Сама вумна тутички• 05 июля 2023
Сучані бабусі більш егоїстичні по відношенню до онуків?
Мати 3 роки насідала, вимагала онуків. "Хочу онуків!" "Коли вже онуки?!" "Помру так і онуків не дочекаюсь!". А коли пояснували, що ще зараз не готові, не так стабільно в житті. То у відповідь куча аргументів, що буде максимальна підтримка і допомога по всім параметрам. Дайте тіки онуків!!!
І от що зараз..
Приходить мати, дарує малому якусь дитячу побрикушку. Я думаю - поки є можливість, збігаю швиденьку куплю продуктів необхідних. А мати вже підривається: "- Ой, ти куди? Почекай, разом через 20 хвилин і підемо." І це так завжди, приходить, за годину втомлюється від малого і різко щось вигадує, щоб швиденько здриснути додому. То голова, то давлєніє, то магнитні бурі, то Меркурій в Урані.
Або коли ми до неї привеземо, бо вона наполягає сама, що онук росте, а вона цього не бачить! І через 2 дні дзвоне, оре, яка вона втомлена і в неї ще куча справ. І шо їй треба і в совбез, і в пенсійне, і куди завгодно. Усіляке таке накидує, аби забрали онука.
Авжеж, я не вимагаю від неї стільки уваги, але нашо було отак насідати і вередувати "помру і онуків не побачу!!!". А потім тікає через годину, не хватає терпіння навіть посидіти з малим розмалювку зафарбувати.
По лінії чоловіка та сама історія з бабусею. Приїде, якусь погрємушку подарить, чай поп´є, в кімнаті з онуком поактивнічає хвилин 30. А потім тихенько і коварно підсуне йому планшета, і сама поряд сидить, щось там в ТікТоці приколи гортає. І я, користуючись цим часом, хочу збігати продуктів купити. Відчиняю двері, а свекруха вже переді мною як мильна прослизає: "Ой, разом підемо! Чого ж я сидітиму?! Мені теж треба на базар ще встигнути."
От шо це таке?
Оце покоління 60-70 року , якісь такі безвідповідальні та егоістичні бабусі, які не можуть себе трохи пересилити заради онуків! Багато такого і в знайомих помічаю, не всі, але ж є така якась тенденція.
От моя бабуся була зовсім інша, вона 37-го року народження, у якої дитинства взагалі не було, часи такі. Так вона мене не відпускала від себе, хоча я була тим ще подарунком А вона мене всюди брала з собою. І в совбез, і в пенсійний, і будь де, всюди я тяглась за нею. Жодної гойдалки та дитячого майданчика не пропустимо по дорозі. І її це ніяк не обтяжувалоі, а навпаки, вона зі мною забувала про свій вік! Їй по щирому було цікаво зі мною, а не вимушено.
Хоча купу аргументів мала, щоб не возитися зі мною, бо здоров´я значно гірше було ніж у цих бєзмятєжних 60-70тниць!!! Які безвідповідальні та егоістичні, тікают від онуків або коварно підсовують їм планшети переключаючи з себе фокус уваги!!! І самі в телефоні ховаються, грають в оці свої кольорові кульки-шаріки-алмазіки і при тому вередують і вимагають онуків, бо не уявляють себе на цьому світі без них і часу проведеного з ними!!!
Чому такі бабусі пішли?
І от що зараз..
Приходить мати, дарує малому якусь дитячу побрикушку. Я думаю - поки є можливість, збігаю швиденьку куплю продуктів необхідних. А мати вже підривається: "- Ой, ти куди? Почекай, разом через 20 хвилин і підемо." І це так завжди, приходить, за годину втомлюється від малого і різко щось вигадує, щоб швиденько здриснути додому. То голова, то давлєніє, то магнитні бурі, то Меркурій в Урані.
Або коли ми до неї привеземо, бо вона наполягає сама, що онук росте, а вона цього не бачить! І через 2 дні дзвоне, оре, яка вона втомлена і в неї ще куча справ. І шо їй треба і в совбез, і в пенсійне, і куди завгодно. Усіляке таке накидує, аби забрали онука.
Авжеж, я не вимагаю від неї стільки уваги, але нашо було отак насідати і вередувати "помру і онуків не побачу!!!". А потім тікає через годину, не хватає терпіння навіть посидіти з малим розмалювку зафарбувати.
По лінії чоловіка та сама історія з бабусею. Приїде, якусь погрємушку подарить, чай поп´є, в кімнаті з онуком поактивнічає хвилин 30. А потім тихенько і коварно підсуне йому планшета, і сама поряд сидить, щось там в ТікТоці приколи гортає. І я, користуючись цим часом, хочу збігати продуктів купити. Відчиняю двері, а свекруха вже переді мною як мильна прослизає: "Ой, разом підемо! Чого ж я сидітиму?! Мені теж треба на базар ще встигнути."
От шо це таке?
Оце покоління 60-70 року , якісь такі безвідповідальні та егоістичні бабусі, які не можуть себе трохи пересилити заради онуків! Багато такого і в знайомих помічаю, не всі, але ж є така якась тенденція.
От моя бабуся була зовсім інша, вона 37-го року народження, у якої дитинства взагалі не було, часи такі. Так вона мене не відпускала від себе, хоча я була тим ще подарунком А вона мене всюди брала з собою. І в совбез, і в пенсійний, і будь де, всюди я тяглась за нею. Жодної гойдалки та дитячого майданчика не пропустимо по дорозі. І її це ніяк не обтяжувалоі, а навпаки, вона зі мною забувала про свій вік! Їй по щирому було цікаво зі мною, а не вимушено.
Хоча купу аргументів мала, щоб не возитися зі мною, бо здоров´я значно гірше було ніж у цих бєзмятєжних 60-70тниць!!! Які безвідповідальні та егоістичні, тікают від онуків або коварно підсовують їм планшети переключаючи з себе фокус уваги!!! І самі в телефоні ховаються, грають в оці свої кольорові кульки-шаріки-алмазіки і при тому вередують і вимагають онуків, бо не уявляють себе на цьому світі без них і часу проведеного з ними!!!
Чому такі бабусі пішли?
показать весь текст
12
14
17
548
0
Я 86. Але пралка старша мене. Так, була. І пилосос. І телевізор був, холодильник. Навіть телефон. Ні, не партійні працівники. У батька скрізь завжди були знайомі.
2
2
Я вище описувала ’стандарти’ догляду моєї бабусі, в якої ми тусили влітку, можу повторитись, якщо такий догляд за онучкою влаштовує моїх дітей, я їі заберу назовсім, буду найкращою бабцею.
1
З одного боку ви праві що гаджети зараз допомогают, але з іншого боку і вимоги були тоді не такі, що один раз футболку вдягнув і вже прати треба, із їжі можна було після роботи зварити сосиски з макаронами і теж годі, дітей по на три кружка не водили, та і взагалі діти були більш самостійні ще і домашні справи на них можна було навісити. Звичайно зараз може фізично легше, але часу іде купа і виснажує сильно.
Ну так а я про що? Так доглядати, то модна і прати, і готувати, і корів порати... Тільки що у цьому хорошого - я не розумію. Як і людей, які то ставлять у приклад
2
Моя свекровь сказала ваши дети єто ваши проблемы я своих вырастила и все, она даже своей дочке с близняшками не помогала, видела внучек 3 раза в год: 1 на на свое др; на др внучек и 3 на НГ типа вечеря , моя мама когда мне предложили проект переспективный; сказала какие проблемы я на пенсии и это моя единственная внучечка итого ее на 1 неделю хватило ; она резко себе подработку нашла ; когда я ей предложила оплату в 2 раза больше чем она ставку получает она отказалась и даже изредка у нее куча дел то ей в газ на сверку надо то она с подругой Мариной встретится должна куча отговорок; сейчас обиды почему внучки в гости к ней редко ходят пс моя бабушка проводила с внучками и выходные и каникулы; и я к ней когда выросла часто в гости приходила... а смотрю в ближайшем окружении много таких бабушек :(((
2
В 1986 году стиралка-автомат ? И какая же ? Занусси ? Индезит ? ЭлДжи ? Не рассказывайте сказки . Я 1971 года рождения . Видела я эти ’автоматы’ . В лучшем случае машинка с центрифугой , то есть в нее надо было налить вручную воду , постирать , вытащить белье , отжать , слить воду , снова налить , прополоскать , снова вытащить белье , отжать , слить воду , снова налить , прополоскать , вытащить , отжать , и это все руками .
1
Не поверю, я жила и так и по другому, разница между мультиваркой и советской газовой плитой, моющим керхером и шваброй, стиралкой с сушкой современной и Вяткой это как небо и земля. Это при том, что Вятка была далеко не у всех, да в принципе стиралки у многих не было. А ещё на все случаи жизни была терка, а не электро шинковницы, куда кинул овощи для борща, нажал кнопочку и через 3 минуты все готово.
Про воспитание тоже не так. Раньше занимались детьми, воспитывали, играли, читали, гуляли, а сейчас няни да планшеты с мультиками, все....
Про воспитание тоже не так. Раньше занимались детьми, воспитывали, играли, читали, гуляли, а сейчас няни да планшеты с мультиками, все....
2
От тому бабусі рідко онуків беруть, бо за ними треба доглядати, а не просто годувати. Треба продумати, як якісно провести час, а на це треба сили. А бабусі мого віку, мені 42 працюють, причому нарівні з молоддю, здебільшою мають ще дітей, чоловіка, підтримуються здоров´я. Стомлюються. А молоде покоління, це покоління споживачів, їм все повинні дати, а ще в них особистий простір, розклад, традиції та інші таргани. Вони не розуміють поняття, посильної допомоги, їм все не так та мало.
5
От я теж не розумію, чому сучасні бабусі, які можуть рідко, але якісно провести час з онуками, тут вважаються недобабусями.
2
Ось мені 40 і в мене 63 річна мати. Думаєте вона хоче якось допомогти (при тому що я забезпечую її майже повністю) ? Ні, не хоче, але мозг знатно компостувала що як це так в неї онуків не буде, а як завагітніла то було навпаки ’ой навіщо це...’ і мені б знадобилась чисто фізична допомога, але довелось наймати няню. Вона приходить до нас тільки щоб її розважили, ще і дитина якась не така їй, маніпулює дорослими у свої п´ять місяців )))
4
Обговоріть це питання, яка саме допомога вам потрібна. Наприклад, в мене мама водила на гуртки одного з дітей, а молодшим няня займалась, бо няні я могла сказати, як роботодавець, я повинно бути, з мамою погляди не співпадали.
Дуже влучно підмітили!
А ще може бути так, що вони мають власну думку на те, як вам слід витрачати кошти)))
Може вони чекають, що їм даватимуть, а ви ліжко, авто, Туреччина
У родині моїх батьків гроші то було щось недосяжне і святе, і брудне, і тільки у поганих людей водилося. За гроші пробачили б усе. Вони так і не визнали, що я доросла. У мене як у вас. За нове авто мене скоріше похвалить сусід, ніж рідна мати
А ще може бути так, що вони мають власну думку на те, як вам слід витрачати кошти)))
Може вони чекають, що їм даватимуть, а ви ліжко, авто, Туреччина
У родині моїх батьків гроші то було щось недосяжне і святе, і брудне, і тільки у поганих людей водилося. За гроші пробачили б усе. Вони так і не визнали, що я доросла. У мене як у вас. За нове авто мене скоріше похвалить сусід, ніж рідна мати
1
Наша сама віджимала. Вода набиралась з душрвого шлангу і грілась кипятильником, це правда, автонагріву не було. Але зливалась сама. Так, машинку батько привіз - служив запоребриком, там і придбав. Про фотоапарат розповідати, чи це теж за межею? Про каналізацію, водопостачання і центральне опалення на трьох видах палива? В селі, уявіть собі. Але так, мене завжди дивувало, чому інші діти ходять такі брудні. А це їх мами просто прали раз на два тижні, зате руками, молодці. Правду кажучи, я теж футболку не викидала в прання, бо вже вдягала, а джинси. - бо щось в шафі лежали, несвіжими виглядають. Різні стандарти. Чистоти, догляду, виховання. Дивно з цим сперечатись. Це незаперечний факт.
1
Ну якщо при цьому вони не розказують, що цих онуків виростили, то думаю все нормально. Ніякого дисонансу.
У мене прекрасна свекруха і була чудова мама. Але, чесно кажучи, я дітей народжувала для себе і вважаю, що виховувати дітей повинні батьки. По перше і основне. - це почуття самої дитини (я прекрасно пам´ятаю друзів, яких привозили ’на літо’ і як це насправді важко. Діти повинні бути при батьках. Все) І, чесно кажучи, ну ще нічого путнього не виховала бабуся.... Чому? Так там сил і енергії треба - вагон і ще трохи, а люди немолоді. Важко це - діти.
У мене прекрасна свекруха і була чудова мама. Але, чесно кажучи, я дітей народжувала для себе і вважаю, що виховувати дітей повинні батьки. По перше і основне. - це почуття самої дитини (я прекрасно пам´ятаю друзів, яких привозили ’на літо’ і як це насправді важко. Діти повинні бути при батьках. Все) І, чесно кажучи, ну ще нічого путнього не виховала бабуся.... Чому? Так там сил і енергії треба - вагон і ще трохи, а люди немолоді. Важко це - діти.
6
Фіг її знає. Квадратна таке, невелика. Зверху відкривалась кришка по типу як у сучасних із вертикальною загрузкою. Потім закривалась і все - дістаєш уже чисте. Ще треба було ставити на гумовий килимок, бо стрибала. Я так розумію, її завантажували неправильно. Хто ж знав, як його правильно закладати. Що зібрали, те і поклали
Так а навіщо розказувати? Я й кажу, бачу рідко, по телефону теревенимо щодня. Ну не хочу я, щоб мені, як бабці моєї подруги 25 травня шість онуків доставили та приїздили тільки картоплю кропить та копать. Та бабця життя не бачила, бо зранку дойка, потім город ьа жрачка на всі роти, кури гуси свині, потім дойка, в вихідні базар, що вона навіть в свої 45 чи 48, при такій роботі могла онукам дати? А по факту їі ніхто й не питав, чи треба їй ті онуки на все літо, може вона б тих свиней порізала, продала, а дід вулики закинув к херам і поїхали на море. От не хочу я жертв, нема жертв, нема дорікання. А так да, наша бабуся мамі казала, що виростила, хоч у серпні кричала, що ми їй набридли, що закономірно, і де ваша мама.
Ну так і я пишу - абсолютна більшість дітей/батьків адекватні. І зовсім не чекають ніяких ’жертв’. Але от повадилась була моя свекруха розказувати, що мовляв ви мені внуків віддайте, я буду глядіти, а самі заробляйте. Ну я це слухала, слухала, слухала... А потім сказала, що раз так гарно просять, то подумаю над цим варіантом))) більш не пропонують чомусь))) ну то нащо його бембати, якщо ми обидві знаємо, що я дітей не віддам, а вона їх не витягне ну чисто фізично. Від цього вона не стала гіршою бабусею, от зовсім ні. Але у нас простий випадок - всі цілком самостійні і в фінансовому, і в моральному планах. А буває різне у житті. Інколи і дорослим дітям потрібна допомога. І це прекрасно, якщо є кому допомогти, а не ’я своїх виростила’.
3
Стандарты тогда как раз были намного круче чем сейчас. Белье, например, стирали, выпаривали, крахмал или, гладили и все ручками. А двадцать-двадцать пять подгузников и столько же пелёнок ручками постирать, перед этим натерев на терочку детское мыло. И пюрешечки не с баночки, а все варили сами, перетирали через сито, соки через марлечку выдавливали(блендера то не было ещё). Плюс по два-три часа ежедневно в очередях, чтобы накормить семью. Сейчас свободного времени в разы больше.
1
2
Якщо свекруха живе в місті, то розумію, моя колишня свекруха від безділля теж казала, а ну давай, я один раз віддала на канікули, вона побачила, як це важко. Бо зараз сучасні реалії, розклад, постійний контроль, а не просто пирогами нагодувати та випустити в двір. Вона розумна жіночка, після цього, брала раз в місяць на вихідні та й все. Я вдячна за посильну допомогу. Діти пам´ятають та знають бабусю, їм вона не потрібна, що б тут не казали 24/7. Моя мама із ’своїх виростила’, але теж знаходили спільну мову, ну не любить вона сидіти з коляскою, для неї онуки почали існувати, як почали говорити, знаходила їй роботу на пару годин, дякувала. Теж їй вдячна.
1
Ага. І дитячі акне лікували бурячкоаим соком.´, куди ж без героїзму. І дитину пеоенали, щоб не заважала, доки мамка то все робить. І ... увага!!! майже всім допомагали бабусі.
2
Не соглашусь с вами. Вот моя свекровь своих 2х детей на все каникулы отправляла к своим родителям. Они в селе жили, так что точно скучать и без внуков им было некогда. А сейчас сверкровь приглашает внуков к себе исключительно с родителями. В прошлом году вообще добила. Она в безопасном месте живёт, с начала войны все приглашала к себе, но только всех вместе. В итоге, когда мы приехали летом, то за 3 недели успели ее утомить.
Я про онуків нічого не писала в цьому пості. Навпаки підтримала позицію, що пані не лізе в життя доньки з ’цінними’ порадами, і та будує життя в своєму темпі. При цьому донька не має примарних надій щодо безкоштовних нянь і не вимагає догляду за онуками, якщо бабуся не бажає.
А щоб мати догляд на старості, потрібно виростити гарну людину, так що навіть не гарною матір´ю треба бути, а зуміти закласти правильні цінності
А щоб мати догляд на старості, потрібно виростити гарну людину, так що навіть не гарною матір´ю треба бути, а зуміти закласти правильні цінності
Два раза набирала комент и оба раза пропал. Если кратко то эти стандарты исполнялись скорее бабушками чем инфантильными мамочками вчерашними студентками. Тем было понятнее спихнуть ребенка в садик, ясли, школу и накормить макаронами с колбасой из универсама
1
Ну не скажите. Как можно назвать инфантильным поколение, которое начинало работать и жить самостоятельно гораздо раньше, чем сейчас? Я как раз этого поколения. Работала с 18, вышла замуж в 20, мужу 22. Наутро после свадьбы свекровь в семь утра тарабанила в дверь, вставай готовить еду, придут ее родственники на второй день свадьбы. Жили первый год у моих родителей, мама сразу освободила полку в холодильнике и сказала-у вас своя семья, все сами, все отдельно. Колбаса из универсама закончилась в середине 80-х, в конце 80-х начале 90-х были только пустые полки, садики в начале 90-х позакрывали, оставив один-два на микрорайон, яслей вообще не было, так как именно тогда ввели декрет до трёх лет. В сад брали только с трёх.
1
Ой это так меня дразнили мои одноклассники лошары что ходили в одних штанах год 😂а у меня было штук 20 ангоровых кофт разных цветов:))
Так это никакой не автомат . Автомат - это когда загрузила белье и вынула через час почти сухое . А у вас была машинка с центрифугой , то есть в нее надо было налить вручную воду ( через шланг ) , постирать , вытащить белье , отжать руками , слить воду , снова налить , прополоскать , снова вытащить белье , отжать руками , слить воду , снова налить , прополоскать , вытащить , отжать руками , переложить в центрифугу , которая отожмет ... 
Процесс еще тот .
Процесс еще тот .
Полно было поженившихся ещё студентами и на шею к родителям. А там декрет, работа по распределению, квартиру государство даст молодой семье (тут конечно облом, государство стало разваливаться), потом развод ’не сошлись характерами’ и ничего. Тут тенденция что кто был из таких родителей самостоятельным и сам за своими детьми смотрел тот и с внуками помогает, а кто вечная девочка, тем и на внуков побоку и дочке помочь неохота.
У меня мама такая, родила как не себе и думала что ничего не поменяется, просто теперь вместо учебы она ходит на работу с 9 до 17. Ребенок оказался не садиковский часто болеющий, так для мамы ничего не поменялось, бабушка уволилась и пошла работать в типографию в ночные смены и меня с собой брала когда я здоровая, мне там раскладушку ставили, а если больная то дома оставляли часа на 4 одну это ещё дошкольный возраст.
У меня мама такая, родила как не себе и думала что ничего не поменяется, просто теперь вместо учебы она ходит на работу с 9 до 17. Ребенок оказался не садиковский часто болеющий, так для мамы ничего не поменялось, бабушка уволилась и пошла работать в типографию в ночные смены и меня с собой брала когда я здоровая, мне там раскладушку ставили, а если больная то дома оставляли часа на 4 одну это ещё дошкольный возраст.
3
Я все детство провела с бабушкой. Все, как вы пишете. Бабушка меня с собой и на рынок брала, и на прополку в поле, и везде, куда сама шла. При этом она была с давлением. У мужа так же, большую часть детства провел с бабушкой. У нас никто внуков не выпрашивал, родили для себя. Внучка единственная и у моих родителей, и у свекрови. И, если моя мама забирает её не редко, но на 1- 2 дня и больше после моего ’ внучку в гости ждёте?’, то свекровь только рассказывает, как скучает. ’Ой, дайте хоть на минуточку поговорить, ой, хоть бы на секундочку увидеть...’. До войны жили в одном городе, в 3 км друг от друга. Она неделю работает, неделю выходная. Максимум раз в месяц приедет на пару часов. Иногда забирала внучку на день погостить и вечно после этого у неё давление и т.д.
Я думаю поколение 60-х, в большинстве, своих детей на бабушек-дедушек оставляли, поэтому им и не хочется загружать себя заботами о внуках. Больше живут для себя.
Никого не осуждаю, если что. Каждый живёт по своей совести. Но тоже не понимаю разговоров, как скучаю, буду помогать, а на деле по-другому.
Я думаю поколение 60-х, в большинстве, своих детей на бабушек-дедушек оставляли, поэтому им и не хочется загружать себя заботами о внуках. Больше живут для себя.
Никого не осуждаю, если что. Каждый живёт по своей совести. Но тоже не понимаю разговоров, как скучаю, буду помогать, а на деле по-другому.
1
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу