в мене сьогодні день плачу і незламності, хто зі мною?

Я 25 зрозуміла що фізично не можу їхати, мої дівчата були в Бучі,
Ми мали їх звідти 25 забрати, я досі не можу пробачити що не спробували це зробити
ПС: все добре вони живі, виїхали в іншу країну

Прочитайте про катівні в Донецьку, Луганську та Ізоляцію. А були про Рибака, Довгань, Чубенка. Можливо щось дізнаєтеся

Кам´янець класний, нас чекали під Кам´янцем. Але чоловік не погодився виїзжати, організовувати переїзд лежачому батьку. Лишити чоловіка з його проблемами тут, а самій їхати я не наважилася, йому треба була моя підтримка.

Добре.

То от кучи идиотской информации, вкидываемой в голову от всяких блохеров-психологов-экспердов...

О, я тоже помню как я бегала и искала препараты.
Спасибо девочкам отсюда, которые поделились своими таблетками, а потом уже волонтёры привезли

Дізналась, що далі? Що ви мені намагаєтесь довести?

У нас тоже жизнь продолжается. Мы ее продолжаем, как бы русне не хотелось другого!

Незламна Україна вистояла і переможе!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Зато добра новина

Який шлях пройшли від -взяти Київ до ’ рф нездатна взяти луганську та донецьку області’

Ось -

У розвідці Британії підозрюють, що РФ вже не сподівається на операцію з захоплення Донецької та Луганської областей військовим шляхом, а просто намагається виснажити українську армію та економіку, оскільки вважає, що має перевагу у кількості живої сили і техніки.
https://twitter.com/DefenceHQ/status/1628997992039...

Малый после 10 дней паркинга подземного перестал почти говорить , да и эти уроды эти почти в городе уже были (( до этого пол года с логопедом, поэтому уехали , а так сидела бы дома. .Сестра из Харькова ввезжала полторасуток жили на вокзале((( У меня уже нет злобы и ненависти, у меня разочарование я просто вычеркнула эту нацию из своего мира.....и детей этому учу ,что нет таких людей русских любой русский это пустое место он недостоин ничего ,что есть в этом мире ....

Я арестовича дивилась заради того щоб почути як росіяни виходять на вулиці, а коли цього не сталося після Бучі, то зрозуміла, що нам доведеться їх всіх вбить, так зараз і є, а тієї гидоти дохера пре і пре

Це правда

’Рік тому словосполучення «Вам пиз@а » ми кричали з надривом, а тепер говоримо спокійно і впевнено.

Ось і все. ’ Гудименко

Конечно!
А то тут любят позакапывать заживо. Особенно те, кто подальше от Украины сидит сейчас.

Расплакалась, прочитав стихотворение.

Прем´єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький прибув у Київ.

Ви за візит китайського міністра в мацкву читали?

і в мене. я сьогодні взагалі не можу сльози зупинити

Ага, я кожної суботи, коли йду на ярмарок, думаю, кого ті підари хотіли зламать?

Класний хлоп

В травні 2022 наш друг, що носить військову форму, на моє питання які чутки серед військових, відповів: або вони нас, або ми їх, третього варіанту не дано.

мільйони росіян підтримують війну. це не з якихось забитих сіл. ні, в них смартфони, телеграми, інстаграми.
в інсті nytimes був пост, що росія святкує війну. і навіть там було багато z-рашистів. які відкрито підтримують війну



в мене просто немає ні слів, ні думок про це. Якщо ще раніше було сподівання, що вони пригноблені. то ні. це їх вибір. та не просто вибір, а бажання і гордість. бо ж ніхто не змушує писати оті всі провоєнні коменти

Дем сокира багато хто воюють. молода партия

Что это?

Хто вас про це попередив?

Матеуш Моравецький
зараз у нас, в Києві, то ж нагадаю

«русский мир» – ракова пухлина, що загрожує всій Європі, його слова

Саме в той час, багатьох українців життя скінчалося, в страшних боях під Бахмутом та Соледаром.
Мій брат там був поранений.
Я про це пекло написала. А люди всюди живуть, і воно їх ніяк не зачепило. Це таке яскраве гірке відчуття було, усвідомлене саме під час перегляду родинного фільму про різдво.

Не спала півночі, панічна атака, спогади, страх, що знову прокинусь під вибухи…
Рівно рік тому я не змогла усвідомити, що війна почалась. Прокинулись від вибухів, стеля дрижала, двері вібрували… Чомусь не було думок, щоб виїхати, думала, що нас хотіли залякати і на цьому все, сядуть за стіл і будуть щось вирішувати. Поїхала в супермаркет, поновила запаси продуктів, відстояла чергу в аптеці, хотіла купити валеріанку, ще щось заспокійливе - встигла, вже закінчувалось. Приїхала додому, в новинах жах. Лізе орда з усіх щілин, розумію, що миру вже не буде, жах і біль від того, що прямо зараз вбивають наших невинних людей… Відчуття страшного сну, нереальності, такого просто не могло бути, 21 сторіччя… Потім дорога внікуди, місяць у чужих людей, повернення додому… невизначеність, сум, страх, постійний стрес, відчай, злість і лють на проклятих орків. Так хочеться, щоб настав мир вже зараз… стільки смертей і руйнувань, наші захисники повинні бути поряд з рідними, а не в сирих холодних окопах під постійним ворожим вогнем.