Боже, дай мне знак свыше...

Ну то не так все у вас погано))
Трохи розгубилися обоє.
То в нього сім’я є, я не зрозуміла)
Відпустіть все, та видихнути, по хорошому, тут не якась драма чи критична ситуація)
Дайте чесно відповідь собі на питання: які в мене почуття, чи хочу бути з ним, що він мені дає?

В мене є сім´я... а в нього є ’він +1’
Начебто завів якісь стосунки і ось так називає ту жінку.
А ми типу друзі просто.

Ну тобто сказала йому як другу - треба пожити в тебе тиждень, в мене є справи в твоїй країні по роботі. Він відповів - взагалі без проблем, моя квартира пуста зараз, я там не живу - тобто велкам. Кажу, а компанію зможеш скласти, сходити погуляти.
Вийшло навпаки все, мороче мені голову... то ігнорує, то уникає, то фліртує, то звари мені борщ...
Сьогодні приперся додому, написав треба дещо зробити, зайду на півтори години, побачив мене і втік через 25 хвилин. Я розревілася... чи то вже я так дратую його навіть своєю присотністю, чи просто він занервував та звалив пошвидше....

І думаю, ну нахера воно мені треба булу, як вчинити не знаю.
Завтра припреться в 7.30. Думаю прийдеться звалювати на світанку здому, бо втомилася.

А де ваша сім’я? Ваш чоловік?
Можливо він хвилюється що ви маєте сім’ю, і відчуває себе винним.
Розслабтеся трохи, само устаканиться
Буває така пристрасть. Та подумайте чи дорогий вам ваш чоловік?

Напевно, що хвилюється. Бо друг сімейний, давній... вляпався, вліз в сімейні стосунки друзів і мабудь навіть жалкує тепер.
Ну чоловіка нема тут поруч хрінь витворяти ніхто мені не забороняє.