про сни

К сожалению мне снился ’ядерный взрыв’ как ’радость и конец войны’ но ярким солнцем это не незвать....увы(((

А я чекаю 4 серпня,тут одна дівчина писала про 162 день війни.Щось має трапитись в цей день по її снам.Якось зовсім руки опустилися останні дні,новини кожен день все тривожніші.Так хочеться миру на всій Землі.

И что в нем? Окупация? Какие области?

Нет, в этом сне освобождение наших территорий. Трасса, солнечный прямо прозрачный день, навстречу тянут на платформах типа жд колонны недобитой вражеской техники на «выход», внутри орки с з заклеенными ртами и связанными руками.

То есть сон хороший, но вы не уверенны что 22 год?

То есть сон хороший, но вы не уверенны что 22 год?

Мне одна женщина говорила что в августе в России что-то такое произойдёт, что полностью шокирует жителей мордора. И до холодов война закончится. Надеюсь на это

Я тільки автора читаю і довіряю їй)
А пророцтва іноді от так випадково зустрічаю
Там вище ще одне я залишала, від поляка,теж дуже перекликається зі снами автора
Я так роблю висновок , що тим хто дійсно щось відчуває йде однакова, або майже однакова інформація

Выходит еще 3 дня?
А что предсказывала?

так, згодна з вами - дуже багато кажуть про осінь. у автора теж схоже сновидіння.

чесно, я теж скептик від природи - не віру у ясновидців, тарологів)) але інколи слухаю))

А щодо особистого так, жесть. Особливо коли мова про невідворотнє. Ось на днях людина робить мені приємний сюрприз, готувалась, старалась, а я уже в курсі що за кілька днів вона мене підставить добряче. Накосячить по роботі через неуважність. Так, що трухане мене капітально. Робота з людьми і в нас такі випадки не просто скандал, а чиєсь здоров´я.

Ну і ясно, що той тортик в горло уже не лізе, настрій кепський, все це через неможу, свято все коту під хвіст. А сьогодні і сама подія - з криками, стуканнями дверима, розборками. І так, нічого змінити не вдалось, хоча знала звідки прилетить. Єдине чим підстрахувалась напилась заспокійливих, тому удар прийняла мужньо і з гідністю )) ну і все розгребла без істерик.

От і мій з побитою дівчиною ’щасливий’. Хоча там радість не доречна. Багато було питань - де ж там хороший фінал, відлупили і кинули на дорозі, до будинку не добралась. А відчуття так - спокій і радість. Не знаю як пояснити, але дуже розумію, що відчуваєте ви.

І до речі в найпершій темі із забетонованим 3м поверхом також писали про змішані відчуття. Шкода я не скрінила. Наче йде жах, невідворотнє, але разом з цим якась ейфорія наче коли сідаєш в літак і летиш в країну про яку давно мріяв.

Трансформація через біль, горе, розруху. Але там стільки щастя, воно відчувалось аж крізь бетон, а потім через побої. Наче в один момент у вас і втрата когось рідного і дитина народилась. Радість завжди сильніша. І вона така об´ємна, потужна, що навіть соромно так щиро радіти на фоні втрат. От якось так я це все відчуваю. В першій темі більш чітко це все формулювали.

Я писала Вам про подібні свої відчуття в темі, яку було видалено. Саме глобально невідворотнє. Висіло у повітрі за кілька місяців, аж рухи заторможувало у прямом сенсі, знаєте, ніби по болоту намагаєшся йти, купа знаків особисто мені, проте була надія на злам ситуації, не сталося, нажаль.

это состояние у многих, как в густом ,черном киселе барахтаешься.

Это длилось несколько месяцев до войны. Но вы правы, как в тягучем киселе и до сих пор.

Я писала Вам про подібні свої відчуття в темі, яку було видалено. Саме глобально невідворотнє. Висіло у повітрі за кілька місяців, аж рухи заторможувало у прямом сенсі, знаєте, ніби по болоту намагаєшся йти, купа знаків особисто мені, проте була надія на злам ситуації, не сталося, нажаль.

От вже і серпень настав
Скоро вже будуть ті самі події що мають призвести до перемоги.
І радісно, і страшно.
Якщо це спрацює, то замовлямо у Вас гарний сон, де Вам покажуть ще трішки інформації для переживаючих нас, коли вже буде мир.

02.08 без запиту - 2
Дівчина заходять з подругою чи сестрою в тіснувату совкову квартиру. Обом до 30. Одягнуті по літньому, обидві в шортах. Квартира акуратна, чистенька, але все дуже старе.⠀
⠀
Темнуватий коридор, навпроти входу в вітальню чисте вікно. Вздовж обох стін справа і зліва - совкового зразку стінка коричнева полірована. Дверцята в шафах провисли. На деяких немає ручок. В квартирі запах як жила стара людина. ⠀
⠀
Дівчата заходять в вітальню, вносять коробку з різними шторами. Я розумію, що це вони все відмили, відполірували, але меблі настільки древні, що вібрали запах за роки. Одна відкриває фіранку, в кімнату одразу свіжість, повітря. ⠀
⠀
Інша просто на підлозі розкладає штори, дуже класні, різні текстури - ситець, льон, шовк, цупкі блекаут. Кольори різні фісташковий, винний, кремовий, лаванда. Таке все стильне і крутезне, що я дивлюсь і розумію, що хочу й собі таке ж ВСЕ. )⠀
⠀
Вони вибирають льон в дрібну сіточку кольору охри. Виглядає в руках яскраво, а на вікні нереально красиво. Кімнату як заливає сонячним світлом, таким як на світанку чи перед заходом сонця. Одразу міняється все. Старі меблі раптом дуже пасують до штор і все виглядає не просто добре, а навіть стильно, як дизайнерський задум. ⠀
⠀
Дівчата дуже задоволені. Одна каже ніколи б не подумала, що з оранжевим льоном буде так круто. Інша поправляє - ми ж перейшли на українську ’з помаранчевим’. Подруга відповідає, тоді давай казати ’з нагідковим’. Говорять і голоси тремтять від сліз. ⠀
⠀
І мені це ’з нагідковим’ також в саме серце. Ридаю з ними від вибуху емоцій. Це і накопичене горе і радість, що біда минула. Так плаче людина, що трималась, боролась, не давала волю емоціям, а потім падаєш в обійми до мами і миттєво відпускає, сльози рікою. Коли більш не потрібно бути сильною. ⠀
⠀
Там затишно, тихо, з любов´ю все вимито. Так трепетно вибрали те слово. Не просто помаранчевий, а нагідки щоб наше.. Радість, що вдома. Відчуття, що все позаду, все вимиємо, виправимо.

02.08 без запиту - 1
Дівчина до 30, русява йде осіннім містом. Усі в куртках, теплому взутті, вона в кроксах на босу ногу. Зустрічає знайому, та дивиться на крокси - каже слухай пішли в моєї мами секонд, але там все нове насправді. Дамо тобі щось інше.

Заходять в магазин там полиці з взуттям, вішалки з одягом і дуже багато плюшевих іграшок від звичайних до величезних під 2 метри. Все дуже затаскане і не особливо чисте, видно, що іграшки добряче заюзані. Неприємне в цілому враження.

Виходить власниця жінка років 50, починає хвалитись яке усе якісне. До тих іграшок киває ’бачиш, як новесенькі правда?’ Це все нашу трохи шокує, але вона типу як з ввічливості не сперечається і в очах питання ’ви адекватні взагалі??’ Тим часом мама знайомої швидео забирає крокси наче щоб зрівняти розмір і йде за іншим взуттям.

Приносить літні кеди білі з червоною полоскою по контуру. Верх - текстиль, заношені, підошва аж чорна. Дівчина вимушена міряти оскільки вже боса сидить. Поки один шнурує, бачить що інший кед схожий, але верх зовсім інший, носок інша форма, підошва вища, не пара одним словом. Просить знайти пару - власниця починає ритись в мішках зі взуттям - там немає. Врешті губить ще й той схожий. Дівчина просить повернути крокси - жінка каже я їх вже викинула..

Дівчина, розгублена, зі взутою однією ногою, шукає під полицями, вішалками серед того хламу бодай хоч щось взути на другу.

02.08 без запиту - 1
Дівчина до 30, русява йде осіннім містом. Усі в куртках, теплому взутті, вона в кроксах на босу ногу. Зустрічає знайому, та дивиться на крокси - каже слухай пішли в моєї мами секонд, але там все нове насправді. Дамо тобі щось інше.

Заходять в магазин там полиці з взуттям, вішалки з одягом і дуже багато плюшевих іграшок від звичайних до величезних під 2 метри. Все дуже затаскане і не особливо чисте, видно, що іграшки добряче заюзані. Неприємне в цілому враження.

Виходить власниця жінка років 50, починає хвалитись яке усе якісне. До тих іграшок киває ’бачиш, як новесенькі правда?’ Це все нашу трохи шокує, але вона типу як з ввічливості не сперечається і в очах питання ’ви адекватні взагалі??’ Тим часом мама знайомої швидео забирає крокси наче щоб зрівняти розмір і йде за іншим взуттям.

Приносить літні кеди білі з червоною полоскою по контуру. Верх - текстиль, заношені, підошва аж чорна. Дівчина вимушена міряти оскільки вже боса сидить. Поки один шнурує, бачить що інший кед схожий, але верх зовсім інший, носок інша форма, підошва вища, не пара одним словом. Просить знайти пару - власниця починає ритись в мішках зі взуттям - там немає. Врешті губить ще й той схожий. Дівчина просить повернути крокси - жінка каже я їх вже викинула..

Дівчина, розгублена, зі взутою однією ногою, шукає під полицями, вішалками серед того хламу бодай хоч щось взути на другу.

02.08 без запиту - 1
Дівчина до 30, русява йде осіннім містом. Усі в куртках, теплому взутті, вона в кроксах на босу ногу. Зустрічає знайому, та дивиться на крокси - каже слухай пішли в моєї мами секонд, але там все нове насправді. Дамо тобі щось інше.

Заходять в магазин там полиці з взуттям, вішалки з одягом і дуже багато плюшевих іграшок від звичайних до величезних під 2 метри. Все дуже затаскане і не особливо чисте, видно, що іграшки добряче заюзані. Неприємне в цілому враження.

Виходить власниця жінка років 50, починає хвалитись яке усе якісне. До тих іграшок киває ’бачиш, як новесенькі правда?’ Це все нашу трохи шокує, але вона типу як з ввічливості не сперечається і в очах питання ’ви адекватні взагалі??’ Тим часом мама знайомої швидео забирає крокси наче щоб зрівняти розмір і йде за іншим взуттям.

Приносить літні кеди білі з червоною полоскою по контуру. Верх - текстиль, заношені, підошва аж чорна. Дівчина вимушена міряти оскільки вже боса сидить. Поки один шнурує, бачить що інший кед схожий, але верх зовсім інший, носок інша форма, підошва вища, не пара одним словом. Просить знайти пару - власниця починає ритись в мішках зі взуттям - там немає. Врешті губить ще й той схожий. Дівчина просить повернути крокси - жінка каже я їх вже викинула..

Дівчина, розгублена, зі взутою однією ногою, шукає під полицями, вішалками серед того хламу бодай хоч щось взути на другу.

Я песиміст мабуть. Забрали літнє взуття - там де тепло, де літом добре(не хочу навіть називати регіони) натомість дали старе, зношене і не все - можливо деякі окуповані території повернуться

А ви таки замовили!

Сподіваюсь Вам в радість були ці сни.
СХ з Вашого сну для мене то допомога, в тч іграшки =зброя
А от взуття, а потім квартира з нагідковими шторами, то мабуть таки стан післявоєнної країни.
Тобто все буде, хоч і не так як хотілось би в ідеалі.
І цілому наче все добре має бути, аж спокійніше стало
Як завжди, дякую,що пишите , гарних Вам снів🤗🙏

Так, в радість це нічого не сказати. Перший дійсно суперечливий, але в цілому без відчуття негативу - хаос, безпорядок, але без гострих негативних емоції. І ще не написала, але все ж додам в мене було відчуття ніби власниця секонду сховала крокси і другий кед. Ніби вона якось награно ’шукала’. І дуже! сподобалось, що й дівчина наполегливо стала шукати своє. В попередніх снах вона або заламувала руки у відповідь на маніпуляції чи образи або була пасивною.

І про іграшки точно!! Часто в фб пишуть нам нові іграшки приїхали. Їх там було повно, добрих 2/3 секонду. Дай Боже!

Про штори взагалі - емоції через край. Як би я хотіла поділитися з усіма! Таке дуже дитяче відчуття затишку.

Сни до речі на контрасті абсолютно з логікою, бо на вихідних начиталась новин і впала в чорну зраду. Просто якесь самозцілення наче організувалось ). І вам дякую за все! 💛💙

Для мене, якщо розглядати ці два сни разом, то я б бачила так. Ми практично босі-голі (нема зброї своєї, грошей), нам обіцяють все дати, але на ділі цідиться не те, що обіцяють, і не тоді, коли треба. Можливо таємно сподіваються, що здамося безсилі (викинули тапки) (поки писала і не висилалось, бо нет зникав, ви ще дописали, що ніби спеціально ховають взуття). Але другий сон ніби показує, що і з тим що є наші дадуть собі раду, доведуть до ладу. Колір охри - це колір золотої осені? Але то так, просто мої асоціації. Миру нам всім!

І я так подумала. Щось заберуть, щось віддадуть. Але мені трохи інші асоціації - крокси не написала вони все ж гірше виглядали ніж кеди. Крокси були якогось темнофіолетового чи темносинього кольору. А кеди ушатані але літні. І ця полоска по контуру. Після вашого посту одразу ж погнала шукати герб Маріуполя і Херсону. Херсон - синій, Маріуполь зі стрічкою червоною ..

Для мене, якщо розглядати ці два сни разом, то я б бачила так. Ми практично босі-голі (нема зброї своєї, грошей), нам обіцяють все дати, але на ділі цідиться не те, що обіцяють, і не тоді, коли треба. Можливо таємно сподіваються, що здамося безсилі (викинули тапки) (поки писала і не висилалось, бо нет зникав, ви ще дописали, що ніби спеціально ховають взуття). Але другий сон ніби показує, що і з тим що є наші дадуть собі раду, доведуть до ладу. Колір охри - це колір золотої осені? Але то так, просто мої асоціації. Миру нам всім!