На вашу думку, чи є анонімні ніки російською мовою порушенням мовного закону?

Я не нервуюсь.

А льон цвіте... Синьо-синьо..

Ги, ги, ги. То ви ще й поняття плутаєте. Ваші приклади всі використовують саме ’цвіт’- іменник, а це інше слово. Давайте приклади дієслова.

А льон цвіте... Синьо-синьо..

ЦВІСТИ – КВІТНУТИ – КВІТУВАТИ

Цвісти, цвіту, цвітеш. 1. Розкриватися, розпускатися (про квіти); мати квіти, вкриватися квітами, цвітом. Барвінок цвів і зеленів (Т.Шевченко); Скот пасеться в стерні. А ось гречка біліє-цвіте (А.Тесленко); Цвів чагарник якимись дивно пахучими рожевими квітами (Ю.Яновський). 2. перен. Виділятися яскравою барвою, світитися яскравим світлом, барвистим одягом тощо. Червоний вогник цвів серед ночі (М.Коцюбинський); В небі райдуги цвітуть (Л.Первомайський); Ліс грабовий золотом цвіте (М.Рильський). 3. перен. Бути в розквіті сил, молодості, вродливим (про людину); виявляти радість, щастя, задоволення, замріяність (про обличчя, усмішку, очі і т. ін.). В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата (Т.Шевченко); Є такі люди, що.. цілий вік цвітуть то молодою дівочою красою, то розкішною повною молодичою, то якоюсь старечою красою (І.Нечуй-Левицький); її зморщене обличчя цвіло від радості (П.Панч); Його обличчя, що недавно ще цвіло свіжим рум’янцем, було жовте (І.Франко); В очах цвіли, як золотий світанок, ті мрії, що впину їм немає (С.Васильченко). 4. Успішно розвиватися; процвітати (також про людські почуття, думки тощо). Мужай, прекрасна наша мово, Серед прекрасних братніх мов, Живи, народу вільне слово, Над прахом царських корогов. Цвіти над нами веселково, Як мир, як щастя, як любов! (М.Рильський). 5. Змінювати забарвлення внаслідок масового розвитку мікроорганічних водоростей (про водойми); укриватися пліснявою, цвіллю. Хати були великі, просторі, тільки темні та чорні; по стінах цвіла пліснявка (Панас Мирний).

Квітнути. Те саме, що цвісти 1–4, але вживається в неспеціальній літературі.

Квітувати, -ую, -уєш. Цвісти, але переважно про злаки, а також у переносних значеннях. Густішою стіною сплелося жито, що почало вже квітувати (С.Васильченко).



Надалі гугліть самі. В моєму ніку значення під пунктом 3.

Це ваша ідея. Я мовлю про інше.

мови агресора в інтерфейсі не повинно бути взагалі

Зацвіли каштани над Дніпром І бузком духмяним вітер віє, Всі кияни йдуть на Гідропарк, Гідропарк — це наша славна мрія!

Уважно прочитайте та надайте саме ті приклади, які я просив.

Нет, анонимы на русском - это не нарушение закона. Это нормально. Здесь также полно анонимных ников на украинском. Если вас что - то не устраивает и вам так неприятно смотреть на анонимные ники на русском, вы можете посещать другие форумы.

Уважно прочитайте та надайте саме ті приклади, які я просив.

То вам тлумачний академічний словник то ні про що, які приклади? Знецінення абсолютне.

Вивчайте мову, бо зараз ви лише показуєте свою невідомість у цьому питанні

От, саме про це я в попередній темі автора намагався вказати, але тут одну пісню постійно про терен тичуть.

Так от- ’цвіте’ щось цвіллю (грибком), тому і цвіте. А рослини - квітнуть.
Але може то такий концепт і вона саме цвіте і пахне тою ’благородною’ цвіллю з камамбера або брі.

Капец, перейдите уже на родной русский, не мучайтесь.

Що вам так покращило настрій?)

Адміне, про що ви?

ЦВІСТИ, цвіту, цвітеш, недок. 1. Розкриватися, розпускатися (про квіти). Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався (Шевч., II, 1953, 346); Скот пасеться в стерні. А ось гречка біліє - цвіте (Тесл., Вибр., 1950, 114); Цвіте липа й пахне неймовірно (Ю. Янов., II, 1958, 193); Пам´ятаю, казала моя мати: - Цей світ, як маків цвіт. Зранку цвіте, до вечора опаде! (Довж., І, 1958, 330); * Образно.- Дурний піп - дурна його й молитва,- не витримав Яків Данько.- В твоїй бороді вже гречка цвіте, а в голові й на зяб не орано (Стельмах, II, 1962, 109); // Мати квіти, вкриватися квітами, цвітом. Тут і село якраз. Біліють хати, цвітуть городи (Вовчок, І, 1955, 95); Як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте (Гл., Вибр., 1951, 65); А луг цвіте. А далина синіє. Кує зозуля щедро у гаю (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 14); Степ уже цвіте де-не-де (Гончар, II, 1959, 69).

Ви мені нагадали роки в школі, коли русічка мене поправляла, що ’кофе - он’. Але пройшов час- і вже років з 20, як ’кофе- и он, и оно’ згідно правил.
Оце так і зараз- ви тулите вірші та пісні, а я вам кажу, що з точки зору біологі - цвіту- то не теж саме, що квітну. I це вигляда кумендо в вашому випадку, бо тхне цвіллю. От і все, без образ.

Відкрийте академічний тлумачний словник . Я пам´ятаю, ви казали що українські пісні співали неграмотні і закрили тему.

Ви непробивний. Вам навели купу прикладів, але ви досі намагаєтесь знецінити мої прагнення. За що боретесь? Так завзято. Я за право жити в рідній країні, чути і бачити українську, відчувати себе вдома.

Ви непробивний. Вам навели купу прикладів, але ви досі намагаєтесь знецінити мої прагнення. За що боретесь? Так завзято. Я за право жити в рідній країні, чути і бачити українську, відчувати себе вдома.

Так от саме Ви відкрийте та навчайтеся мові. Бо ніхто і ніде не говорить коли щось запліснявіло- що воно ’заквітло’ або ’квітне’. Завжди кажуть ’зацвіло’. Чому? Тому що цвісти і квітнути- це різні слова і далеко не синоніми.
Не згодні- наведіть приклад де буде саме мова про плісняву з використанням слова ’квітне або заквітло’

А щодо словників тощо- там теж бувають помилки.

а слово ’калідор’ вам знайомо?

Це ви мене хочете принизити? То це вас, адміне, не красить. Від вас не очікувала.