СиренаФеоктистовна• 10 января 2023
У новорождённого плохо со стулом
Все было хорошо, но резко ухудшился стул, ранее как по маслу все. Три для как.. Получается стул, но редко, пукает хорошо.
Боботик можно дать? Он может повлиять на стул?
Кормлю смесью НАН оптипро. Всё идеально было, уже две банки съели 800 граммовые.
Посоветуйте пожалуйста по поводу боботика, может дать с водой после кормления или это лишнее и если да, то какое количество воды?
Боботик можно дать? Он может повлиять на стул?
Кормлю смесью НАН оптипро. Всё идеально было, уже две банки съели 800 граммовые.
Посоветуйте пожалуйста по поводу боботика, может дать с водой после кормления или это лишнее и если да, то какое количество воды?
показать весь текст
67
0
В смесь 10 капель раз в день, 10 дней.
Я смотрю вы такая как я))
С такой аптекой, конечно он будет пукать.
Если пичкаете, ознакомтесь с инструкциями, например коликид, боботик, эспумизан там одно действующее вещество
Нам помогли куплатон, и эти капли в свое время
Если вы пишите ребенок какает 2 р.в день, то это норм. Если он не тужится, как при запорах
Я смотрю вы такая как я))
С такой аптекой, конечно он будет пукать.
Если пичкаете, ознакомтесь с инструкциями, например коликид, боботик, эспумизан там одно действующее вещество
Нам помогли куплатон, и эти капли в свое время
Если вы пишите ребенок какает 2 р.в день, то это норм. Если он не тужится, как при запорах
1
Смета скрепляет.И зачем ее пихать?ребенок сколько кушает - столько какает ,главное не зелёным.Убериие смету и ничего не пихайте.Эспумизан можно если газики.
Симбитер при нарушении флоры ,зачем вам этот велосипед?Выше правильно сказали -не пихайте все подряд..
Симбитер при нарушении флоры ,зачем вам этот велосипед?Выше правильно сказали -не пихайте все подряд..
3
Определитесь просто какие капои будете давать от коликов и какой то ОДИН пробиотик, его дают раз в день. И все.
Куплатон мне показался более экономичным. По возможности давайте на ночь, что бы спал спокойно, а днем может можете обойтись
Если у ребенка сильные колики, ему ни одни капли не помогут. (Прям от сильных коликов советовали риабал, но мы не пробовали).А пробиотик, после смекты лучше подавайте.
В свое время, я в одно кормление эспумизан давала, в другое коликид, в третье один пробиотик, потом второй, потом укропную водичку. Прто как села прочла,что это практически одно и тоже.
Куплатон мне показался более экономичным. По возможности давайте на ночь, что бы спал спокойно, а днем может можете обойтись
Если у ребенка сильные колики, ему ни одни капли не помогут. (Прям от сильных коликов советовали риабал, но мы не пробовали).А пробиотик, после смекты лучше подавайте.
В свое время, я в одно кормление эспумизан давала, в другое коликид, в третье один пробиотик, потом второй, потом укропную водичку. Прто как села прочла,что это практически одно и тоже.
Этот мамалак сейчас назначают всем подряд. Вообще-то он действительно нужен лишь при лактазной недостаточности, в остальном это деньги выкинутые на ветер
Боботик можно капать в смесь
Боботик можно капать в смесь
Мы были в стационаре, зрение проверяли ему, что бы пройти все обследование, доктор пришла и сказала купить смекту.
Ладно бы просто доктор, но наша знакомая, которую я благодарю 3000, 2000, 1500 грн за каждый визит и обследование в стационаре, первый раз мы лежали 3 дня, второй раз сутки и ещё поедем.
Вот я и доверилась, да, меня смутило и хорошо, что я не 100 мл в него влила в течении дня. А всего немного.. Но и это нельзя было делать.
Ладно бы просто доктор, но наша знакомая, которую я благодарю 3000, 2000, 1500 грн за каждый визит и обследование в стационаре, первый раз мы лежали 3 дня, второй раз сутки и ещё поедем.
Вот я и доверилась, да, меня смутило и хорошо, что я не 100 мл в него влила в течении дня. А всего немного.. Но и это нельзя было делать.
Всем спасибо за ответы большое.
Я с утра еду искать пробиотик, вчера бы купила, но фармацевт трубку не взял.
Я с утра еду искать пробиотик, вчера бы купила, но фармацевт трубку не взял.
Почитайте про дисхезию новорождённых, половина паники отпадёт
Підготувала лікар Tetiana Tkachuk
Доволі часто на прийом звертаються стривожені батьки малюків перших місяців життя з майже однаковими питаннями: у нашого малюка закрепи, йому дуже важко «покакати», нам доводиться щоразу йому допомагати (і тут можна почути різноманітні «методи допомоги» - газовідвідна трубочка, гліцеринова свічка, вазелін, інші варіанти із етичних міркувань не будемо наводити); у нашого малюка болить животик, він дуже плаче і кричить, щоб покакати; як зробити так, щоб животик не болів?
І коли лікар починає детально розпитувати батьків, а як же виглядає цей епізод «болю» чи «закрепу», то дізнається, що малюк (якому менше, ніж 9 місяців) росте і розвивається добре, має гарний апетит, активний протягом дня, але кілька разів на день у дитини раптово виникають епізоди сильного крику та плачу, натужування, почервоніння обличчя, активних рухів ручками та ніжками, які можуть тривати від 10 хв і навіть до 20-30 хв, після чого у дитини спостерігається дефекація (хоча інколи не відбувається) м’якими каловими масами, епізод крику та натужування раптово припиняється і малюк одразу заспокоюється.
От саме такі епізоди у здорового малюка і є дисхезією.
Чому так відбувається?
Для того, щоб здійснити акт дефекації, потрібно одночасно напружити м’язи живота (щоб підвищити внутрішньочеревний тиск) і розслабити м’язи тазового дна. Малюки перших місяців життя цього одночасно зробити не можуть. Тому для того, щоб дефекація відбулася, вони починають максимально сильно і тривало напружувати м’язи живота (і саме це супроводжується натужуванням, плачем, криком, почервонінням обличчя).
Отже, дисхезія – це і є порушення системи одночасного напруження (м’язів живота) та розслаблення (м’язів тазового дна) м’язів, які беруть участь у процесі дефекації. І це не патологія, це не хвороба. Це тимчасовий стан, коли дитина вчиться координувати (тобто співставляти одночасно) різні процеси. Це період «навчання» процесу дефекації.
Дисхезія може спостерігатися у малюків до 9 міс віку, але найчастіше виникає у віці 2-4 міс; тривають дані епізоди в більшості випадків кілька тижнів, потім малюк навчається координувати процес натужування та розслаблення і епізоди крику перед дефекацією минають.
Дисхезія не потребує лікування, не має жодних крапель чи сиропів, які могли б допомогти при дисхезії.
Неефективні і методи механічної стимуляції анального сфінктера (типу газовідвідної трубочки, ректальних свічок). Ці методи лише уповільнюють процес навчання малюка легкій самостійній дефекації.
Дисхезія - це не закрепи. Зверніть увагу, що кал при дисхезії обовязково має мати м’яку консистенцію, може бути кашкоподібним, навіть розрідженим. А отже не має потреби при дисхезії у послаблюючих препаратах.
Дисхезія – це не біль; а отже не потребує застосування знеболюючих препаратів.
Дисхезія – це не коліки. Важливо розуміти, що це два різних процеси. Коліки – це епізоди тривалого безпричинного крику.
Визначити, що у малюка дисхезія може лише лікар після детального вивчення історії виникнення симптомів та враховуючи результати проведеного ретельного огляду малюка (адже лікареві необхідно виключити наявність ряду інших захворювань з подібними скаргами).
Звичайно ж епізоди тривалого сильного крику не можуть не хвилювати батьків. Чи можна хоч трохи полегшити малюкові процес дефекації? Що можуть робити батьки самостійно, не зашкодивши малюку?
Ви можете спробувати знайти таке положення, у якому малюкові буде легше здійснити процес дефекації (найчастіше це ті положення, що можуть допомогти розслабити м’язи тазового дна):
1. Вправа «велосипед»
2. Вправа «висаджування»
3. Легкий, приємний для малюка, масаж животика.
( це не допомагає розслабити м’язи тазового дна, але інколи допомагає малюкові полегшити процес дефекації)
Пам’ятаємо: дисхезія – це тимчасовий період, що минає самостійно і не потребує призначення ліків)
Даруйте своїй дитині ваше піклування, тепло та любов - ось основні методи «профілактики та лікування»
Підготувала лікар Tetiana Tkachuk
Доволі часто на прийом звертаються стривожені батьки малюків перших місяців життя з майже однаковими питаннями: у нашого малюка закрепи, йому дуже важко «покакати», нам доводиться щоразу йому допомагати (і тут можна почути різноманітні «методи допомоги» - газовідвідна трубочка, гліцеринова свічка, вазелін, інші варіанти із етичних міркувань не будемо наводити); у нашого малюка болить животик, він дуже плаче і кричить, щоб покакати; як зробити так, щоб животик не болів?
І коли лікар починає детально розпитувати батьків, а як же виглядає цей епізод «болю» чи «закрепу», то дізнається, що малюк (якому менше, ніж 9 місяців) росте і розвивається добре, має гарний апетит, активний протягом дня, але кілька разів на день у дитини раптово виникають епізоди сильного крику та плачу, натужування, почервоніння обличчя, активних рухів ручками та ніжками, які можуть тривати від 10 хв і навіть до 20-30 хв, після чого у дитини спостерігається дефекація (хоча інколи не відбувається) м’якими каловими масами, епізод крику та натужування раптово припиняється і малюк одразу заспокоюється.
От саме такі епізоди у здорового малюка і є дисхезією.
Чому так відбувається?
Для того, щоб здійснити акт дефекації, потрібно одночасно напружити м’язи живота (щоб підвищити внутрішньочеревний тиск) і розслабити м’язи тазового дна. Малюки перших місяців життя цього одночасно зробити не можуть. Тому для того, щоб дефекація відбулася, вони починають максимально сильно і тривало напружувати м’язи живота (і саме це супроводжується натужуванням, плачем, криком, почервонінням обличчя).
Отже, дисхезія – це і є порушення системи одночасного напруження (м’язів живота) та розслаблення (м’язів тазового дна) м’язів, які беруть участь у процесі дефекації. І це не патологія, це не хвороба. Це тимчасовий стан, коли дитина вчиться координувати (тобто співставляти одночасно) різні процеси. Це період «навчання» процесу дефекації.
Дисхезія може спостерігатися у малюків до 9 міс віку, але найчастіше виникає у віці 2-4 міс; тривають дані епізоди в більшості випадків кілька тижнів, потім малюк навчається координувати процес натужування та розслаблення і епізоди крику перед дефекацією минають.
Дисхезія не потребує лікування, не має жодних крапель чи сиропів, які могли б допомогти при дисхезії.
Неефективні і методи механічної стимуляції анального сфінктера (типу газовідвідної трубочки, ректальних свічок). Ці методи лише уповільнюють процес навчання малюка легкій самостійній дефекації.
Дисхезія - це не закрепи. Зверніть увагу, що кал при дисхезії обовязково має мати м’яку консистенцію, може бути кашкоподібним, навіть розрідженим. А отже не має потреби при дисхезії у послаблюючих препаратах.
Дисхезія – це не біль; а отже не потребує застосування знеболюючих препаратів.
Дисхезія – це не коліки. Важливо розуміти, що це два різних процеси. Коліки – це епізоди тривалого безпричинного крику.
Визначити, що у малюка дисхезія може лише лікар після детального вивчення історії виникнення симптомів та враховуючи результати проведеного ретельного огляду малюка (адже лікареві необхідно виключити наявність ряду інших захворювань з подібними скаргами).
Звичайно ж епізоди тривалого сильного крику не можуть не хвилювати батьків. Чи можна хоч трохи полегшити малюкові процес дефекації? Що можуть робити батьки самостійно, не зашкодивши малюку?
Ви можете спробувати знайти таке положення, у якому малюкові буде легше здійснити процес дефекації (найчастіше це ті положення, що можуть допомогти розслабити м’язи тазового дна):
1. Вправа «велосипед»
2. Вправа «висаджування»
3. Легкий, приємний для малюка, масаж животика.
( це не допомагає розслабити м’язи тазового дна, але інколи допомагає малюкові полегшити процес дефекації)
Пам’ятаємо: дисхезія – це тимчасовий період, що минає самостійно і не потребує призначення ліків)
Даруйте своїй дитині ваше піклування, тепло та любов - ось основні методи «профілактики та лікування»
Вот это вам загяться нечем, автор. Если ребенка ничего не беспокоит до прикорма надо давать только смесь, зачем младенца пичкать всем ассортиментом фармацевтической промышленности!
3
Если будете каждый раз так благоДарить доктора, из стационаров, не выберетесь, найдёт у ребёнка даже то, чего в природе не существуют.
Не хочу никого обидеть, но такие «знакомые» очень часто находят двойных коров, и без зазрения совести их используют
Не хочу никого обидеть, но такие «знакомые» очень часто находят двойных коров, и без зазрения совести их используют
9
Она их не берет, я сама ей даю их. Потому что мой малыш не доношен и с низкой сатурацией был, его кормили из зонда в первой больнице и сделали из него больного при смерти ребёнка, заведующая так и говорила, что не дай Бог что он умрёт.
А этот человек от Бога, она нам сразу сказала, он здоров, провела обследование полностью от слуха до всех УЗИ и отправила домой и каждый раз звонит и спрашивает как мы.
Там свои нюансы были, поэтому я ей благодарна за все, что она для нас сделала..
А этот человек от Бога, она нам сразу сказала, он здоров, провела обследование полностью от слуха до всех УЗИ и отправила домой и каждый раз звонит и спрашивает как мы.
Там свои нюансы были, поэтому я ей благодарна за все, что она для нас сделала..
Боже, я в шоці. Навіщо в дитину пхати різне, не сподобалось, що дитина після кожного кормління какає. Так це норма абсолютна, ні, треба щось дати… точно гарний неонатолог? В нас також, гарний був. Пупок ще не відпалий в памперс пхати… перший і останній раз я бачила того неонатолога.
1
Не знаю вашей ситуации, но скорее всего, если ребёнок родился недоношенным, и был выписан из роддома (или больницы), значит или врачи первой больницы что-то сделали для улучшения состояния ребёнка, или у его организма было достаточно резервов. Заслуга врача, которая вас сейчас консультирует в том, что своими назначениями она корректирует вашу тревожность, и лечит вашу психику, но не ребёнка (который на данный момент, судя по всему, здоров). Советую выдыхать и искать адекватного семейного врача-педиатра🙂
Не всегда врач с именем, званиями и регалиями=хороший специалист.
Не всегда врач с именем, званиями и регалиями=хороший специалист.
6
Для чого, що саме тривожить Вашу дитину? Він неспить, плаче, підтягує ніжки до животика, кряхтить і від болю не лижить спокійно, йому важко заснути і він постійно капризує? Якщо на всі питання ні, то залиште дитину у спокої, випийте чаю з м´ятою і лягайте поспіть поки спить Ваша дитинка.
2
А дл чого здоровій дитині в 26 днів третій стаціонар? Звичайно вона буде Вам всяку хрінь виписувать, вона ж повинна зімітувати лікування, що Ви їй недарма такі гроші пхаєте. І Автор, зав´язуйте вже з лікуванням здорової дитини і з хабарями лікарям
2
І тому вона зараз випусує Вашій, по її словам же, повністю здоровій дитинці весь асортимент аптеки? Вас це ні які думки не наштовхує?
2
Автор, у детей такое бывает. Моим, правда уже 18 и 10 лет, но я скажу вам так - у обоих были такие проблемы - один не какал самостоятельно три!!! недели, второй не помню сколько, но тоже долго. И у подруг тоже с детьми такое было. Ох и намучалась я тогда. Говорят перестройка ЖКТ, но врачи якобы вообще информацией не владею никакой, типа первый раз слышат, хотя, у детей многих такое было, я помню. Было всякое - и Симбитер, и газоотводные трубочки, чаи хипп, свечи - уже не помню, как наладилось. А потом в месяц началась сыпь по лицу и телу - тоже у обоих, врачи тоже были не в курсе, что за диво. Никто из врачей не мог сказать что и по институтам каталась - говорили, что потница, но на лице - ну такое. Подруга посоветовала в физкабинет пойти под лампой позагорать. Сошло за один сеанс.
Дивний трохи доктор ваш. Сметана кріпить, нащо це дитині. Годуйте, як раніше і водичку давайте, якщо дитина повністю на смесях. Пробіотик також можна.
Мамочка) краще купіть собі якісь заспокійливі і більше на свіжому повітрі бувайте, а з лікарем в лікарні менше, нащо ви туди на обстеження здорової дитини вештаєтесь, ви собі тільки нерви робите. Насолоджуйтесь дитинкою!
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу