Это конец?

Держаться пока в этом мире мне не за что. Спасибо за поддержку. Не обижайтесь на мужа по мелочам, это все пройдет

Для вас нормально такое обращение?
Можно сказать- сама пойди

Да, сразу ему сказала. Просто очень неприятно и неожиданно.
Для меня такое общение в семье неприемлемо.
Нет, я не ищу повода расставаться. Может не так выразилась. Имею ввиду это начало конца? Теперь так и будет общаться , а потом и пошлет через пару лет. И будет думать, что это нормально. Это значит нет никакого уважения уже.

Второй, но не в приказном тоне.

Ні автор, це не початок кінця. Це пастка, яка траплятимеится періодично. Перевірка на міцність.
Вас розумію сама подібне пережила. Я з сім´ї, де не говорили нецензурно взагалі. З чоловіком теж так заклалося з початку відносин, хоча в сім´ї свекрів міцне слівце було нормою.
Одного разу, теж на третьому році спільного життя, ми були в свекрів літом, сперечалися. Накал емоцій такий, що вже чули всі нашу сварку. І він в гніві кричить ´´ти йо..та´´.
Я просто остовпіла. Потім розвернулася, пішла в дім. Почала збирати речі. Не всі, хаотично просто щось брала в сумку.
Зайшла свекруха. Питає ´´ти чого? та чи й не горе, ну подумаєш, вирвалося. Та ще скільки за життя він матюкатиме тебе. Хіба ж через це з дому йти щоразу?’’
Я їй сказала ´´ні, мене матюками не буде ніхто і ніколи’. І пішла, хоча вже було пізно, село чуже.
Пішла на жд станцію, бо куди ж іще вночі підеш. Чоловік приїхав, просив вибачення, обіцяв що більше ніколи ні одного поганого слова в мій бік.
Так і живем уже 25 років. Після того ні одного мата не те що в мою адресу, а навіть при мені.
Пишу так багато тексту, може моя історія допоможе зрозуміти: у вашій будуть ті правила, які ви закладите. І пастки подібні періодично траплятимуться.
А баб, які тут в темі висміюють вашу історію, не слухайте. Мудрі і щасливі жінки так не напишуть.