Хто повернувся, напишіть, чи змогли залишитися, чи знову поїхали. Думаємо про повернення з ЗУ, але не певна, що готова. Наскільки важко вам було адаптуватися до нових реалій там, якщо залишились
202
0
Дівчата, я розумію, що важко було всім, хто не виїздив, і ви вже прийняли нову реальність. І розумію, що життя в плані побуту там нормальне. Мене цікавить психологічний бік - чути сирени, щодня читати про загрози нових ударів. Хочу почути думку тих, хто поїхав на початку війни і вже повернувся.
А в тій місцевості де ви проживали не було сирен? Адже тривоги регулярно проходять по всій території України
Так, сирен не було. Це віддалене глухе село. Тривога по області звісно була, але тут нема куди ховатися, люди живуть звичним життям, тут є відчуття безпеки.
Повернулися тиждень тому. Психологічно почуваюся нормально, сирени трохи напружують, але в тому місті де ми були їх також було чутно, тому не панікую. В цілому місто живе своїм життям, так трохи менше магазинів працює, паніки не має, Не шкодую, що повернулись, вдома краще.
Я зараз на зу і саме зараз виє стрена загроза ударів по в ій країні. Закарпаттю он перепало, Львів гатять шо дурні
Вернулись, все ок. Адаптировалась за дня два. Страшнее было само ощущение что надо ехать, но когда уже в Киеве то не так все и страшно. А сирены - они в основном везде(
Я маю повернутися в кінці травня, але хочу переїхати на ЗУ, мабуть, так і зроблю, мені чомусь тут спокійніше.
Ответ дляce
А кто ее вообще слышит? Телефон оповещает
В Києві чутно, сусіди пишуть. Особливо вночі.
Звичайно, сирени лякають, так має бути. Люди повинні йти в укриття, але більшість не реагують. Зараз тривога, думаєте, хтось побіг в бомбосховище? Всі сплять.
Якщо чесно, у нас тільки син у коридор іде, коли не спить. Ми приклад показали спочатку, потім почали займатися своїми справами, бо тривоги довгі, по кілька годин останніми днями.
Якщо чесно, у нас тільки син у коридор іде, коли не спить. Ми приклад показали спочатку, потім почали займатися своїми справами, бо тривоги довгі, по кілька годин останніми днями.
Ответ дляlisulya
А автор ще й не лягала 
Та як заснути, думки не дають. З одного боку, треба повертатись, з іншого, не певна, що впораюсь.
А чого треба? Вас там чекають якісь зобов´язання?
По вашим роздумам складутьєся враження що ви не хочете ще їхати, чи не готові. Як не дуже треба, то посидьте ще.
По вашим роздумам складутьєся враження що ви не хочете ще їхати, чи не готові. Як не дуже треба, то посидьте ще.
Поділяю думки автора.
ЗУ має одну чудову перевагу - близькість до кордону.
У поточній ситуації в паливом і залізницями боюсь що дорога з Києва у разі чергового загострення буде просто заблокована для більшості.
Поки не повертаємось, незважаючи на «гатять що дурні»
ЗУ має одну чудову перевагу - близькість до кордону.
У поточній ситуації в паливом і залізницями боюсь що дорога з Києва у разі чергового загострення буде просто заблокована для більшості.
Поки не повертаємось, незважаючи на «гатять що дурні»
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу