болить все, люди, тварини, земля , міста і села
пам´ятаю все, і ніколи не пробачу
пам´ятаю все, і ніколи не пробачу
46
Чашечка кофе• 24 февраля 2023
Слез и страха нету. Сегодня даже с улыбкой вспомнила 24 февраля, когда в очереди в супермаркет люди радовались очередному падению руснявого блохолета
22
Ответ дляЧашечка кофе
Слез и страха нету. Сегодня даже с улыбкой вспомнила 24 февраля, когда в очереди в супермаркет люди радовались очередному падению руснявого блохолета
А я что не помню радости в тот день в очереди. С утра город уже был в окружении, люди гребли остатки продуктов в магазинах.
23
Santa-c3fa• 24 февраля 2023
Не знаю чому, але мене чогось дратують усі ці нагадування, цитати письменників, високопарні слова про майбутню перемогу. Перемога буде коштувати занадто дорого. Бажання свохатись, і не бачити всіх нагадувань про війну
43
Мені був потрібен еутірокс і багатьом людям , а його розібрали в аптеках, атінші аптеки просто не відкривали. Були люди у яких зовсім немає щитовидки і без гормону вони б не вижили. Я списалася в інстаграмі з зовсім незнайомою дівчиною в Херсоні, вона теж шукала собі еутирокс . І ми домовилися, що будем шукати в аптеках і хто знайде, той поділиться. Їх чоловік знайшов , а я ні. Так він мені привіз в іншу точку міста, хоча їздити було страшно , бо були узкіє по місту. І безкоштовно дав медпрепарат. Я аж розплакалась. А через місяць я знайшла де купити гормони і потім вже я поділилась з цією дівчиною
71
глазурька1• 24 февраля 2023
Проходить через мене з вчорашнього дня, когда минулорічна емоція, наче заново переживаю. Так зараз не так страшно, змирилася. Але ті відчуття не забуваються, не зтираються.
8
Чашечка кофе• 24 февраля 2023
Ответ дляОльга520
А я что не помню радости в тот день в очереди. С утра город уже был в окружении, люди гребли остатки продуктов в магазинах.
У нас в Києві зранку в магазинах було все, але десь до 10 багато люди повигрібали. Черга до магазину була культурною і люди намагалися підтримати один одного
1
Ответ дляSanta-c3fa
Не знаю чому, але мене чогось дратують усі ці нагадування, цитати письменників, високопарні слова про майбутню перемогу. Перемога буде коштувати занадто дорого. Бажання свохатись, і не бачити всіх нагадувань про війну
ховатися ніхера не допоможе лише закопає ще глибше, високопарні слова мене бісять від людей які ніхера не роблять,сидять подалі від цього всього трешу і дуже спічувають і хейтять тих хто на їх думку не так Батьківщину захищає, не тому донатить, не так допомагає
Он Сатану і Гудименко з багном змішали, за що? за назву бренду який на волонтерських засадах шиє одяг зручний для поранених
Он Сатану і Гудименко з багном змішали, за що? за назву бренду який на волонтерських засадах шиє одяг зручний для поранених
5
Ответ дляtarveldy
я цього боялась, реально що таке війна усвідомилаза підручниками історії, в мене не було ніколи романтизму що до війни
Недавно промайнула думка: я вже миру боюсь... Хто знає, що чекає народ в мирний час, я ще немуявляю чим буду займатися, боюся майбутнього не менше ніж початку війни, а зараз вже призвичаїлись, для мене ця відносна стабільність дуже цінна... Я якусь захищенність відчуваю.
2
Ответ дляЛика32
Некогда сидеть и плакать. Надо работать и жить. от плачу и гореваний ничего не изменится. А то то болит - это уже навсегда. Такое не забудешь никогда
от як раз і нагадало, минулого року в мене було дуже багато замовлень, я ніяк не могла розгребтися і тут 13 дізналася що вагітна, 22 замовлень взагалі не було і ми змогли зустрітися з подругою .. ще так дивувалася, чого це так притихли всі
2
Ответ дляoksana li
Мені був потрібен еутірокс і багатьом людям , а його розібрали в аптеках, атінші аптеки просто не відкривали. Були люди у яких зовсім немає щитовидки і без гормону вони б не вижили. Я списалася в інстаграмі з зовсім незнайомою дівчиною в Херсоні, вона теж шукала собі еутирокс . І ми домовилися, що будем шукати в аптеках і хто знайде, той поділиться. Їх чоловік знайшов , а я ні. Так він мені привіз в іншу точку міста, хоча їздити було страшно , бо були узкіє по місту. І безкоштовно дав медпрепарат. Я аж розплакалась. А через місяць я знайшла де купити гормони і потім вже я поділилась з цією дівчиною
я танцювала в аптеці в який знайшла прадаксу
1
Колючая Роза• 24 февраля 2023
Ответ дляsnp-85
Вчора дивилась фільм «Воспоминания о будушем», про першу світову... Так на плакалась, бо війна перестала бути фільмом, це стало реальністю. Раніше дивилась на такі фільми і думала, так-так то все було, то страшно, але ніколи таке не повториться
Згодна. фільми про війну ми вже не зможемо спокійно дивитись, як раніше
10
Lady luck21• 24 февраля 2023
Ответ дляoksana li
Ми з сім´єю прожили в Херсоні в окупації півтора місяці. Я згадую як неможливо було навіть картоплю купити , як були зачинені всі магазині. Це страшно
у меня есть фото своего ребенка в супермаркете на фоне абсолютно пустых полок.... это пипец... НІКОЛИ ЗНОВУ!!!! в отличии от ’можем повторить’
7
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу