до уваги, що кожен бореться за свій народ. Просто зараз тими бандерівцями стала вся Україна
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу