Підслухала розмову як "бідненькі" люди жаліються на workium. Встала і нахамила(

Сьогодні зранку в кавярні у Львові чисто випадково (реально, я не прислуховувалась просто люди голосно говорили) стала свідком як за сусіднім столиком обговорявали про те, як їм важко стало працювати і як вже нема чим людям платити зарплату. Як виявилось це власники якихось компаній, які посилають на роботу в Польщу і Чехію людей і суть "возмущенія" була в тому що тепер до них люди не звертаються, нема чим платити гроші зарплата і кордони закриті і все погано. Я не витримала і встала і сказала - я звичайно вибачаюсь, але моя мама і сестра виїхала через війну в Польщу не маючи з собою нічого крім паспорта і коли вони приїхали на ту роботу яку їм підібрали то як виявилось то взагалі якась ферма, а не завод і все не так як їм обіцяли. і в них не було грошей навіть переїхати в інше місто. І це через таких як ви що просто наживаєтесь на українцях і їх горі і єдине що вас цікавить це те що тепер люди будуть в Польщу їхати напряму до роботодавці самі не звертаючись до вас? Мали б совість! Війна на вулиці, а ви про якісь бізнес і воркіум говорите, як вам не соромно

і пішла...
І реально на душі соромно бо зірвалась, бо згадала як мама з сестрою в польщі через таких людей намучились перші дні... Правильно зробила?