имя в паспорте менять будете? чи що його робити ?

▪️Ксюша – Ксеня.
Оксанками вони називатися не люблять, хоча Оксана має те саме значення і грецьке походження, що й Ксенія, як Остап / Євстафій. Зате Оксанами не називають у росії, і це імʼя визнане там суто українським, як і Остап. 😉
▪️Анюта – Ганнуся, Ганя, Ганця.
Ганна — ім´я єврейського походження (в оригіналі Ḥannāh). У грецьку мову воно зайшло з івриту і стало Анна. Чоловічий варіант єврейського імені — Ханан. Тож українське звучання Ганна найближче до оригіналу, навіщо його уникати й соромитися?
▪️Лєна, Свєта, Таня не годяться з погляду української морфеміки: Олена мало б скорочуватися як Лена, Світлана – як Світа, Тетяна – як Теня або Тетя. Натомість Оленка, Світланка, Тетянка звучать по-українському. Альона теж мала би бути Оленою, а Крістіна – Христиною (Христею).
До речі, закінчення -ця у скорочених формах жіночих імен – Ганця, Янця, Дарця, Вірця, Юльця, Ольця, Гальця, Любця тощо – теж суто українське. Змусьте мocковита його вимовити. 😁
Якщо ви помітили, скорочені форми Лесь, Лесик застосовують аж до п´яти чоловічих імен: Олександр, Олексій, Олег, Леонід та Олесь. Так само й форму Леся застосовують до п´яти жіночих імен: Олександра, Олена, Ольга, Лариса, Олеся. Самостійними іменами Олесь та Олеся стали не дуже давно. А Генко, Геник може бути і Євгеном, і Геннадієм, Данько, Даник – і Данилом, і Богданом, Вітик – і Віталієм, і Віктором. Ось така народна традиція.
Називаймося правильно, плекаймо своє! 🇺🇦
UPD Не думала, що в коментарях так палатиме. Навіть під час війни люди вигризають своє ’право’ бути русифікованими. Біда.

Прям как Грициан Таврический:)

ну допустим.
а как шановна редакторка предлагает сокращать имя, если требуется не ласкательный вариант, а ругательный??
когда хочешь сказать не Танечка, Танюша (Тетянка), а крикнуть ’Танька!’?

Одарка то старовинне ім‘я, вже давно забуте. Але всі три варіанти написання імени скорочено Даша.

ну допустим.
а как шановна редакторка предлагает сокращать имя, если требуется не ласкательный вариант, а ругательный??
когда хочешь сказать не Танечка, Танюша (Тетянка), а крикнуть ’Танька!’?

Цікаво, що скаже авторка стосовно новомодних іноземних імен, типу Джессіка, Ніколь, Емілія?

Я Аміна. Мені на яке змінювати?

Я Аміна. Мені на яке змінювати?

Фарион уже до кидстафа добралась?
Любой язык развивается и меняется.

Я Юля,если бы ко мне кто-то обратился ’Юльця’,я бы вообще не отреагировала,это не моё имя.

Это даже не имя толком,в отличии от Дарьи.
Одарок много знаю.


Значення
українське жіноче ім´я, давньоперського походження (від чоловічого імені Дарій). ◆ Одарка мережила крайки, Маланка гаптувала береги» (К. Гордієнко). ◆ Виглядала вона [Одарка] старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять… (Панас Мирний, I, 1954, 50).
Синоніми
Одарина, Дарина, Дарія, Дар´я
Зменшені форми імені — Дарійка, Дара, Даронька, Дарочка, Дарка, Дарця, Даруся, Дарусенька, Дарусечка, Даруня, Даруненька, Дарунечка, Одаря, Одаронька, Одарочка.

Я Ольга , если б меня назвал кто то Ольця, был бы послан

Представляю паспорт - Толік Олександрович

АмінкО

у меня сотрудница Маричка и в паспорте тоже Маричка
какая Маша это разный имена
Маша это Мария

Дарочка гарно! Мене просто здивувало, що, по суті, одне і те ж ім‘я, має три форми написання. Але Дарини не люблять, коли їх називають Дашами, помітила:)

Ви скажете, що деякі з українських розмовних форм АЖ на один склад довші, ніж російські (наприклад, Вова – Володько). Це не аргумент, бо є імена, які до двох складів узагалі не скорочуються, наприклад, Валерій чи Марина. І нічого, вимовляємо три склади. 😉
Зауважу, що українська мова тяжіє до відкритого складу (закінчення на голосний, а не приголосний звук). Звідси й максимально природними є чоловічі форми імен, що закінчуються на -ко. Уявіть собі, вони зафіксовані ще у графіті Софії Київської кінця Xl століття: Степко, Михалько, Марко. Тобто їм понад 1000 (!) років.
А московських форм у нас багато й серед жіночих імен: Наташа, Маша, Даша, Ксюша, Анюта, Свєта, Лєна та інші, які потребують заміни:
▪️Наташа – Ната, Наталка, Наталя;
▪️Маша – Маруся, Марічка, Марійка;
▪️Даша – Дара, Даруся, Дарця, Даринка;
▪️Катюша – Катруся, Катря, Катеринка;
▪️Іріша – Іруся, Іринка, Орися, Оринка;

Там половина ласкательных звучит как ругательное

Вб’ю за таке

Мария-это Маша по-русски, а Марічка -это уменьшительно-ласкательное в украинском языке от того же имени Мария. Происхождение имени одно.
От того, что кому-то в паспорте пишут по желанию Ганна, а кому-то Анна-они не стали разными именами.

Дарочка гарно! Мене просто здивувало, що, по суті, одне і те ж ім‘я, має три форми написання. Але Дарини не люблять, коли їх називають Дашами, помітила:)

А Даши,коли Даринами )

А де ви бачили паспорт, де написано Толік?

Ви скажете, що деякі з українських розмовних форм АЖ на один склад довші, ніж російські (наприклад, Вова – Володько). Це не аргумент, бо є імена, які до двох складів узагалі не скорочуються, наприклад, Валерій чи Марина. І нічого, вимовляємо три склади. 😉
Зауважу, що українська мова тяжіє до відкритого складу (закінчення на голосний, а не приголосний звук). Звідси й максимально природними є чоловічі форми імен, що закінчуються на -ко. Уявіть собі, вони зафіксовані ще у графіті Софії Київської кінця Xl століття: Степко, Михалько, Марко. Тобто їм понад 1000 (!) років.
А московських форм у нас багато й серед жіночих імен: Наташа, Маша, Даша, Ксюша, Анюта, Свєта, Лєна та інші, які потребують заміни:
▪️Наташа – Ната, Наталка, Наталя;
▪️Маша – Маруся, Марічка, Марійка;
▪️Даша – Дара, Даруся, Дарця, Даринка;
▪️Катюша – Катруся, Катря, Катеринка;
▪️Іріша – Іруся, Іринка, Орися, Оринка;

У нас, саме так і звучать: Наталки, Іринки, Катрусі. Ці Крістіни чи Нікіти, як пінопластом по склу.

Ну теперь,ради интереса,какое у Вас отчество?

Я Александра. Ненавижу свое украинское Олександра, надо ж так греческое имя изуродовать. А за Лесю в свой адрес вычеркну из жизни.