Это всех невыехавших так раздражают выехавшие? Откуда столько злости?

Нет,не видела) сейчас гляну.

Еще раз. Не прокатит. Я была в Украине с весны по декабрь без света отопления и под ракетами с новорождённым. Знаю я ваши свечки и сетки, просто боитесь выйти из зоны комфорта ценою рисков для детей. А оправдание можно чему угодно найти

Выборочно читаете, поэтому и «та этого же нет, так как я не видела».

А зачем на оставшихся плеваться агрессией?Вот в частности Вы это делаете для чего?Или за собой не видно?Или Вам разрешено свыше?

Еще раз. Не прокатит. Я была в Украине с весны по декабрь без света отопления и под ракетами с новорождённым. Знаю я ваши свечки и сетки, просто боитесь выйти из зоны комфорта ценою рисков для детей. А оправдание можно чему угодно найти

Мене бісять (ну не прям бісять, просто не розумію) тільки 3 типи:
1. Ті, хто виїхав з безпечних міст і при цьому постійно ниє, яка погана Европа, як там все не так, а от в Україні все добре. То блін, повертайся до свого міста, ну в чому прикол сидіти в Німеччині, нити постійно, яка погана країна, при цьому брати їх гроші, якщо ти зі Львова і можешь хоч зараз бути вдома? Оце не розумію просто, але мені байдуже, просто с такими знайомими більше не спілкуюсь, бо слухати їхні незадоволення просто вже не можливо.
2. Ті, хто має гроші нормально житти в Европі і при цьому дуже негативно розказує про наших біженців, мовляв, там вони наглі, сям їх багато, тут вони посміли їжу безкоштовно взяти і т.п. Ну ти можешь завтра бути у такому самому становищі...
3. Знайомі, у яких бачу сторіз в інстаграм по типу - 1 сторіз - трагедія в Дніпрі - 2 сторіз - вечір з танцями на якомусь концерті, танцює, підспівує. Намагаюсь собі якось це пояснити. але поки що не виходить. Хоча це не обов´язково, що людина за кордоном, у нас так само такі є сусіди, в країни 3 дні траур, а у них дискотека о першій ночі. Тож...тут зовсім у іншому питання.

Точно также как и вам, и тем, кого бесят выехавшие. Какое вы и такие как вы имеете право обесценивать чувства и переживания тех, кто уехал на время войны? В голове не укладывается.

Але, я точно можу сказати, що ті, хто тут, бісять мене набагато більше, бо до них і вимог більше))) От особливо люди, якім що війна, що ракети, а ніяк змінюватися не хочуть...як крали, як вели себе нахабно, як паркувалися на газонах і т.п., так і продовжують плювати на всіх, окрім себе...оце прям мене реально бісять такі персонажі!)))

Ну,извините писать что сейчас исторический момент и я должна сидеть в Украине чтоб было что рассказать внукам.. по моему бред..

Чему завидовать? Ну вот правда чему? В чем проблема тем кто завидует взять и уехать? Правильно, ни в чем. Так чего вы решили, что вам завидуют. Вот у меня родители, пенсионеры, захотели, взяли и поехали. Я могла бы приехать к ним. Но я не хочу, хочу быть дома , с мужем, друзьями. Почему вы решили, что мы завидуем выехавшим?

Точно также как и вам, и тем, кого бесят выехавшие. Какое вы и такие как вы имеете право обесценивать чувства и переживания тех, кто уехал на время войны? В голове не укладывается.

Знову ж таки є така штука - історія. Історія своєї країни, родини.
Ми зараз перебуваємо в найкрутішому історичному моменті, який залишиться там на віки.

Ось що ви розповідатимете своїм онукам, що про вас будуть розповідати ваші діти своїм онукам, коли вони запитають (а вони запитають) – що ви тоді робили?
’Я просто сидів та чекав коли переможуть?’
’Я страждав у Європі, виїхавши із західної або з Дніпра та забиваючи стрічці фейсбуку та інстаграма новинами з України?’
’Я колись задонатив на байкатар 200 грн!’
’Я писав на мамських форумах ІПСО працюючи за копійки на рашку, країну, яку вважають непотребом у всіх розвинених країнах світу?’
’ Я кожен день їбашив на перемогу!’

Що ви розкажете, що про вас розкажуть? Ваші предки будуть про вас розповідати з гордістю чи приховувати та соромитися?

Покажите- ка, где я такое писала? Или вы окошком ошиблись?
Хотя…. У меня дома сейчас застрял англичанин. И я его назад выпереть не могу никак. Не боится, гад. Говорит, что здесь сейчас пишется история и он хочет помогать украинцам как может. Странные эти люди, правда? Одни в бэби- боксах сваливают из своей страны, вторые в чужую под обстрелы едут… не понять их))))
Поэтому любая тема такого плана как эта- провокация и подлость.

Такие прям все грамотеи🤮 Ну ошибся человек

Я вижу вы вышли из зоны комфорта и выехали , но психическое состояние такое, как будто остались здесь )))

То звідки ви знаєте важко чи не важко тим, хто виїхав?

Так може часткове ще і через вас залишився?

Да, в этом вы правы. Мы все травмированы, я долго была в Украине и много стресса получила и когда дом трясло от пролета ракеты и от вида горящей ракеты в небе и от Дронов по ночам, когда бежала на руках с младенцем в туалет.
Вы это все поймёте когда окажемтесь в безопасности. ПТРС будет почти у всех. В Украине ты находишься в состоянии самообмана, так легче жить там.

Найкрутишои истории??????
Какой кошмарище.

Да, в этом вы правы. Мы все травмированы, я долго была в Украине и много стресса получила и когда дом трясло от пролета ракеты и от вида горящей ракеты в небе и от Дронов по ночам, когда бежала на руках с младенцем в туалет.
Вы это все поймёте когда окажемтесь в безопасности. ПТРС будет почти у всех. В Украине ты находишься в состоянии самообмана, так легче жить там.

Ну такое))) я его в своём офисе поселила (выгнать неловко, так как он пустой) и занятие нашла. Никаких личных разговоров у нас нет.

А Київ це безпечне місто?
У знайомої після одного з прильотів батьку наклали 10 швів на голову, вибило шибки. Машина вщент зруйнована. Батьки приїхали до Києва із зони бойових дій

Вас там хтось злий покусав? Таке враження, що ви руками ракети збиваєте, наскільки сильний ваш душевний роздрай. Чим ви, конкретно ви, допомогли військовим?

Тоді дійсно інтерес до подій і допомога))