Кто в Германии, давайте поговорим

Франкфурт, год здесь, наверное ни из одной страны настолько не хотелось уехать, пенсионная страна, безжизненно холодно, не вкусно, бюрократия ,ты принадлежишь государству шаг в лево шаг в право расстрел и это с работой на социале вообще 🥲🥲 как хочется ресторан с музыкой , трц с кинотеатром и лунапарком, это не рабочее воскресенье и мертвый сон после 20.00 эти забастовки сутками, если бы не виски кола наверное бы двинулись кукухой , но деньги да, деньги здесь есть если работают двое, иначе при аренде в 1100€ и цене на проезд интернет свет и прочее - кое чего с маком можно было бы кушать

Я понимаю, что для вас Германия - это небо и земля по сравнению с Украиной. Но не забывайте, что большинство из вас не живет за свой счет, все эти знания Б1- это просто бумажка, когда на самом деле вы не можете сходить даже к врачу и нормально изъясниться. Во влажных розовых мечтах многие из вас себе что-то придумали, к сожалению с реальной эмиграцией ничего общего нет. Я давно живу в другой стране с ребенком, это очень тяжело. Многое из вас сидели под крылышком какого-никакого мужа, могли взять себе кредит в Привате, отдать ребенка бабушке и много чего еще. Квартира 800 евро, коммунальные 200, питание 400. Просыпайтесь

Знаєте, моя сестра вже заробляє 2400 на руки. Плюс кіндергельд на двох дітей. Робить те що в в Україні. В Україні зарплата була разів в 10 менша

Дома престарелых у них говорят очень хорошие и старичкам там нравится , есть досуг, большая территория, хороший уход.
Думаю невозможно быть довольной жизнью если был успех ,собственная реализация в работе , но теперь ты продавец в магазине. Это на самом деле удручает.
Если не устраивает секс - какая же это любовь. Хотя хорошие отношения могут быть и без любви , это не главное.
У меня есть ещё одна девочка , я о ней забыла и вот вспомнила. Она рассказывала поссорюсь с мужем , а идти некуда , ни родителей , ни подруг , выйду на террасу , сяду под лесной орех поплачу и назад иду. Вот это тоже сложно. Но она в итоге развелась , вышла замуж за соседа ( наверное под тем орехом ее и приметил). Теперь не жалуется ,да и сын уже в школу пошел.

Жила в Німеччині задовго до війни певний час, здавалось, що треба переїжджати сюди з України, от точно все мені подобається. З початком війни поїхала в іншу країну (так склалось), там не дуже сподобалось, хоч я жила 9 міс. Зараз от повторно приїхала в Німеччину. І мені все не так,все дратує. Може я бачу все в таких кольорах через війну. Але за роки, що я тут не була, Німеччина дуже загальмувала в плані цифровізації. Це наче така дрібниця, але після того, як ти звикаєш вирішувати більшість питань одним кліком на телефоні (образно), очікування листів тижнями,які ще люблять загубитись, це щось. Як і те,що є купа місць, де ти не розрахуєшся карткою.Про бюрократію просто змовчу. Про доступ до медицини теж.
І загалом якась душність у повітрі відчувається. Якщо колись тут було живіше, діти, молодь, то зараз переважна більшість-старші люди. А це -темна-темінь в 8 годин вечора на вулицях (якщо невеличке місто) і тиша, як в..ну ви зрозуміли.
Коротше, щось мені цей раз не заходить зовсім. Хоча, справедливості заради-класна екологія, соціальна орієнтованість, все для людей, чудові школи. Всі мої знайомі поїхали далі (Британія, Канада). Ну і те,що тут пишуть- хто вас лишить..Насправді мені напряму сказали-ми в вас дуже зацікавлені. І це ще мою спеціальність треба підтверджувати не 1 рік. Просто тому, що працювати нема кому, молоді нема. Але я засумнівалась, чи хочу залишатись тут. Міряю по довоєнній Україні, то й не відчувається мені так розрив, як раніше, коли Європа була мрією всіх мрій. Але ж треба перелаштувати голову і міряти по післявоєнній Україні..Хоча, я оптиміст і щиро вірю, що в нас все буде добре, можливо кілька років прийдеться попахати, але все буде. І навіть, якщо я вирішу залишитись де-інде, мені дуже важливо, щоб моя Україна перемогла і процвітала!

Бежали из Исландии. Пока сидим в Азии, думаем куда двигать дальше. Наверное, в Польшу вернёмся

Ого,а Вы с детьми?
Исландия,мечта увидеть китов,там ведь красота да ?

Супер, я думаю, что вы трезво оцениваете сколько прибывших могут достичь того же

Вы явно не во Франкфурте живёте)

Там точно десяток ТРЦ и в том числе с кинотеатром
Например: https://www.myzeil.de/foodtopia/astor-film-lounge/

Так едьте обратно в самую прекрасную страну - Германию. Мы тут радуемся обшарпанным хрущевкам

Бо ці люди заздрять. В них не вистачило сміливості виїхати, можливо не було мінімальних коштів, або вони просто з лежачих каменів. Їх злоба їх же самих і з’їсть

Можуть..Якщо порушиш щось, не асимілюєшся, не вчитимеш мову. Я про інше, влада то поміняється, а працювати хто буде? Ви ж розумієте, як працює економіка соціальних країн? Діти і старі-в шоколаді, молодь паше з 50% податком зранку до вечора круглий рік. Тут у всіх лиш розмов-коли на пенсію..бо тоді життя почнеться. А,якщо випадає ланка ’трудящіхся’,то як функціонуватиме система? А саме таке наближаться через демографічну кризу (перші діти ближче до 40,ой треба еко, ой не виходить, то вже й без дітей..і тд).А це ж все майбутні годувальники мали б бути. І от приїжджають українці, білі люди, охайні (чим дуже в контрасті із тими ж сирійцями), освідчені (вища освіта в кожного), яка-не-яка англійська. Та вони в офігє тут. Кажуть нам-як так, такі розумні,освідчені і такий рівень життя в країні. Ну приходиться їм казати, що ви поїдьте в Україну, ми взагалі-то не Зімбабве.Корупція-так, через це бід багато.Але і ми не відстала цивілізація. А в дечому нормально так попереду вас.

Бо ці люди заздрять. В них не вистачило сміливості виїхати, можливо не було мінімальних коштів, або вони просто з лежачих каменів. Їх злоба їх же самих і з’їсть

А ще тут за замовчуванням поважається людська гідність. Люди звичайно різні є, але загальноприйнято саме так. Тому і хочеться тут лишитися. А не оте ’пасобія’ що тут талдичать

Ок))) явсе вру, в зейле один плюс это супермаркет до 22 все)

Бежали из Исландии. Пока сидим в Азии, думаем куда двигать дальше. Наверное, в Польшу вернёмся

А в Україні ви не 40 відсотків з зарплати платите?) Так тут з ваших податків дороги рівні, вулиці чисті і воду з крану пити можна

А какие именно трудности там? Часто читаю, что очень там сложно.
А что конкретно?

Нет, я в Украине плачу меньше и у меня свой бизнес! А вода вы почитайте анализ, нам три дня назад пришёл! А дороги это не самое главное, а то что в этой стране не к врачу, не садиков нормальных, страховка бешанных денег квартира и.т.д .... у меня за 5 лет ребенку не разу анализ крови не брали....

Было плохо в Исландии?

В Германии все очень дорого, когда нет льгот и пособий! Мой муж 40 процентов налог, садик для беженцев бесплатный, а нам 250, хотя лучше чем гос.сад в Киеве я не видела, проезд, продукты и.т.д.

Нет, я в Украине плачу меньше и у меня свой бизнес! А вода вы почитайте анализ, нам три дня назад пришёл! А дороги это не самое главное, а то что в этой стране не к врачу, не садиков нормальных, страховка бешанных денег квартира и.т.д .... у меня за 5 лет ребенку не разу анализ крови не брали....

То есть кинотеатра там нет?))))

Бежали из Исландии. Пока сидим в Азии, думаем куда двигать дальше. Наверное, в Польшу вернёмся

Жила в Німеччині задовго до війни певний час, здавалось, що треба переїжджати сюди з України, от точно все мені подобається. З початком війни поїхала в іншу країну (так склалось), там не дуже сподобалось, хоч я жила 9 міс. Зараз от повторно приїхала в Німеччину. І мені все не так,все дратує. Може я бачу все в таких кольорах через війну. Але за роки, що я тут не була, Німеччина дуже загальмувала в плані цифровізації. Це наче така дрібниця, але після того, як ти звикаєш вирішувати більшість питань одним кліком на телефоні (образно), очікування листів тижнями,які ще люблять загубитись, це щось. Як і те,що є купа місць, де ти не розрахуєшся карткою.Про бюрократію просто змовчу. Про доступ до медицини теж.
І загалом якась душність у повітрі відчувається. Якщо колись тут було живіше, діти, молодь, то зараз переважна більшість-старші люди. А це -темна-темінь в 8 годин вечора на вулицях (якщо невеличке місто) і тиша, як в..ну ви зрозуміли.
Коротше, щось мені цей раз не заходить зовсім. Хоча, справедливості заради-класна екологія, соціальна орієнтованість, все для людей, чудові школи. Всі мої знайомі поїхали далі (Британія, Канада). Ну і те,що тут пишуть- хто вас лишить..Насправді мені напряму сказали-ми в вас дуже зацікавлені. І це ще мою спеціальність треба підтверджувати не 1 рік. Просто тому, що працювати нема кому, молоді нема. Але я засумнівалась, чи хочу залишатись тут. Міряю по довоєнній Україні, то й не відчувається мені так розрив, як раніше, коли Європа була мрією всіх мрій. Але ж треба перелаштувати голову і міряти по післявоєнній Україні..Хоча, я оптиміст і щиро вірю, що в нас все буде добре, можливо кілька років прийдеться попахати, але все буде. І навіть, якщо я вирішу залишитись де-інде, мені дуже важливо, щоб моя Україна перемогла і процвітала!

Це її перша робота в Німеччині. Ви просто трошки і вона нічого не достігала. Коли достігнет, мову вивчить нормально, то буде ще більше заробляти. Просто виїхали люди що мають освіту, професію, мізки і бажання працювати

Ну то в Германію і поляки їдуть,і з інших країн,нова влада може все зробити щоб їх заохочувати,а не українців

а я думала, что выехали те, кому НУЖНА была защита, так как дома разрушены, город в опасности и т.п. А оно вот как)

Аналіз крові не по страховці коштує 30 євро. Це велика про лема враховуючи що мінімальна зп 1500 грн. Ви часто здаєте кров в поліклініці в Україні і взагалі користуєтеся українською безкоштовною медициною?

Виїхали різні люди. Залишатися планують саме ті хто і в Україні давав собі раду