Сталкивались ли вы с чем то потусторонним?расскажите свои истории

Только с потусторонним по ту сторону кровати)

Я медиум и практикую общение с усопшими

Так, вперше зіштовхнулася з так званим світом ’тонких матерій’ у чотири роки, була абсолютно до цього неготова і злякалася дуже. А вам навіщо такі історії? Повірте, насправді цікавого і захоплюючого у цьому мало, хто з тим стикався, той радий був би ніколи цього не знати, от тільки вибору нам ніхто не давав і не питав, хочемо ми цього чи ні.

Интересно,я одна ,или еще люди такие есть

И никто ничего не рассказывает...Хоть бы почитала..

Розкажіть, будь ласка.

Якщо й ви з нашої ’когорти’, так би мовити, то ви не одна, звісно. Якщо пережили те сама і маєте такий же досвід, то напевно знаєте, що нічого особливо хорошого в цьому немає. Принаймні мені особисто це нічого хорошого в житті не дало, швидше навпаки.

Аналогично,еще и пугает страшно,но избавиться не могу

Розказувати про щось цікаве не зможу. Побачила мертву прабабцю і говорила з нею. Було дуже страшно, бо я була маленька налякана дитина. Вона мене попередила про погану подію, яка могла статися в майбутньому. Розказала родичам, мені не повірили, але вжили заходів, щоб цього не сталося. Сказане справдилося. Відтоді в родині до мене ставилися з осторогою, та й досі так, якщо чесно. Бачу майбутнє, але слабенько, здібності не дуже сильні. Відьма, правнучка і внучка відьом. Намагаюся допомагати людям, коли це можливо, ніяких грошей чи чогось подібного за це не беру. Розплачуюся здоров´ям -- сильні головні болі після кожного сеансу. Але кільком людям реально допомогла, і це дуже радує.

Дякую.

Не бійтеся. Нема сенсу. Ви з цим народилися, якщо я вірно розумію, і позбутися цього неможливо. З цим можна навчитися жити, повірте. Важко лише тоді, коли ви цьому опираєтеся, а коли приймете -- стане легше.

Моя подружка тоже может, как неожиданно оказалось. Но она не медиум и ничего такого не практикует, стремно.

І ви розкажіть будь ласка, з чим ви зіткнулись. Бо більш нікому і розказувати.

Я уже писала в одной из тем о моем опыте, так сказать) напишу ещё раз))
Сидела я как-то вечером в своей комнате и услышала как начинает скрипеть деревянная лестница на второй этаж, не просто скрипеть от высыхания дерева, а как-будто от шагов. Дверь из моей комнаты выходила как раз на эту лестницу и была не полностью деревянной, а с фигурным стеклом. Так вот через это стекло я увидела женский силуэт, он прошёл по лестнице в прихожую, у меня от увиденного просто оцепенения случилось - не смогла пошевелить ни ногой ни рукой. Это был первый случай, ещё несколько раз велела этот силуэт вечером в доме. Тот силуэт я увидела как раз после смерти моей мамы, я думаю что это она ко мне приходила, мы были очень близки.
Когда я переехала в Киев, то первые годы снимала квартиру в старом доме и прям чувствовала, что не одна я там) было ощущение присутствия кого-то, это замечала не только я, а и мой кот. Бывало сидишь вечером на диванчике в кухоньке и чувствуешь что на тебя как-будто кто-то смотрит из коридора и в этот момент кот обычно спрыгивал на пол и садился у порога кухни и тоже внимательно смотрел в коридор. Потом в этой квартире я видела черную тень несколько раз возле балконной двери и естественно кот тоже любил посидеть и посмотреть на эту балконную дверь. Потом мне соседи как-то рассказали о истории той квартиры, раньше в ней жил мужчина, который выпивал иногда, но запойным не был, были у него гулянки в квартире и вот в одну из таких гулянок он или сам выпал из балкона или помогли.
Два года назад я переехала в другую страну, замуж вышла. Муж за год до этого купил дом. Я вроде бы за полтора года жизни в нем ничего потустороннего не замечала, но после того как нашла змею на пороге началось что-то интересное. Вечером в сумерках заметила в отражении зеркальной двери мужской силуэт в одежде как из позапрошлого века, он просто прошел и исчез. И опять другое животное уже, но так же странно реагирует на то место. Собака без причины может подойти к тому месту и начать лаять, хотя она обычно и на людей не лает. Или просто сидит и смотрит внимательно именно в том направлении.

Шановні учасники, авторко і коментатори цієї теми. Спеціально не виходжу з кідстаффу, хоч очі вже дуже злипаються, з єдиною метою -- хотіла б побачити коментарі від таких, як я, і запропонувати дещо корисне для нас усіх. Розумію чітко, що пуйла чи його наближених нам навряд чи вдасться зурочити тощо (ми ж реалісти, чи не так?) , але об´єднавши зусилля, зможемо досягти хоч невеличкого, але відчутного результату для наших ворогів. По сумі, що пропоную, -- досить скоро настане Купальська ніч, та й Зелені свята от-от, дівчата хто в темі точно знають, яку силу має цей період. Що пропоную -- об´єднатися і провести спільний ритуал, синхронно в часі. Скоординуємося і домовимося, я думаю. Кому не шкода здоров´я, є можливість відновитися і бажання допомогти нашим воякам, то відпишіть, будь ласка, напишу текст і умови. Заздалегідь дякую тим, хто підтримає. Разом ми зможемо більше, ніж поодинці.

Ну з потустороннім (і дуже рада) ні з чим не стикалась, але був випадок у дитинстві, що то було - не знаю. Психічно я здорова людина.
Було мені років може 5-7, точно не пам‘ятаю. Сиділи з мамою на дивані перед телевізором,мені якось було нудно, мабуть фільм нецікавий І я закрила очі. Не спала. Перед очима були якісь фігурки (на телевізор я не дивилась), і тут я бачу обличчя: жіноче, чорно -біле з синім віддтінком, тонкі риси обличчя, на голові волосся не було, був обідок і пір‘я, в якості прикраси, тобто по всьому обідку було пір‘я. І вона (ця голова) крутилася по годинниковій стрілці, типу оберти. Обличчя було не зле, ніби з посмішкою легкою.Я злякалась і відкрила очі. Це був точно не сон. бо я чула телевізор, що відбувається в будинку. Мені вже 35, а я до сих пір пам‘ятаю те обличчя, можу намалювати.

Коли воно здохне?

Коли наша перемога?

Вам чесно чи оптимістично?

Чесно

Домовой у меня живет, пришел со мной со съемной квартиры, любит кота, тяжелый рок и алкоголь. Уживаемся нормально, хороший парень.

Ну якщо чесно, то ви й сама здогадуєтеся. І справа ж не в пуйлі -- йому на зміну прийде точно таке саме. Поки народ величезної країни хоче бути обдуреним і не може жити без ярма, як віл з оповідання Сухомлинського, то здоровий глузд не поможе нічим. Їм треба не одну сотню років, аби очиститися. Але це вже суто логіка, а з моїх відчуттів -- не дуже оптимістично те, що я бачу. Просто не хочу писати розлогіше, щоб не псувати людям настрій.

Кто собирается ритуалы делать, вот вы замахиваетесь на пуйла, но такие же как вы ’видящие’ говорят что там стоит защита тысяч шаманов непробиваемая. И всё, типа все невозможно. Но хочется спросить, а почему на кого-то помельче не направят такие люди свои усилия? Пригожин, Вагнер, гиркин. Ну или хотя бы на мелких командиров, на пилотов истребителей, есть же данные, их ФИО, фото и даже видео. Вряд ли каждого вражеского летчика шаманы защищают.
Почему это не работает хотя бы так, на таком мелком уровне? Это наверное, мешает поверить в потусторонее...

я один раз бачила привида на старому кладовищі, він йшов поряд. Страшно не було, згодом зник
І я думаю, що я причетна до ковіду

Мабуть, я та, чиї нездійсненні мрії/бажання/прохання до Всесвіту він здійснив, але якимсь диким способом.

Також, часто було «дежавю», але це, думаю, у більшості)))
А ще, був сон (кілька), до 24-го не писала, після писала в якійсь із тем. Сон був дуже реалістичним, ніби я гоу-камерою знімала, як по грунтовій доріжці ідуть наші військові, спека, лісрсмуга, воно то ніби що тут такого, війна то з 2014-го… але я чітко бачила людину, яка там була (він і військовий, і політик/гром. діяч), я ще тоді подумала: буде щось точно, бо якщо він там - то не просто так… І зараз дійсно Він там.
Другий сон вже не буду описувати, там все якось розпливчасто було, місцевість, де море, військові;(

Ніхто на пуйла не замахується, як ви кажете. Нейтралізувати бодай одного кацапського мобілізованого -- досить важко, але це врятовані життя мирних українців. Про ліквідацію пуйла, пригожина чи іншої подібної наволочі мова не йде, це треба мати дуже високий рівень підготовки і знань. Але бодай один москальський солдат, відправлений туди куди слід, це врятоване життя українців. Ви даремно так, не варто недооцінювати такі речі.

Від того шо він здохне - перемоги не буде
Не скоро

У меня в жизни странностей не было никаких, кроме одного раза. Стояла на веранде у бабушки трехлитровая банка с водой, в ней гладиолусы. Мы на диване рядом, играем в домино. Вдруг банка ни с того ни с сего раскололась, вода вылилась. И буквально через 5 минут прибежала соседка через два дома, у неё муж повесился.

Это просто вопрос. Есть же люди, которые считают себя сильными в этих вопросах, и людям даже помогают. Так почему нельзя на летчика того же направить? Того, который бомбил Харьков в прошлом году, он больше года в плену у нас просидел, харю наел, недавно был отправлен домой, обменяли. Всё его данные в открытом доступе были. И эта сволочь снова будет летать, снова будет бомбить, он сказал это сам. Работа, присяга, идейный. Так почему никто, совсем никто, из всех украинских хваленых ведьм, мольфарок, умеющих что-то, за все это время никак ему не навредил? Коллективно объединились бы, а то для Инстаграм фото и сходки у них, и фотосессии, и мотивирующие картинки, но когда доходит до дела, реальный вред нанести врагу, тут почему-то начинается заминка. Никто ничего не может! Вот как так, разве могут быть способности по щелчку? Или ты что-то умеешь, гражданка мольфарка, или ты просто свистишь, такое хочется им сказать. И я склоняюсь ко второму больше....

Зимой 2026 года война закончится

Навіть якщо у вас є здатності ’бачити’, то здатності розтлумачити це - немає.
Ви навіть розтлумачити написане прямим текстом не змогли. Та й не у вас запитували.