Викасикрет• 09 мая 2023
Беженка со Львова
Сейчас мне напишут, что тема для срача.... но мне выговориться нужно. Я нахожусь в Польше и поддерживаю украинского производителя и все украинское. Естественно иcкала мастера парикмахера с Украины. Пошла... и чуть не стошнило, мастер переселенка со Львова, 2,5 часа рыдала как страшно жить во Львове, как раша ненавидит именно Львов, как ей тяжело в Польше, дома лучше, но возвращаться ей страшно, как 24.02 она слышала в далеке взрывы и т.д. Я сидела и молчала и слушала прям какой-то "ценизм", она у меня ничего не спрашивала, только рассказывала, какие все несчастные в Польше переселенцы. Я так понимаю, что это дежурная речь заготовленная для всех клиентов. После 1,5 часа "плача" спросила откуда я и перестала со мной разговаривать. Наверное все поняла, а может и нет... Осадок на душе до сих пор. Я поняла, что я заграницей боюсь своих же, хотя тянусь к ним. Сейчас все напишут мне, что у нас одинаковый паспорт и т.д. Можете меня осуждать, я не поняла ее вообще, все целое, все живы, каждый месяц ездит домой, дома родители ждут, муж по шляху ездит туда сюда и она несчастна...
P.S Я с Мариуполя, потеряла все, Слава Богу близкие живы, знакомых очень много погибли, тысячи пропали безвести, после выезда в Украине не была ни разу-просто некуда ехать. Писать и говорить за литр воды на 7 человек на сутки не буду, не возвращаюсь к этим вопросам хочу все забыть...
P.S Я с Мариуполя, потеряла все, Слава Богу близкие живы, знакомых очень много погибли, тысячи пропали безвести, после выезда в Украине не была ни разу-просто некуда ехать. Писать и говорить за литр воды на 7 человек на сутки не буду, не возвращаюсь к этим вопросам хочу все забыть...
показать весь текст
19
430
47
Olga_Ololoeva• 09 мая 2023
Ответ дляMira29-c3c3
Ви безсовісна і цинічна людина.та й ті хто оце неподобство лайкає.Ми війну не відчуваємо???
Скажіть це мамі ,моїй хорошій знайомій ось цього сина ,який загинув на Харківщині🤬🤬🤬🤬.
Адміни,на тему скарга 🤬🤬🤬🤬
Скажіть це мамі ,моїй хорошій знайомій ось цього сина ,який загинув на Харківщині🤬🤬🤬🤬.
Адміни,на тему скарга 🤬🤬🤬🤬
Ну получается, что те, кто спрашивает такое не чувствуют.
А за мою совесть не переживайте, у меня её побольше явно, чем у некоторых.
А за мою совесть не переживайте, у меня её побольше явно, чем у некоторых.
2
5
7
Olga_Ololoeva• 09 мая 2023
Ответ дляМиззери
Ну повезло вам , а моя после садика приходила и говорила -знаешь , в доме жили люди а ракета прилетела их и убила
Мне надо было пойти рушатся с воспитателями что бы при детях не говорили? С воспитателями которые по 4 раза в день четырёхлеток одевали и в бомбоубежище водили ? Или надо было в сад ее не отдавать и не работать?
Ну узнала уже значит узнала , теперь она в курсе и думаю что значит к лучшему
Придумывать игры почему мы бегали в подвал , уезжали из дома и дожили ее спать в ванной не для меня
Мне надо было пойти рушатся с воспитателями что бы при детях не говорили? С воспитателями которые по 4 раза в день четырёхлеток одевали и в бомбоубежище водили ? Или надо было в сад ее не отдавать и не работать?
Ну узнала уже значит узнала , теперь она в курсе и думаю что значит к лучшему
Придумывать игры почему мы бегали в подвал , уезжали из дома и дожили ее спать в ванной не для меня
Моя все знает, но реагирует адекватно, тк окружена адекватными людьми. Родителями в том числе. И моя не из садика это все знает, а своими глазами все видит.
Родители на то и нужны, чтоб грамотно все объяснить.
И про подвал знает и почему первую ночь в метро прятались и почему еды не было и тд и тп. Но реагирует адекватно, тк ей все правильно объясняется и вокруг нет паники.
Родители на то и нужны, чтоб грамотно все объяснить.
И про подвал знает и почему первую ночь в метро прятались и почему еды не было и тд и тп. Но реагирует адекватно, тк ей все правильно объясняется и вокруг нет паники.
4
8
Mira29-c3c3• 09 мая 2023
Ответ дляOlga_Ololoeva
Ну получается, что те, кто спрашивает такое не чувствуют.
А за мою совесть не переживайте, у меня её побольше явно, чем у некоторых.
А за мою совесть не переживайте, у меня её побольше явно, чем у некоторых.
Ще раз:перестаньте писати такі ганебні і цинічні пости
8
1
2
4
Ответ дляElena-Evelina
Автор, я 5 марта выехала в Варшаву с детьми. Было очень страшно даже от 1 взрыва, во Львове ночевала одну ночь, тоже было страшно, думала, что вот-вот они будут тут. Не было мяса, яиц, хлеба, детских смесей. Я не могла рисковать детьми. Вернулась в Киев в конце лета и было страшно и сейчас страшно и всю зиму было тяжело и страшно. У всех разное ’страшно’, мы просто адаптировались. Я не могу даже представить, что Вы пережили в Мариуполе, это просто в голове не укладывается, я рыдала каждый день, читая новости о том как люди выживают там. Но давайте не будем делить людей условно на ’Львов’ и ’Мариуполь’. Прилететь может везде, в стране война. И когда летят ракеты я все время думаю о том что я за мать, что привезла детей в ’спокойный Киев’. И да, мне было тяжело заграницей: я снимала квартиру, детям было 11 и 1 год, я работала, брала няню, благо, что язык знаю. И плакалась всем как хочу домой.
Удалено администрацией...
Oasis in the Desert• 09 мая 2023
Ответ дляEvdoKiev
Удалено администрацией...
Ну зачем вы так? В начале войны действительно ничего не было понятно.
Это сейчас уже многое очевидно...
Это сейчас уже многое очевидно...
1
Ответ для Juliana R
Ха,а у меня знакомая боится что война быстро закончится и она не сможет маме с братом оформить на воссоединение.
При этом тоже плаксивые картинки о войне постит в фб.
При этом тоже плаксивые картинки о войне постит в фб.
фу на вас! Вы думаете, что те кто живет за границей не переживает за Украину? Вы как моя кума, писала мне, что ты можешь понимать и чувствовать, если не испытала на себе бомбежки. Такой маразм... Моя мама и свекр, которым больше 80 лет, сидели в подвалах. Мне за них не нужно переживать? За семью брата и за других родственников и друзей?
10
4
Oasis in the Desert• 09 мая 2023
Ответ дляKyivlyanochka
Нова методичка зявилась, вже декілька тем останнім часом. Ох і вікасікрет весь твій сікрет. Не відкрили кордони лише для Маріуполя, відкрили для всіх. І в Маріуполі є будинки що вціліли, і у Львові що пошкоджені.
Была во Львове один раз. Прекрасный город.
Зачем прибедняетесь?
Зачем прибедняетесь?
5
1
Oksana0612• 09 мая 2023
Так можливо перукар зі Львова, поїхавши в Польщу звільнила місце і перукар з іншого регіону, яка не хоче чи не можна виїхати через особисті причини отримає у Львові роботу. Зараз в різних сферах у Львові працюють люди з інших регіонів і це гарний досвід.
11
diamond_shop• 09 мая 2023
Ответ дляNatalie 81
Автор, держитесь,Мариуполь это дикая боль,с нами семья из Мариуполя жила,я знаю какую боль и через какие страдания вы прошли,берегите себя!
в мене троє знайомих змогли врятуватися з Маріуполя, доки це ще було можливо, одна не розмовляла 2 тижні, доречі, родичі платили 1000 дол, щоб її вивезли, там були таксисти які вивозили за гроші на нашу теріторію
ще одна якось встигла безкоштовно виїхати, лежала просто місяць, казала що може з’їсти ложку овсянки та води випити, з дому виходила на 10-20 хвилин максимум, досі невпевненно себе почуває, живе зараз у Києві, подруга виїхала в Німеччину, а ця дівчина поки що в її квартирі
третя вийшла пішки з дитиною 7 років, собакою та котом, 10 днів йшли по дорозі у кінці березня, ще сніг лежав, було дуже холодно, десь по селах йшли, добре хоч пускали їх переночувати, а потім вже подалі повезло, підвезли до Запоріжжя
всі троє втратили усе - житло повністю зруйноване, повертатися немає куди, але всі троє мріють повернутися саме у наш звільнений український Маріуполь
ще одна якось встигла безкоштовно виїхати, лежала просто місяць, казала що може з’їсти ложку овсянки та води випити, з дому виходила на 10-20 хвилин максимум, досі невпевненно себе почуває, живе зараз у Києві, подруга виїхала в Німеччину, а ця дівчина поки що в її квартирі
третя вийшла пішки з дитиною 7 років, собакою та котом, 10 днів йшли по дорозі у кінці березня, ще сніг лежав, було дуже холодно, десь по селах йшли, добре хоч пускали їх переночувати, а потім вже подалі повезло, підвезли до Запоріжжя
всі троє втратили усе - житло повністю зруйноване, повертатися немає куди, але всі троє мріють повернутися саме у наш звільнений український Маріуполь
18
Natalie 81• 09 мая 2023
Ответ дляdiamond_shop
в мене троє знайомих змогли врятуватися з Маріуполя, доки це ще було можливо, одна не розмовляла 2 тижні, доречі, родичі платили 1000 дол, щоб її вивезли, там були таксисти які вивозили за гроші на нашу теріторію
ще одна якось встигла безкоштовно виїхати, лежала просто місяць, казала що може з’їсти ложку овсянки та води випити, з дому виходила на 10-20 хвилин максимум, досі невпевненно себе почуває, живе зараз у Києві, подруга виїхала в Німеччину, а ця дівчина поки що в її квартирі
третя вийшла пішки з дитиною 7 років, собакою та котом, 10 днів йшли по дорозі у кінці березня, ще сніг лежав, було дуже холодно, десь по селах йшли, добре хоч пускали їх переночувати, а потім вже подалі повезло, підвезли до Запоріжжя
всі троє втратили усе - житло повністю зруйноване, повертатися немає куди, але всі троє мріють повернутися саме у наш звільнений український Маріуполь
ще одна якось встигла безкоштовно виїхати, лежала просто місяць, казала що може з’їсти ложку овсянки та води випити, з дому виходила на 10-20 хвилин максимум, досі невпевненно себе почуває, живе зараз у Києві, подруга виїхала в Німеччину, а ця дівчина поки що в її квартирі
третя вийшла пішки з дитиною 7 років, собакою та котом, 10 днів йшли по дорозі у кінці березня, ще сніг лежав, було дуже холодно, десь по селах йшли, добре хоч пускали їх переночувати, а потім вже подалі повезло, підвезли до Запоріжжя
всі троє втратили усе - житло повністю зруйноване, повертатися немає куди, але всі троє мріють повернутися саме у наш звільнений український Маріуполь
Да,там ад был,мои тоже мариупольцы мечтают вернуться в украинский Мариуполь,вернутся обязательно!
8
Oksana0612• 09 мая 2023
Для себе і своєї сім´ї вирішила давно - якби що, ніякого тимчасового переселення по Україні. Рідні в мене в інших областях немає, а за власні кошти можемо і за кордоном.
Ответ дляМиззери
А это как в анекдоте про бедную уточку
Жизнь сложнее анекдотов , знаете ли. И далеко бы выпоехали храбро ’изменить жизнь’ если бы не было что из наследства сдавать в Киеве? Тоже мне , гордые менялы жизни:)) Особенно те, что на социалке.
Да и не все хотят менять свою жизнь на жизнь в другой стране. Вы это понимаете? Кроме всего, получается, что все равно где жить, в какой стране, под каким флагом?
Да и не все хотят менять свою жизнь на жизнь в другой стране. Вы это понимаете? Кроме всего, получается, что все равно где жить, в какой стране, под каким флагом?
6
1
Ответ дляdiamond_shop
в мене троє знайомих змогли врятуватися з Маріуполя, доки це ще було можливо, одна не розмовляла 2 тижні, доречі, родичі платили 1000 дол, щоб її вивезли, там були таксисти які вивозили за гроші на нашу теріторію
ще одна якось встигла безкоштовно виїхати, лежала просто місяць, казала що може з’їсти ложку овсянки та води випити, з дому виходила на 10-20 хвилин максимум, досі невпевненно себе почуває, живе зараз у Києві, подруга виїхала в Німеччину, а ця дівчина поки що в її квартирі
третя вийшла пішки з дитиною 7 років, собакою та котом, 10 днів йшли по дорозі у кінці березня, ще сніг лежав, було дуже холодно, десь по селах йшли, добре хоч пускали їх переночувати, а потім вже подалі повезло, підвезли до Запоріжжя
всі троє втратили усе - житло повністю зруйноване, повертатися немає куди, але всі троє мріють повернутися саме у наш звільнений український Маріуполь
ще одна якось встигла безкоштовно виїхати, лежала просто місяць, казала що може з’їсти ложку овсянки та води випити, з дому виходила на 10-20 хвилин максимум, досі невпевненно себе почуває, живе зараз у Києві, подруга виїхала в Німеччину, а ця дівчина поки що в її квартирі
третя вийшла пішки з дитиною 7 років, собакою та котом, 10 днів йшли по дорозі у кінці березня, ще сніг лежав, було дуже холодно, десь по селах йшли, добре хоч пускали їх переночувати, а потім вже подалі повезло, підвезли до Запоріжжя
всі троє втратили усе - житло повністю зруйноване, повертатися немає куди, але всі троє мріють повернутися саме у наш звільнений український Маріуполь
как же это страшно! только вдуматься в этот кошмар ’ с ребенком 7 лет, собакой и котом!!’ в никуда, под звуки обстрелов, пешком, по холоду, там что мама-герой, что ребенок, хоть и маленький еще
7
Ответ дляМиззери
Ну это вы , а мне тут кучу оскорблений писали потому что выехала «из безопасного Киева» Тоесть для многих киевляне тоже не имеют права выезжать
Писали вам то, что вам не нравилось из-за того, что вы о жизни по анекдотам судите. И медали за отвагу вешаете там (в том числе и себе) , где о ней нет и речи .
1
4
Оксана-004e• 09 мая 2023
Ответ дляdiamond_shop
в мене троє знайомих змогли врятуватися з Маріуполя, доки це ще було можливо, одна не розмовляла 2 тижні, доречі, родичі платили 1000 дол, щоб її вивезли, там були таксисти які вивозили за гроші на нашу теріторію
ще одна якось встигла безкоштовно виїхати, лежала просто місяць, казала що може з’їсти ложку овсянки та води випити, з дому виходила на 10-20 хвилин максимум, досі невпевненно себе почуває, живе зараз у Києві, подруга виїхала в Німеччину, а ця дівчина поки що в її квартирі
третя вийшла пішки з дитиною 7 років, собакою та котом, 10 днів йшли по дорозі у кінці березня, ще сніг лежав, було дуже холодно, десь по селах йшли, добре хоч пускали їх переночувати, а потім вже подалі повезло, підвезли до Запоріжжя
всі троє втратили усе - житло повністю зруйноване, повертатися немає куди, але всі троє мріють повернутися саме у наш звільнений український Маріуполь
ще одна якось встигла безкоштовно виїхати, лежала просто місяць, казала що може з’їсти ложку овсянки та води випити, з дому виходила на 10-20 хвилин максимум, досі невпевненно себе почуває, живе зараз у Києві, подруга виїхала в Німеччину, а ця дівчина поки що в її квартирі
третя вийшла пішки з дитиною 7 років, собакою та котом, 10 днів йшли по дорозі у кінці березня, ще сніг лежав, було дуже холодно, десь по селах йшли, добре хоч пускали їх переночувати, а потім вже подалі повезло, підвезли до Запоріжжя
всі троє втратили усе - житло повністю зруйноване, повертатися немає куди, але всі троє мріють повернутися саме у наш звільнений український Маріуполь
Какой ужас и боль пережили эти девочки
5
Татьяна_М5• 09 мая 2023
Ответ дляЭлочка LA
Жизнь сложнее анекдотов , знаете ли. И далеко бы выпоехали храбро ’изменить жизнь’ если бы не было что из наследства сдавать в Киеве? Тоже мне , гордые менялы жизни:)) Особенно те, что на социалке.
Да и не все хотят менять свою жизнь на жизнь в другой стране. Вы это понимаете? Кроме всего, получается, что все равно где жить, в какой стране, под каким флагом?
Да и не все хотят менять свою жизнь на жизнь в другой стране. Вы это понимаете? Кроме всего, получается, что все равно где жить, в какой стране, под каким флагом?
Я думаю, что каждый из здесь присутствующих скажет: да, мне все равно в какой стране жить и под каким флагом, только бы мой муж, сын, отец были живы и рядом со мной. И никто не скажет, что я хочу жить под флагом Украины и не важно, какой ценой и сколько родственников и друзей отдадут за это жизнь. Да, не все хотят менять свою жизнь. Не все ее хотят менять и в Украине. Некоторые и в Украине живут в ожидании детских, но менять ничего не хотят, или не могут, равно, как и заграницей.
И конечно же, эмиграция - это сложный процесс, который не всем под силу. Но если люди хотели, но не решались, от страха неизвестности и т.д., а сейчас есть возможность переехать без стресса, с поддержкой и без каких-либо рисков, почему нет?
И конечно же, эмиграция - это сложный процесс, который не всем под силу. Но если люди хотели, но не решались, от страха неизвестности и т.д., а сейчас есть возможность переехать без стресса, с поддержкой и без каких-либо рисков, почему нет?
2
4
Семицветка• 09 мая 2023
Не могу ничего сказать за Львов, но моя близкая родственница под Киевом попала в мясорубку и на этой почве были панические атаки после. Уже после выезда в Европу она по ночам, когда гремел гром, бегала и смотрела не бомбить ли начали.... Сейчас уже всё прошло, вернулась домой.
Я тоже пережила такое, что мне сейчас даже по делам в Украину ехать страшно, ни разу не была за год. Мне кажется, когда я услышу эти взрывы, у меня будет какая-то неадекватная реакция.
Возможно эта парикмахерша впечатлительная, автор.
Я тоже пережила такое, что мне сейчас даже по делам в Украину ехать страшно, ни разу не была за год. Мне кажется, когда я услышу эти взрывы, у меня будет какая-то неадекватная реакция.
Возможно эта парикмахерша впечатлительная, автор.
3
Семицветка• 09 мая 2023
Ответ дляoksi-71
фу на вас! Вы думаете, что те кто живет за границей не переживает за Украину? Вы как моя кума, писала мне, что ты можешь понимать и чувствовать, если не испытала на себе бомбежки. Такой маразм... Моя мама и свекр, которым больше 80 лет, сидели в подвалах. Мне за них не нужно переживать? За семью брата и за других родственников и друзей?
Увы, есть здесь в Европе те, кому желательно, чтобы война шла подольше ’а то ещё жениха не нашла, а хочется остаться здесьпосле войны’. Лично знаю таких.
2
Татьяна_М5• 09 мая 2023
Ответ дляdiamond_shop
в мене троє знайомих змогли врятуватися з Маріуполя, доки це ще було можливо, одна не розмовляла 2 тижні, доречі, родичі платили 1000 дол, щоб її вивезли, там були таксисти які вивозили за гроші на нашу теріторію
ще одна якось встигла безкоштовно виїхати, лежала просто місяць, казала що може з’їсти ложку овсянки та води випити, з дому виходила на 10-20 хвилин максимум, досі невпевненно себе почуває, живе зараз у Києві, подруга виїхала в Німеччину, а ця дівчина поки що в її квартирі
третя вийшла пішки з дитиною 7 років, собакою та котом, 10 днів йшли по дорозі у кінці березня, ще сніг лежав, було дуже холодно, десь по селах йшли, добре хоч пускали їх переночувати, а потім вже подалі повезло, підвезли до Запоріжжя
всі троє втратили усе - житло повністю зруйноване, повертатися немає куди, але всі троє мріють повернутися саме у наш звільнений український Маріуполь
ще одна якось встигла безкоштовно виїхати, лежала просто місяць, казала що може з’їсти ложку овсянки та води випити, з дому виходила на 10-20 хвилин максимум, досі невпевненно себе почуває, живе зараз у Києві, подруга виїхала в Німеччину, а ця дівчина поки що в її квартирі
третя вийшла пішки з дитиною 7 років, собакою та котом, 10 днів йшли по дорозі у кінці березня, ще сніг лежав, було дуже холодно, десь по селах йшли, добре хоч пускали їх переночувати, а потім вже подалі повезло, підвезли до Запоріжжя
всі троє втратили усе - житло повністю зруйноване, повертатися немає куди, але всі троє мріють повернутися саме у наш звільнений український Маріуполь
А я знаю одну женщину, которая тоже из Мариуполя. Она не смогла выбраться в первые дни, потому просидела 1,5 мес в подвале, без еды, воды, гигиены и прочего. Нет, воду она выползала набирать в бутылку, проползая на животе около 400 метров к колонке в одну сторону, а потом обратно. А ещё она похоронила своими руками родственника там, во дворе, возле подвала. Те ужасы, которые она видела, периодами выползая из подвала, она не забудет никогда. Потому она больше никогда не вернётся в Мариуполь. В Украину вернуться очень хочет, потому что возраст уже за 60 и новую жизнь начинать в другой стране поздновато, но это будет любой другой город Украины, только не Мариуполь. Жилья у неё тоже не осталось
9
Ответ дляangel4ever13
Ну в Украине почемуто не всем платят пособие ВПО! А только тем кто в опасных регионах..... Вот и за границей нужно прекратить всякую помощ таким людям..... Они сразу домой прибегут и им страшно не будет....
Подайте предложение Евросоюзу, США, Канаде, Великобритании. Правда, они уже второй год считают и делают иначе.
1
Ответ дляТатьяна_М5
Я думаю, что каждый из здесь присутствующих скажет: да, мне все равно в какой стране жить и под каким флагом, только бы мой муж, сын, отец были живы и рядом со мной. И никто не скажет, что я хочу жить под флагом Украины и не важно, какой ценой и сколько родственников и друзей отдадут за это жизнь. Да, не все хотят менять свою жизнь. Не все ее хотят менять и в Украине. Некоторые и в Украине живут в ожидании детских, но менять ничего не хотят, или не могут, равно, как и заграницей.
И конечно же, эмиграция - это сложный процесс, который не всем под силу. Но если люди хотели, но не решались, от страха неизвестности и т.д., а сейчас есть возможность переехать без стресса, с поддержкой и без каких-либо рисков, почему нет?
И конечно же, эмиграция - это сложный процесс, который не всем под силу. Но если люди хотели, но не решались, от страха неизвестности и т.д., а сейчас есть возможность переехать без стресса, с поддержкой и без каких-либо рисков, почему нет?
Те, кто в Украине живёт в ожидании детских, первыми уехали:))
Потому что не все могут и хотят жить по принципу перекати-поле, не хотят понижать свой уровень жизни и статус, не хотят бросать родные дорогие сердцу места и дом, друзей, родственников, могилы родителей- поэтому их и не интересует эмиграция. Почему в вашей картине мира все должны хотеть уехать?
Потому что не все могут и хотят жить по принципу перекати-поле, не хотят понижать свой уровень жизни и статус, не хотят бросать родные дорогие сердцу места и дом, друзей, родственников, могилы родителей- поэтому их и не интересует эмиграция. Почему в вашей картине мира все должны хотеть уехать?
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу