Киця-бриця• Изменено 23 июля 2023
Дружини військових як ще тримаєтесь?
В мене вже просто більше немає сил. Здається що це все безкінечно. Здається що я вже більше ніколи не зможу побачити свого чоловіка а діти батька менша дитина взагалі не знає що таке тато бо він поїхав коли дитині не було ще і пів року. Я дуже боюсь за його життя. Він вже і сам ні в що не вірить і настрою зовсім немає каже якщо повезе можливо років через 20 приїду додому якщо доживу. Я вже наскільки нервово виснажена що сьогодні просто пішла в магазин і втратила свідомість. Мені вже навіть жити не хочеться старша дитина теж сумує за татом постійно мені каже мамо зроби що небудь поверни тата додому. А я вже б все віддала щоб тільки він повернувся навіть життя
106
3
81
3
181
0
Тримайтеся!
Наш син не бачив тата півтора роки, в серпні може побачить нарешті, дають відпустку, їдемо до нього.
Треба жити і ростити дітей!
Наш син не бачив тата півтора роки, в серпні може побачить нарешті, дають відпустку, їдемо до нього.
Треба жити і ростити дітей!
40
1
Шана і повага Вашому чоловіку і всій Вашій сім´ї.  Ваш чоловік тримає небо над нами, а Ви - над ним. Схиляюсь перед Вашою віддачею. Наче, дозволили відпустки військовим. Все ж буде можливість провести час із сім´єю.
71
35
3
Автор, крепитесь, главное чтобы муж был жив и здоров.
Вернётся к вам, война не будет идти вечность
Вернётся к вам, война не будет идти вечность
41
Якби ж то але в нас немає таких зв´язків у нас взагалі немає нікого крім самих себе в чоловіка навіть з рідних нікого не залишилось всі померли. А в мене ті родичі що були і так не родичались а після того як чоловік пішов служити просто випарувались. Всі варіанти які я могла випробувала залишилось тільки одне віддати своє життя тоді чоловік зможе повернутись до дітей але біда в тому що я не можу сама себе вбити і я ненавиджу і виню себе за це що я не можу нічого зробити для того щоб йому допомогти
30
19
7
Вам тяжело потому что муж упал духом. Вам морально приходиться тащить детей, себя и мужа. Верьте в хорошее, возможно постарайтесь найти отраду. Хобби. Лучше в люди конечно, куда - то в коллектив. Когда дома мысли более навязчивы.
16
В мене так само чоловік на війні. Я Вас дуже розумію, як це важко... Дитина також хоче до тата. Як він був на лікарняному вдома, син від нього не відходив. Я намагаюся гнати погані думки, завалюю себе роботою, щоб якось відволіктися від цього. Як би важко не було, старайтеся відволікатися чимось, бо так можна себе довести
29
Ответ дляСосиска_Втесте
Люба автор, тримайтеся і женіть від себе погані думки!!! 
Вже півтора року намагаюсь триматись просто вже більше немає сил
6
11
Їм відпустки не дають кажуть що не вистачає особового складу в їхній бригаді дуже багато було втрат в Бахмуті а потім в лісах Кремінної
36
Тримайтеся..
І сходіть до лікаря, обов´язково. Так і кажіть, що важко, хай вітаміни, травки, ще щось виписує.
Мої діти теж півтора року без батька. Дуже сумують.
Я - не знаю, як тримаюсь, з усіх залишків сил, намагаюсь вірити в хороше, майже примушую себе вірити. Не було б дітей - здається навіть не рухалася б, апатія якась.
Коли є зв´язок і час у чоловіка - шуткуємо, плануємо відпустки, де дачу купимо, що посадимо. А всередині так сумно стає. Ніби казку чоловіку малюю.
Помітила, що вже мало з ким спілкуюсь, залишились поруч лише ті, хто розуміє, тобто теж чекає близьких.
Обіймаю вас. Все повинно бути добре.
І сходіть до лікаря, обов´язково. Так і кажіть, що важко, хай вітаміни, травки, ще щось виписує.
Мої діти теж півтора року без батька. Дуже сумують.
Я - не знаю, як тримаюсь, з усіх залишків сил, намагаюсь вірити в хороше, майже примушую себе вірити. Не було б дітей - здається навіть не рухалася б, апатія якась.
Коли є зв´язок і час у чоловіка - шуткуємо, плануємо відпустки, де дачу купимо, що посадимо. А всередині так сумно стає. Ніби казку чоловіку малюю.
Помітила, що вже мало з ким спілкуюсь, залишились поруч лише ті, хто розуміє, тобто теж чекає близьких.
Обіймаю вас. Все повинно бути добре.
28
3
Ми за кордоном. Відпустку дали на 10 днів, нам треба їхати, а наших закордонних паспортів все нема, не видають, сидимо, як на голках.
7
4
2
Навіть не знаю як відволікатись робота ніяка не йде до рук ще й як на зло все ламається недавно навіть самій прийшлось водопровід чинити. Як раніше ще на щось надіявся то тепер вже ні.
5
1
шукайте групи підтримки, наприклад Ветеран Хаб проводить зустрічі для дружин військових. Там професійні психологи і буде вам підтримка, треба ділитись своїми переживаннями, а не варити себе в них.
14
2
Дождитесь отпуска, забеременейте всеми силами, вплоть до сперму пусть наздает и эко после отъезда. С тремя подаст на уход.
Но как по мне, рисковать очень страшно, он может вернуться другим человеком, а вам троих тянуть.
А о самоубийстве не нужно думать.
Но как по мне, рисковать очень страшно, он может вернуться другим человеком, а вам троих тянуть.
А о самоубийстве не нужно думать.
13
2
22
Це залежить від частини. Мого не відпускають, кажуть і так мало людей. Повинні виходити на завдання на 3 доби, а тому, що людей мало і по 6-7 днів буває.
7
Я вже ходила до лікарів в мене і серце хворе операція була але вони просто посміхаються мені в лице і з таким наче чого ти сюди припхалась кажуть а що раніше проблем не було тільки зараз з´явились більше не хочу ходити в лікарню
9
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу