Ситуація така: з початку війни працюємо дистанційно.
але є певна частина роботи (велика частина), яку можна зробити тільки офлайн.
наказ адміністрації: або ви повертаєтесь з-за кородону і робите свою роботу, або не отримаєте зп за травень, або шукаєте колегу, яка за вас зробить цю роботу.
моральний аспект: з цими колегами не дуже теплі стосунки, точніше немає ніяких, за час війни з-за кордону вони жодного разу не написали тим, хто тут залишився. до війни пліткували за спинами, вітались крізь зуби і т.д. я точно знаю, що за мене вони б не робили ту роботу.
ваша думка?
але є певна частина роботи (велика частина), яку можна зробити тільки офлайн.
наказ адміністрації: або ви повертаєтесь з-за кородону і робите свою роботу, або не отримаєте зп за травень, або шукаєте колегу, яка за вас зробить цю роботу.
моральний аспект: з цими колегами не дуже теплі стосунки, точніше немає ніяких, за час війни з-за кордону вони жодного разу не написали тим, хто тут залишився. до війни пліткували за спинами, вітались крізь зуби і т.д. я точно знаю, що за мене вони б не робили ту роботу.
ваша думка?
показать весь текст
153
0
Ну так, 100%...
Хоча я згодна, що нема ентузiзму працювати, коли ти залишився в Украïнi, то сирена, то прилiт, нема бензу, нема коли, ну i т.д., а твоï колеги не можуть працювати, бо Карлов мiст занадто гарний, i вони подорожують.
Хоча я згодна, що нема ентузiзму працювати, коли ти залишився в Украïнi, то сирена, то прилiт, нема бензу, нема коли, ну i т.д., а твоï колеги не можуть працювати, бо Карлов мiст занадто гарний, i вони подорожують.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу