Кому помогли на Западной Украине?

Ви або погано вчили географію у школі або ж тут виписуєте за рублі)
Ужгород- це Закарпаття

Нас з сином у Львові прийняла по дорозі до Німеччини на ніч чудова жінка. Вона знайома знайомих, фактично ми їй ніхто. Як рідних. Я вдячна їй безмежно. І ще всім тим незнайомим людям з невеликих міст і сел, хто в перші місяці безкоштовно годував на трасах та на вокзалах людей домашньої їжею, гарячим чаєм.
Українці неймовірні люди! Є різні, але Людей справжніх з великими серцями набагато більше!

Колись нас з мамою в Словаччині дуже виручила ваша землячка.
На початку 90х люди масово їздили торгувати різним барахлом у ближні країни, мама вирішила, що вона також бізнесмен, ми спакували торби і поїхали на день в Кошице, до обіду щось там продали, потім вирішили подивитися місто, сіли в трамвай, і мама там загубила сумочку з документами і грошима, приплили, називається. Видно, дуже ми нещасний вигляд мали, бо до нас підійшла молода жінка, розговорилася і запропонувала пожити в неї просто так. Виявилося, вона наша, з Сум, вийшла заміж за місцевого, пізніше і вона до нас їздила в гості, і ми до неї. Досі пам´ятаю неоново рожевий вельветовий костюм, який вона мені пошила: штани типу сучасних момів і куртку, я була в ньому якщо не наймодніша, то найпримітніша. )))))
А сумку, до речі, нам тоді повернули - з нами їхали дві старші польські туристки, вони її підібрали і віднесли до поліції.

Мы были в Ужгороде, сестра поехала с семьей в Карпаты они сняли номер выезжали думали ж на пару недель . Поэтому обобщила что основная масса наживалась на людях . Не спорю может нам так не повезло . Есть и нормальные люди которые сдавали квартиры за те деньги что они стоят . А то что здесь пишут что давали школы , садики и так далее бесплатно вы ж прекрасно понимаете с детьми там жить нельзя . Тем более я не просила меня бесплатно селить но не сдавать халупы однокомнатные по 1000$

Дибилка она. Простите

Яка чудова історія. Добре, що все добре закінчилось. І я вважаю, що добрим людям зустрічаються здебільшого теж хороші люди.

Тільки гарні враження про Західну Україну. Знайомі одразу запропонували хату безкоштовно (на жаль, без опалення, польові умови); вирішили шукати кращі умови платно, якщо б не вийшло, то жили б у тій хаті. Знайшли туристичний будиночок, господар уступив у ціні (бо нас було багато, в нього родина, ще й брат на війні, тому повністю безкоштовно в гарні умови, думаю, це занадто вимагати). Платили, але ціна помірна. В селі одразу спитали, чи є в нас, де жити… (люди не знали, що ми проїздом до нашого місця), у школах були обладнані класи та спортзали для безкоштовного житла. Було приємно від пропозицій, розумію, війна, і якби в нас не було платного житла, жили б у спортзалі. Також питали, чи є в нас їжа, можна було взяти безкоштовний обід. Добре, що в мене були кошти на їжу. Але люди їхали, прибували без нічого, тому у школах та інших приміщеннях жили люди безкоштовно, харчування теж було організоване від місцевих волонтерів. Тому у мене і враження позитивні. Оскільки, коли тікаєш від ракет, то не до нюансів… вдячна Богу, що по дорозі прихищали знайомі знайомих… Можливо, і була десь гуманітарка, не ходила. Вистачало мінімуму за власні сили. Тому образ ніяких нема. Лише вдячність. До речі, від житла до магазину було 4 км, весь час зустрічала добрих, привітних місцевих жителів. З багатьма подружилися. Питали, співчували. Можливо, мені так пощастило, бо бачила лише добро нашого Західного краю!

Бідна дитина..
Невже всі?
У нас в чаті групи, де ми допомагали переселенцям, дві жінки з неблагополучних сімей, намагалися робити провокації що до заборони російської мови, але їх швиденько заспокоїли.
Можливо якоїсь такої склочної тьоті чадо і цькувало дитину.

Вот не могу не согласиться с Вами. Так и получается, что нормальных людей больше, но их не видно, они ведут себя прилично, не привлекают к себе внимания, а всплывает воняет всегда сами знаете что, вот именно это и нужно нам всем понимать и не делать преждевременных выводов за весь регион.

Да, очень. Поселили бесплатно, платили только за коммуналку. Очень поддерживали, причем, все люди, с которыми я там сталкивалась.

Тільки не Захдіна України, а захід України. Нам дуже помогли. Безкоштовне житло, гуманітарна допомога. Я почала розмовляти уцкраїнською мовою) Дуже вдячна всім. Не можу не сказати про Житомир. Ви неймовірні! Ви перші зустріли біжінців з житомирської траси, коли ми виїзжали з окупації. Нагодвували, одягли, заспокоїли як могли. Дуже вдячна всім, кого зустріла на своєму шляху

Вот в это я очень слабо верю. Очень мало кто станет сдавать квартиру, в которой жил и собирается жить, где ремонт делался для себя, остались вещи. Может несколько человек так и сделали, но в массовость ни за что не поверю, это просто уже как штамп, который с радостью все подхватили.
Вангую, что сейчас пойдут истории про знакомых и знакомых знакомых, которые именно так и сделали

Держите мнение и мнение при себе.

Никогда не обижали за русский язык, все люди которых встречала были замечательные.

Ну вы и какашка, своих же граждан пытаться утопить

Это та же басня что беженцы оставили включенными 4 конфорки с газом и написали записку Умрите Бандеры

Та весь этот негатив разгоняется по большей части в интернете. Ожидание и реальность, где реальность оказывается гораздо красивее)

Ви в Чернівцях боялися розмовляти рюською?

Блін, ви зараз нагадали мені одного маньячелу зі Львова, на якого натрапила в групі типу ’оренда без посередників’, коли шукала квартиру для співробітниці. Він брав на підселення дівчат, потім приставав до них, добре, що був відносно смирним. Здається, писав, що неповносправний, тільки не уточнював, що на голову.
Там також були різні люди, багато хто брав людей безкоштовно чи за символічну плату, але такі квартири чи кімнати розліталися миттєво, були такі, що своїй халупі ціни не могли скласти, найчастіше ріелтори, їх самі ж місцеві присоромлювали. Деякі ВПО самі пропонували шалені гроші за будь-які умови.

Причем история из разных городов. Вопрос остался открытым, это одна и та же семья по городам колесила, или это сговор) Я тоже таких историй много знаю, одинаковых, из разных городов. И на радость врагу, мы сами их быстренько подхватываем и разносим.

Ой, хорошо что вы поняли мою утренюю писанину 😂 но да, так ладно к девушкам это ещё ожидаемо ( не говорю что это нормально ни в коем случае) но к парню приставать, я такого ещё не видела.
И блин, в Ужгороде же все другие друга знают, как ему вообще не стремно было в переписке такое предлагать 😅

Нам помогали все время,жилье бесплатное (дом без хозяйки),только за свет платили,гуманитарная помощь 1 раз в неделю + соседи очень много помогли(еда,одежда).Мы очень благодарны им,прекрасные,душевные люди!

Не Западная Украина, а запад Украины.
Троль.

А они не топят тех, кому уже не куда возвращаться?

Дякую Львівянам
Поселила безкоштовно бабуся в своїй квартирі. Мене і 2 діток.
Хто приїзджав з чоловіками очевидно що не селили.

Три місяці жили безкоштовно в селі під Чернівцями в новому окремому будинку в незнайомих людей. Дуже сильно допомагала сільська громада.
Я безмежно вдячна цим людям .

Во Львове жили на сьемной квартире за кучу денег. Волонтёры помогли с бесплатным выездом в Польшу (это те автобусы, которые с жд отправлялись каждый день). Больше никакой помощи не получила. Где взять гуманитарку так и не поняла.

Блин, ну это частный случай, при чем здесь весь регион? Я до войны работала в логистической компании, приходилось иметь дело с людьми со всей Украины, не могу сделать общего вывода ни за какой регион.

А люди с Киева вам в глаз не попадали, или с Днепра, или с Полтавы? Только Черновцы и Ужгород поперек горло стали?
Вы сами откуда будете?

Я почему-то на вашем комменте заплакала(