Пліткарки...

Я зрозуміла що підставити можуть на раз два мене , вже були спроби.
Я в шоці звичайно. Людина випитує у мене все про сім’ю , і тд , а потім на роботі подляни робить.
Стрес майже щодня …

Повне ігнорування - найкращий варіант як на мене.

Я теж зрозуміла, ще й матеріально-відповідальна ,тому страх і розпач..

Реагувати тільки на те, що ви самостійно чуєте у вашу адресу. А на те, що : Валя мені сказала, що Наталка їй сказала, що Ірина Петрівна вважає....не реагувати зовсім

А таке бажання щось сказати...знаю,що толку не буде,ну ось для чого?Дорослі ж люди.Надіюсь ,що я просто заспокоюсь.

Не треба мати такого бажання. Повний ігнор і морозко, хто зо каже хз не знаю, лурня якась і то не про мене.

Не зважала б. Колись одній турботливій співробітниці, яка розповіла, що про мене казала інша, твердо заявила, щоб більше мені не розповідала, що про мене кажуть. Якщо свого життя бракує, хай хоч чужим посмакують... Тримайтеся рівно й спокійно, зосередьтеся на роботі, поступово заведете справжніх друзів.

Я вам посовітую від себе особисто- будьте також, щоб їм потім соромно було за плітки! Доброю, чуйною, прибраною, завжди в гарному настрої, допомагайте кому це потрібно! Їх поті м буде ще совість мучати за плітки!

Якщо вам плюють у спину, значить ви попереду них.
Якщо все місто знає, то, очевидно, місто у вас невелике, новин та цікавостей невистачає, тож хоч тут язиками почешуть. Почешуть тай перестануть.

Чим більше вас це буде зачіпати, тим більше буде пліток. На роботі менше розповідайте особистого, розмови суто по роботі або нейтральні про погоду. На плітки мороз і все.

Дякую вамприслухаюсь,бо я щира в розмові,тепер буду обережна.

Старайтесь, будьте трудівничкою, заходьте на роботу як сонце з пирогами, печивом, рецептом... Вони присядуть від того, що вас обливали грязюкою, а потім ще й подругами будуть! Було у мене таке! Все нормально, такі ми іноді буваємо всі))))

Автор, не претендую на объективность, так как могу только из своих наблюдений за особо ’сарафанными’ коллективами высказаться:

1. Сделала вывод, что игнор - лучшая политика. Делаешь вид, что ты - маленький заварочный чайничек, а чайничек ничего не волнует, а в случае закипания можно потискать растеньице, допустим. Намного полезнее, чем закипать. Потому что, если вдруг вступить в полемику - коллектив от этого чесать языками не перестанет, так ещё и себе нервы попортить можно.

2. Не стоит сплетничать в таком коллективе в ответ. Да и в другом тоже, впрочем. Репутация человека, который не сплетничает везде ценится выше, даже в таких коллективах.))) Я для себя вывела правило (просто не люблю сплетни, если честно передавать): могу выслушать кого угодно, если надо дать совет. Все. Дальше моих ушей это не уйдет. И на работе надо работать. Поменьше о себе давайте информации не деловой другим и ту - нейтральную.
А дальше можно перейти к плюсам (точнее одному плюсу) коллективов, где любят сплетни! От такого коллектива, есть очень большая польза!:) Откладываем обиды (как говорится ’За моей спиной меня могут даже побить’) и внимаем... сплетни о себе. Не раз проверено, что так можно быстро, без танцев с бубном узнать, что не так и над чем поработать над собой. На руках возможность информацию получить, которую вам в лицо не сразу бы сказали, а так все быстро и оперативно узнали. Предупрежден - значит вооружен.;)

Извините, кажется написала много текста. Надеюсь хоть чуток полезного.:)

небось маленький населенный пункт в западной части страны?

Дякую, дуже суттєво написали))

Будь ласка! Мені просто таких три колективи траплялись у житті, тому є трохи досвіду. Перший, взагалі, був другим місцем роботи, я була у шоці, добре що до цього з адекватними людьми працювала, було з чим порівняти і зрозуміти, яку лінію поведінки вибрати. А головне, що можно і не зрозуміти, що є пліткарі доки вони до пліток долучити не намагаються. В мене завжди відчуття, що є якась секта ’Коллег - пліткарів’.)))